Історія, перспективи розвитку підприємства, асортимент готової продукції

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………..

1. Історія, перспективи розвитку підприємства, асортимент готової продукції…………………………………………………………………...

2. Характеристика генерального плану…………………………………….

3. Характеристика технологічного обладнання

4. Схема технологічного процесу, її аналіз

5. Якісна характеристика зерна

6. Складання помельних партій зерна

7. Конструктивні і технологічні схеми основного технологічного обладнання виробничого відділення, принцип дії і фактори, які впливають на ефективність.

8. Метод і режими водно-теплової обробки зерна,ступінь зволоження і час відволоження зерна на кожному етапі кондиціонування

9. Контроль відходів і їх класифікація

10. Стан техніки безпеки й охорони праці в робочому відділенні

11. Розташування на планах поверхів технологічного обладнання і його прив’язки до конструктивних елементів будівлі

12. Аналіз схеми технологічних процесів

13. Внутрішньоцеховий транспорт підприємства

14. Організація охорони праці і навколишнього середовища,пожежної безпеки і цивільної оборони на підприємстві

15. Аналіз основних техніко-економічних показників роботи підприємства

16. Індивідуальне завдання х НДР

Висновки

Список використаної літератури

Додаток 1 (генеральний план підприємства)

Додаток 2 (структурна схема підприємства)

ВСТУП

Комплекс організаційних заходів щодо зберігання і переробки сільськогосподарської продукції ще донедавна здійснювала єдина державна система заготівель. Зокрема, товарне зерно зберігали виключно на державних хлібоприймальних пунктах, які постачали його великим підприємствам з виробництва борошна, крупів, пива, олії, комбікормів. Останнім часом розширюється матеріально-технічна база підприємств з переробки зерна та насіння олійних культур, виробництва комбікормів – безпосередніх виробників сільськогосподарської продукції. Розвиток галузей, що здійснюють повну переробку зерна, – одне з найважливіших завдань економіки держави.

В Україні функціонує 796 хлібопекарних, 126 пивоварних, 510 комбікормових, 17 олійних заводів, 57 заводів з виробництва спирту, 29 макаронних, 175 кондитерських фабрик. У зв'язку з цим постало питання про заготівлю продукції сільського господарства не в повному обсязі товарного виробництва, а в межах задоволення потреб державної торгівлі, галузей народного господарства, системи охорони здоров'я, армії тощо. Водночас вирішується питання про встановлення таких закупівельних цін, які б забезпечили нормальне відтворення сільськогосподарського виробництва.

Хлібозаготівельні організації здійснюють приймання і розміщення, очищення зерна, формують товарні партії його для борошномельних, круп'яних та комбікормових підприємств. В Україні працюють 204 хлібоприймальних пункти, що заготовляють, зберігають та відвантажують зерно на переробні підприємства; 76 хлібних баз, де зберігаються державні резерви і стратегічні запаси зерна; 91 елеватор; 151 завод з переробки та фасування зерна, які виробляють борошно, комбікорми та крупи. Усі ці організації постачають продукцію 27 реалізаційним базам. Крім них, у державі розвинена система приватних фірм, зокрема УЗА — Українська зернова асоціація. Дедалі більше практикуються обробка й тимчасове зберігання зерна сільських виробників, які, використовуючи матеріально-технічну базу хлібоприймальних підприємств, забезпечують збереження якості зерна і можливість його використання господарствами в міру потреби.

Хлібоприймальні підприємства мають виробничі цехи з обробки гібридного насіння кукурудзи, злакових, зернобобових та інших культур, заготовляють сіно і трав'яне борошно.

Серед хлібоприймальних підприємств розрізняють заготівельні (для продовольчого та насінного зерна), реалізаційні (приймають, зберігають і реалізують готові продукти переробки — борошно, крупи, комбікорми) та державних запасів (для тривалого зберігання зерна). Найрозвиненішою є мережа заготівельних хлібо­приймальних підприємств, які наближені до виробника зерна та насіння олійних культур (є майже в кожному районі). Борошномельні підприємства розміщені переважно у великих промислових центрах та містах, круп'яні — у місцях заготівлі круп'яного зерна (в центральних і південних областях), комбікормові — поблизу пта­хофабрик і тваринницьких комплексів.

