Робоча навчальна програма та методичні рекомендації 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Робоча навчальна програма та методичні рекомендації



ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Робоча навчальна програма та методичні рекомендації

для студентів спеціальності

6.030202 „Міжнародне право”

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра порівняльного

І європейського права

Укладач: доктор права, доктор історичних наук

Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.

 

ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Робоча навчальна програма та методичні рекомендації

 

для студентів спеціальності

Міжнародне право»

Затверджено

На засіданні кафедри

Протокол № 1

Від 30 серпня 2012 року

Зав. кафедри

­­­­­­­­­­­­­­­­______________ В.І. Муравйов

Директор Інституту

Міжнародних відносин

________________ В.В.Копійка

 

 

Київ - 2012

Робоча навчальна програма та методичні рекомендації з дисципліни «Теорія держави і права»

Укладач: доктор права, доктор історичних наук

Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.

Лектор: доктор права, доктор історичних наук

Заслужений юрист України, проф. Білас І. Г.

Викладачі які проводять практичні заняття:

Д.і.н., доктор права, проф. Білас І.Г.

К.ю.н., доц. Шпакович О.М.

Погоджено

 

з науково-методичною комісією

«___» ___________ 2012 р.

 

__________ проф. Коппель О.А.

 

 


ВСТУП

 

Навчальна дисципліна “Теорія держави і права” є обов’язковою базовою, фундаментальною дисципліною, котру вивчають у всіх вищих юридичних навчальних закладах та на всіх юридичних факультетах. Читається на І курсі в I семестрі в обсязі 4 кредитів, в тому числі 144 годин роботи: лекції - 34, семінарські заняття - 34, самостійна робота – 76. Закінчується іспитом в I семесті.

 

Мета і завдання навчальної дисципліни

Теорія держави і права є самостійною нормативною юридичною наукою, що вивчається однією з перших та дає найглибші за змістом і сутністю знання про державу та право. Вона є необхідною передумовою подальшого засвоєння галузевих, спеціальних і прикладних юридичних дисциплін. Саме цим визначається провідне методологічне значення теорії держави та права в системі юридичних наук.

На підставі зазначеного виокремлюються такі завдання теорії держави та права:

- дослідження загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку й функціонування держави та права і їх інститутів;

- вивчення суті та змісту певних аспектів діяльності та функціонування держави;

- дослідження змісту конкретних юридичних норм, теорії та практики їх застосування;

- усвідомлення соціально-економічних і моральних засад права;

- визначення взаємозвязку держави та права, їхніх ознак, форми, змісту, місця та ролі в суспільному житті;

- зясування співвідношення держави, права, суспільства й особи;

- визначення змісту таких понять, як правова свідомість і правова та професійна культури, правова поведінка, а також правове виховання, законність, правопорядок, дисципліна та інші.

Вивчення теорії держави і права має важливе наукове, світоглядне, політичне та практичне значення, є базою для опанування інших юридичних дисциплін, дає змогу значно поглибити загальні юридичні знання студентів, сприяє виробленню не лише юридичного мислення, але й загальної юридичної культури.

Сприяє забезпеченню підготовки в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету юристів-міжнародників високої кваліфікації, формуванню базової освіти юриста, виробленню у нього розуміння суті і характеру перебігу процесів, що відбуваються у суспільстві, найбільш загальних закономірностей розвитку держави і права.

 

Вимоги до знань та вмінь

Студенти повинні знати:

на понятійному рівні основні тенденції розвитку найбільш загальних і провідних закономірностей виникнення, структури, функціонування й розвитку держави та права, які, як відомо, якраз і складають предмет даної науки;

на функціональному рівні зміст новітніх наукових ідей щодо минулих і сучасних державно-правових явищ; нові підходи і методи, досягнення інших наук, особливості нових зв’язків та властивостей вказаних явищ;

на практично-творчому рівні сформувати вимоги, які ставляться до юриста – дипломата, керівника, юриста-педагога, одним словом, спеціаліста, адже юрист-практик, якщо він прагне й повинен чинити законно, має бути логіком, навіть “формалістом” – хоча б у позитивному, соціально корисному сенсі цього поняття.

