Дилема освіти: формування пам’яті чи мислення. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дилема освіти: формування пам’яті чи мислення.



Модуль складається з трьох лекцій, лабораторних робіт, завдань для індивідуальної та самостійної роботи студентів.

Основний зміст: Активні методи навчання (аналіз конкретних ситуацій, групова або індивідуальна консультація, ділові ігри, дискусія, колективна творча справа, круглий стіл, метод “мозкової атаки”, метод прецеденту тощо). Взаємозв‘язок наукового пізнання і навчання, творчості і навчання. Гештальта закони (прегнантності, або хорошої форми, симультанності, або одночасності, інсайту, або раптового озаріння). Гіпотеза. Дискусія. Доказ правильності розв‘язання. Дослідницький метод. Евристична бесіда. Евристичний метод. Задача. Здібності. Здогадка (спроби і помилки, підказка). Інкубаційний період (визрівання розв‘язання). Класифікація проблемних ситуацій. Колективне проблемне навчання. Критерії ефективності проблемного навчання. Пізнавальна потреба (інтерес). Пізнавальна самостійність. Пошуковий метод. Проблема наукова і навчальна. Проблемна ситуація. Проблемне викладання. Проблемне навчання. Проблемне питання. Проблемність у навчанні. Проблемний урок. Протиріччя. Рівень проблемності. Способи і етапи створення та розв‘язання проблемних ситуацій. Цілеутворення.

Антисугестивні бар‘єри (критично-логічний, інтуітивно-афективний, етичний). Властивості сугестії (директність, автоматизованість, швидкість, точність, економічність). Гіпнопедія. Засоби сугестії (авторитет, інфантилізація, двоплановість, інтонація, ритм, концертна псевдопасивність). Інтенсивна методика навчання (за Г. О. Китайгородською). Контрсугестія. Навіювання (пряме, опосередковане, непряме, самонавіювання). Неусвідомлена психічна реактивність. Підсвідоме (за З. Фрейдом). Принципи інтенсивного навчання (особливості спілкування, поетапно-концентричної організації, використання ділових ігор, колективного спілкування). Принципи навчання в сугестопедії – (основні: 1) радості і спокою, 2) єдності свідомого і безсвідомого, 3) сугестивного взаємозв‘язку учитель–учень; додаткові: 1) послідовності інтенсивного навчання і повторення в кінці року, 2) мотивації значущості предмету до навчання, 3) колективної відповідальності класу за знання кожного, 4) додаткових індивідуальних занять, 5) індивідуалізованих домашніх завдянь, 6) можливості декількох перескладань на кращу оцінку, 7) естетичного виховання шляхом безпосереднього вживання в художній твір, 8) можливості творчих ініціатив перед колективом, 9) стимуляції позитивних ініціатив при відсутності страху покарання). Психічна саморегуляція. Резервні можливості психіки. Релаксопедія (за І. Е. Шварцем). Самонавіювання. Сугестія. Сугестологія. Сугестопедія (за Г. Лозановим). Установка (за Д. Узнадзе). Функції психічної саморегуляції в педагогічній діяльності (самовиховання; засвоєння нового досвіду; перевиховання; емоційної врівноваженості, впевненості, спокою; мотивації, інтересу; запобігання дидактогенії; подолання негативізму у поведінці та діяльності; подолання контрсугестивних бар‘єрів у спілкуванні; корекції самооцінки та рівня домагань; адаптації до діяльності; розвитку творчої активності; психогігієни та психопрофілактики).

Абстрагування формально-емпіричне і змістовно теоретичне. Генетична психологія (за Ж.Піаже): періоди, підперіоди та стадії розвитку інтелекту в дитячому віці. Дозрівання. Екстеріоризація. Етапи формування нової дії (за П.Я.Гальперіновим, Н.Ф.Тализіною): діагностичний; мотиваційно-цільовий; складання схеми орієнтування, контролю і корекції; моторної або матеріальної дії; перцентивної дії, мовленневої дії; розумової дії. Задача. Зміст навчання (предметно-специфічні знання, специфічні види діяльності, логічні прийоми мислення). Знання теоретичне і емпіричне. Зона найближчого розвитку. Інтеріоризація. Конкретизація змістовно-теоретична і формально-емпірична. Моделювання як навчальна дія. Навчальна діяльність. Навчальна задача. Навчально-пізнавальний мотив. Орієнтувальна основа дії. Поняття теоретичне і емпіричне. Принципи розвиваючого навчання (за Л.В.Занковим): емоційність, широта змісту навчання, теоретичне збагачування, високий рівень складності, інтенсивна розумова праця, гнучкість методики в залежності від індивідуальних особливостей учнів. Розвиваюче навчання (за В.В.Давидовим): концепція змістовного узагальнення. Розвиток. Розв‘язання задач теоретичним і емпіричним способом. Структурний склад дії (мотив, мета, предмет, засоби, знаряддя, способи – дії і операції, умови продукт-результат, засоби та способи контролю і корекції). Сходження від абстрактного до конкретного. Типи орієнтувальної основи дії (за повнотою, узагальненням та способом стримання). Узагальнення змістовно-теоретичне і формально-емпіричне. Формування. Функціональні частини дії (орієнтувальна, виконавча, контрольно-корекційна). Характеристика дії (форма, узагальненність, розгорнутість, освоєність, розумність, усвідомленість, абстрактність, міцність).

Лекція № 4



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 101; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.212.50.220 (0.334 с.)