Зерно і насіння олійних культур господарства та фермери постачають за договорами контрактації. Їх укладають щорічно, визначаючи права й обов'язки сторін — виробника і заготівельника. В договорах зазначаються назва, асортимент, кількість, якість, ціна, строки продажу і приймання продукції. Заготівельник, наприклад, зобов'язаний у рахунок виконання договору виділити аванс, своєчасно оплатити доставлену продукцію, надати виробникові допомогу в організації виробництва і транспортуванні продукції, забезпечити зустрічний продаж комбікормів, шроту тощо.

Організація і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах повинні будуватися на сучасних наукових основах при умові використання ефективного та надійного в експлуатації технологічного і транспортного, а також допоміжного обладнання.

Досконалість прийнятої технології, оптимальні варіанти технологічних регламентів грають головну роль в досягненні високої ефективності виробництва.

Дуже велике значення відіграють технологічні властивості зерна. Для підтримання високої ефективності процесів ці характеристики повинні бути стабілізовані на оптимальному рівні. В зв’язку з надходженням на підприємство неоднорідного зерна інженер-технолог повинен вміти змінювати його властивості.

На сучасних борошномельних підприємствах здійснюються складні технологічні процеси. Усі операції по підготовці сировини до переробки, виробництва готової продукції, реалізації борошна, повинні бути повністю автоматизовані.

Зерно є сировиною для багатьох галузей народного господарства. Виробництво борошна і крупи засновано на переробці пшениці, жита, вівса, ячменю, кукурудзи, рису, гречки, проса, гороху. Подрібнене зерно побічні продукти борошномельного круп’яного виробництв, зернові відходи є основними компонентами комбікормів. Широко використовують зерно для виробництва спирту, крохмалю та інших харчових і технічних продуктів.

Борошно, крупа, крохмаль, білкові препарати та інші продукти переробки зерна служать сировиною або необхідним компонентом для виробництва різноманітних хлібобулочних, макаронних, кондитерських, дієтичних, кулінарних напівфабрикатів і тому подібне. Зерно використовується при виробництві продуктів підвищеної біологічної цінності, застосовується в медичній промисловості.

Таким чином зерно є основою виробництва одних продуктів і незамінним компонентом інших. Тому прискорене і стійке нарощування виробництва зерна – ключова проблема в сільському господарстві.

ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ

Генеральний план являє собою схему підприємства (Додаток 1), розташованого за адресою: вул. Чапаєва, 11, м. Жашків, Черкаська область з розміщенням наявних будівель і споруд.

Всі будівлі мають відмітку. Територія має огорожу та зелені насадження. Площа території становить 3 га.

Головний вхід на територію підприємства проходить через прохідну.

Водопровідні зовнішні сітки з’єднані та підключені до магістральної сітки міського водоканалу. На водопровідній сітці встановлені колодязі,частина з них обладнана пожежними підставками та встановлені паливні крани.

Каналізаційні сітки прокладені з урахуванням рельєфу місцевості.

Транспортні операції здійснюються автомобільним транспортом.

Рельєф місцевості спокійний. Середня розрахункова температура зовнішнього повітря 25°С. Середнє снігове навантаження 70 кг/м². Максимальна глибина промерзання ґрунту 1,1м.

Вся вільна від забудов територія заасфальтована. На проммайданчику підприємства розташовані наступні будівлі та споруди:

- адміністративне приміщення(1)

- вагова (2)

- зерносушарка ДСП-32 (4)

- цех по очистці зерна (5)

- цех по зберіганню (6)

- цех по переробці гречки (7)

- цех по переробці пшениці (8)

- цех по переробці кукурудзи (9)

- склад ДТ (10)

- авто гараж (11)

- столярний цех (13)

- прохідна (14)

РОБОЧОМУ ВІДДІЛЕННІ

Безпека – це попередження шкідливої дії машин на навколишнє середовище в процесі життєвого циклу машини.

Вимоги включають:

1.безпеку праці;

2.промислову санітарію;

3.пожежну безпеку;

4.вибухобезпеку;

5.економічну безпеку.

Безпека праці: найважливіша вимога при створенні машин – це забезпечення безпечних умов праці працівників. Для цього машина повинна відповідати ряду вимог. Управління та обслуговування машин мають бути максимально автоматизованими та механізованими.

При роботі машини виникають коливальні рухи, які залежно від частоти можуть проявлятися у вигляді шуму та вібрації.

Основні характеристики шуму: частота та період. Людське вухо здатне сприймати звуки в певному діапазоні. Характеристикою шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску [Дб]. Промисловий шум впливає на нервову систему, проявляється підвищена стомлюваність працівників, знижується концентрація уваги, знижується продуктивність праці, збільшується кількість браку та виробничого травматизму.