 

Студенти повинні вміти:

на репродуктивному рівні реалізувати вимоги держави щодо формування у дипломатів, юристів, керівників високої професійної культури; виробляти в себе позитивні риси і якості, які пропагують загальнолюдські цінності; давати сучасну характеристику державно-правових явищ;

на евристичному рівні застосовувати так званий персоналістичний підхід, використовувати потребовий підхід (тобто, це - інтерпретація й оцінка державно-правових явищ як інструментів, важелів, засобів задоволення потреб людини, соціальних спільнот, суспільства в цілому);

на творчому рівні використовувати свої внутрішні позитивні якості у підвищені ефективності професійної діяльності, досліджувати актуальні питання юридичної практики; давати об’єктивні оцінки та оцінки сучасного стану розвитку української державності і права, з метою відповідності їх високим вимогам конституціалізму, демократизму, міжнародно-правовим стандартам забезпечення прав людини і громадянина.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Нормативна навчальна дисципліна “Теорія держави і права” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Міжнародне право». Вона посідає провідне місце в системі юридичних наук, що пояснюється такими чинниками:

- ця наука є вихідною, нормативною дисципліною при вивченні всієї юриспруденції;

- вона є базовою, фундаментальною, методологічною наукою, адже дає найширші за обсягом і глибиною знання про державу і право. Ці знання є фундаментом при вивченні інших юридичних наук, що, відповідно, дає змогу уникнути однобічності у вирішенні галузевих наукових проблем.

Шкала оцінювання

 

За 100-бальною шкалою Оцінка за національною шкалою
90-100 Відмінно  
75-89 Добре  
60-74 Задовільно  
1-59 Незадовільно  

 

Якщо студент отримав за поточний контроль (сума балів за ЗМ1 + ЗМ2 + ЗМ3) з дисципліни від 1 до 19 балів, то він не допускається до складання іспиту, а у графі іспиту - відмітка про недопуск.

Якщо впродовж семестру студент не з’являвся на заняття (незалежно від причин) або не має модульних оцінок, у відповідних графах екзаменаційної відомості виставляються нулі „0”, а у графі іспиту – відмітка „незадовільно”.

 

 

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРІВ

№ теми Назва теми Кількість годин
Лекції Семінари Самостійна робота студента Контр. модуль робота
Змістовий модуль 1. Філософія держави: походження, соціальна сутність, форма держави, функціонування, управління та влада
  Поняття теорії держави та права. Її предмет, метод і функції - -   -
  Походження, соціальна сутність і причини виникнення держави       -
  Держава: поняття, ознаки, сутність       -
  Форма держави       -
  Механізм і апарат держави       -
  Політична система та її структурні елементи       -
  Сутність, характерні ознаки правової та соціальної держави       -
  Демократія як форма розвитку цивілізації. Права, свободи, обов’язки людини та громадянина       -
  Проміжний заліковий модуль 1 - - -  
Всього за змістовим модулем:        
Змістовий модуль 2. Філософія права: форми існування права, його поняття сутність та ознаки
  Поняття, сутність і соціальна цінність права       -
  Норми права та інші соціальні норми       -
  Правотворчість       -
  Форми (джерела) права   -   -
  Система права та система законодавства -     -
  Правові відносини       -
  Проміжний заліковий модуль 2 - - -  
Всього за змістовим модулем:        
Змістовий модуль 3. Філософія правотворчості, реалізації права та застосування права
  Реалізація норм права       -
  Тлумачення норм права       -
  Правомірна поведінка. Правопорушення та юридична відповідальність       -
                                                        Механізм правового регулювання                   Проміжний заліковий модуль 3       -
  Правосвідомість, правова культура та шляхи її формування   -   -
  Законність і правопорядок. Державна дисципліна         -
  Проміжний заліковий модуль 3 - - -  
Всього за змістовим модулем:        
Всього годин 144, з них:        
             

 

Загальний обсяг – 144 год., в тому числі:

Лекцій – 34 год.

Семінарів – 34 год.

Самостійна робота – 76 год.

