Тема: Матеріальні та супутні потоки, транспортні коридори

План лекції

1. Матеріальні потоки та їх параметри.

2. Фінансові та інформаційні потоки.

3. Основні вантажні потоки в міжнародному обміні товарами

4. Основні вантажі та міжнародні транспортні коридори.

Рекомендована література по темі: [10] c.7-20.

Об'єктом дослідження логістики як науки і об'єктом управління логістики як сфери підприємництва є система матеріальних, інформаційних, фінансових і інших потоків. Принципова відмінність логістичного підходу від попереднього йому управління рухом матеріальних ресурсів полягає в тому, що тепер об'єктом управління став потік — безліч об'єктів, що сприймається як єдине ціле.

Головними категоріями логістики є потік і запас.

Потік є сукупністю об'єктів, що сприймається як єдине ціле, існуючу як процес на деякому тимчасовому інтервалі і вимірювану в абсолютних одиницях за певний період часу. Параметри потоку — це параметри, що характеризують число об'єктів, які є в наявності в конкретний момент часу, і вимірювані в абсолютних одиницях Між статичними величинами запасів і динамічними характеристиками потоків існує тісний взаємозв'язок:

• потік (П) характеризує процес зміни запасу (3), тобто

• запас відображає результат зміни і накопичення потоку, тобто

Основні параметри, що характеризують потік, наступні: його початковий і кінцевий пункти, геометрія шляху (траєкторія), довжина шляху (міра траєкторії), швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.

Матеріальний потік— це продукція (у вигляді вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей), що розглядається в процесі додатку до неї різних логістичних (транспортування, складування і ін.) або технологічних (механообробка, збірка і ін.) операцій і віднесена до певного тимчасового інтервалу. Матеріальний потік не на тимчасовому інтервалі, а в даний момент часу, переходить в матеріальний запас.

Матеріальний потік зовнішній — матеріальний потік, що протікає в зовнішньому (по відношенню до логістичної системи) середовищі.

Матеріальний потік внутрішній — матеріальний потік всередині даної логістичної системи.

Матеріальний потік вхідний — зовнішній матеріальний потік, що поступає в дану логістичну систему із зовнішнього середовища.

Матеріальний потік вихідний — зовнішній матеріальний потік, що поступає з даної логістичної системи в зовнішнє середовище.

Вантажний потік — кількість вантажів, перевезених окремими видами транспорту в певному напрямі від пункту відправлення до пункту призначення за певний період (звичайно за рік).

В умовах ринкової економіки, що як формується, так і стабільно розвивається, підвищення ефективності руху товарних потоків досягається, головним чином, за рахунок поліпшення їх фінансового обслуговування.

Під фінансовим потоком в логістиці розумітиметься направлений рух фінансових коштів, циркулюючих в логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху певного товарного потоку.

Логістичні фінансові потоки неоднорідні по своєму складу, напряму руху, призначенню і ряду інших ознак. Для класифікації фінансових потоків в логістиці використовуються наступні основні ознаки: відношення до логістичної системи; напрям руху; призначення; спосіб перенесення авансованої вартості; форма розрахунку; вид господарських зв'язків.

Зовнішній фінансовий потік протікає в зовнішньому середовищі, тобто за межами даної логістичної системи.

Внутрішній фінансовий потік існує усередині логістичної системи і видозмінюється за рахунок виконання з відповідним товарним потоком цілого ряду логістичних операцій.

У свою чергу, зовнішні логістичні фінансові потоки підрозділяються на:

• вхідний фінансовий потік поступає в дану логістичну систему із зовнішнього середовища;

• фінансовий потік, що виходить, починає свій рух з даної логістичної системи і продовжує існувати в зовнішньому середовищі.

За призначенням логістичні фінансові потоки можна розділити на наступні групи:

• фінансові потоки, обумовлені процесом закупівлі товарів;

• інвестиційні фінансові потоки;

• фінансові потоки по відтворюванню робочої сили;

• фінансові потоки, пов'язані з формуванням матеріальних виmpam в процесі виробничої діяльності підприємств;

• фінансові потоки, що виникають в процесі продажу товарів.

За способом перенесення авансованої вартості на товари логістичні фінансові потоки підрозділяються на потоки фінансових ресурсів, супутні руху основних засобів підприємства (до них відносяться інвестиційні фінансові потоки і частково фінансові потоки, пов'язані з формуванням матеріальних витрат), а також на потоки фінансових ресурсів, обумовлені рухом оборотних коштів підприємства (до них відноситься вся решта груп фінансових потоків, що виділяються нами при їх класифікації за призначенням). Залежно від вживаних форм розрахунків всі фінансові потоки в логістиці можна диференціювати на дві великі групи:

• грошові фінансові потоки, щохарактеризують рух наявних фінансових коштів;

• інформаційно-фінансові потоки, обумовлені рухом безготівкових фінансових коштів.

Основною метою фінансового обслуговування товарних потоків в логістиці є забезпечення їх руху фінансовими ресурсами в необхідних об'ємах, в потрібні терміни, з використанням найефективніших джерел фінансування. В найпростішому випадку кожному товарному потоку відповідає свої єдиний фінансовий потік.