Зернопереробні машини мають органи, що швидко коливаються і є джерелом вібрації. Вібрації машин та їх елементів передаються на перекриття, руйнівно діють на саму машину, негативно впливають на показники якості виробленої продукції.

Негативна дія вібрації зростає із збільшенням частоти від 25 – 90 Гц. Вертикальні вібрації найгірші.

Основні причини вібрації:

- не врівноваження має які коливаються або обертаються;

- неправильне встановлення машин на фундаментах.

Для машин з коливальним рухом найефективніший спосіб боротьби з вібрацією це застосування здвоєних робочих органів, що рухаються на зустріч один одному та

взаємно врівноважуються. Для врівноважених деталей машин їх балансують. Для зменшення передачі вібрації на перекриття та фундамент використовують віброізоляцію.

При проектуванні нових машин для послаблення шуму на робочих місцях по можливості необхідно заміняти ударну дію безударною. Замість зворотно – поступального використовують обертові рухи.

Найбільш шумними з обладнання є компресори та вентилятори. Для зменшення шуму використовують шумопоглинаючі матеріали, використовують захисне покриття, або розміщують в окремих приміщеннях.

Промислова санітарія включає шум та вібрацію на робочих місцях, освітлення, дотримання безпечних розмірів робочих зон. Всі використовувані матеріали повинні мати гігієнічні сертифікати, які допускають їх контакти з харчовими продуктами.

Пожежна безпека. При конструюванні машин важливе значення має пожежна безпека, яка передбачає правильний підбір матеріалів, пристроїв та приладів.

Використовувані матеріали по можливості потрібно вибирати не горючі.

Зерно вогненебезпечний матеріал, тому важливе значення має опрацювання конструкції машин.

Рухомі деталі при неправильній експлуатації та помилках конструкції можуть створювати температурні умови сприятливі для самозаймання продуктів. Для попередження самозаймання обладнання оснащується приладами пожежної безпеки та пристроями запобігання розповсюдження полум’я.

Для цього використовують 2 типи датчиків:

1.датчики, що реагують на іскру;

2.датчики, що реагують на теплове випромінювання.

Ці датчики встановлюють в місцях можливого утворення іскри або полум’я і вони передають сигнал на пристрої протипожежного захисту.

Використовують пристрої 2 видів:

1.пристрої запобігання розповсюдження полум’я (вогнезагороджуючі клапани, швидкодіючі заслінки, аерозоль – газові затвори, швидкодіючі повітряні клапани);

2. пристрої придушення полум’я (пристрої пожежогасіння: водяні, газові, порошкові, пінні, аерозоль – газові).

Найбільш пожежонебезпечними є пожежонебезпечні зерносклади. Вони мають бути обов’язково обладнані термодатчиками та системами дистанційного контролю температури.

У випадку само загорання зерна гасіння водою не є бажаним, оскільки вода при високих температурах здатна розпадатися на кисень та водень, які сприяють інтенсифікації процесу пожежі. Для гасіння борошномельних ємкостей не рекомендовано використовувати воду.

Місце встановлення датчика визначається швидкою дією використання пристроїв і може складати від 3 до 5 м для аерозоль – газових та газових пристроїв та 6 – 9 м для інших пристроїв.

Вибухобезпека зернопереробного підприємства підлягає обов’язковому ліцензуванню. Відповідно всі машини, які використовуються відносяться до вибухонебезпечного обладнання та підлягають обов’язковій сертифікації.

Вимоги вибухонебезпечності поділяють:

1. вимоги до конструкції;

2. вимоги до використовуваного матеріалу;

3. вимоги до приладів і пристроїв пожежогасіння.

Вимоги до конструкцій. Конструкція машин повинна унеможливлювати утворення вибухонебезпечних повітряних сумішей. Для цього машина повинна оснащуватись відповідною аспірацією, повинна мати спеціальні канали для виведення вибухового тиску, вибухорозрядні труби або вибухорозрядні камери.

Зони, де можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші, повинні мати мінімальний об’єм, повинні бути достатньо міцними у випадку вибуху. В середині машини не повинно бути застійних зон де б осідав пил.

Конструкція подрібнювальних машин повинна виключати можливість утворення іскри.

