Тема 7. Зайнятість населення та управління органами, що їй сприяють

Сутність ринку праці, та його соціальні особливості: невіддільність прав власності на товар (працю) від його власника, значна тривалість контактів продавця і покупця, наявність широкого кола ненадійних аспектів угоди (зміст і умови праці, гарантії збереження робочого місця, перспективи просування по службі і професійного зростання, мікроклімат у колективі); наявність великої кількості інституціональних структур особливого роду (система трудового законодавства, що регламентує умови наймання, оплати праці та звільнення працівника, різні заклади і служби, що регулюють зайнятість, профспілки та інші організації найманих працівників різних рівнів); високий ступінь індивідуалізації угод (навіть при найманні на роботу осіб масових професій трудова угода укладається з кожним працівником).

Ринок праці, сегменти ринків праці, фактори, що впливають на ситуацію на ринку праці. Неформальний ринок праці та соціальні наслідки його розширення. Внутрішньофірмові ринки праці, особливості їх функціонування та управління ними.

Державна політика і стратегія зайнятості та її пріоритети. Державна Програма сприяння зайнятості. Органи регулювання зайнятості, їх функції та роль в регулюванні ринку праці. Законодавче регулювання страхування на випадок безробіття. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Соціальне партнерство і регулювання соціально-трудових відносин Соціальне партнерство як суспільне явище. Соціально-трудові конфлікти та шляхи їх розв’язання. МОП кодекс, Конвенції, рекомендації. Умови та основні фактори соціального партнерства. Сутність і специфіка соціального партнерства. Профспілки, підприємці (роботодавці), держава, механізм функціонування системи соціального партнерства: угоди, колективні договори, партнерські переговори.

 

Тема 8. Соціальна сфера: склад та призначення.

 

Сутність соціальної сфери, її склад та призначення окремих видів діяльності та галузей. Структура соціальної сфери: галузі та види діяльності, характеристика окремих напрямків діяльності соціальної сфери та галузей.

Особливості державного регулювання соціальної сфери в Україні.

Сутність торгівлі, громадського харчування та їх організація. Роль органів місцевого управління в забезпеченні розвитку підприємств торгівлі та громадського харчування на території регіону.

Забезпеченість житлом як фактор стабілізації трудових ресурсів, важлива ланка в системі умов, що формують спосіб та якість життя населення, сприяють підвищенню продуктивності праці трудівника. Рівень забезпеченості населення житлом та його диференціація по регіонах України. Вдосконалення форм і методів управління житловим господарством. Створення нових організаційних форм управління будинками, забезпечення охорони домового господарства, впровадження автоматизованих систем управління технологічними процесами та інженерним обладнанням житлових будинків.

Роль та значення медичного обслуговування в сучасних умовах. Державна політика в сфері охорони здоров’я населення України на сучасному етапі. Стан здоров’я населення та шляхи його поліпшення. Фактори, що впливають на потребу в послугах закладів охорони здоров’я та розвиток системи охорони здоров’я в Україні. Посилення взаємної відповідальності центральних та місцевих органів управління за стан здоров’я населення. Формування та виховання стратегії поведінки населення орієнтованої на “здоровий спосіб життя” та гармонійний розвитку особистості. Забезпеченість населення медичними кадрами та місцями в лікарняних установах. Розвиток мережі лікарняних закладів, їх обладнання сучасними засобами діагностики та лікування. Вітчизняний та зарубіжний досвід розробки та впровадження в дію програм медичного обслуговування різних категорій населення. Організація роботи соціальних працівників. Вітчизняний та зарубіжний досвід в реформуванні системи охорони здоров’я. Обов’язкове медичне страхування, напрямки вдосконалення основ законодавчо-правової бази системи загальнообов’язкового державного медичного страхування та питань захисту прав пацієнта. Створення додаткових джерел фінансування охорони здоров’я, а саме: страхування працівників працедавцями (підприємствами, незалежно від форм власності); створення ініціативних фондів для надання певної медичної послуги члену фонду; страхові медичні фонди територіальних громад.

Економічні та соціальні проблеми рекреаційного обслуговування населення. Забезпечення населення курортними послугами, які пов’язані з лікуванням та реабілітацією хворих. Напрямки розвитку закладів, що забезпечують відпочинок та туристичне обслуговування населення.

Освітньо-кваліфікаційний потенціал робочої сили як базовий компонент нематеріального накопичення. Комплексність духовного виробництва, його прояв та особливості перетворення в реальний економічний ресурс. Роль кваліфікованих кадрів у освоєнні і застосуванні в господарській, технічній, науковій та культурній сферах накопичених знань та передача їх іншим поколінням. Вплив освітнього рівня населення на продуктивність суспільної праці.

