Умови, резерви і перспективи реформування галузі.

Основними виробниками теплової енергії є об­ласні (міські) державні комунальні підприємства (об'єднання) теплоенергетики (теплокомуненерго). Комунальна теплоенергетика потребує реформування та конкретизації програми дій. Метою структур­ної перебудови підгалузі комунальної теплоенергетики є створення нових організаційних форм управ­ління, яке повинно базуватися на чинному законо­давстві України та враховувати інтереси спожива­ча, зокрема, населення, органів місцевого самовряду­вання, що здійснюють управління комунальною власністю, та підпри­ємств теплоенергетики комунальної власності та, можливо, інших форм господарювання.

Реалізація структурних перетворень можлива при забезпеченні підприємств комунальної теплоене­ргетики паливно-енергетичними ресурсами. Тому необхідні зміни пріоритетних напрямків та конкретних заходів щодо структурних перетворень в комунальній теплоенергетиці, які б забезпечили зниження питомих витрат палива на виробництво теплової енергії. Це може бути досягнуто за рахунок:

- високого ступеня координації і диспетчери­зації процесу виробництва, транспортування та спо­живання теплової енергії;

- реформування існуючої тарифної політики;

- створення передумов для впровадження най­сучасніших технологій виробництва енергії;

- створення організаційних структур управлін­ня, адекватних до умов ринку.

Для успіху і прискорення реформи ЖКГ потрібна підтримка населення. Для цього необхідно посилити інформаційну кампанію у ЗМІ з метою допомогти громадянам усвідомити зміст реформи і підвищити їхню активність.

Руйнування планової соціалістичної економіки та її заміна ринковою економікою під гаслом створення суспільства рівних можливостей фактично створили умови для приватизації державного майна олігархічними корумпованими структурами. Зараз у процесі реформування ЖКГ необхідно враховувати можливі намагання цих структур вилучити комунальну власність у громади і приватизувати її у вигляді концесій. При цьому головне завдання реформи – зробити ЖКГ рентабельною, конкурентоспроможною галуззю за рахунок суттєвого підвищення якості послуг і значного зниження їхньої собівартості – залишається невирішеним. Виконати це завдання можна лише шляхом застосування новітніх технологій, нових організаційних і економічних підходів.

Сучасні виробничі взаємовідносини у ЖКГ і перший етап реформування галузі, який передбачає залучення інвесторів, представлено на рис. 1 і 2.

Застосування системного аналізу до пошуку шляхів реформування галузі виявляє, що на законодавчому і нормативному рівнях не враховуються інтереси авторів нових ідей, технологій, підходів, тобто носіїв інтелектуального потенціалу, які саме здатні запропонувати такі рішення, що відповідатимуть одночасно інтересам споживачів і виробників послуг, місцевої влади, інвесторів, інших суб’єктів ЖКГ.

Передумовою успішного впровадження інновацій мають бути дійсно рівні можливості і умови для усіх авторів інновацій, які мають бути виділені як окремий незалежний суб’єкт ЖКГ, а їхні інтереси захищені законом (рис.3). Доцільно створити у сфері виробництва житлово-комунальних послуг конкурентне середовище, в якому автор інновації зможе за власним вибором отримати послуги інжинірингових організацій, юридичних посередників, інвестиційних компаній тощо, або створити власну інжинірингову впроваджувальну фірму. Зараз співробітники комунальних, державних або приватних підприємств не завжди мають повноваження щодо впровадження своїх інновацій. Авторська ініціатива та її матеріальне стимулювання обмежені і залежать фактично від суб’єктивної оцінки керівника підприємства щодо корисності чи ефективності пропозицій і результатів.

Застосування інновацій: енергозберігаючих і безвідходних технологій, нових організаційних структур і методів організації праці, ефективних методів матеріального і морального стимулювання, нових критеріїв і показників, що забезпечують підвищення якості та зниження собівартості послуг, - є головним резервом, на який має спиратися стратегія реформування ЖКГ. Іншим ефективним резервом може стати створення кредитних спілок, засновниками і членами яких будуть групи населення, які зацікавлені не тільки у надійному зберіганні власних заощаджень, але, в першу чергу, в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості. Такі спілки зможуть інвестувати впровадження інновацій і сприяти розвитку вільного конкурентного середовища у сфері ЖКГ (рис.4).

Прискорити процес створення ефективних власників будинків можна шляхом утворення у кожному будинку громадських організацій, які будуть інформувати мешканців про їхні права, перспективи реформування, сприяти організації незалежного контролю і аудитів роботи ЖЕКів, місцевої влади тощо. Інформаційну, організаційну і методичну підтримку таких громадських організацій мають здійснювати місцеві і центральні органи влади, асоціації ОСББ, інші зацікавлені громадські організації і діячі. Діяльність цих громадських організацій буде сприяти як утворенню нових ОСББ, так і засад майбутнього громадянського суспільства в Україні.