Вимоги до матеріалів. Основна вимога – запобігання утворення іскри. Сьогодні в конструкціях використовують полімерні матеріали та нержавіючі сталі. Полімерні матеріали повинні бути антисептичними.

Екологічна безпека. Основні вимоги до конструкції машин з точки зору екології – мінімально шкідлива дія на навколишнє природне середовище.

По-перше – зниження шкідливих пилових викидів в атмосферу від зерноочисних машин через систему аспірації.

По-друге – застосування матеріалів, які в процесі експлуатації не засмічують навколишнє середовище.

 

 

 

Оцінюючи технологічні властивості зернової маси жита їх підрозділяють на три групи, які характеризують загальний стан зернової маси, борошномельні властивості та хлібопекарські властивості.

Для більшості показників, які характеризують загальний стан зернової маси, введені так звані обмежувальні кондиції, які обмежують постачання зерна на борошномельні заводи. Смак, запах, і колір зерна повинні бути нормальними, характерними для зерна. Зерно із стороннім запахом і смаком для виробництва борошна не допускається. Зерно уражене шкідникам хлібних запасів, крім ураження кліщем не вище другого ступеню, необхідно направляти на спеціальні, карантинні підприємства.

Вологість вихідної партії зерна дозволяється до 14%. Така вологість дозволяє зволожувати зерно при його дідготовці до помелу і зміцнювати вологість окремих анатомічних частин, насамперед оболонок, що підвищує їх міцність і полегшує відділення від ендосперму.

Обмежування показників якості зерна за смітною і зерновою домішками, а також особливими домішками, пов’язане з технічною можливістю борошномельних заводів з вилучення цих домішок із зернової маси і забезпеченню виробництва борошна стандартної якості.

Таблиця 2.1

Обмежувальні кондиції на зерно жита (в % не більше)

Показники якості	Обмежувальні кондиції
Вологість	15,5
Смітна домішка	2,0
В тому числі мінеральна	0,5
галька	0,10
шлак і руда	0,05
шкідлива домішка	0,2
гірчак, в’язель	0,1
сажка, головня	0.15
кукіль	0.5
Зернова домішка	4,0
в тому числі пророслих зерен	3,0

 

Показники для оцінки борошномельних властивостей зерна характеризують поведінку зерна в технологічних процесах переробки в борошно вплив на вихід борошна, її якість і витрати енергвії на виробництво.

Форма та лінійні розміри зерна передбачають вибір схеми сепарування. Характеристику робочих органів повітряно-ситових сепараторах і трієрах, а також робочих органів подрібнюючих та оббивних машин. Лінійні розміри зерна (довжина, ширина, товщина) дають уявлення про його крупність. Крупність зерна характеризується сукупністю його розмірів, а вирівняність – відхиленням розмірів від середнього значення. Чим менше це відхилення, тим вища вирівняність зерна. В зерні крупної фракції менший вміст білку, ніж у дрібній фракції, а якість його краща. Зольність зерна крупної фракції нижче, ніж дрібної, а вміст ендосперму більший. При переробці крупної фракції одержують на 2-3% більше проміжних продуктів при високій їх якості ніж при переробці дрібної фракції.

Скловидність зерна жита невисока – 15…49%, ендосперм переважно борошнистий і напівскловидний, що потребує мінімальних питомих витрат енергії на розмел. При якому одержують високій вихід борошна, при мінімальному виході проміжних продуктів.

Натура зерна жита менша чим в пшениці (700 г/л). Це обумовлено продовгуватою формою і морщинистою поверхньою зерна, що знижує щільність його укладки. Масса 1000 зерен жита коливається від 13…32 г. в залежності від сорту і району вирощування.

За структурно – механічними властивостями зерно жита значно відрізняється від пшениці. При розмелі воно веде себе як пластичне тіло. При відповідній підготовці зерна жита перед помелом можна отримати борошно з низькою зольністю.

Зерна жита можуть бути різного кольору: зеленого, жовтого, коричневого, червоного, фіолетового. Зелені зерна зазвичай крупніші за жовті і коричневі, більш скловидні, у них більший ендосперм і тонкіші оболонки, а тому може бути отриманий більший вихід борошна.

Анатомічні особливості зерна жита відіграють важливу роль в формуванні його технологічного процесу і системі організації ведення технології виробництва борошна. Співвідношення маси анатомічних частинок зерна визначає потенційний вихід продуктів його переробки. Наявність глибокої бороздки в зерні жита суттєво впливає на організацію подрібнення крохмалистої частини ендосперму при сортовому помелі.

