Організаційна структура і форми капітального будівництва.

 

Організаційна форма управління є формою організації взаємодії та взаємовідносин між усіма учасниками інвестиційного процесу будівництва, включаючи стадії фінансування, проектування та будівництва. Організаційна структура капітального будівництва, розвиваючись та вдосконалюючись, зазнала численних змін, зберігаючи при цьому орієнтацію на відповідність принципу єдності організаційних структур.

Таким чином, у капітальному будівництві існують наступні організаційні форми будівництва: господарський і підрядний спосіб, будівництво об'єктів "під ключ", тендерні торги (конкурси).

За господарськимспособом будівництва всі будівельно-монтажні роботи виконує будівельна ділянка, ремонтно-будівельний цех або інший структурний підрозділ підприємства, для якого будується об'єкт. Підприємство-забудовник у цьому випадку одночасно виконує ролі керівника будівництва та виконавця будівельних робіт. Цей спосіб в основному застосовують під час реконструкції чи розширення підприємства, будівництва невеликих об’єктів на території існуючих і т.п.

Основним способом будівництва є підрядний — ведення робіт постійно діючими підрядними будівельними організаціями за договором підряду із замовником. Замовник надає підряднику будівельний майданчик, затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечує своєчасне фінансування будівництва і постачання технологічного устаткування. Для виконання окремих робіт (як правило, спеціалізованих) генеральний підрядник має право залучати відповідні спеціалізовані організації за договором субпідряду. При цьому відповідальність перед замовником за термін і якість виконання всіх робіт несе генеральний підрядник.

При будівництві об’єктів "під ключ" генеральна підрядна будівельна організація виконує функції замовника і бере на себе всю відповідальність за будівництво об'єкта.

В міжнародній практиці капітального будівництва прийнято вибір проектувальників, підрядників, постачальників виконувати на конкурсній основі шляхом проведення конкурсів(тендерів), що сприяє розвитку ринкової конкуренції і дозволяє замовнику вибрати найбільш вигідні пропозиції. Для участі в тендері претенденти (підрядники) подають конкурсні пропозиції (оферти). Оферта — це поданий претендентом тендерному комітету комплект документів, який містить пропозиції та умови, за якими він погоджується виконати замовлення. При проведенні тендерних торгів або шляхом прямої домовленності сторін залежно від складу витрат визначається договірна ціна контракту.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

 

1. Наведіть основні значення в яких розглядається термін „економіка”.

2. В чому полягає сутність капітального будівництва?

3. Перерахуйте етапи будівельного виробництва.

4. Дайте визначення поняття „інвестиції”.

5. Яка частина інвестицій називається капітальними вкладеннями?

6. Наведіть види інвестицій (згідно діючого законодавства).

7. Перерахуйте учасників (суб’єктів) інвестиційного процесу.

8. Сформулюйте зобов’язання підрядника і субпідрядника.

9. В чому полягають відмінності у функціях замовника і забудовника?

10. Перерахуйте організаційні форми будівництва і розкрийте їх економічну сутність.

11. Яка організаційна форма управління будівництвом є найбільш поширеною в сучасних умовах?

Тема 2. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА БУДІВЕЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Питання для теоретичної підготовки

 

2.1. ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

2.2. ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ БУДІВЕЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

2.3. ВИРОБНИЧІ ПОТУЖНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ
§ планування § довгострокові, поточні річні, оперативні плани § виробнича програма § показник готовності будівництва § показник незавершеного будівельного виробництва § середня тривалість будівництва	§ готова продукція будівельної організації § товарна будівельна продукція § реалізована будівельна продукція § будівельний наробок § виробнича потужність § коефіцієнт використання виробничої потужності

 

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕМИ

 

ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БУДІВЕЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Практично вся система виробничо-господарського управліннята регулювання виробництва заснована на методах планування. Планування є способом досягнення мети на основі збалансованості та послідовного виконання всіх виробничих операцій.

Планування – це розробка та коригування плану, який до свого складу включає передбачення, обґрунтування, конкретизацію й опис діяльності господарського об’єкта на найближчу і віддалену перспективу. Планування виробництва у будівельній організації – це точне передбачення і програмування на перспективу ходу виробничого процесу та його результатів за етапами.

Існує дві форми планування, які на певному історичному етапі розвитку мали досить широке поширення: директивне й індикативне планування.

Планування має системний характер, тобто всі види планів, які розробляються на підприємстві, повинні являти собою єдину цілісну систему, що складається із взаємозалежних частин.

На даному етапі склалася наступна система планування: довгострокові (іноді виділяють середньострокові плани), короткострокові й оперативні плани. При цьому слід зазначити, що рамки планів мають умовний характер і залежать від особливостей виробничої діяльності конкретної галузі.

У систему планування у будівельних організаціях входять довгострокові, поточні річні й оперативно-календарні плани. Їх відмінність полягає у строках отримання кінцевого результату, а об’єкт планування, як правило, не змінюється.

Центральною ланкою планування є довгострокові плани (або ще їх називають планами прогнозування). В цих планах обов’язково повинні передбачатися перспективи розвитку як своєї будівельної організації (вказуються шляхи науково-технічного вдосконалення виробництва), так і постачальників та замовників (споживачів).

Поточні плани всіх будівельних організацій визначають шляхи конкретного розвитку з урахуванням довгострокового планування, уточненням усіх показників на основі діючих економічних умов та аналізу виконання планів попередніх періодів.

Річні завдання плану – основа для складання оперативно-календарних планів. Оперативно-календарне планування – розгорнуте продовження поточного планування виробництва, конкретне завдання в управлінні поточним моментом в будівельних організаціях. Оперативне планування передбачає завдання на декаду, місяць, квартал.

Однією з найрозповсюдженіших, найважливіших і найскладніших функцій оперативно-календарного планування є розподіл роботи на робочому місці в зв’язку з необхідністю врахування різної індивідуальної продуктивності діючого обладнання та праці робітників, тому що одну й ту ж роботу робітники однієї і тієї ж професії, навіть маючи однаковий кваліфікаційний розряд, за допомогою різних технічних засобів виконують за різний час. Тому на практиці завдання на робочих місцях часто даються будівельними майстрами або бригадирами виключно на основі їх особистого досвіду.