Дуб червоний— Quercus rubra L. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дуб червоний— Quercus rubra L.



Листопадне, струнке дерево заввишки 25 (30) м з густою кулястою кроною. Гілки великі, косо спрямовані вгору або відходять майже перпендикулярно до стовбура. Кора стовбура сіра, тонка, у старих дерев потріскана. Листки оберненояйцеподібні, із загостреними лопатями, до 25 см завдовжки, зверху темно-зелені, блискучі, знизу світло-зелені, восени яскраво-червоні. Цвіте у травні. Плоди — жолуді, кулясті або яйцеподібні, коричневі, і — 1,5 см завдовжки, на 1/3 довжини оточені мисочкою, дозрівають у вересні.

Природно поширений на сході Північної Америки. Широко культивується в Україні. Росте швидко. Відносно морозостійкий, але на стовбурах іноді з'являються морозобоїни, посередньо тіньовитривалий, до родючості ґрунту не дуже вибагливий. Найкращі для його вирощування ґрунти — чорноземні супіски та лісові суглинки. Вибагливий до вологості ґрунту. Стійкий проти попелюхи або борошнистої роси. Добре витримує пересаджування.

Декоративна форма: за забарвленням листя — золотиста.

Рекомендується для створення поодиноких, рядових поса­док на бульварах і вулицях, алей, груп, невеликих масивів у садах і парках у відповідних умовах Іа, 16, II, III та частково IV районах.

 

С.О.

Ліщина ведмежа, деревовидна – Corylus colurna L. Дерево заввишки до 25-28 м і в діаметрі до 60 (90) см. Стовбур прямий з широкопірамідальною густою кроною. Кора сіра, тріщинуватості, відшаровується пластинками. Листя тупозубчате, на довгих черешках. Горіхи дрібні, з товстою і твердою шкаралупою, приховані в довгій бархатистою глубокорзсічене обгортці, по 3-9 разом. Цвіте в березні-квітні. Горіхи дозрівають у вересні-жовтні, їстівні. Плодоносить не щороку. Коренева система стрижневого типу. Кореневих нащадків не дає. Розмножується горіхами, дає поросль від пня. Доживає до 200 років.

Росте швидко. Тіневитривала. Воліє свіжі глибокі, багаті гумусом ґрунти, а також алювіальні. Природно росте в змішаних лісах середньої та гірській частині Кавказу, в північному Ірані, Малій Азії та на Балканському півострові. Розводиться як плодове і декоративне дерево на Кавказі, в Середній Азії, на Україні, в Прибалтиці.

Деревина ліщини деревовидної за фізико-механічними властивостями близька до деревини ліщини звичайної. Використовується в житловому будівництві, в суднобудуванні, в меблевому виробництві і на різні вироби.

 

Ліщина різнолиста — Corylus heterophylla. Чагарник висотою до 2 м і більше. Листя майже голе, грубозубчате, в контурі майже прямокутне, різне за формою на одному і тому ж кущі, на волосистих черешках. Звідси і назва різнолистна. Цвітіння і ліщини різнолистної настає на 2-3 дні пізніше, ніж у ліщини звичайної. Горіх кулястий, зверху плескатий, їстівний. Шкаралупа товста.

Росте переважно в підліску змішаних, дубових, чорноберезових і соснових лісах в Східному Сибіру і на Далекому Сході від Аргуні до Тихого океану. На вирубках і згарищах, а також по схилах гір часто утворює зарості. У культурі зустрічається ще рідко. Більш зимостійка, ніж ліщина звичайна. Посухостійка і тіневтривала.

Представляє інтерес для зеленого будівництва і як горіхоплідний матеріал для північних районів з суворим кліматом, а також для введення в лісові насадження та полезахисні смуги в лісостепу та степу.

 

Рід Хмелеграб (Ostrya Scop.)

Рід Хмелеграб росте як домішка в лісах Північної Америки, Азії, Європи.

Хмелеграб звичайний (європейський) - Ostrya carpinifolia Scop.