 

ЛЕКЦІЇ, ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ,ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Змістовий модуль І

Практичне завдання

Використайте набуті раніше знання для складання невеликої анкети “Роздуми про державу і право після першого ознайомлення з цією наукою”, сформулювавши 6-8 питань закритого і відкритого характеру. Питання мають відображати:

- інтерес студентів до проблем теорії держави та права;

- обізнаність щодо видатних представників-науковців, які у своїх працях досліджували державно-правові явища;

- найважливіші проблеми, на погляд студентів, у політичному житті сучасної України;

- проблеми юридичної науки, на які, на думку студентів, потрібно звернути особливу увагу при вивченні загальної теорії держави та права;

- ставлення до необхідності вивчення загальної теорії держави та права для майбутніх юристів-міжнародників.

Проведіть опитування студентів, проаналізуйте їх думки з точки зору зв’язку теорії і практики.

Завдання для аналітичного самоконтролю та практичні ситуації

 

Вправа 1

Дискусія про зміст предмета теорії держави та права. Що це, симптом тривоги чи ознака творчого доробку в цій вступній до курсу юридичних наук дисципліні?

Вправа 2

Предметом загальної теорії держави та права є (зазначте правильні відповіді):

1) сутність і соціальне призначення політико-правових явищ;

2) громадська думка;

3) система основних понять юриспруденції (право, держава, функції, форми і т.д.);

4) загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права;

5) політичні інститути;

6) принципи, презумпції теорії держави і права.

 

Вправа 3

Предмет теорії держави та права:

1) вивчає державу та право в цілому, а не окремі їх частини;

2) досліджує державу та право в єдності, у нерозривному зв’язку;

3) усі варіанти правильні

Вправа 4

Яка обставина (чинник) в Україні здатна різко підсилити інтерес до юридичних досліджень:

1) поліпшення якості життя;

2) поява раціонально мислячих та діяльних юристів-політиків;

3) “інтелектуальна революція” в молодіжному середовищі;

4) нормативні акти влади про підвищення ефективності викладання юридичної науки у вищих навчальних закладах.

Вправа 5

Чому в багатьох людей посилюється потяг до політики й одночасно послаблюється інтерес до знань теорій, явищ? Можливо, це залежить від того, що:

1) керівна посада в державі приносить термінові дивіденди;

2) ”у будь-якій мудрості багато печалі”;

3) демагогія більш ефективна, ніж знання;

4) у реальному житті переважають обман, насильство й гроші, тому доцільніше засвоювати ті “премудрості” не за книжками, “рецептами”.

Вправа 6

Якою мірою юридична наука в Україні може дати змістовні відповіді з проблем:

1) розподілу влад в українській державі;

2) ресурсів та форм демократії;

3) еволюції методології вітчизняної юридичної науки;

4) удосконалення апарату держави;

5) політико-економічних перспектив змішаного типу республіки.

 

Вправа 7

Методологія теорії держави і права охоплює:

1) загальнофілософські методи;

2) спеціальні методи;

3) приватнонаукові методи;

4) усі варіанти правильні.

 

Вправа 8

У чому полягає перспектива розвитку загальної теорії держави та права серед інших навчальних дисциплін

 

Вправа 9

Теорія держави та права – загальнотеоретична наука. Вона займається дослідженням проблем, які є загальними для усіх юридичних дисциплін. Останні, на відміну від теорії держави та права, мають більш конкретний, прикладний характер. Дайте коротку відповідь на питання:

1. Чи є необхідним ознайомлення кожної людини з основами юридичної науки;

2. Які чинники стимулюють інтерес людей до юриспруденції?

 

Література

1. Селіванов В. Проблема методологічної обгрунтованості вітчизняного правознавства та юридичної практики // Право України. - 1999. - №1. – С.20.

2. Ганьба В. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ // Право України. - 2000. - №3. – С. 41.

3. Завальнюк В.В. Поняття методологічного принципу історизму. Актуальні проблеми держави і права. – Одеса, 2001. - Вип.11. – С. 30.

4. Коростей В. Якою бути національній теорії держави і права // Право України. - 2001. - №7. – С. 23.

5. Цвік М. Основні напрямки наукових досліджень в галузі теорії та історії держави і права // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - №2-3. – С. 25.

6. Тацій В. Правова наука в Україні: стан та перспективи розвитку // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - №2-3. – С. 5.

 

Теми рефератів, доповідей

1. Договірна теорія походження держави.

2. Основні ідеї теологічної концепції походження держави.

