Порядок визначення кошторисної вартості будівництва

Вартість будівництва визначається: - на стадії проектування – кошторисна вартість будівництва в складі інвесторської кошторисної документації; - на стадії визначення виконавця робіт – договірна ціна. Кошторисна вартість будівництва – це сума коштів, необхідних для його здійснення відповідно до проектних матеріалів.Вартість будівництва складають різні види витрат. До безпосередніх витрат належать кошти, які витрачаються на розробку проектно-кошторисної документації (гл. 12 ЗКР) і на спорудження об'єкта (як прямі, так і загальновиробничі витрати) (гл. 2 - 7 ЗКР). До супутніх витрат належать кошти, необхідні для будівництва в цілому:- підготовка території будівництва (гл. 1 ЗКР); - зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд (гл. 8 ЗКР);- додаткові витрати при виконанні БМР робіт (гл. 9 ЗКР);- інші роботи та витрати (гл. 9 ЗКР);- утримання служби замовника та авторський нагляд (гл. 10 ЗКР);- підготовка експлуатаційних кадрів (гл. 11 ЗКР).

Вартість будівництва розраховують за двома рівнями цін:

· базисним (постійним) за допомогою діючих кошторисних норм і цін;

· поточним рівнем за цінами, що склалися на час розрахунку і їх рівнем на період здійснення будівництва за індексами вартості.

Методи визначення кошторисної вартості представлені на рис. 7.1.

Рис. 7.1 -Методи визначення кошторисної вартості

 

Ресурсний метод – це калькулювання в поточних цінах і тарифах, яке дозволяє визначити кошторисну вартість в ході здійснення будівництва.

Ресурсно-індексний метод – це сполучення ресурсного методу із системою індексів цін на ресурси, які використовують в будівництві.

Базисно-індексний метод – це використання системи поточних і прогнозних індексів цін шляхом перемножування базисної вартості капітальних вкладень на відповідний індекс по галузі.

Базисно-компенсаційний метод – це розрахунок кошторисної вартості за базисним рівнем цін на початок будівництва з уточненням цих розрахунків у процесі будівництва за рівнем цін, що склалися на ринку:

Ц баз.комп. = Ц баз. + Д к.ф. (7.1)

Кошторисна вартість за економічним змістом включає прямі витрати; загальновиробничі витрати і кошторисний прибуток (рис. 7.2.).

1. Прямі витрати (ПВ) враховують у своєму складі заробітну плату робітників (Взп), вартість експлуатації будівельних машин і механізмів (Ве.м.) та вартість матеріалів, виробів, конструкцій (Вм).

2.Загальвиробничі витрати – це витрати, які включають до виробничої собівартості БМР, зв'язані зі створенням загальних умов будівництва, його організацією, управлінням та обслуговуванням.

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 7.2 - Складові кошторисної вартості

3. Кошторисний прибуток враховує економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельних і монтажних робіт. 1. Порядок визначення елементів прямих витрат (ПВ) Кошторисна заробітна плата (основна і додаткова), що наводиться в прямих витратах у локальних кошторисах, розраховується окремо для робітників-будівельників і монтажників, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспортних засобів. Розрахунок кошторисної зарплати виконують на підставі нормативно-розрахункових трудовитрат і вартості людино-години, яка відповідає середньому нормативному розряду робіт для робітників-будівельників, монтажників та середньому нормативному розряду робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів.

Існує кілька методів визначення кошторисної заробітної плати:

1-й метод – при застосуванні ресурсного методу (в поточних цінах) розрахунок ведуть на основі показників трудомісткості робіт:

(7.2 )

де З - кошторисна заробітна плата за поточним рівнем цін, що враховується у складі прямих витрат, тис. грн.;

Т – трудомісткість робіт робітників і механізаторів, люд.год.;

З_ф – фактична (на момент розрахунку) або прогнозована середньомісячна оплата праці одного робітника грн.;

t – середньомісячна кількість робочих годин при 40-годинному робочому тижні, год/міс.

2-й метод – визначення розміру коштів на оплату праці у складі прямих витрат на основі встановлюваної законодавством мінімальної заробітної плати:

(7.3)

де З – кошторисна зарплата за поточним рівнем цін по об'єкту, що враховується у складі прямих витрат локального кошторису, тис. грн.;

З_min – розмір мінімальної зарплати на даний момент;

К_р – районний коефіцієнт до заробітної плати за законодавством;

К _в – коефіцієнт, що враховує інші виплати (вислуга років, додаткова відпустка, премія, доплати, надбавки).