Зерно жита складається із трьох основних частин: зародку, ендосперму і оболонок, які мають складну мікроструктуру і відрізняються за хімічним складом, біохімічними властивостями і харчовою цінністю.

При сортових помелах зародок виділяють окремо, тому що він вміщує значну кількість жирів і погіршує якість борошна при його зберіганні із-за окислення жирів.

Ендосперм є внутрішньою, найбільш цінною, частиною зерна і складається з двох частин: алейронового шару, що знаходиться на поверхні ендосперму і борошнистого ядра, яке займає центральну частину зерна. При виробництві сортового борошна високої якості значну частину алейронового шару відділяють разом з оболонками, тому що в його складі знаходиться переважна кількість високомолекулярних вуглеводів (клітковина, пентозани і ін.), які утворюють міцні структури і утруднюють їх здрібнювання. Борошнисте ядро – це найбільш цінна частина зерна. Клітини борошнистого ядра заповнені крупними і дрібними гранулами крохмалю, а між ними знаходяться прошарки білку. Співвідношення крупних і дрібних гранул крохмалю, їх пакування і товщина білкових прошарків характеризують консистенцію борошнистого ядра.

Оболонки розділяють на плодові, що знаходяться на поверхні зерна і насіннєві, які прилягають до ендосперму. Плодові оболонки можна відносно легко відділити при лущенні зерна, а насіннєві оболонки міцно пов’язані з алейроновим шаром і тому їх відділяють від ендосперму в процесі здрібнювання зерна.

Важливим для оцінки технологічних властивостей зерна є кількісні співвідношення складових частин зернівки жита, які коливаються в широких межах: борошнисте ядро – 73…79%, зародок із щитком – 3,53, плодові і насіннєві оболонки – 6,9…13,0, алейроновий шар – 11…12.

Зерно жита вміщує білки, вуглеводи, жири, мінеральні речовини. А також вітаміни, пігменти, ферменти і ін.

Особливостями хімічного складу жита є менша кількість борошняного ядра і білків, до того, ж білки жита не утворюють зв’язаної клейковини із-за значної кількості слизу, який перешкоджає утворенню клейковини. Крохмаль в зерні жита в основному вміщується у внутрішніх прошарках борошнистого ядра. Водорозчинні речовини жита знаходяться у всіх анатомічних частинах, він легко клейстеризується. Найбільша кількість клітковини знаходиться у зародку і алейроновому шарі.

Зерно жита характеризується високим вмістом харчових волокон, вітамінів, які відіграють важливу роль в харчуванні людини та організмі в цілому. Харчові волокна зерна жита представлені геміцелюлозами, целюлозою, лігнінами та слизами. Вміст геміцелюлози в зерні жита ніж в зерні пшениці більше у 2 рази, у 13 разів більше β-глюканів. Характерною ознакою хімічного складу жита є високий вміст слизей – 2,28, що впливає на якість тіста, також в зерні жита на 7,0% вищий вміст целюлози, більше лігніну та сахарів на 16,6 і 30,0% відповідно. Зерно жита містить в 1,2 рази більше вітаміну В1, та у 2,0 рази – В2. вітаміну Е (α-токоферолу) в житі менше на 11%, однак цінних токолів на 40% більше.

Зерно жита містить менше білку, ніж зерно пшениці, однак біологічноцінних фракцій білку – албумінів і глобулінів – у ньому в 4 рази більше ніж у пшениці. Перетравність білку жита в 1,5 рази менша ніж пшениці, що пояснюється підвищиним вмістом в зерні жита геміцелюлози, лігніну та слизів.

Обладнання

Вальцевий млин Р6-АВМ-50 використовується на підприємствах агропромислового комплексу, призначений для помелу зерна пшениці базових кондицій і отримання кінцевих продуктів: борошна вищого і першого ґатунків.

Млин включає в себе комплекс обладнання для підготовки, розмелу зерна, дозування і вибою готових продуктів, також необхідне електричне та допоміжне обладнання.

Конструкцією млина передбачена можливість відбору манної крупи в кількості 3-5% (на підприємстві не відбирається) з відповідним зменшенням виходу борошна вищих ґатунків.

Млин має гнучку модульну структуру і може поставлятись в різній комплектності. За вимогами замовника можлива доставка неповного комплексу чи укомплектовування млина додатковими вузлами.