3. Особливості виникнення держави різних народів.

4. Родина як основа людського життя.

 

Вправа 1

Дайте визначення поняття суспільство

Суспільство – це:

1) сукупність людей, що проживають разом;

2) сукупність людей, пов’язаних здійсненням процесів життєдіяльності;

3) сукупність людей, що поєднані спільною територією проживання;

4) сукупність людей, поєднаних єдиними життєвими цінностями;

5) сукупність органів, інститутів та установ, що регулюють життя людей.

 

Вправа 2

До основних сфер суспільного житття слід зарахувати:

1) театр, систему музеїв, архітектуру, живопис;

2) соціум, культуру, цивілізацію;

3) міфологію, релігію, філософію та науку;

4) виробничу та економічну діяльність, сферу побуту та сімейних стосунків, систему соціальних відносин та інститутів, духовне життя суспільства;

5) духовне життя суспільства, ідеологія та суспільна психологія.

 

Вправа 3

До основних станів духовного життя суспільства можна віднести:

1) віру, надію, любов;

2) активний, пасивний, акцентований та збалансований;

3) патріотичний, інтернаціональний, космополітичний;

4) колективістський, індивідуалістичний, корпоративний.

Вправа 4.

Взаємини між людиною і суспільством можна окреслити так:

1) людина і суспільство утворюють одну якісну сферу буття, протиставлення людини і суспільства - надумані;

2) людина є провідною ланкою у її взаєминах із суспільством, оскільки без людини суспільства просто немає;

3) людина і суспільство взаємно впливають одне на одного, тобто перебувають у взаємодії;

4) суспільство є провідною ланкою у взаєминах із людиною, оскільки поза суспільством людина не набуває людських якостей та не здатна зберігати свої інтелектуальні та матеріальні досягнення;

5) доля людини та суспільства визначається божественним повелінням або космічними процесами; ні людина, ні суспільство не є самовладними.

 

Самостійна робота студентів – 4 год.

Завдання та методичні рекомендації для самостійної роботи

Підготувати письмові відповіді (до 2 стор. кожна) на наступні питання: 1. Як співвідносяться поняття "держава - суспільство"; "держава - країна", "держава-народ"? 2. Яку з відомих вам ознак держави ви вважаєте найбільш суттєвою? Відповідь мотивуйте.

 

Завдання 1

“Саме тому, що окрема людина неповноцінна й слабка, людські істоти існують разом” (А. Адлер).

Подумайте над даним висловом - поясненням сутності суспільства. Чи згідні Ви із ним? Як Ви розумієте неповноцінність людини? Чи справді вона неповноцінна? Що штовхає одну людину до союзу з іншими людьми?

 

“Людина має потребу в їжі та питті; одяг вона потребує внаслідок відсутності надійного природного покриття; житла – через клімат і для захисту від тварин; лікування – зміну якостей і почуттів, вроджених тілу. Справді, якби ми не мали чуття, то не страждали би і не відчували потреб у лікуванні, та й загинули б, не лікуючись. Завдяки ж наукам та мистецтвам, та надбанням, що ними породжені, ми потребуємо один одного, а через це збираємось у великих кількостях разом. У взаємних відносинах співвідносимо свої різні життєві потреби задля того, щоби користуватися взаємними послугами. Людина ж за природою – тварина стадна та суспільна. Ніхто на одинці не є самодостатнім. Отже, постає очевидним, що держава (спільності) й міста утворились завдяки взаєминам і наукам” (Немезій Емський).

 

Поясність, чим відрізняється дане пояснення причин об’єднання людей в суспільство від попереднього. Яке із них має негативну орієнтацію, а яке ним не обмежується? Що саме візантійський мислитель вважає тією силою, яка перетворює співдію живих істот у суспільство? Якою мірою його пояснення можуть бути прийнятними та виправданими?

