ТОП 10:

Т Е М А № 1: Збройні Сили України.



Т Е М А № 1: Збройні Сили України.

 

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  1. Воєнна доктрина України 2. Закон України «Про оборону України». 3. Закон України «Про Збройні Сили України». 4. Бойовий статут Сухопутних військ, частина ІІ (батальйон, рота). – К.: Видавництво «Варта», 1998 р., ст. 19-24. 5. Слюсаренко А.В., Похнатюк С.В., Рєпін І.В.Тактика (механізоване відділення): Курс лекцій. – Л.: ЛІСВ, 2008 р., с. 6-14.

Своїм потенціальним противником Україна вважатиме державу, послідовна політика якої становить воєнну небезпеку для неї, веде до втручання у внутрішні справи України, зазіхання на її територіальну цілісність та національні інтереси.

Україна засуджує війну як знаряддя національної політики, додержується принципу незастосування сили та загрози силою і виступає за вирішення всіх міжнародних питань та конфліктів виключно політичними методами:

• бере участь в скороченні військ;

• виключає воєнне втручання в її внутрішні справи;

• головна мета в можливій війні полягає у відбитті збройної агресії і припиненні воєнних дій політичними і дипломатичними засобами;

• застосовує свої Збройні Сили виключно у випадках збройної агресії проти неї або при виконанні своїх міжнародних обов'язків.

Ставлення України до ядерної зброї та інших видів ЗМВ.

* застосування ядерної зброї - недопустимо;

* загальне ядерне роззброєння;

* Україна ніколи не буде застосовувати ядерну зброю, виключає її з арсеналу зовнішньої політики;

* Україна є без’ядерною державою.

ІІ. Воєнно-технічні аспекти.

1. Основні напрямки забезпечення воєнної безпеки.

Основними завданнями в мирний час є:

- прогнозування мети і характеру можливої війни для її запобігання;

- будівництво власних Збройних Сил в межах розумної достатності;

- підтримання воєнного потенціалу на рівні, достатньому для стримування агресії;

- забезпечення недоторканості державних кордонів в повітрі, на суші та на морі;

- припинення можливих провокацій та посягань на суверенітет країни;

- підтримання постійної готовності Збройних Сил до відбиття можливої агресії з боку будь-якої держави із повітряно-космічного простору, суші або моря.

У воєнний час :

- мобілізація всіх матеріальних та людських ресурсів країни для відбиття збройної агресії;

- завдання поразки агресору, позбавлення його можливості продовжувати війну та припинення дій за умов, вигідних для України.

Воєнна безпека України досягається за рахунок:

* єдиних політично-дипломатичних зусиль, спрямованих на зниження рівня воєнного протистояння;

* створення зон, ільних від зброї масового ураження;

* активних колективних акцій для вирішення конфліктів, що виникають;

*наявності військ постійної готовності та резервів, які за своєю чисельністю, оснащенням, бойовою злагодженістю і ступенем розгорнутості забезпечували б відбиття агресії;

*відмобілізування і стратегічного розгортання всіх Збройних Сил та організованого вступу держави у війну;

*здатності вести воєнні дії на суші, на морі, в близькому космосі та повітрі;

*забезпечення високого рівня майстерності, морально-психологічної та професійної підготовки особового складу до виконання завдань збройної боротьби за будь-яких умов бойових обставин;

*оснащення Збройних Сил новітніми засобами збройної боротьби;

*готовність виділити відповідні військові формування до складу військ ООН.

2.Завдання збройних Сил і принципи будівництва.

Основним завданням Збройних Сил є захист незалежності, територіальної цілісності, недоторканості України. Їх розбудова здійснюється згідно з національним законодавством і ратифікованими Україною міжнародними договорами та угодами з військових питань.

Основними принципами будівництва Збройних Сил є:

* проведення оборонної, мобілізаційної, бойової та морально-психологічної підготовки особового складу з урахуванням засобів збройної боротьби та принципів воєнного мистецтва;

* комплектування їх на основі загального військового обов'язку і за контрактом з поступовим переходом до професійної армії;

* військово-патріотичне виховання призовної молоді, особового складу на національно-історичних традиціях;

* вирішення комплексу питань, пов'язаних з соціальним захистом військовослужбовців;

* повна департизація (заборона військовослужбовцям брати участь у діяльності політичних партій, рухів).

ЗСУ мають у своєму складі види і роди військ та інші військові формування і об'єкти, необхідні для забезпечення обороноздатності держави та передбачені чинним законодавством.

Якісними ознаками будівництва Збройних Сил є: бойова здатність; бойова ефективність; бойова стійкість; мобільність; інформованість; керованість; живучість; готовність до мобілізації; готовність до виконання бойового завдання.

ІІІ. Воєнно-економічні аспекти.

Призначення З С У

Збройні Сили України призначені для збройного захисту суверенітету, територіальної цілісності України, недоторканості її кордонів та забезпечення воєнної безпеки від зовнішніх загроз.