Технічні характеристики:

Технічна продуктивність, т/доба 50

Загальний вихід, %, у т.ч. 75

борошна вищого сорту, 50-55

першого сорту, 20-25

манки 3-5

Довжина вальцьової лінії, см 680

Поверхня, що просіває, м2 72

Установлена потужність, кВт, не більше 240

Обслуговуючий персонал, чол., не менше 8

Габаритні розміри в змонтованому стані, мм, не більше

довжина 30000

ширина 14000

висота 6500

Маса, кг, не більше 105550

Агрегатні вальцьові млини Р6-АВМ-50 переробляють зерно пшениці в борошно вищий, перший і другий сорти.

Керування технологічним устаткуванням здійснюється із центрального пульта керування й з окремих пультів на кожнім відділенні, причому на центральному пульті розташовуються засоби діагностики роботи устаткування відділень й є можливість пуску або зупинки кожного з відділень в цілому.

Окремі пульти на кожному з відділень здійснюють керування обладнанням відділення в ручному режимі з дозволу із центрального.

 

3. СКЛАД ВИРОБУ І КОМПЛЕКТ ПОСТАЧАННЯ МЛИНА Р6-АВМ-50

3.1. Млин Р6-АВМ-50 включає комплект устаткування для підготовки, помелу зерна, дозування і вибою готових продуктів, а також необхідне електричне і допоміжне устаткування. Переміщення зерна здійснюється механічним і пневматичним транспортом, проміжних і кінцевих продуктів і висівок - пневматичним транспортом.

3.2. Млин Р6-АВМ-50 складається з наступних частин:

- вузол попереднього очищення зерна;

- приймальне відділення;

- ланцюговий транспортер «ОП-ОЗ»;

- відділення підготовки зерна

- вузол відволожування зерна

- ланцюговий транспортер «УЗ-УД»;

- вузол дозволоження зерна;

- відділ розмельно-просіюючий;

- ваговибійний відділ;

- вузол збору висівок;

- пневмосистема розмельно-просіюючого відділення;

- пневмосистема ваговибійного відділення;

- система аспірації зерноочисних машин;

- система аспірації каменевідбірника;

- система управління.

3.3. У комплект постачання млина Р6-АВМ-50 входять:

1. Відділення приймальне;

2. Відділення підготовки зерна;

3. Вузол відволожування зерна;

4. Вузол дозволоження зерна;

5. Відділення розмельно-просіююче;

6. Відділення ваговибійне;

7. Вузол збору висівок;

8. Пневмосистема розмельно-просіюючого відділення;

9. Пневмосистема ваговибійного відділення;

10. Система аспірації зерноочисних машин;

11. Система аспірації каменевідбірника;

12. Вузол попереднього очищення зерна;

13. Центральний комп'ютерний пульт управління;

14. Контрольна мережа;

15. Комплект запасних частин, приладів і інструменту згідно відомості ЗІП.

16. Комплект документації в складі:

1) Загальний вигляд млина Р6-АВМ-50 на л., екз. - 1.

2) Електросхеми на л., екз. - 1.

3) Паспорти відділень і вузлів, шт. - 7.

4) Інструкція користувача комп'ютерного пульта управління, шт. - 1.

5) Паспорти контролерів відділень і вузлів, шт. - 7.

За бажанням замовника комплект постачання млина Р6-АВМ-50 може змінюватися. Для взяття проб зерна перед першою драною системою розмельного відділення, а також для оцінки продуктивності млина Р6-АВМ-50 за поставляються пробовідбірники.

Для транспортування висівок за межі приміщення може поставлятися модуль безтарного зберігання висівок. Для безтарного зберігання борошна може поставлятися модуль безтарного зберігання борошна з вмонтованими вагами потоку. Модуль може вбудовуватися, як в млин з ваговибійним відділенням, так і без такого.

Млин може постачатися без вузла збору висівок.

Можливе також виключення відділення підготовки зерна, вузлів зволоження і до зволоження.

Для роботи млина Р6-АВМ-50 необхідно блок вальцових верстатів розмельно-просіюючого відділення підключити до мережі стислого повітря і системи водяного охолодження вальців. Рекомендується систему водяного охолодження вальців оснастити пристроями зворотнього циклу води.