 

Завдання 2

“Суспільство в найширшому сенсі цього слова є сукупністю організмів… Але серед всіх організмів нас найбільше цікавить вид “Гомо сапієнс” – людина як організм, що досягнув, наскільки нам відомо, найвищого органічного розвитку та являє собою … достатньо і глибоко своєрідний вид серед живих організмів. Тому ми можемо поділити всі тваринні організми на два основні класи: тварини у точному сенсі слова і людина. Відповідно, поділяться на дві групи і товариства живих організмів: тваринні спільності та людські або суспільство… Початковим та кінцевим елементом суспільства є людина. Людина є, перш за все, продуктом не лише природи, але й культури. Отже, ми бачимо, що життя суспільства являє собою масовий, стихійний потік зв’язків та взаємодій людей на основі їх дій чи то поведінки. Безпосередні зв’язки при співробітництві необхідно включають у себе матеріальний, психічний та ідеальний моменти” (М. Кондратьєв)

 

Чи вважаєте Ви прийнятним такий хід міркування для пояснення поняття суспільства? Наскільки виправдано подавати генезис суспільсва, відштовхуючись від різновидів живих організмів? Чи згідні Ви з усіма основними напрямами думки даного фрагмента? Або, що для Вас тут постає неприйнятним? Що, навпаки, приваблює? Обгрунтуйте відповідь.

 

Завдання 3

“Своєрідність осіб у першому наближенні окреслюється їх потребами… Можливість їх задоволення вкорінена у суспільні зв’язки, що являють собою той всезагальний здобуток, звідки всі отримують необхідне … Цей різноманітний зміст своєрідних потреб утворює розподіл праці” (Г. Гегель)

 

Що нового щодо суспільства та його функціонування можна побачити у даному положенні Гегеля?

 

Завдання 4

“Сім’ї, громади, села соціологи називають “первинними спільнотами”. Останні могли б бути визнані суспільствами за наявністю особливих умов. Найважливішою з цих особливих умов постає самостійність: саморегулювання, самовідтворення, самозародження. Іншими словами, соціальна система постає суспільством лише в тому випадку, якщо вона не входить в якості складової частини в більше суспільство. Виключний характер категорії суспільства полягає в тому, що воно являє собою таку соціальну систему, що володіє генетичною історією та своєю територією, має окремі частини, але саме не є частиною широкої системи влади… Суспільсво – це не просто сукупність поєднаних людей, початкових та культурних колективів… Всі ці колективи утворюють суспільство в силу свого існування під загальною владою, що здйснює контроль над територією, позначеною кордонами, що підтримує та насаджує певну … культуру” (Е. Шиллз).

 

Проаналізуйте дане міркування і спробуйте чітко виділити ті характеристики суспільства, які автор фрагмента вважає необхідними. Спробуйте також поєднати їх із тими, які були окреслені в попередніх уривках. Як Ви розумієте таку рису суспільства, як “генетична історія”? Чи існує реальна можливість таку історію відслідкувати для реально існуючих суспільств? Чи можна на основі даного уривка зробити висновок про те, що суспільство складається із певних часткових спільних людських утворень? Які положення даного фрагмента Ви вважаєте цінними та виправданими з позиції осмислення природи суспільства?

 

Література

1. Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. Учеб. – М., 1990. – 351 с.

2. Телятник Л. Проблеми розширення логічного обсягу загального поняття держави // Право України. - 1999. - № 29. - С. 20.

3. Твори слуги Божого Митроплита Андрея Шептицького. Пастирські листи. – Т.1. – Торонто, 1965. – С. 30.

4. Прокопець Л. Соціальна держава як політична реальність // Право України. - 2000. - № 12. - С. 16.

5. Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні аспекти дослідження // Право України. - 2001. - № 8. - С. 36-41.

6. Энгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави. – К.: Політвидав України, 1981. – 186 с.

 

 

Теми рефератів, доповідей

1. Трактування поняття “держава”.

2. Співвідношення державної і політичної влади.

3. Соціальна сутність Української держави.

4. Форми здійснення функцій держави.

 

Самостійна робота студентів – 4 год.

Завдання та методичні рекомендації для самостійної роботи

Завдання 1

1. Філософ-ідеаліст Платон характеризує найліпшу (найдосконалішу) державну систему таким чином:

- така держава повинна мати силу власної організації та засоби її захисту;

- повинна здійснювати систематичне постачання всім членам суспільства необхідних матеріальних благ;

- покликана спрямовувати духовну діяльність і творчість своїх членів.

Які структури та види діяльності сучасної держави передбачив Платон?

 

2. Яким чином владі сучасної демократичної держави відповідають “чесноти”, властиві “державі благородної вигадки”?