Розвиток інтелектуального потенціалу країни, фактори, що його визначають: загальний культурний рівень розвитку робочої сили, зумовлений комплексом життєвих умов; рівень загальної і спеціальної освіти, що отримана на протязі всього життя з врахуванням її якості; накопичений виробничий досвід робочої сили.

Масштаби розвитку галузей духовного виробництва та їх вартісна і натуральна оцінка, підрахунок фактичних комулятивних витрат на освіту за певний період часу, оцінка реальної виробничої цінності запасу знань, навичок, досвіду, який має робоча сила у певний період часу.

Кількісна оцінка розвитку освіти і науки в Україні. Демографічна ситуація в країні та напрямки розвитку закладів освіти.

Система суспільного дошкільного виховання та управління нею. Загальна освіта, проблеми вдосконалення форм і методів навчання та виховання. Напрямки реформування загальної середньої освіти.

Співвідношення кількості освітніх закладів різних рівнів акредитації. Професійна освіта та напрямки її розвитку. Динаміка розвитку системи професійно-технічної освіти та напрямки її вдосконалення на сучасному етапі. Створення освітніх комплексів та управління ними. Безперервна освіта населення і напрямки забезпечення її отримання.

Світовий та вітчизняний досвід розвитку та управляння освітнім потенціалом населення.

Сутність культури та її роль у формуванні людини. Цілі соціальної політики держави у розвитку культури. Завдання і повноваження державних органів щодо регулювання суспільних відносин у сфері культури. Основні принципи реалізації державної політики у сфері культури.

Аналіз та прогнозування розвитку підприємств культури та мистецтва на територіальному рівні. Основні фактори, що впливають на розвиток культурно-мистецьких закладів не території регіону.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення підприємств культури.

Сутність та критерії соціальної діяльності: соціальний ефект, економічний ефект, ефективність соціальної діяльності, ефективність виконання соціального запиту, ефективність якості виконання запиту.

Методи вимірювання соціальних результатів і витрат. Метод комплексного підходу до розв’язання соціальних проблем. Методи оцінки соціального захисту: методики оцінки ефективності форм і методів управління; методика оцінки результативності соціальної діяльності; методика оцінки цільових програм.

Соціальна ефективність та методи і показники її оцінювання.

Управління суспільством, поняття соціальної відповідальності. Соціальна відповідальність як свідоме ставлення суб’єкта соціальної діяльності до вимог соціальної необхідності. Види відповідальності суб’єкта управлінської діяльності: економічна, політична, правова, моральна, тощо. Основні форми соціальної відповідальності: за чистоту навколишнього середовища, перед найнятими працівниками, перед споживачами.

Соціальна відповідальність держави та уряду перед підприємництвом і суспільством. Регулювання взаємовідносин: держава – підприємництво -суспільство.

Вимоги до соціальної відповідальності уряду у відповідності із Конституцією України. Здійснення заходів щодо забезпечення прав і свобод людини, громадянина, загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку країни. Відповідальність уряду перед працівниками у питаннях розміру та регулярності виплати заробітної плати, пенсії, матеріальної допомоги.

 

Тема 9. Соціальний захист населення та Державна соціальна політика

 

Сутність соціальної захищеності та соціального захисту в ринкових умовах. Законодавча база щодо соціального захисту населення. Зміст та мета соціальної політики в Україні.

Принципи та завдання соціальної політики держави. Етапи, рівні розробки та реалізації соціальної політики.

Приблизна структура програми „Соціальна політика держави”.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Основний закон України - Конституція України.

2. Закон України Про зайнятість населення

3. Закон України Про підприємства в Україні

4. Кодекс Законів про працю України, -К.: Укр.вид.група,1995,-190с.

5. Про підприємництво: Закон України

6. Про захист прав споживачів: Закон України

7. Албастова Л.Н. Технологии эффективного менеджмента: учебно-практическое пособие.- М.: ПРИОР., 1998. –228 с.

8. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. - Львів: Світ. - 1995.

9. Бандур С.І., Заяць Т.А., Маршавін Ю.М.та ін. Структурна трансформація економіки та ринок праці України: тенденції, соціальні наслідки, перспективи.-К.: 1999, 268 с.

10.Барулин В.С. Социальная философия.- М.: Фаир-Прес.- 2000.-560 с.

