Природні надзвичайні ситуації. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Природні надзвичайні ситуації.



Стихійні лиха — це небезпечні, не керовані людиною явища природи або процеси геофізичного, геологічного, гідрологічного, атмосферного і іншого походження таких масштабів, які викликають катастрофічні ситуації, що характеризуються раптовим порушенням життєдіяльності населення, руйнуванням і знищенням матеріальних цінностей, ураженням і загибеллю людей.

Стихійні лиха як явища часто призводять до аварій і катастроф в промисловості, на транспорті, в комунально-енергетичному господарстві і інших сферах діяльності людини.

Самі по собі надзвичайні ситуації природного характеру дуже різноманітні. Тому, виходячи з причин (умов) виникнення, їх ділять на групи:

· Геологічні (тектонічні);

· Гідрологічні (топологічні);

· Метеорологічні;

Стихійні лиха геологічного характеру

Стихійні лиха геологічного характеру підрозділяються на катастрофи, викликані землетрусами, виверженнями вулканів, обвалами, зсувами, посадками земної поверхні в результаті карстових явищ.

Землетруси

За даними світової статистики, на долю землетрусів припадає 15% всіх природних катастроф, але за характером людських і матеріальних втрат вони посідають перше місце.

Землетруси — це потужні і грізні прояви внутрішніх сил зем­ної кори, що обумовлюють підземні удари і коливання земної кори, які виникають внаслідок вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності. Зона підзем­ного удару спричинює пружні коливання (сейсмічні хвилі), які поширюються по землі в усіх напрямках. При цьому вивіль­нюється величезна кількість енергії. Руйнації під час землетрусів можна порівняти з наслідками ядерних вибухів. Зону землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а відповідне місце на поверхні — епіцентром землетрусу.

В залежності від причин, які можуть призводити до землетрусу розрізняють:

· тектонічні, - наймогутніший вид землетрусів. Виникають внаслідок переміщення тектонічних плит в місцях розломів земної кори. Може охоплювати територію від декількох десятків кілометрів до цілих регіонів.

· вулканічні, - виникають внаслідок виверження вулканів наземних, підводних, і носять, як правило, місцевий характер.

· обвальні - виникають при руйнуванні підземних карстових пустот шахт, рудників, носять також, як правило, місцевий характер.

· і, як різновид, моретрус.

Основні параметри, що характеризують землетруси — їх інтенсивність і глибина вогнища. Інтенсивність землетрусів по їх прояву на земній поверхні згідно міжнародній сейсмічній шкалі Меркаллі (MSK-64) класифікується по 12-бальній системі: I бал - непомітний, II - дуже слабкий, III - слабкий, IY - помірний, Y - досить сильний, YI - сильний, YII - дуже сильний, YIII - руйнівний, IX - спустошливий, X - нищівний, XI - катастрофічний, XII – надзвичайно катастрофічний (табл.1). Інтенсивність позначається римськими цифрами, щоб уникнути плутанини з магнітудою, яка позначається арабськими цифрами.

Для визначення сили землетрусу застосовують також шкалу Ріхтера (запропонована американським сейсмологом у 1935). На основі багаторічних спостережень він запропонував шкалу визначення величини землетрусів, що отримала назву «Шкала магнітуд землетрусів». Ріхтер виходив з того, що мгнітуда землетрусу – це отримана із сейсмограми міра зміщення ґрунту. Зміщення ґрунту й амплітуда сейсмічних хвиль – це одне і теж, і чим значніший розмах хвиль, тим більша магнітуда землетрусу. Таким чином, магнітуда – це величина, що пропорційна енергії землетрусу. Вона змінюється від 0 до 8,5

Переважно осередки землетрусів концентруються в трьох зонах.

I зона - Тихоокеанський пояс. Він охоплює узбережжя Кам­чатки, Аляски, західне узбережжя Північної і Південної Аме­рики, далі простягається до Австралії, проходить через Індо­китай, узбережжя Китаю і захоплює Японію. У Тихоокеансь­кому сейсмічному поясі відбувається близько 75 % усіх світо­вих землетрусів.

