Займенник, службові слова, вигуки.

470. Вигук, яким кличуть корів: мин' на-на, мин'-мин', ман'-ман'

471. Вигук, яким кличуть телят: мин'-мин', ман'-ман', اман'у-اман'у, мин'у- اмин'у

472. Вигук, яким кличуть овець: бас'-бас', баз'-баз', бир-бир, бреш-бреш

473. Вигук, яким кличуть коней: кос'- кос', кс'оў-кс'оў, с'оў-с'оў, ц'-ц'-ц', ц'с'- ц' ос', ц 'оп- ц'оп’

474. Вигук, яким кличуть лошат: кос'-кос', кс'оў –кс'оў, с'оў-с'оў, ц'-ц'-ц', ц'ос'-ц'ос', ц'оп-ц'оп’

475. Вигук, яким кличуть свиней: коц '- коц', куц'- куц', куاц'у-куاц'у, кц'оу- кц'оу, ц'-ц'-ц'

476. Вигук, яким кличуть собак: н'а-н'а '

477. Вигук, яким кличуть котів: киц'-киц'

478. Вигук, яким підкликають індиків: дун'-дун'

479. Вигук, яким кличуть курей: т'у-т'у, ц'іп-ц'іп, ц'іпр-р

480. Вигук, яким кличуть качок: тас'-тас'

481. Вигук, яким кличуть каченят: тас'-тас'

482. Вигук, яким кличуть голубів: гул'-гул'

483. Вигук, яким кличуть кролів: трус'-трус'

484. Вигук, яким відганяють корів: геĭ, ну-اгеĭ. а-اгеĭ, а-اно, а-اну

485. Вигук, яким відганяють овець: а-اбаз', а-اбир, а-бр, а-اлуч, а-геĭ

486. Вигук, яким відганяють коней: но, а-اгуш, а-اкуш, а-اкос’

487. Вигук, яким відганяють лошат: куш-куш, но, а-гуш, а-куш, а-кос'

488. Вигук, яким відганяють свиней: а-اчу, а-اц'у, а-اса, а-'паи

489. Вигук, яким відганяють голубів: гул'

490. Вигук, яким відганяють хижих птахів: гаĭ -гаĭ

491. Поганяти коней прямо: но, га ĭاда, га ĭт’а, اгаاт’:а, аاт':а

492. Вигук, яким повертають коней уліво: соб, кاсоб’і, اв’іт':а, اв’іс’اт’а

493. Вигук, яким повертають коней, направо: اгаاт:а, агат':а, соб-цаاбе

494. Зупиняти коней: птр-ру, тир-اго, тр-р

495. Вигук, яким підганяють корів: но, геĭ, 'гаĭда, ĭди

496. Вигук, яким нацьковують собак: اґужа, воз'اми

497. Вигук, яким вітаються і бажають успіхів у роботі: اбоже помагаĭ, бог наاпом’іч

498. Вигук, що вживається як присягання іменем Христа: от тоاб'і хрест, йіĭ бо, б’іг اме

 

Назви дій, процесів, станів

499. Дієслово грати (на скрипці) і його відповідники: гاрати, бاрин'кати

500. Будуватися: стاройіти^ес'а

501. Покривати соломою покрівлю кاрити, накри^еاвати

502. Дієслова на означення готування розчин (на хліб і т. п.): рошчи ^ен'ати

503. Поміщати в гарячу піч хлів: саاжати

504. Дієслова на означення дії садити картоплі: саاдити

505. Обробляти просапні культури сапою: اсаاпати, грасуاвати, поاлоти

506. Дієслова на означення дії збирання врожаю картоплі: коاпати

507. Назви для процесу лущення кукурудзи (очищати качани від листя): ти^ер^еاбити, اлушчи^ети

508. Теребити качани кукурудзи: те^ире ^иاбити

509. Вибирати зерно із стручків квасолі: ти^ери^еاбити

510. Знімати лушпиння з чого-небудь: اлушчи ^ети

511. Очищати зерно з решеті: в’ійати, прос'іاвати

512. Дієслова на означення дії орати на зяб: اз'абли ^ети, проاз'аблувати

513. Дієслово волочити: волочити, бу руاвати

514. Назви для околота: вокол'іт, пе ^ире^иاвесло

515. Вибирати граблями з обмолоченого ціпом зерна житні колоски: اчисати

516. Лагодити одяг або взуття: лаاтати, шاпотопати, спраўاл'ати

517. Чесати, розрівнювати на металевій або щетинній щітці волокно (ткац.): паси^енкуاвати