 

3. Чи є в сучасному політичному світі держави, які реалізують ідеал Платона –“держава в ім’я загального блага” та ідеал Арістотеля – “держава в ім’я загальної користі”?

 

4. Чи “дарує” сучасна цивілізація більше передумов для “псування людської натури”, ніж за часів античності?

 

5. Впишіть у порожню колонку прізвище науковців та філософів, твердження та вчення яких відповідають нижченаведеним твердженням:

 

Повна самостійність і незалежність є послідовним, логічним завершенням потреб національного розвитку та самовизначення будь-якої народності, яка захищає певну територію і володіє достатніми здібностями й енергією розвитку.    
Філософ Стародавньої Греції, який розглядав державу як розвинену форму спілкування між людьми.  
Держава є не чим іншим, як втіленням поняття свободи.  

 

 

6. Котрі з наведених характеристик є підставовими для державної організації:

1) мовно-культурна організація суспільства;

2) наявність публічної влади, що не ототожнює себе з суспільством;

3) наявність у розпорядженні цієї публічної влади установ, які професійно займаються справами управління всієї системи суспільної влади за рахунок податків з населення;

4) наявність системи правових норм, санкціонованих державою та обов’язкових для всього населення.

 

7. Доповність структуру держави ще двома складниками:

1. орган державного врядування;

2. орган адміністративного управління;

3.

4.

 

8. Іспанський науковець Х.Карра Седо виділяє три моделі, що використовуються в сучасній політичній науці для пояснення суті та призначеня держави. Впишіть третю з них:

1) модель справедливості;

2) модель держави політичного реалізму;

3)

 

9. Чому сприяє національно-консолідуюча функція Української держави:

1) процесам економічної, мовної та культурної інтеграції української нації;

2) утвердженню політичного розуміння нації;

3) формуванню спільних цінностей;

4) зміцненню системи державної влади;

5) розвитку національної культури;

6) зміцненню оборонної здатності держави.

 

10. Доповніть перелік найголовніших прерогатив держави:

1) управління загальносуспільними справами в інтересах збереження цілісності суспільства;

2)

3)

4) застосування організованого примусу.

 

11. Впишіть прізвище французького філософа, якому належить вислів: “Якщо влада законодавча і виконавча будуть поєднані в одній особі або установі, то свободи не буде… Не буде свободи і в тому випадку, якщо судова влада не буде відокремлена від влади законодавчої і виконавчої”(___________________)

 

12. “Національна держава” – це:

1) держава, на території якої проживають представники лише однієї нації;

2) держава, що проводить внутрішню та зовнішню політику в інтересах лише однієї нації;

3) держава, населення якої вважає себе єдиною нацією;

4) держава, яка трактує своє населення як одну націю.

 

13. Здійснюючи зовнішню політику, держава прагне до експансії, намагається розв’язати свої внутрішні проблеми за рахунок інших держав. Про який вид зовнішньої політики йдеться?

1) про агресивну політику;

2) про активну політику;

3) про пасивну політику;

4) про консервативну політику.

 

14. Природні ресурси одночасно є ознакою великої сили (впливу) держави на міжнародній арені:

1) так;

2) ні.

 

15. Демократизм зовнішньої політики України виявляється у:

1) послідовному дотриманні загальноприйнятих принципів міжнародних відносин;

2) відстоюванні загальнолюдських цінностей (прав людини, верховенства закону, економічної свободи та ін.);

3) політиці самозабезпечення і самоізоляції;

4) відмові від політики подвійних стандартів;

5) здійснення відкритої зовнішньої політики;

6) забезпечення прав національних меншин.

 

16. Україна – член таких міжнародних організацій, як:

1) ООН;

2) ЮНЕСКО;

3) НАТО;

4) СНД;

5) Рада Європи;

6) Загальноєвропейський Союз;

7) Світова організація торгівлі (СОТ);

8) Міжнародна організація праці;

9) ОБСЄ.

 

17. Вищим національним інтересом України є:

1) домінувння України серед держав Східної Європи;

2) розвиток її як впливової світової держави, яка здатна відігравати значну роль у забезпеченні миру, стабільності та безпеки в Європі та світі;

3) створення воєнної могутності держави, яка відповідає сучасним геополітичним реаліям.