11.Бестужев-Лада И.В. Нормативное социальное прогнозирование: Возможние пути реализации целей общества.- М.: Наука.- 1987.- 213 с.

12.Веселова Н.Г. Социальное управление и элементы его культуры / Под ред. В.А.Трайнева.- М.: ИТК «Дашков и Кº», 2002.- 340с.

13.Виноградський М.Д. Менеджмент персоналу. - Навч.посібник, Ч.1. - К.: КТЕІ, 1994.

14.Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс. Учебник. - М., 1996. - 416 с.

15.Власова А.М., Савчук Л.М.,Савінова В.Б. Організаційна поведінка: Навч.посібник.-К.: КНЕУ, 1998.-96.

16. Герчикова И.Н. Менеджмент. Учебник. - М.: ЮНИТИ, 1995. - 480 с.

17.Джордж Г. Прогрес и бедность.- М.: Генри ДжорджФондейштейн 1992.- 384с.

18.Друкер П.Ф. Практика менеджмента.- М.: ИД “Вильямс”, 2000.- 398с.

19.Егоршин А.П. Управление персоналом.- Н.Новгород.- НИМБ.- 1999.- 500 с.

20.Ерасов В.В., Скворцов Н.Н. Формирование рынка труда (зарубежный опыт): Краматорск.: Колибри, 1994.-100с.

21.Завадський Й.С. Менеджмент: - Т.1.- К.: УФІМБ, 1998.-542 с.

22.Зеленов Л.А. Социология города: учебн.пособ. –М.: Владос, 2000.- 192 с.

23.Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. – МЗУУП, 1993.-384 с.

24.Кравченко А.И. Социология менеджмента: - М.: ЮНИТИ, 1999.- 366 с.

25.Кросс Р. Девять шагов к успеху: Как получить максимальную прибыль.- МН.: “ИнтерДайджест”,1998.-320 с.

26.Кузьмин Н. Психология и эффективный менеджмент. - М., 1994. - 192 с.

27.Лидерство. Психологические проблеми в бизнесе –Дубна: Издательський центр “Феникс”, 1997.- 176 с.

28.Лозниця В.С. Пихологія менеджменту.- К.: ТОВ “УВПК” “ЕксОб”, 2000.- 512 с.

29.Марцинкевич В.И., Соболева И.В. Экономика человека.-М.: Аспект Пресс, 1995.- 286 с.

30.Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. -М.: Дело, 1992. - 701 с.

31.Райцин В.Я. Модели планирования уровня жизни.- М.: Экономика, 1987.- 216 с.

32.Основы социального управления/ Под ред.В.Н.Иванова.- М.: Высш шк.., 2001.- 271 с.

33.Пархимчук Е.П. Как найти работу.- Мн.: Амалфея, 1998.- 304 с.

34.Пригожин А.И. Социология организации.- М.6 Наука, 1980.-250 с.

35.Принципы организации социальных систем: теория и практика / под ред. М.И.Сетрова.- Киев, Одесса: Выща шк. Головное изд-во, 1988.- 242с.

36.Савченко В.А., Павловська Н.О., Герасемчук В.І, Покрищук В.О. Профорієнтація населення і професійне навчання незайнятих громадян.- Кременчук.: 1997.- 278с.

37.Салій І.М. Українські міста: питання власності і муніципального управління.- Навч.посібн.,- “ЕксОб”, 2001.-416 с.

38.Социальный менеджмент. Под ред. Д.В.Валового.- М.: ЗАО «Бизнес школа «Интел-Синтез», Академия труда и социальных отношений.- 1999.- 384 с.

39.Социальный менеджмент: учеб.пособие/ Под ред. В.Н.Иванова, В.И. Патрушева.- М.:Высш.шк., 2001.- 207 с.

40.Социальный менеджмент: Под.ред. С.Д.Ильенковой.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.- 271 с.

41.Стеценко С.Г., Швець В.Г. Статистика населення: Підручник,- К.: Вища шк., 1993.- 463с.

42.Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком: Навч.посіб.- К.: Вища шк.., 2000.- 223 с.

43.Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента.- М.: Дело, 1997. - 336 с.

44.Хижняк Л.М. Перетворення організацій в умовах соціально-економічних змін.- Х.: Основа, 1999.- 270 с.

45.Шаленко М.В. Формирование механизма териториальной организации трудовых ресурсов: таория и практика.- Киев: Наукова думка, 1992.- 130 с.

46.Шаленко М.В., Іванова Н.І., Піддубна Л.П. Методологічні питання розробки програм зайнятості населення. Учбово-методичний посібник для розробників програм зайнятості населення. Київ, 1996.-132 с.