518. Розрізати колоду по довжині: роспусاтити

519. Будь-як готувати їжу: каاпарити, ваاрити

520. Потрошити рибу: اчистити, шкاрабати

521. Рівняти ґаблями сіно чи солому: гроاмади^ети

522. Вимова дієслова в'язати: уйаاзати

523. Гострити косу мантачкою: кли^еاпати, гостاрити

524. Дієслова, що означають процес кастрування биків, кабанів і т.п. шляхом вирізання статевих залоз: кастاр'ірувати, اчистити

525. Сильно вдарити: ўлуاпити, тاр'існути, اгепнути

526. Розбити щось на дрізки: роскоاлоти

527. Жбурляти: اкиاдати

528. Виманити: 'виганчити, اвици^егани^ети

529. Відповідники дієслова зловити, спіймати: п’іĭاмати, зاлаاпати

530. Вимова дієслова щепити: шч’іاпити

531. Вимова дієслова позичати: пози^еاчати

532. Вимова дієслова задушити: задуاшити: задуاсити

533. Взяти дитину на спину: на г’ірاгош’і, на ґарاґош’і, на бараاна

534. Іти на прогулянку (дит.): اгайт'у

535. Кусати (дит.): اкус'і

536. Постачати, задовольняти чиї-небудь потреби: насاтарчи ^ети, гоاдити

537. Кип’ятити (про молоко): пاражити, ки^епйаاтити

538. Жебракувати: проاсити, اжебрати

539. Підмовляти когось: намоўاл'ати, п’ідговар'увати

540. Верховодити: старшуاвати, ке^ируاвати

541. Відповідники дієслова поспішати: с'п’іاшити

542. Дієслово загубити і його відповідники: загуاбити

543. Дієслово шукати і його відповідники: гл'аاд’іти, нишпори^еاти

544. Дієслова на означення дії "проводити ігри, забави, гратися (про дітей): اбави^ети^ес'а, гуاл'ати

545. Відповідники дієслова сваритися: اжерти^ес'а, сварити^ес'а, спе^и ре^ичати ^еاс'а

546. Дієслово дивитися, направляти погляд на когось, щось і його відповідники: ди^е اвити^ес'а, ви ^е трішاчати^ес'а

547. Відповідники дієслова позіхати: поз'іاхати, اз'авати

548. Відповідники дієслова жувати: жاн'акати, жاмакати

549. Відповідники дієслова ковтати (їжу після пережовування, воду і т.п.): اлиґати, глоاтати

550. Чути нюхом слід звіра і йти цим слідом, відшукуючи і переслідуючи звіра про собак, зокрема мисливських): с'л'ідити.

551. Наспіх одягнути щось на себе: наاкинути

552. На босу ногу (взутися): голоاн'іж, гоاлоби^ес'ки

553. Неохайно жувати: اц'омкати, اц'амкати

554. З'їдати або випивати чого-небудь для проби: اкушати, пاробувати

555. Приймання їжі опівдні: поاлуднати, гоб’ідати

556. Чхати: пاчихати

557. Брести по глибокому снігу, не обминаючи кучугур: اбахкати^ес'а, наўманاци, наўмаاн':а

558. Дієслово танцювати і його віповідники: гуاл'ати, танц'уاвати

559. Ходити (дит.): اчапати, اтупц'і- اтупц'і, اход'і

560. Повільно їхати або йти: пاлентати^ес'а, поўзاти, волокاтис'а

561. Шкутильгати: кاривати, кул'اгати

562. Тинятися без діла: круاтити^ес'а, اвештатис'а

563. Повзти спираючись на долоні і коліна: 'рачки, اл'із^сти

564. Часто відчиняти і зачиняти двері чи ворота: اрипати^ес'а, кاл'анцати

565. Вовтузитися: اшуди^ети^ес'а, اмон’кати ^ес'а

566. Налякатися: зл’аاкати^ес'а, наاстраши^ети^ес'і

567. Вгамуватися, заспокоїтись: ўгамувати^ес 'а, стиши^етис'і

568. Купатися (дит): اкупц'і

569. Пірнання під воду: іти اн'ура, اн'урц'а