 

Принцип роботи млина Р6-АВМ-50:

Принцип роботи млина Р6-АВМ-50 полягає в послідовному очищенні, подвійному зволоженні і відволожуванні зерна, помелі, просіюванні і розділенні на кінцеві продукти: борошно вищого і першого ґатунків, і висівки. Перед завантаженням в млин зерно проходить попереднє очищення від крупних домішок у вузлі попереднього очищення. Це необхідно для захисту механізмів приймального відділення від заклинювання і руйнування.

Зерно завантажується в накопичувач приймального відділення окремо за якісними показниками зерна для формування помельних партій. Накопичувач відділення розділений на три незалежні секції силосів по 28 тонн ємкості в кожній. Технологія переробки зерна починається з формування помельних партій в приймальному відділенні. Партія може складатися з трьох складових. Мінімальна питома вага складової в суміші – 12%. Налаштування виробляється з точністю в 1%.

Потім відбувається очищення зерна, перше зволоження у відділенні підготовки зерна і відволожування у відповідному вузлі. Максимальний час відволожування при безперервному циклі роботи млина Р6-АВМ-50 – 15 годин при використанні вузла Р6-АВМ-50.УЗ і 10 годин – при використанні вузла Р6-АВМ-50.УЗМ.

Потім виконується доочистка поверхні зерна, друге зволоження і відволожування у вузлі дозволоження. Тривалість другого відволожування - не більше 30 хвилин. Підготовлене зерно вирушає на помел у розмельне відділення, звідки кінцеві продукти транспортуються у ваговибійне відділення і вузол збору висівок відповідно. Готові продукти дозуються ваговими дозаторами і розфасовуються в тканинні мішки по ГОСТ 19317-73 завдовжки 104±2см і шириною 53+1см. За замовчуванням в мішки фасується доза по 50 кг.

Висівки розфасовуються в тканинні мішки по ГОСТ 19317-73 завдовжки 104±2 см і шириною 53+1 см без зважування. Затарені мішки зашиваються і транспортуються стрічковими транспортерами за межі робочої зони.

Відділенням приймальне представляє собою накопичувач, розділений на три незалежні секції силосів, оснащених власною системою транспортерів для завантаження зерна в силоси і системою об'ємних дозаторів для його вивантаження з визначеною, такою, що задається оператором, швидкістю. Відділення забезпечене власною системою аспірації силосів, що складається з вентилятора середнього тиску, циклона-розвантажувача і рукавного фільтру.

Ланцюговий транспортер «ОП-ОЗОМ» - це трубчастий скребковий транспортер, що має три приймальні патрубки, сполучені з вихідними патрубками поздовжніх транспортерів кожної секції силосів приймального відділення. Вихідна воронка транспортера розташована над вхідним патрубком зернового сепаратора відділення підготовки зерна. Складені і помельної суміші подаються в транспортер, де змішуються і переміщаються на подальше очищення.

Відділенням підготовки зерна - це комплекс зерноочисного, підготовчого, пневмотранспортного, аспіраційного і допоміжного устаткування. Зерно у відділенні проходить послідовне очищення від наступних домішок:

- домішки, що відрізняються від основного зерна розмірами, віддаляються в зерновому сепараторові

- домішки, що відрізняються від основного зерна аеродинамічними властивостями, віддаляються в зерновому сепараторові,

- домішки, що відрізняються від основного зерна формою, відділяються в трієрі,

- домішки, що відрізняються від основного зерна масою, віддаляються в каменевідбірнику; Потім здійснюється підготовка зерна:

- очищення поверхні на абразивній оббивній машині;

- очищення в аспіраційному каналі повітряного сепаратора;

- зволоження на машині інтенсивного зволоження.

Зерно усередині відділення переміщається механічним транспортом, кормові і некормові відходи транспортуються окремо пневмотранспортом. Повітря системи пневмотранспорта очищається рукавним фільтром, розташованим на відділенні. Зволожене зерно пневмотранспортом подається у вузол відволожування.

Зерноочисні машини підключені до трьох систем аспірації:

- система аспірації зернового сепаратора забезпечує очищення повітря, що аспірує зерно і складається з групового циклону і рукавного фільтру, розташованих на відділенні;

- аспірація трієра і оббивної машини виробляється системою аспірації зерноочисних машин млина Р6-АВМ-50;

- аеродинамічний режим роботи каменевідбірника забезпечується системою аспірації каменевідбірника млина Р6-АВМ-50.

Вузлом відволожування є накопичувач, що складається з шести концентрично розташованих силосів, оснащених револьверною системою завантаження зерна. Для вивантаження зерна з силосів використовується система об'ємних дозаторів і кільцевий ланцюговий транспортер. Час відволожування задається і відстежується комп'ютером центрального поста управління млином Р6-АВМ-50.