47.Шевандрин Н.И. Социальная психология в образовании: Ч.1. Концептуальные и прикладные основы социальной психологии.- М.: ВЛАДОС, 1995.- 544 с.

48.Щавель С.А. Социальная сфера общества и личность.- Минск: Наука и техника 1988.-168 с.

49.Щекин Г.В. Теория социального управления: Монография.- К.: МАУП.-1996.- 408 с.

50.Щекин Г.В. Практическая психология менеджмента. - К.: Україна, 1994. - 399 с.

51.Ягодка А.Г. Соціальна інфраструктура і політика.-К.: КНЕУ,2000.- 212 с.

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни

“Соціальне управління”

 

Вступ

Проведення ринкових економічних реформ в Україні, входження країни у світове господарство потребують новітніх наукових підходів до вирішення соціальних проблем територіальної спільноти населення, так і раціонального управління підприємствами соціальної сфери. Успішне здійснення цих завдань неможливе без висококваліфікованих фахівців, які володіють спеціальними знаннями. Тому i передбачається вивчення дисципліни “Соціальне управління ” для студентів спеціальності “Менеджмент організацій”

Робоча програма підготовлена для використання при вивченні курсу “Соціальне управління ” як на аудиторних заняттях, так і при самостійному оволодінні курсом.

Курс передбачає набуття студентами теоретичних та практичних навичок з найбільш загальних принципів управлінської діяльності, ролі економічних і організаційних важелів впливу на розвиток і стабілізацію економіки.

Робоча програма складається з таких розділів:

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

2. Структура курсу

3. Зміст тем курсу

4. Плани семінарських та практичних занять

5. Форми самостійної роботи студентів

6. Список рекомендованої літератури

1. МЕТА І 3АВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Головною метою вивчення курсу “Соціальне управління ” є формування у майбутніх спеціалістів апарату управління сучасного управлінського мислення та системи спеціальних знань у галузі соціального управління, уміння систематизувати соціальні проблеми, розглядаючи ситуацію і приймаючи управлінське рішення системно з урахуванням соціальних аспектів і особливостей функціонування підприємства, дії в ньому соціальної підсистеми, запобігаючи виникненню соціальної напруги як в колективі конкретного підприємства, так і в країні в цілому.

 

Задача вивчення курсу “Соціальне управління ” полягає в наступному:

1. Сприяти розумінню:

· місця і ролі дисципліни як у системі соціальних і управлінських знань, так і у формуванні фахових якостей менеджера.

· сутності і соціальної значимості професії менеджера;

2. Розвивати здібності:

· Діагностування, аналізу та формулювання сутності соціальних проблем, що виникають на різних ієрархічних рівнях управління;

· формулювання цілей організації й ефективного використання людських ресурсів для їхнього досягнення,

· розробку стратегічних та тактичних планів;

· управління поведінкою як суспільства в цілому, так і окремих людей, приймаючи нестандартні рішення.

· управління відповідно до ситуації, використовуючи різні засоби управлінського впливу на персонал.

· формувати ефективну управлінську команду.

 

3. Озброювати знаннями методологічних основ соціального. менеджменту і навичками соціальних технологій управління територіальними спільнотами.

 

4. Навчити менеджерів ставити діагноз соціального самопочуття територіальної організації населення, формувати продуктивний тип організаційної поведінки, управління інноваціями в соціальній сфері. Створювати оптимальні умови матеріально-побутового і соціально-культурного обслуговування територіальної спільноти, що сприяє стабільному її розвитку та підвищенню життєвого рівня, запобігає виникненню руйнівного соціального напруження.

 

Зв’язок з іншими дисциплінами. Вивчення тем курсу “Соціальне управління ” проводиться на основі базової загальноекономічної та правової підготовки. Дисципліна пов’язана з вивченням і набуттям вмінь щодо застосування в практичній діяльності вирішення соціальних проблем навичок, що набуті при вивченні інших дисциплін та курсів, а саме: економічної теорії, макро та мікроекономіки філософії, права, державного регулювання економіки, психології, соціології, основ менеджменту, маркетингу, бухгалтерського обліку тощо.

Для розв’язання завдань соціального менеджменту необхідні знання соціології, психології, уміння збирати та аналізувати спеціальну інформацію.

Програму складено у відповідності до структурно-логічної схеми викладання дисциплін, передбачених навчальним планом викладання дисциплін спеціальності “Документознавство та інформаційна діяльність”.