Росте в Малій Азії, Середземномор'ї, Центральній Європі, на Балканах, Кавказі. Це дерево 20-25 м висотою, з овальною кроною, бурою, тріщинуватою корою, що з віком стає пластинчастою. Листки продовгувато-яйцеподібні, розміром 5-12x3-4 см, тонші і крупніші, ніж у граба звичайного, край двічіпилчастий. Квітки одностатеві, як у граба звичайного, чоловічі в 2-3 рази довші. Цвітуть у травні.

Плоди - горішки, що знаходяться в мішкоподібній, жорстковолосистій плюсці, зібрані в продовгуваті супліддя, що нагадують шишки хмелю. Теплолюбний, витримує сухість грунту, може зростати на вапнякових грунтах, придатний для заліснення кам'янистих пустищ. Разом з тіневитривалими породами: буком, дубом, грабом, в'язом - утворює другий ярус. Розмно­жується насінням. Декоративний кроною, листками, плодами. Занесений у Червону книгу.

В Північній Америці росте хмелеграб віргінський (Ostrya virginiana (Mill.) Willd). Зимостійкий, займає кам'янисті ділянки.

 

Дуб скельний – Quercus petraea L. Близький до дуба черешчатого, але жолуді у нього майже сидячі. Листя довжиною 8-12 см, перистолопатеве, звужуються до основи в черешок завдовжки 1-2,5 см. Цвіте і розвиває листя пізніше дуба черешчатого. Теплолюбний і посухостійкий. Виростає на південному заході європейської частини Росії (південно-західна Україна), в горах Криму і Кавказу. У зазначених районах він є важливою лесотвірною деревною породою.

 

Дуб пухнастий – Quercus pubescens. Дико росте в південному Криму, північній частині Закавказзя, Південній Європі і Малій Азії. Є в заповідниках Криму. Утворює рідколісся.

Значно поступається за розмірами попереднім видам, до 8-10 м, з невисоким, звивистим стовбуром і широкою кроною, іноді навіть чагарник. Молоді пагони сильно опушені. Листя 5-10 см завдовжки, дуже мінливі за формою і величиною, з 4-8 парами тупих або загострених лопатей, зверху темно-зелені, голі, знизу сіро-зелені, опушені. Лусочки плюскі, навколишнього жолудь, також пухнасті.

Росте повільно, світло-і теплолюбний, мешкає на сухих кам'янистих схилах і грунтах, що містять вапно. Добре переносить стрижку. Довговічний. Цінний вид для зеленого будівництва в посушливих районах, росте на кам'янистих грунтах, де інші види не розвиваються. Прекрасний матеріал для високих живоплотів і фігурних, стрижених форм. Хороша підщепа для дуба коркового і інших, більш теплолюбних південних видів.

 

Вільха сіра – Alnus incana. Дерево заввишки до 15 м і більше, в діаметрі до 30 см, рідше чагарник. Кора світло-сіра, гладенька. Листя яйцеподібні, загострені, двічіпильчаті, неклейкі, тьмяно-зелені, знизу з сизуватим пушком. Цвіте раніше всіх деревних порід лісової зони, в основному в квітні. Шишки чорно-бурі, по 8-10 на загальному стрижні, довжиною до 1 см, дозрівають восени. Плодоносити починає з 8-10 років. Плодоносить щорічно і рясно

Вільха сіра росте в молодості швидко, пізніше ріст сповільнюється і її обганяють інші породи. Тривалість життя до 60 років. На коренях утворюються бульбочки з азотусвояющімі мікроорганізмами, збагачують грунт азотом. До грунтів менш вимоглива, ніж вільха чорна, і росте на найрізноманітніших грунтах. Дуже зимостійка

Звичайна на Кавказі в горах Головного Кавказького хребта. Успішно відновлюється насінням і кореневими нащадками, дає поросль від пня. Легко селиться на вирубках, згарищах, занедбаних ріллях, луках і пасовищах, де утворює густі сіровільхові зарості. Є цінною грунтозахисною, грунтозволожуючою і водоохоронною породою. Придатна для залісення ярів, берегів водойм.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 121; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.147.102.111 (0.008 с.)