 

 

Завдання 2

Проаналізуйте ситуацію й підготуйте письмові відповіді на поставлені питання:

В українсько-російських відносинах дестабілізуючими чинниками виступають територіальні претензії з боку окремих політичних сил Росії до України, антиукраїнські виступи в російських засобах масової інформації. Економічна експансія російського капіталу в Україну, спроби обмежити функціонування української мови в Україні як державної тощо. Які джерела цих та інших дестабілізуючих чинників в українсько-російських взаєминах, чиї інтереси вони відображають, які шляхи їх усунення?

На основі використання літератури, виданої провідними аналітичними та прогностичними центрами, опишіть можливі сценарії розвитку України у ХХІ столітті.

 

Література

1. Костенко О. Гегель і проблеми діалектики громадянського суспільства та держави // Право України. - 1998. - №6. – С. 72.

2. Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні засади дослідження // Право України. - 2001. - №8. – С. 41.

3. Темченко В. Функції держави із забезпечення прав людини у ринковій економіці // Право України. - 2003. - №5. – С. 47.

4. Гайворонський В. Виключне право Українського народу визначати конституційний лад у державі // Право України. - 2003. - №6. – С. 10.

5. Прокопець Л. Соціальна держава як політична реальність // Право України. - 2000. - №12. – С. 16.

 

 

Тема 4. Форми держави

Теми рефератів, доповідей

1. Особливості типу політичного режиму сучасної України.

2. Переваги та недоліки різних типів республік.

3. Федерація як форма державного устрою.

Самостійна робота студентів – 4 год.

Під час самостійної роботи необхідно повторити матеріал по темах 1 – 4 й підготуватись до проведення модульного контролю 1

Завдання та методичні рекомендації для самостійної роботи

Завдання 1

1. Для кожного з поданих у стовпчику Б ключових понять теми підберіть визначення зі стовпчика Г; перед кожним визначенням у стовпчику В поставте номер, яким відповідає поняття, позначене в стовпчику А.

№ п/п Поняття Визначення поняття
А Б В Г
1. Форма держави   Основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, проявляється її сутність та зміст, а також соціальне призначення.
2. Конфедерація   Форма правління, за якої найвища державна влада повністю або частково належить одній особі, здійснюється за спадковим правом і не є похідною від будь-якої іншої влади.
3. Республіка   Союзна держава, що складається з державних утворень, які наділені певною політичною і юридичною самостійністю.
4. Функції держави   Єдина держава, адміністративно-територіальні одиниці якої не мають свого власного суверенітету і політичної самостійності.
5. Унітарна держава   Форма врядування, за якої найвища державна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний визначений строк.
6. Федерація   Постійне об’єднання суверенних держав, що створюється заради досягнення спільної мети (найчастіше зовнішньо-політичної чи оборонної) і утворює спільні органи влади, які не мають верховенства над вищими органами влади окремих держав.
7. Монархія   Насильно створена складна держава, що досить часто має деспотичні форми правління.
8. Імперія   Певний спосіб організації і функціонування органів державної влади, що складається під впливом історичних, географічних, соціокультурних та інших умов розвитку.

Завдання 2

За наведеним у першому рядку зразком відмітьте в таблиці характеристики, притаманні названим державам, застосовуючи такі позначення: А – унітарні держави; Б – унітарні держави, які мають у своєму складі територіальні автономії; В – федерації; Г – федерації, суб’єкти яких мають право виходу з автономії; Д – конфедерації; Е – імперії; Є – парламентські монархії; Ж – дуалістичні монархії.

  А Б В Г Д Е Є Ж
Іспанія                
ФРН                
Данія                
Індія                
Нігерія                
Канада                
Росія                
Японія                
Словенія                
Мексика                
США                
Швейцарія                
Україна                

 

 

Завдання 3

1. В якій країні – мононаціональній чи багатонаціональній – федерація як форма державного устрою є більш ефективною і життєдійною?

 

2. Чи є поняття “республіка” універсальним і таким, що несе в собі політичний зміст, визначений Цицероном як справа і надбання народу?

 

3. Чому конфедерація, я



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 97; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.215.183.194 (0.232 с.)