Реформа ЖКГ надає унікальну можливість прискореного розвитку суспільства. Якщо ми бажаємо не повторювати крок за кроком етапи розвитку передових країн Заходу чи Сходу і постійно доганяти їх, залишаючись фактично придатком до їхньої економіки, резервом сировини, напівфабрикатів, дешевої робочої сили, а прагнемо знайти власний шлях, то ми повинні проаналізувати досвід і здобутки цих країн, навчитись прогнозувати подальший розвиток (їхній і власний) і віднайти випереджаючу стратегію власного розвитку. Це можна реалізувати шляхом залучення інтелектуального і творчого потенціалу країни, використання нашого досвіду численних соціально-економічних перетворень і науково-технологічних досягнень. Розвинуті країни, в яких народилась і вдосконалювалась ринкова економіка, вже активно застосовують методи планової економіки через ліцензування, квотування, інші регулюючі механізми, шляхом державної підтримки власних виробників сільськогосподарської продукції, розробників і користувачів екологічно чистих, безвідходних енергозберігаючих технологій, відновлюваних джерел енергії тощо. Системний підхід до вирішення проблем реформування і розвитку ЖКГ, послідовне врахування інтересів споживачів і виробників комунальних послуг і всіх інших суб’єктів системи на основі використання об’єктивних критеріїв і показників, а також своєчасного ефективного коригування на муніципальному і державному рівнях, може дійсно забезпечити створення засад більш ефективної пост-ринкової економіки, яка надаватиме можливість отримання максимального прибутку виробником якісних житлово-комунальних послуг. Розробка нових критеріїв і показників може базуватися, наприклад, на досягненнях Харківської економічної школи, представники якої ще 30 років тому запропонували нові комплексні економічні показники, наприклад, відношення ціни виробника до ціни, яка прийнятна споживачеві. Якщо це відношення дорівнює 1, виробник платить звичайні податки, якщо воно менше 1 – виробник звільняється від податків, що приводить до зростання виробництва даної продукції (послуги). Якщо воно перевищує 1 - проводиться антимонопольне розслідування і, у будь-якому разі, виробник сплачує підвищені податки. Таким чином, методами ринкової економіки за допомогою механізму конкуренції суспільство може стимулювати розвиток саме тих технологій, які покращують умови життя і підвищують екологічні показники довкілля.

З метою прискорення процесу реформування ЖКГ України доцільно організувати і провести відкритий Всеукраїнський конкурс ідей, пропозицій, програм і проектів щодо сприяння реформуванню і подальшому розвитку ЖКГ. Підготовка Конкурсу має включати широку інформаційну кампанію у ЗМІ щодо змісту і мети реформи, переваг, які отримує кожний громадянин у результаті здійснення реформи, а також щодо мети і завдань Конкурсу. Головним стимулом для участі у Конкурсі поряд з великим призовим фондом повинні бути гарантії на законодавчому рівні щодо винагороди авторам і розробникам у розмірі до 50% від отриманого прибутку. За підсумками Конкурсу має бути створений банк нових ідей, технологій, проектів, що допоможе значно поліпшити існуючі стратегію і тактику, розробити і здійснити ефективну цільову програму, відповідні завдання, етапи і заходи щодо реформування і подальшого розвитку ЖКГ в Україні на базі запропонованих інновацій. Можна сподіватись, що у результаті підключення творчої енергії винахідників, вчених, технологів, економістів, менеджерів, юристів до виконання цільової програми нам пощастить знайти власний шлях випереджаючого розвитку і створити засади пост-ринкової економіки і громадянського суспільства. Таке суспільство гарантуватиме кожному громадянину у кожному місті і селищі екологічно чисті повітря, питну воду, довкілля, житло, теплову та електричну енергію – усе необхідне для здорового життя, а також вільні і рівні можливості для подальшого розвитку здібностей кожного у обраному ним напрямку.

 

 

Рис. 1. Сучасний стан ЖКГ. Основні суб’єкти.

- управління

Історичні наслідки:

• занижені тарифи
• нерентабельність комунальних підприємств (КП)
• дотації КП з місцевого бюджету
• недостатня якість житлово-комунальних (ЖК) послуг
• низька зарплата, хабарництво, крадіжки комунальної власності
• низький престиж працівників ЖКГ
• споживачі фактично не впливають на якість послуг

Рис 2. І етап реформування. Залучення інвесторів.

- управління

Очікувані наслідки:

• значне підвищення тарифів
• певне підвищення якості ЖК послуг
• рентабельність КП
• прибуток інвесторів
• висока вартість житла

 

 

Рис. 3. ІІ етап реформування. Залучення інновацій.

Очікувані наслідки:

• створення конкурентного середовища у наданні ЖК послуг
• підвищення якості послуг
• зниження собівартості послуг
• незначне зростання тарифів
• зростання рентабельності КП
• економічне стимулювання авторів інновацій
• зростання прибутків інвесторів

Рис. 4. ІІІ етап реформування. Системний підхід

Очікувані результати:

· підвищення якості життя до рівня світових стандартів

· економічно обґрунтовані тарифи на ЖК послуги і ціни на житло

· можливість придбання кожною родиною сучасного комфортабельного житла

Запитання для самоконтролю

1. Об’єднана енергетична система України.
2. Які об’єкти входять до складу системи теплопостачання (комунальної теплоенергетики)?
3. Як можна характеризувати сучасний стан обладнання у комунальні теплоенергетиці?
4. Який економічний стан сучасної теплоенергетики?
5. Як можна оцінити кадрове забезпечення комунальної теплоенергетики?
6. Що таке «когенерація»?
7. Які умови сприяють впровадженню когенерації?
8. Як можна знизити теплові втрати у теплотрасах?
9. Як використовується теплота димових газів у котельних?
10. Як утилізується теплота відхідних газів?
11. Які основні суб’єкти системи ЖКГ?
12. Яка головна мета реформування і розвитку ЖКГ?

 

 

Університетська освіта