Зерно послідовно заповнює вільні силоси. У міру їх заповнення, розвантажувач револьверної системи завантаження повертається на наступний вільний силос.

Сумарна ємкість накопичувача розрахована так, що при безперервному режимі роботи забезпечується відволожування до 15 годин.

Після закінчення встановленого часу відволожування автоматично включається подача зерна з відповідного силосу в кільцевий ланцюговий транспортер, який транспортує його до входу в ланцюговий транспортер «УЗ-УД».

Ланцюговий транспортер «УЗ-УД» являє собою трубчастий скребковий транспортер, що має приймальний патрубок, сполучений з вихідним патрубком кільцевого транспортера вузла відволожування. Вихідна воронка транспортера розташована над вхідним патрубком оббивної машини вузла дозволоження зерна. Вузлом дозволоження є комплект устаткування для доочистки поверхні зерна після першого відволожування, повторного зволоження і відволожування зерна. Зерно у вузлі проходить наступні технологічні переходи:

- очищення поверхні на абразивній оббивній машині;

- очищення в аспіраційному каналі повітряного сепаратора;

- зволоження на машині інтенсивного зволоження;

- відволожування в накопичувачі.

Відволожене зерно вивантажується з накопичувача і за допомогою об'ємного дозатора подається на ланцюговий транспортер «УД-ОРП».

Оббивна машина вузла підключена до системи аспірації зерноочисних машин млина Р6-АВМ-50. На вузлі встановлена система аспірації ситовійної машини розмельно-просіюючого відділення, що складається з вентилятора, циклону і рукавного фільтру.

Ланцюговий транспортер «УД-ОРП» млина Р6-АВМ-50 являє собою трубчастий скребковий транспортер, що має приймальний патрубок, сполучений з вихідним патрубком шнека-заслінки вузла дозволоження. Вихідна воронка транспортера розташована над вхідним патрубком вальцьового верстата першої драної системи розмельно-просіюючого відділення.

Розмельно-просіююче відділення млина Р6-АВМ-50 представляє собою комплект розмельного, просіюючого, транспортного і електроустаткування, призначеного для переробки зерна в борошно вищого, першого і другого ґатунків, а також манну крупу. Устаткування відділення розміщене на двоповерховій рамі. Відділення оснащене вальцьовими верстатами типу А1-БЗ-2Н з довжиною вальця 1000мм (1 верстат) і 600мм (4 верстати), двома веретенними розсівами, ситовійною машиною і допоміжним устаткуванням. Проміжні продукти всередині відділення транспортуються власною пневмотранспортною системою відділення. Кінцеві продукти і висівки транспортуються у ваго вибійне відділення і вузол збору висівок пневмотранспортними системами.

На виході з ситовійної машини встановлений перемикач, що дозволяє направляти манну крупу як на вибій, так і на повернення для помелу у розмельне відділення. Аспірація ситовійної машини виробляється системою аспірації, розташованої на вузлі дозволоження. На відділенні встановлений вузол повернення мучки, який призначений для збору викидів систем пневмотранспорта розмельно-просіюючого і ваго вибійного відділень і повернення їх в розсійник.

Відділення ваговибійне млина Р6-АВМ-50 - це комплект устаткування для збору, дозування, затарювання готових продуктів в мішки і транспортування мішків за межі робочої зони. На збірній двоповерховій рамі встановлені накопичувачі для трьох ґатунків борошна і манної крупи. Кожен накопичувач закінчується шнеком, які попарно підключаються до двох вагових дозаторів. Перший дозатор по черзі дозує борошно першого і другого гатунків, а другий – борошно вищого ґатунку і манну крупу. Затарені мішки зашиваються і транспортуються за межі робочої зони.

Вузлом збору висівок млина Р6-АВМ-50 є комплект устаткування для збору і затарювання висівок в мішки. На збірній рамі встановлений накопичувач для висівок, який закінчується шнеком. На вихідний патрубок шнека навішується мішок, куди і вибиваються висівки.

Пневмосистема розмельно-просіюючого відділення млина Р6-АВМ-50 призначена для забезпечення роботи пневмотранспорта названого відділення і очищення використаного повітря. Система складається з вентилятора високого тиску, системи повітроводів, циклона-розвантажувача і рукавного фільтру-циклону.