Д - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - туге накладання дджгута проксимальніше рани.

 

1. У хворого на наружній поверхні нижньої третини лівої гомілки рвана рана розмірами 5х7см, краї її помірно кровоточать, кров темного кольору, витікає повільною струєю. Яка це кровотеча і який спосіб слід використати для тимчасової зупинки кровотечі?

A - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - давляча асептична пов’язка на рану;

Б - венозна кровотеча, зупинка кровотечі - давляча асептична пов’язка на рану;

В - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - пальцеве придавлюван­ня магістральної артерії проксимальніше рани;

Г - венозна кровотеча, зупинка кровотечі - накладання джгута проксимальніше рани;

Д - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - накладання джгута на рівні середньої третини стегна.

 

1. У хворого травматична ампутація на рівні нижньої третини правої гомілки, пульсуюча кровотеча, кровить вся поверхня рани. Які методи тимчасової зупинки кровотечі слід використати в даному випадку?

A - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - давляча асептична пов’язка на рану;

Б - венозна кровотеча, зупинка кровотечі - давляча асептична пов’язка на рану;

В - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - пальцеве придавлюван­ня магістральної артерії;

Г - венозна кровотеча, зупинка кровотечі - накладання джгута на рівні верхньої третини гомілки;

Д - артеріальна кровотеча, зупинка кровотечі - накладання джгута на рівні середньої третини стегна.

 

26. Чому потрібно дотримуватися принципу заготовки і використання препаратів крові «один донор - один хворий»?

A - зменшення вірогідності захворювання в зв’язку з розвитком інфек­ції у флаконі;

Б - зменшення вірогідності переносу вірусних і інфекційних захворю­вань від донора;

В - зменшення можливості сенсебілізації організму реціпієнта чужо­рід­ними агентами;

Г - зменшення можливості реакцій і ускладнень;

Д - для виявлення джерела при розвитку захворювання.

 

27.Хворий переніс гостру шлункову кровотечу. Консервативними методами кровотечу було зупинено, але в подальшому у хворого виявлено анемія. В лікарні є консервована кров, еритроцитарна маса, відмиті еритроцити. Що найбільш показано для переливання даному хворому?

A - консервована кров;

Б - еритроцитарна маса;

В - відмиті еритроцити;

Г - консервована кров, еритроцитарна маса, відмиті еритроцити.

 

28.Для відновлення крововтрати використана кров, яка була тер­мі­ново доставлена зі станції переливання крові. Макроскопічну оцін­­ку придатності провести неможливо через зміщення шарів. Як виз­на­чи­ти придатність такої крові для трансфузії?

A - визначення групової, індивідуальної, біологічної сумісності крові донора і плазми хворого, наявність гемолізу;

Б - визначення групової сумісності крові донора і плазми хворого;

В - центрифугуванням донорської крові;

Г - визначення терміну зберігання крові;

Д - визначення біологічної сумісності крові донора і плазми хворого.

 

29.У хворго при виявлений чорний стілець. Для якої локалізації джерела кровотечі є характерним цей симптом?

A – нирки;

Б – селезінка;

В – верхній відділ шлунково-кишкового тракту;

Г – пряма кишка;

Д – легені.

 

1. У перші години при важкій кровотечі величину крововтрати найбільш точно відображає слідуючий показник:

A – питома вага крові;

Б – вміст гемоглобіну;

В – гематокріт;

Г – вміст еритроцитів;

Д – зміна показників гемодинаміки (артеріальний тиск, пульс).

 

1. При якій кровотечі найбільш часто застосовується перев’язка на її протязі?

A – шлункова;

Б – прямокишечна;

В – первинна;

Г – вторинна рання;

Д – вторинна пізня.

 

1. В якому з перерахованих випадків можливий розвиток повітряної емболії?

A – поранення вен нижніх кінцівок;

Б – поранення підключичної вени;

В – при гемартрозі;

Г – при пораненні селезінки;

Д – при пораненні стегнової артерії.

 

1. Кріохірургія відноситься до:

А – механічних методів зупинки кровотечі;

Б – фізичних методів зупинки кровотечі;

В – хімічних методів зупинки кровотечі;

Г – тимчасових методів зупинки кровотечі;

Д – біологічних методів зупинки кровотечі.

 

1. Лазерна фотокоагуляція відноситься до:

А – механічних методів зупинки кровотечі;

Б – хімічних методів зупинки кровотечі;

В – фізичних методів зупинки кровотечі;

Г – тимчасових методів зупинки кровотечі;

Д – біологічних методів зупинки кровотечі.

 

35. Емболізація судин відноситься до:

А – механічних методів зупинки кровотечі;

Б – хімічних методів зупинки кровотечі;

В – фізичних методів зупинки кровотечі;

Г – тимчасових методів зупинки кровотечі;

Д – біологічних методів зупинки кровотечі.

 

36. Діатермокоагуляція відноситься до:

А – механічних методів зупинки кровотечі;

Б – фізичних методів зупинки кровотечі;

В – хімічних методів зупинки кровотечі;

Г – тимчасових методів зупинки кровотечі;

Д – біологічних методів зупинки кровотечі.

 

37. Фібриноген відноситься до:

А – механічних методів зупинки кровотечі;

Б – фізичних методів зупинки кровотечі;

В – хімічних методів зупинки кровотечі;

Г – тимчасових методів зупинки кровотечі;