Методичні поради до написання рефератів

 

У відповідності з навчальним планом студенти повинні підготувати реферат із вищезазначеної дисципліни. Реферат (від лат. refero − повідомляю) − є стислим викладом основних положень проблеми.

Робота над рефератом сприяє поглибленню та закріпленню теоретичних знань, що одержані студентами під час лекцій, семінарів та самостійної підготовки, набуттю навичок творчої науково-дослідницької роботи.

Виконання рефератів − важливий вид самостійної роботи студентів над курсом. Вона спрямована на те, щоб сприяти поглибленому вивченню дисципліни, зокрема:

1. Навчити студентів працювати з поточною інформацією по дисципліні за обраною темою роботи (з підручниками, монографіями, статтями у спеціальній та періодичній літературі, з існуючими точками зору науковців України і зарубіжних країн).

2. Навчити студентів логічно-послідовному викладенню того чи іншого питання теми.

3. Навчити студентів стисло і точно відповідати на поставлені в темі питання, підбирати та використовувати для їх висвітлення необхідний науковий апарат та фактологічний і статистичний матеріал.

4. Виробити уміння формулювати окремі положення та аргументувати свої висновки.

Реферат − це ще один із засобів проміжного контролю викладачем за ходом самостійного вивчення студентами учбового матеріалу.

Розпочинаючи виконання реферату, студенти повинні дотримуватись певних вимог:

1. Зосередити свої зусилля на розкритті змісту теми, а для цього необхідно чітко з’ясувати зміст відповідних понять, міжнародно-правових актів; особливу увагу приділити з’ясуванню механізму використання останніх.

2. Викласти зміст роботи послідовно, логічно, на основі добре продуманого плану.

3. Написати роботу грамотно, ретельно відредагувати, належним чином її оформити і передати до Академії згідно зі строком, визначеним навчальним планом.

4. Обсяг реферату − 10-15 ст.

Механічно переписаний текст з монографій та навчальних посібників без глибокого аналізу та власних висновків не зараховується як реферат.

Змістом реферату є розкриття сутності певного питання, проблеми, що розглядається, ступеню його теоретичної розробки і стану вирішення у практичній діяльності.

Реферат повинен містити: титульний аркуш, зміст (план), вступ (1-2 ст.), основну частину, виновки (1-2 ст.), список використаної літератури (не менше 5), додатки (при необхідності).

Титульний аркуш реферату містить:

− назву міністерства, якому підпорядковано ВНЗ;

− назва вищого навчального закладу;

− назва кафедри;

− реферат з курсу (вказується правильна назва курсу);

− назва теми реферату;

− прізвище та ініціали студента, назва факультету, курс, група;

− науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали викладача;

− місто і рік виконання роботи.

Текст реферату необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве − 30 мм, праве − 10 мм, верхнє − 20 мм, нижнє − 25 мм. Інтервал − 1,5.

Кожну структурну частину реферату потрібно починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами.

Список використаної літератури потребує певного оформлення: прізвище та ініціали автора, назва роботи, том (якщо робота видана у кількох томах), місце і рік видання, кількість сторінок. Запис робиться на мові видання. Статті, що опубліковані у журналах, записуються дещо інакше: вказується прізвище та ініціали автора, назва статті, назва видання, рік видання і номер. Статті, опубліковані в газетах, записуються таким чином: прізвище та ініціали автора, назва газети, дата видання.

У разі виникнення труднощів у процесі написання реферату студент може звернутися до викладача з проханням проконсультувати його.

Мова написання реферату − українська.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Становлення міжнародного гуманітарного права.

2. Поняття, джерела та принципи міжнародного гуманітарного права.

3. Учасники збройних конфліктів.

4. Правове положення медичного персоналу, духовенства та журналістів.

5. Поняття жертв війни.

6. Правовий статус військовополонених.

7. Міжнародно-правова охорона цивільного населення.

8. Режим воєнної окупації.

9. Правове положення інтернованих осіб.

10. Міжнародний рух Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.

11. Поняття цивільних об’єктів. Захист цивільних об’єктів.

12. Поняття культурних цінностей. Захист культурних цінностей.

13. Захист навколишнього середовища під час збройних конфліктів.

14. Обмеження засобів і методів ведення війни.

15. Заборонені методи ведення війни.

16. Заборонені засоби ведення війни.

17. Нейтралітет.

18. Поняття і принипи міжнародного контролю.

19. Здійснення міжнародного контролю за дотриманням норм міжнародного гуманітарного права.

20. Міжнародно-правове регулювання закінчення воєнних дій і стану війни.

21. Значення міжнародно-правової відповідальності, цілі, принципи, поняття.

22. Види міжнародної відповідальності держав.

23. Поняття права держави на самооборону: виникнення та сучасний стан.

24. Право держави на самооборону в контексті юридичного поняття «право на захист».

25. Структура інституту права держави на самооборону в сучасному міжнародному праві.

26. Характер повноважень головних органів ООН щодо самооборони держав.

27. Міжнародно-правова практика здійснення права на самооборону після завершення холодної війни (в період 1990-2003 рр.).

28. Становлення нових форм участі ООН у застосуванні військового примусу до держав-порушниць міжнародного миру і безпеки.

29. Зростання ролі НАТО в застосуванні міжнародно-правового примусу.

30. Міжнародно-правові аспекти застосування збройної сили у відповідь на терористичні акти.

31. Поняття, джерела, цілі та принципи права міжнародної безпеки.

32. Сутність міжнародної безпеки.

33. Еволюція міжнародної безпеки.

34. Актуальні проблеми міжнародної безпеки.

35. Забезпечення міжнародної безпеки міжнародно-правовими засобами.

36. Організаційні засоби забезпечення міжнародної безпеки (системи міжнародної безпеки).

37. Регіоналні системи міжнародної безпеки.

38. Заходи зміцнення довіри та міжнародний контроль за обмеженням озброєнь і роззброєнням.

39. Міжнародний тероризм – загроза міжнародної безпеки.

40. Особливості кожного виду тероризму.

41. Сутність та характерні риси тероризму.

42. Міжнародно-правові акти та аналіз законодавства щодо боротьби з тероризмом у деяких країнах світу.

43. Історія та сучасність тероризму.