 

Самостійна робота студентів - передбачає роботу над рекомендованою літературою; творчий пошук з обраної тематики; підготовку рефератів, доповідей, наукових робіт; відпрацювання технологій наукового дослідження тощо.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

- визначити проблемне коло соціальних питань різних рівнів управління;

- чітко їх сформулювати, визначати показники, які дозволять здійснювати моніторинг проблеми та визначити ступінь соціальної напруги в системі.

- правильно поставити задачі та визначити напрямки їх вирішення.

- обирати методи дослідження соціальних проблем;

- застосувати в практичній діяльності навичок збору, обробки, аналізу, використання соціальної інформації;

- роботи з персоналом, уникнення і розв’язання конфліктів у колективі.

СТРУКТУРА КУРСУ

№	ТЕМИ КУРСУ	Кількість годин, в тому числі	Форма кон-лю
		Ра-зом	лек.	сем.	індив занят	к.р.
Соціальне управління макропроцесами
1.	Вступ. Соціальні процеси і особливості управління ними						Опит.
2.	Соціальна система та управління нею						Опит.
3.	Принципи та функції соціального управління						Опит.
4.	Методи соціального управління						опит. Задачі
5.	Управління демографічними процесами						Опит, задачі.
6.	Управління рівнем життя населення						опит. задачі
7.	Зайнятість населення та управління органами, що їй сприяють						опит. задачі
8.	Соціальна сфера: склад та призначення						Опит.
9.	Соціальний захист населення та Державна соціальна політика
	ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ						4 Залік

ЗМІСТ ТЕМ КУРСУ

 

Вступ

 

1. Мета і завдання курсу “Соціальне управління ”.

2. Значення курсу для підготовки фахівця страхової справи.

3. “Соціальне управління ” і його зв’язок з іншими дисциплінами.

Література: 7, 10, 21, 22, 24, 28, 34,37,38, 49, 51.

 

Тема 1. Соціальні процеси і особливості управління ними

 

1.1. Сутність соціальних процесів та соціальних зв‘язків.

1.2. Сутність соціального управління та його предмет.

1.3. Основні закони, на яких ґрунтується соціальне управління.

1.4. Історичний розвиток наукової думки з проблем соціального управління.

1.5. Об‘єкт та суб’єкт соціального управління.

Література: 7, 10, 11, 16, 18, 20, 21, 22, 27, 28, 33, 34, 37, 38, 41, 44, 49, 51.

 

Тема 2. Соціальна система та управління нею

 

2.1. Сутність системного підходу до соціального управління та елементи системного аналізу проблем соціального характеру.

2.2. Сутність, зміст, структурні елементи соціальної системи.

2.3. Організаційні відносини і організаційна діяльність в соціальній системі.

2.4. Внутрішнє і зовнішнє середовище соціальної організації.

2.5. Основні види організацій та організаційно-правові форми підприємств.

2.6. Закони життя організації.

2.7. Розвиток організації та її раціоналізація.

2.8. Імідж підприємства.

2.9. Влада і соціальна ієрархія.

Література: 7, 16. 21, 22, 28, 33, 34, 37, 38, 44, 47, 49.

 

Тема 3. Принципи та функції соціального управління

 

3.1. Принципи соціального управління.

3.2. Функції соціального управління та їх класифікація.

3.3. Зміст основних функцій управління.

3.4. Зміст спеціальних функцій соціального управління.

Література: 7, 16. 21, 22, 28, 33, 34, 37, 38, 44, 47, 49.

 

Тема 4. Методи соціального управління

 

4.1. Методи управління, їх сутність, зміст та організаційні форми.

4.2. Соціальні методи.

4.3. Психологічні методи.

4.4. Економічні методи.

4.5. Адміністративні (організаційно-розпорядчі) методи.

4.6. Самоуправління.

4.7. Моделювання соціальних процесів.

Література: 7, 16. 21, 22, 28, 33, 34, 37, 38, 44, 47, 49.

 

Тема 5. Управління демографічними процесами

 

5.1. Аналіз соціальної структури населення, джерела інформації про соціальну структуру населення.

5.2. Вимірювання економічної стратифікації.

5.3. Соціальна мобільність населення та управліня нею.

5.4. Характеристика складу і динаміки населення та їх кількісна оцінка.

5.5. Сутність, класифікація, система показників для обліку міграційного руху населення.

5.6. Роль державних органів влади і недержавних організацій в регулюванні соціальних територіальних процесів.

Література: 1, 4, 9, 11, 12, 18, 19, 21, 28, 32, 35, 37, 38, 39, 41, 44, 45, 46, 47.