3-й метод – розрахунок на основі кошторисної величини заробітної плати, розрахованої за діючою нормативною базою:

З= (З_б + З_м)*Іпр, (7.4)

де З_б і З_м – сумарна по об'єкту будівництва величина основної заробітної плати, відповідно робітників і механізаторів по кошторисних нормах і цінах;

I_пр – індекс поточного рівня коштів на оплату праці в будівництві за станом на розрахунковий період.

Кошторисну вартість експлуатації будівельних машин і механізмів зайнятих у будівельному виробництві, в прямих витратах визначають виходячи з нормативного часу їх роботи, необхідного для виконання встановленого обсягу будівельних та монтажних робіт, вартості експлуатації будівельних машин і механізмів за одиницю часу їх застосування (машино-година) в поточних цінах.

У вартості експлуатації будівельних машин і механізмів у тому числі зазначається заробітна плата робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів.Вартість машино-години в поточних цінах розраховують на підставі трудових і матеріальних ресурсів, наведених в РКНЕМ, та поточних цін на них з доданням амортизаційних відрахувань на повне відновлення будівельних машин і механізмів, вартості матеріальних ресурсів на заміну частин, що швидко спрацьовуються, ремонт і технічне обслуговування, перебазування, а також податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.Час використання робітниками-будівельниками та монтажниками механізованих виробничих знарядь праці включено до норм трудовитрат робітників-будівельників та монтажників і виділено в РЕКН для розрахунку вартості енергоносіїв, мастильних матеріалів та гідравлічної рідини у складі прямих витрат на матеріальні ресурси.Амортизаційні відрахування, витрати на ремонт та переміщення механізованих виробничих знарядь враховані у складі загальновиробничих витрат.

Кошторисну вартість будівельних матеріалів у прямих витратах визначають на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходячи з обсягів робіт, передбачених робочими кресленнями, та поточних цін.

Поточні ціни на матеріальні ресурси приймають за рівнем, що склався в регіоні за цінами виробників. Поточні ціни на матеріали для будівництва визначають за ціною франко-приоб'єктний склад будівельного майданчика і на встановлену одиницю виміру. Витрати на доставку матеріальних ресурсів обчислюють або калькуляційним методом, або за усередненими показниками вартості транспортних витрат на 1 т відповідного будівельного вантажу за середньою відстанню перевезень, що надаються Держбудом.У складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів враховують заготівельно-складські витрати, які розраховують за відсотком, рекомендованим Держбудом.У кошторисах вартості будівництва вказується дата, станом на яку приймаються поточні ціни на трудові й матеріально-технічні ресурси.

Поточний рівень кошторисних цін на матеріали визначають також за кошторисними цінами базисного рівня, які наведено у збірниках:

- районних кошторисних цін на привізні матеріали, вироби і конструкції;

- єдиних для України середніх кошторисних цін на місцеві будівельні матеріали, вироби і конструкції.

 

Правила визначення загальновиробничих витрат (ЗВ)

Загальновиробничі витрати – це витрати будівельно-монтажної організації, що включають до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт з урахуванням положень методичних рекомендацій з формування собівартості БМР, затверджених наказом Держбуду України від 07.05.2002 №81. Перелік загальновиробничих витрат, що враховані усередненими показниками, наведено у додатку 19 ДБН Д 1.1.-1-2000.

Для розрахунку ЗВ групують в три блоки:

- кошти на заробітну плату працівників;

- відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством;

- решта статей ЗВ витрат.

1-й блок - кошти на заробітну плату працівників - розраховують, виходячи з трудовитрат працівників та відповідної вартості людино-години.

Трудовитрати працівників визначають за формулою:

Т_зв=Т_пв х К, (7.5)

де Т_зв - трудовитрати працівників, люд.-год.;

Т_пв - нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачаються в прямих витратах, яка враховує трудовитрати робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, люд.-год.;

К - усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості робіт, що передбачаються у прямих витратах, до трудовитрат працівників, приймають за рекомендаціями Держбуду.

2-й блок - відрахування на соціальні заходи визначають виходячи з норм, установлених законодавством, і кошторисної заробітної плати.

3-й блок - кошти на покриття решти статей ЗВ визначають за формулою

К_р.зв = Т_пв х П, (7.6)

де К_р.зв - кошти на покриття решти статей ЗВ витрат, грн.;

Т_пв - нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачаються у прямих витратах, люд.-год.;

П - усереднений показник для визначення коштів на покриття решти статей ЗВ витрат, грн./люд.-год.

Усереднені показники призначені для здійснення будівництва підрядним способом. При здійсненні будівництва господарським способом застосовують знижувальний коефіцієнт 0,6.

В інвесторській кошторисній документації кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій визначають на підставі усереднених показників, наданих Держбудом для БМР.