Інформаційний потік – цепотік повідомлень в мовній, документальній (паперової і електронної) і іншій формі, що генерується початковим матеріальним потоком в даній логістичній системі, між ланками логістичної системи або логістичною системою і зовнішнім середовищем, і призначений для реалізації управляючих функцій.

Різноманітні інформаційні потоки, циркулюючі всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють своєрідну логістичну інформаційну систему (ЛІС), яка може бути визначена як інтерактивна структура, що включає персонал, устаткування і процедури (технології), які з'єднані інформаційним потоком, логістичним менеджментом, що використовується, для планування, регулювання, контролю і аналізу функціонування логістичної системи.

Організаційна структура логістичної інформаційної системи може бути укрупнено сформована з чотирьох підсистем: управління процедурами замовлень, наукових досліджень і зв'язку, підтримки логістичних рішень і генерації вихідних форм і звітів. Ці взаємозв'язані підсистеми здійснюють інформаційно-комп'ютерну підтримку всіх функцій логістичного менеджменту і зв'язок з мікро- і макрологістичним зовнішнім середовищем.

Вантажопотоки - це кількість вантажів, перевезених на конкретному напрямку за певний проміжок часу.

По обсязі (потужності) вантажопотоки при морських перевезеннях умовно діляться на більші (перевозяться мільйони тонн) і малі (тисячі тонн). По ступені раномерности вантажопотоки діляться на цілорічні, сезонні і епізодичні.

Структура морських перевезень - це вантажопотоки генеральних, масових і спеціальних вантажів.

Основними вантажними потоками в міжнародному обміні товарами є нафта й нафтопродукти - в 2002 р. добуто 3,3 млрд. т, на світовий ринок поставлено 45%.

У світі всього 742 нафтопереробних заводи (у США 152, в КНР 97, в Японії 35), а нафтопродуктів на світовий ринок поставляється усього 13%. Найбільші постачальники – це країни Близького Сходу – близько 950 млн.т. (в Азію і Японію - 500, в Европу - 220, в США – 105). СНД поставляє 180 млн.т., з них у Європу 140 млн.т. Південна Америка – 160 млн.т, країни Західної Африки -155 млн.т., країни Азії -15 млн.т., країни Центральної Америки - 15 млн.т., Північна Африка - 135 млн.т.

Вугілля - на світовий ринок поставляється близько 13% видобутку. Австралія експортує близько 165 млн.т. (у Великобританію - 20, в Південну Америку – 6), Північна Америка поставляє 90 млн.т.

Залізна руда - Південна Америка експортує 150 млн.т., Австралія - 135 млн.т., в основному в Азію і Европу.

Зернові вантажі - всього на світовий ринок поставляється близько 105 млн.т. Самий великий експортер США - 28 млн.т., Канада - 18 млн.т., Австралія - 17 млн.т., ЄС - 13 млн.т., Індія - 3,5 млн.т., Казахстан 3 млн.т., Україна - 2 млн.т., в країни Азії, Африки, Японію, Европу.

Ліс і лісоматеріали - загальний експорт пиломатеріалів близько 85 млн.куб.м. Експортери - США, Канада, Фінляндія, Швеція, Росія поставляють в Німеччину, Великобританію, Японію.

Генеральні вантажі - в основному ряд сировинних товарів (вовна, бавовна, каучук). Розвинені країни ввозять і вивозять верстати, устаткування, папір, металлопродукцию і т.п. Основні потоки Північна Америка - Европа - Азія, Японія, Південна Америка, Европа - Південна Америка.

Міжнародні транспортні коридори - це частина національної або міжнародної транспортної системи, що забезпечує значні міжнародні вантажні й пасажирські перевезення між окремими географічними районами, містить у собі рухомий склад і стаціонарні пристрої всіх видів транспорту, що працюють на даному напрямку, а також сукупність технологічних, організаційних і правових умов здійснення цих перевезень.

Транспортний коридор - це транспортні комунікації, що дозволяють перерозподіляти вантажі з одного виду транспорту на іншій, залежно від вартих завдань. Значно спрощуються митний і фітосанітарний контроль, забезпечується можливість спостереження за вантажем на кожному етапі його транспортування.

Транспортні зв'язки між Сходом і Заходом Европи визначені Загальноевропейською конференцією по транспорту в 1994 р. на острові Крит, звідси назва "Критські коридори", з 1997 року їх десять. Через Україну проходять найважливіші - третій, п'ятий, сьомий і дев'ятий, а також коридори Европа - Кавказ - Азія (TRACECA) і Балтійське море - Чорне море ("Північ - Південь").

Для України важливе значення мають транзитні вантажі. Загальні обсяги їхніх перевезень становлять близько 190 млн.т, а з урахуванням переробки транзитних вантажів у портах – більш ніж 225 млн.т. Між північними, східними кордонами і портами перевозиться близько 20 млн.т. Обсяги перевезень постійно зростають.

Міжнародні транспортні коридори для України - це підвищення рівня економічної незалежності й національної безпеки, збільшення валютних надходжень у бюджет, можливість реконструювати національну транспортну мережу.

Лекція 4