Основні види гіпсових пов'язок 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основні види гіпсових пов'язок



 

Накладання циркулярної пов'язки. Після підготовки гіпсових бинтів один із них опускають у таз із водою. Після того, як гіпсовий бинт просякнув водою (при­пинення виділення бульбашок газу), його злегка віджимають. Для цього щільно за­хоплюють кінці бинта, щоб з них не витікала гіпсова кашка, і здавлюють бинт руками. При сильному і віджиманні з бинта може витекти гіпсу. Під час накладання гіпсової пов'язки кінцівку слід утримувати в пра­вильному положенні, щоб добитися доброго співставлення відламків кістки. Бинтувати слід обережно, без натягу і без складок, так щоб наступний оберт бинта покривав попередній тур наполовину або на 2/3. Бинтування проводять від периферії до центру. Для того, щоб пов'язка застигала однаково на усьому протязі (від чого залежить її міцність), бинт необхідно накладати рівномірно та швидко. До закінчення накладання першого бинта другий бинт повинен бути змочений водою і т.д. Під час накладання циркулярної пов'язки її ретель­но моделюють шляхом пригладжування бинтів і підгонки пов'язки до анатоміч­них особливостей даної ділянки тіла.

На верхню кінцівку та гомілку накладають 5-6 шарів бинта, на стегно і тулуб - 7-8 шарів. Для того, щоб кінці гіпсового бинта не кришились, у кінці гіпсування їх підрізають, укріплюючи смужками марлі, і ретельно моделюють.

 

 

Рис. 1.6.24. Види гіпсових пов'язок: а - глуха; б - вікончаста;

в - мостоподібна; г-лонгетна.

 

Стульчаста (знімна) пов'язка застосовується в тих випадках, коли необ­хідно проводити перев'язки, масаж та інші лікувальні маніпуляції. Для цього накладають циркулярну глуху (рис. 1.6.24, а) пов'язку, а потім розрізають її до висихання з двох протилежних сторін. Для укріплення пов'язки в подальшо­му стулки стягуються бинтом.

Вікончаста пов'язка (рис. 1.6.24, б). У ділянці рани після накладання пов'язки вирізають вікно. При цьому виді пов'язки зберігається міцність гіпсової пов'язки, а при необхідності можна проводити перев'язки та слідкувати за станом рани.

Мостоподібна пов'язка (рис. 1.6.24, в) застосовується в тих випадках, коли необхідно залишити відкритою ділянку тіла по всьому периметру. З цією метою гіпсові циркулярні пов'язки накладають вище і нижче відповідної ділянки тіла. Загіпсовані ділянки з'єднують між собою містками з дерева або металу, які прикривають гіпсовим бинтом.

Лонгетна пов'язка (рис. 1.6.24, г) накладається там, де для іммобілізації цілком достатньо фіксації лонгетом (половиною циркулярної пов'язки), або для укріплення циркулярної бинтової або гіпсової пов'язки.

Шинні гіпсові пов'язки. їх виготовляють із картону, якому надають фор­му відповідно до поставленого завдання, і обгортають мокрим гіпсовим бин­том (шина Волковича). Таку пов'язку накладають на відповідну ділянку тіла, моделюють і фіксують бинтами.

Лонгетно-циркулярна пов'язка. У цьому випадку лонгети фіксуються циркулярною гіпсовою пов'язкою, як правило, в тих ділянках тіла, де може стати­ся перелом гіпсу (наприклад, у ділянці суглоба).

Торакобрахіальна пов'язка. Застосовується при пошкодженнях плеча і плечового суглоба. Здебільшого її накладають за принципом лонгетно-циркулярної пов'язки. При цьому грудну клітку і відповідну ділянку верхньої кінцівки загіпсовують у положенні відведення від тулуба, приведення вперед і згинан­ня в ліктьовому суглобі. Для утримання кінцівки в наданому положенні і укріп­лення пов'язки між середньою третиною передпліччя і гіпсовим корсетом на грудній клітці у вигляді розпірки вгіпсовують дерев'яну палицю.

Кокситна пов'язка. Накладається при переломах стегна або кульшового суглоба. На екстензійному столі лонгетами укріплюють кульшовий суглоб і задню поверхню стегна. Потім циркулярними турами гіпсових бинтів поступово захоплюють ступню, гомілку, стегно, кульшовий суглоб, живіт і грудну клітку до рівня сосків.

Гонітна пов'язка. Застосовується при пошкодженні колінного суглоба і гомілки. Принцип накладання такий самий, як і кокситної пов'язки, але її верхній рівень доходить тільки до пупка.

Гіпсовий корсет є необхідним для лікування захворювань і пошкоджень хребта. Корсет виготовляють із циркулярних гіпсових бинтів шириною 15 см. Нижня його межа - клубові кістки, верхня - по передній поверхні до вирізки груднини, задня - остистий відросток першого грудного хребця. Залежно від локалізації пошкодження висота корсета може змінюватися.

Гіпсове ліжечко. Показаннями до його застосування є туберкульоз і деформація хребта. Можна використовувати його і для транспортування при пошкодженнях хребта. Хворого вкладають на живіт. Гіпсове ліжечко виготовляють із широких бинтів або окремих шарів наперед прогіпсованої марлі. Проводиться ретельне моделювання по тілу. Після застигання ліжечко зніма­ють і обрізають краї. Ліжечко сохне протягом 1-2 діб, після чого в нього вкла­дають хворого.

Зняття гіпсової пов'язки. Після того, як та чи інша гіпсова пов'язка виконала свою функцію, її необхідно зняти. Затверділий гіпс знімається з великими труднощами. Для його пом'якшення пов'язку змочують гарячою водою, роз­чином хлориду натрію або слабким розчином соляної кислоти. Можна розрі­зати пов'язку і без пом'якшення, використовуючи для цього спеціальні пилки, ножиці Штиля або, краще, електричну пилку. При знятті пов'язки слід обе­режно поводитися зі шкірою. Пов'язку розсікають над ділянкою, де немає кісткових виступів, поступово розводячи її краї. Після зняття пов'язки шкіру протирають теплою водою і вазеліновим маслом.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 1051; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.224.70.148 (0.006 с.)