Основні завдання З С У

І. Стримування та запобігання воєнних конфліктів:

- підтримання постійної готовності та проведення необхідних заходів в ЗС щодо стримування можливої агресії;

- забезпечення недоторканості державних кордонів;

- недопущення або припинення можливих провокацій та посягань на суверенітет України;

- запобігання іноземного втручання в разі виникнення внутрішніх конфліктів, їх локалізація;

- виконання міжнародних зобов'язань щодо підтримання миру і міжнародної безпеки.

ІІ. Підготовка до відбиття можливої збройної агресії:

- систематичне виконання заходів оперативної бойової мобілізаційної, гуманітарної підготовки військ;

- здійснення підготовки та накопичення мобресурсів, оперативне обладнання районів можливих бойових дій.

ІІІ. Відбиття збройної агресії:

- нанесення поразки військам агресора та позбавлення його можливості вести війну;

- створення умов для припинення дій на як можливо ранній стадії і укладання миру на умовах, які відповідають інтересам України.

Основною метою створення структури бойового складу ЗСУ є підтримання оборонних можливостей держави на рівні, який забезпечував би здатність відбиття агресії і вирішення завдань збереження суверенітету, територіальної цілісності країни та забезпечення умов для припинення війни у випадку її розв’язання агресором.

Види ЗСУ, їх склад та призначення

Повітряні сили – призначені для розгромлення ракетних, авіаційних, сухопутних і морських угруповань противника, підриву його воєнно-економічного потенціалу, дезорганізації державного і військового управління, порушення роботи тилу і транспорту, забезпечення ЗСУ даними повітряної розвідки, авіаційної підтримки СВ, ВМС, прикриття угруповань військ і об’єктів від повітряних ударів противника, десантування військ, здійснення повітряних перевезень, а також для відбиття перших раптових масованих повітряних ударів, зриву повітряно-на­ступаючих дій основних угрупувань противника та ведення повітряної оборони у всіх видах бойових дій, оборони ключових адміністра­тивних, політичних, промислових районів та центрів країни.

Завдання ВПС

- завоювання переваги в повітрі;

- знищення ракетних засобів;

- авіаційна підтримка СВ і ВМС;

- боротьба з резервами противника;

- прикриття угруповань військ та об’єктів;

- руйнування та знищення воєнних, воєнно-промислових та інших об’єктів;

- ведення повітряної розвідки;

- десантування військ;

- перевезення військ та МТЗ;

- упередження повітряних та ракетних атак противника;

- боротьба з його ВПС;

- оборона важливих районів (центрів) крани, військових та цивільних баз, військ від повітряних або ракетних ударів;

- несення бойового чергування в повітрі.

 


Роди авіації:

- бомбардувальна авіація

- штурмова авіація

- винищувальна авіація

- розвідувальна авіація

- воєнно-транспортну авіацію

роди військ ППО:

- зенітні ракетні війська

- радіотехнічні війська

- спеціальні війська.


Підрозділи, частини і з'єднання військ ПС захищають держав­ний повітряний кордон протяжністю 7000 км, фіксуючи польоти аві­ації різних видів, а також авіації 9 сусідніх країн, що граничать з нашою державою.

Військово-морські сили - призначені забезпечити захист суве­ренітету України і державних інтересів на морі, розгрому угруповань ВМС противника у своїй оперативній зоні самостійно та у взаємодії з іншими видами ЗСУ, сприяння СВ на приморському напрям­ку.

 

Завдання В М С:

У мирний час:

- підтримка постійної бойової готовності;

- забезпечення захисту морської діяльності держави;

- участь спільно з морськими силами прикордонних військ
України у захисті виняткової /морської/ економічної
зони, морського кордону;

- боротьба з тероризмом на морі ;

- участь у миротворчих операціях.
У воєнний час:

- стримання потенційної агресії з морського напрямку;

- забезпечення безпеки діяльності держави у відкритому морі;

- відбиття агресії ВМС противника;

- участь у повітряній обороні держави і її ЗСУ;

- боротьба з ударними угрупованнями противника, пошук та знищення підводних човнів;

- оборона районів базування ВМС та захист своїх комунікацій.

Роди ВМС:

- надводні сили;

- підводні сили;

- морська авіація;

- берегові ракетно-артилерійські війська;

- морська піхота;

- з'єднання та частини комплекту ВМС (частини бойового, ти­лового, технічного і медичного забезпечення, військові навчальні і наукові заклади тощо).

ВМС територіально розташовані у двох морських районах - За­хідному та Південному. Основними пунктами базування ВМС є Ізмаїл, Одеса, Очаків, Миколаїв, Чорноморське, Новоозерне, Севастополь, Балаклава, Феодосія, Керч та інші. Головною базою ВМС є Севастополь.

Висновок: Організаційна структура ЗСУ створена для досягнення основної мети, а саме: підтримання оборонних можливостей держави на рівні, який забезпечував би здатність відбиття агресії і вирішення завдань збереження суверенітету, територіальної цілісності країни та забезпечення умов для припинення війни у випадку її розв’язання агресором.

 

Т Е М А № 1: Збройні Сили України.

 







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.59.63 (0.012 с.)