Що виносяться на підсумковий модульний контроль

1. Поняття і функції міжнародного права.

2. Періодизація історії міжнародного права.

3. Поняття і значення джерел міжнародного права.

4. Поняття і характерні риси норм міжнародного права.

5. Класифікації міжнародно-правових норм за різними підставами.

6. Класифікація загальновизнаних принципів міжнародного права.

7. Поняття і характерні риси суб’єктів міжнародного права.

8. Держави як основні суб’єкти міжнародного права.

9. Міжнародна правосуб’єктність міжнародних організацій.

10. Міжнародна правосуб’єктність державоподібних утворень (квазідержав).

11. Поняття і міжнародно-правові наслідки визнання держав.

12. Конститутивна і декларативна теорії визнання держав.

13. Види, форми і засоби визнання держав.

14. Теорії про співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права.

15. Правове значення положень ст. 9 Конституції України.

16. Поняття, цілі і суб’єкти міжнародно-правової відповідальності.

17. Види і форми міжнародно-правової відповідальності.

18. Поняття і джерела права міжнародних договорів.

19. Класифікація міжнародних договорів.

20. Укладання міжнародного договору.

21. Дійсність та недійсність міжнародного договору.

22. Реєстрація і опублікування міжнародних договорів.

23. Поняття і система права зовнішніх зносин.

24. Джерела права зовнішніх зносин.

25. Органи зовнішніх зносин держави та їх система.

26. Органи здійснення „спеціалізованої” дипломатії.

27. Структура і персонал дипломатичного представництва.

28. Функції дипломатичних представництв.

29. Призначення глави дипломатичного представництва.

30. Закінчення місії глави дипломатичного представництва.

31. Дипломатичні імунітети і привілеї.

32. Дипломатичні ранги.

33. Дипломатичний корпус і його дуаєн.

34. Поняття і джерела консульського права.

35. Структура і персонал консульських установ.

36. Класи і функції консульських установ.

37. Консульський округ.

38. Консульський патент і екзекватура.

39. Нештатні (почесні) консули.

40. Поняття і джерела права міжнародних організацій.

41. Класифікація міжнародних організацій.

42. Функції міжнародних організацій.

43. Членство в міжнародних організаціях.

44. Структура міжнародних організацій.

45. Система органів ООН.

46. Класифікація спеціалізованих установ ООН.

47. Поняття і значення міжнародного права прав людини.

48. Поняття міжнародних стандартів прав людини і основних свобод.

49. Всесвітні конференції з прав людини.

50. Міжнародний Білль прав і свобод людини.

51. Універсальна система розвитку, сприяння і захисту прав людини.

52. Регіональні системи розвитку, сприяння і захисту прав людини.

53. Європейська система захисту прав людини.

54. Структура Європейського Суду з прав людини.

55. Правила звернення до Європейського Суду з прав людини.

56. Правова основа забезпечення і захисту прав людини й основних свобод в Україні.

57. Визначення поняття “міжнародне гуманітарне право”.

58. Джерела міжнародного гуманітарного права.

59. Збройні конфлікти міжнародного і неміжнародного характеру.

60. Правове становище учасників збройних конфліктів.

61. Поняття „комбатант” і коло осіб, яких воно охоплює.

62. Спеціальний правовий статус медичного і духовного персоналу збройних сил воюючих сторін.

63. Поводження з найманцями і шпигунами.

64. Правове обмеження засобів ведення збройної боротьби.

65. Режим військового полону.

66. Міжнародно-правова відповідальність держави за розв’язання і ведення агресивної війни.

67. Поняття і складові міжнародної безпеки.

68. Поняття і види колективної системи безпеки.

69. Принципи права міжнародної безпеки.

70. Організація з безпеки і співробітництва в Європі.

71. Механізм роззброєння в рамках ООН.

72. Правова основа створення і функціонування без’ядерних зон.

73. Міжнародно-правові критерії правомірності силових операцій ООН.

74. Становлення і розвиток принципу мирного вирішення міжнародних спорів.

75. Зміст і значення принципу мирного вирішення міжнародних спорів.

76. Поняття і види міжнародних спорів.

77. Сучасні засоби мирного вирішення міжнародних спорів.

78. Консультації як особлива форма переговорів між державами.

79. Порядок формування міжнародних слідчих і узгоджувальних комісій.

80. Сучасна система міжнародних судових установ.

81. Юрисдикція (факультативна і обов’язкова) міжнародних судових установ.

82. Склад і функції Міжнародного суду ООН.

83. Поняття і види злочинів з міжнародним елементом.

84. Відмінність злочинів транснаціонального характеру від звичайних злочинів.

85. Головні напрями співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю.

86. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc.

87. Міжнародний кримінальний суд: правова основа функціонування і юрисдикція.

88. Видача правопорушників (екстрадиція).

89. Принципи функціонування європейської й англо-американської систем видачі.

90. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол).

 

4. Шкала оцінювання успішності навчання студентів

 

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
Оцінка	Пояснення
90 – 100	Відмінно (“зараховано”)	А	„Відмінно” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом сформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконанів повному обсязі, відмінна робота без помилок або з однією незначною помилкою.
82 – 89	Добре (“зараховано”)	B	„Дуже добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основномусформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані, якість виконання більшості з них оцінено числом балів, близьким до максимального, робота з двома – трьома незначними помилками.
75 – 81	C	„Добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані, якість виконання жодного з них не оцінено мінімальним числом балів, деякі види завдань виконані з помилками,робота з декількома незначними помилками, або з однією – двома значними помилками.
68 –74	Задовільно (“зараховано”)	D	„Задовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний не повністю, але прогалини не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програмою навчання навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань, містять помилки,робота з трьома значними помилками.
60 – 67	E	„Достатньо” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, деякіпрактичні навички роботи не сформовані, частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконані,або якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального,робота, що задовольняє мінімуму критеріїв оцінки.
35–59	Незадовільно („не зараховано”)	FX	„Умовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених програм навчання, навчальних завдань не виконано, або якість їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до мінімального; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсуможливе підвищення якостівиконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання), робота, що потребує доробки
1–34	F	„Безумовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу не освоєно, необхідні практичні навички роботи не сформовані, всі виконанінавчальні завдання містять грубіпомилки, додаткова самостійнаробота над матеріалом курсу не приведе до значимого підвищення якості виконання навчальних завдань, робота, що потребує повної переробки