II зона - Середземноморсько-Азіатський пояс. Він йде ши­рокою смугою від Португалії та Іспанії через Італію, Балканський півострів, Туреччину, Кавказ, Іран, країни Південно-Західної Азії через Середньоазіатські республіки, виходить до При­байкалля і далі з'єднується на узбережжі Тихого океану з пер­шим поясом.

III зона - простягається серединно-океанічними хребтами, посеред Атлантичного і Тихого океанів. У цих місцях знаходять­ся гігантські сейсмічно активні підводні гірські пасма. З трьох сейсмічних зон найактивнішою є узбережжя Тихого океану і його острови, де відбувається 2/3 найбільших землетрусів світу.

Вражаючими факторами землетрусу є:

· Безпосередня - динамічна /механічна/ дія;

· Ускладнення санітарно-гігєнічного та епідемічного стану;

· Психоемоційна дія.

 

Вулканічна діяльність.

Вулканічна діяльність виникає в результаті постійних активних процесів, що відбуваються в глибинах Землі, внутрішня частина якої постійно знаходиться в розігрітому стані. На глибині від 10 до 30 км накопичуються розплавлені гірські породи або магма. При тектонічних процесах в земній корі утворюються тріщини. Магма спрямовується по них до поверхні. Процес супроводжується виділенням пари води і газів, які створюють величезний тиск, усуваючи перешкоди на своєму шляху, при виході на поверхню частина магми перетворюється на шлак, а інша виливається у вигляді лави. З викинутої в атмосферу пари і газів випадають на землю опади вулканічної породи, іменовані тефрою.

По ступеню активності вулкани класифікуються на діючі, ті що дрімають і вимерлі.

Найбільш небезпечні явища, супроводжуючі виверження вулканів, - це лавові потоки, випадання тефри, вулканічні грязьові потоки, вулканічні повені, пекуча вулканічна хмара і вулканічні гази.

Вражаючі фактори:

- токсичні гази, які будуть призводити до отруєнь різного ступеню важкості;

- висока температура - термічні опіки органів дихання, слизових оболонок, шкіри;

- механічна дія, як наслідок землетрусу та ушкодження "вулканічних бомб", що буде призводити до травм (закритих, відкритих), різного ступеню важкості;

- підвищення радіаційного фону - до опромінень різного ступеню важкості (гострі або хронічні променеві хвороби) або радіаційні опіки;

- ускладнення кліматичних умов внаслідок диму, пару, хмар, попелу, які погіршуються, знижується тиск, температура, випадають кислотні дощі, попіл, який може покривати землю товщиною за метр;

- психо-емоційна дія, як і при землетрусі, буде призводити до формування нервово-психічного стресу.

Зсуви

Зсуви — це переміщення поковзом мас гірськиих порід донизу по схилу під впливом сили тяжіння. До 90% зсувів припадає на райони, що розташовані на абсолютній височині від 100 до 1 700 м над рівнем моря. Основна причина їх виникнення - надмірне насичення підземними водами глинистих порід. Сходять вони у будь-яку пору року, але переважно у весняно-літній період на схилах, що мають крутість понад 19о, здебільшого по берегах річок в Карпатах та Криму.

За швидкістю руху зсуви класифікуються як виключно швидкі – 3 м/год, дуже швидкі – 0,3 м/хв., швидкі – 1,5 м/добу, помірні – 1,5 м/місяць, дуже повільні – 1,5 м/рік, виключно повільні – 0,06 м/рік.

За потужністю процесу і кількістю гірських порід, що зсуваються, вони поділяються на малі – до 10 тис. м3, середні – 11-100 тис. м3, великі – 101-1000 тис. м3, дуже великі – понад 1000 тис. м3.

Просадка земної поверхні. Це явище зумовлено створенням підземних порожнин, що може бути пов’язано як з природними явищами (зсуви земної поверхні, підземні водяні потоки тощо), так і результатами діяльності людей (видуботок корисних копалин, підземні будівельні роботи). Наслідком цього може бути просадка або провал земної поверхні, що в свою чергу призводить до людських і матеріальних втрат.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 102; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.107.255 (0.025 с.)