Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Видалення запису в режимі таблиці
Відкрити об’єкт в режимі таблиці або форму в режимі форми. Вибрати запис, що видаляється. Натиснути на панелі інструментів кнопку Удалить запись.
Типи зв’язків у таблицях
Переважна більшість реальних баз даних складається з декількох зв’язаних таблиць. Зв’язок «один-до-багатьох» - найчастіше використовуваний тип зв’язку між таблицями. У такому зв’язку кожному запису в таблиці А може відповідати декілька записів у таблиці В, а запис у таблиці В не може мати більше одного відповідного запису в таблиці А. Позначкою «1» у відношенні «один-до-багатьох» позначається таблиця, яка називається головною, а позначкою «∞» у тому ж відношенні – таблиця, яка називається зв’язаною таблицею. Зв’язок «багато-до-багатьох» використовується, коли одному запису в таблиці А може відповідати декілька записів у таблиці В, а одному запису в таблиці В – декілька записів у таблиці А. Така схема реалізується тільки за допомогою третьої з’єднувальної таблиці, ключ якої складається принаймні з двох полів, одне з яких є спільним з таблицею А, а друге – з таблицею В. Зв’язок «один-до-одного» використовується, коли запис у таблиці А може мати не більше одного зв’язаного запису в таблиці В, і навпаки. Зв’язок з відношенням «один-до-одного» застосовують для відокремлення частини таблиці з метою її захисту, а також для зберігання відомостей, що належать до підмножини записів у головній таблиці.
Поняття первинного ключа Потужність реляційних баз даних визначається їхньою здатністю швидко знайти і зв’язати дані з різних таблиць за допомогою запитів, форм і звітів. Для цього кожна таблиця повинна містити одне або декілька полів, які однозначно визначають кожний запис у таблиці. Такі поля називають первинним ключем таблиці. Якщо для таблиці визначений первинний ключ, то Microsoft Access запобігає дублювання ключа або введенню значень Null в ці поля. У Microsoft Access допускається визначення первинних ключів трьох типів. 1. Ключове поле лічильника. Вказівка такого поля як ключового є найпростішим способом створення первинного ключа. Якщо до збереження створеної таблиці ключові поля не були визначені, Microsoft Access пропонує створити ключове поле автоматично. У разі натиснення кнопки Да буде створено ключове поле лічильника.
2. Простий ключ. Якщо поле містить унікальне значення, то це поле можна визначити як первинний ключ. 3. Складений ключ. У випадках, коли неможливо гарантувати унікальність значень кожного поля, існує можливість створити ключ, що складається з декількох полів. Найчастіше така ситуація виникає для таблиці, яка використовується для встановлення зв’язку двох таблиць «багато-до-багатьох».
Створення зв’язків між таблицями 1. Відкрити необхідну базу даних. 2. Відкрити вікно кнопкою Схема данных на панелі інструментів або командою меню Сервис, Схема данных. 3. У вікні Добавление таблицы послідовно виділити назву таблиці й двічі клацнути по назві таблиці. 4. Для того щоб установити зв’язки між полями, необхідно вибрати поле в одній таблиці і перетягнути його на відповідне поле другої таблиці. 5. У діалоговому вікні Изменение сввязей необхідно перевірити правильність полів імен полів. Якщо потрібно, можна змінити параметри зв’язку. 6. Для кожної пари таблиць необхідно повторити кроки 3-5. 7. Під час закривання вікна Схема данных буде запропоновано зберегти макет.
Форми в Microsoft Access Форма є об’єктом бази даних, який використовується для відображення даних у вигляді, зручному для користувача. Форму можна також використовувати як кнопкову форму, що відкриває інші форми або звіти бази даних, а також як діалогове вікно для введення та редагування даних.
Створення форми Швидко створити форму допомагають команда Автоформа або майстер. За допомогою автоформ модна створювати форми, у яких виводяться всі поля і записи базової таблиці або запиту. Майстер виводить на екран питання і створює форму на підставі відповідей користувача. Після цього користувач має можливість допрацювати і змінити форму в режимі конструктора.
Настроювання форми У режимі конструктора використовуються такі способи настроювання форми: · Зміна таблиць або запитів, на основі яких створюються форми; · Додавання, вилучення або зміна розмірів заголовка, примітки й області даних. Можна також задавати властивості розділів, що визначають вид форми на екрані та під час друку;
· Переміщення елементів управління, зміна їхніх розмірів і задання властивості шрифту для елементів, а також додавання елементів управління для відображення обчислювальних значень, підсумків, поточної дати і часу та інших корисних відомостей.
Звіти в Microsoft Access Звіти є ефективним засобом падання даних на папері або на екрані. Більшість звітів приєднана до однієї або декількох таблиць і запитів із бази даних. Джерелом записів звіту є поля в базових таблицях і запитах. Результатом створення звіту може бути будь-який вигляд текстового документа, наприклад: поштова наклейка, діаграма як графічний засіб подання результатів обчислень, таблична форма з результатами обчислень і графічним оформленням (емблемами, логотипами, декоративними лініями тощо). Перед створенням звіту необхідно продумати, які початкові дані він буде містити та які обчислення необхідно здійснити.
Основні розділи звіту
Заголовок — виводиться на першій сторінці звіту. Верхній колонтитул — виводиться у верхній частині кожної сторінки. Область даних — містить записи таблиці або запиту. Нижній колонтитул — виводиться в нижній частині кожної сторінки. Примітка — виводиться на останній сторінці звіту. Створення звіту
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 310; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.205.154 (0.006 с.) |