Автоматизований електропривод механізмів безперервної дії

АЕП конвеєрних установок

1. Якими технічними параметрами характеризуються конвеєрні установки:

а) напір, продуктивність, частота обертання, ККД;

б) швидкість руху, довжина стрічки, продуктивність, ККД;

в) висота підйому, швидкість; тривалість включення, ККД;

г) точність зупинки; швидкість переміщення, вантажопідйомність, ККД;

д) точність обробки, стійкість інструменту, частота обертання, ККД?

2. Де виникають сили опору руху, які не залежать від натягу робочого органа конвеєра:

а) на прямолінійних горизонтальних і похилих ділянках;

б) на ділянці між натяжною станцією і барабаном;

в) на ділянці між відвідним канатом і шківом;

г) на ділянці між канатами і валом?

3. Які сили виникають на ділянках вигину тягового елемента конвеєра:

а) сили опору руху, що залежать від натягу тягового елемента;

б) сили опору руху, не залежні від натягу тягового елемента;

в) сили тертя;

г) динамічні навантаження;

д) сили натягу тягового елемента?

4. Перерахуйте основні вузли стрічкового конвеєра:

а) стрічка, несуча конструкція, приводна станція, натяжна станція, приводний і натяжний барабани, завантажувальна воронка, бункер;

б) текстильна прогумована стрічка, набір ланцюгів, підіймальна лебідка, редуктор, поліспаст;

в) несуща конструкція, система натягу, робочі лопаті, направляючий апарат.

5. Приводний двигун ланцюгових конвеєрів повинен розташовуватися:

а) після ділянки з найбільшим навантаженням;

б) після ділянки з найменшим навантаженням;

в) до ділянки з найбільшим навантаженням;

г) до ділянки з найменшим навантаженням;

д) у кінці всіх ділянок конвеєра незалежно від навантаження.

6. Конвеєри строго транспортного призначення:

а) мають дві швидкості руху;

б) мають одну незмінну швидкість руху;

в) мають одну регульовану швидкість руху;

г) можуть мати кілька швидкостей;

д) вимагають регульований електропривод.

7. Вибрати вимоги до ЕП конвеєрних установок:

а) забезпечення регулювання швидкості двигуна в порівняно широких межах;

б) формування підвищеного пускового моменту;

в) забезпечення реверсування електропривода і його роботи в двигунному і гальмівному режимі;

г) регулювання частоти обертання у межах 3:1;

д) забезпечення плавності пуску й гальмування з надійним обмеженням прискорення і ривка;

е) в основному тривалий режим роботи ЕП без реверсування;

ж) обмеження динамічних навантажень механічного обладнання, обумовлених наявністю пружних зв'язків, зазорів у передачах.

8. Як визначається потужність приводної станції стрічкового конвеєра:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

д) ?

9. Перелічіть елементи кінематичної схеми гвинтового конвеєра відповідно їх номера на рисунку:

а) корпус; д) завантажувальний і розвантажувальний отвори;

б) гвинт; е) приєднувальні фланці;

в) підшипникові опори; ж) редуктор;

г) приводний електродвигун.

10. Розставте елементи кінематичної схеми канатної дороги, відповідно до їх порядкового номера на схемі:

а) приводний шків;

б) натягувач;

в) опорні колії;

г) тяговий канат;

д) несучий канат;

е) вагонетка.

 

11. Підпишіть рисунки відповідно до проставлених цифр:

а)	б)
в)	г)

1) прямолінійні ділянки стрічкового конвеєра;

2) прямолінійні ділянки канатного та ланцюгового конвеєра;

3) ділянки вигину тягового елемента на блоці;

4) ділянки вигину тягового елемента на батареї роликів.

12. Які системи регулювання ЕП використовують у механізмах безперервного транспорту:

а) ТРН–АД, ПЧ–АД, ТП–Д;

б) АВК, ПЧ–СД, Т–Д;

в) вентильний двигун, ТРН–АД, Г–Д?

АЕП турбомеханізмів

1. Які основні параметри насосних агрегатів:

а) тривалість вмикання;

б) подача;

в) швидкість перекачування;

г) частота обертання;

д) об’єм;

е) коефіцієнт корисної дії;

ж) стійкість;

з) напір;

к) потужність;

л) швидкість переміщення?

2. Визначити елементи кінематичної схеми одноступінчастого відцентрового насоса відповідно до їх номера на рисунку:

 

а) корпус; г) лопаті;

б) робоче колесо; д) патрубки.

в) вал;

3. Визначити елементи кінематичної схеми осьового насоса відповідно до їх номера на рисунку:

а) робоче колесо з поворотними е) корпус насоса;

лопатями; ж) вал;

б) сферична камера; к) шток привода механізму

в) напрямний апарат; розвертання лопатей;

г) нижня опора вала; л) верхній напрямний підшипник;

д) дифузор з лапами для м) механізм повороту лопатей.

кріплення до фундаменту;

4. Розставте основні характеристики насосних агрегатів при роботі на гідромережу, відповідно до їх порядкового номера на схемі:

а) енергетична характеристика насоса;

б) напірно-витратна характеристика насоса;

в) потужнісна характеристика насоса;

г) напірно-витратна характеристика гідромережі.

5. Визначити метод регулювання продуктивності відповідно до запропонованої нумерації:

а)	в)
б)	г)

1) регулювання продуктивності НУ впливом на турбомеханізм;

2) регулювання продуктивності насоса дроселюванням;

3) регулювання продуктивності насоса зміною частоти обертання;

4) зміна продуктивності НУ числом паралельно працюючих турбомеханізмів.

6. Вибрати математичний опис, який відповідає напірно-витратній Н-Q характеристиці насоса й гідромережі за наступних умов:

а) ;

б) ;

в) або ;

г) .

1) характеристика Н-Q гідромережі за відсутності протитиску;

2) характеристика Н-Q насоса з вираженим максимумом;

3) характеристика Н-Q гідромережі з урахуванням протитиску;

4) характеристика Н-Q насоса полога.

7. Який вигляд має механічна характеристика насоса?

а)	в)
б)	г)

8. Вибрати математичний опис, який відповідає механічній характеристиці різних видів турбомеханізмів:

а) ;

б) ;

в) .

1) механічна характеристика турбомеханізму, що працює на трубопровідну мережу з протитиском;

2) механічна характеристика вентилятора;

3) механічна характеристика турбомеханізму з урахуванням параметрів середовища.

9. Визначити механізм, якому відповідає показник ступеня у математичному описі механічної характеристики турбомеханізму .

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

1) для вентиляторів;

2) для турбокомпресорів;

3) для насосів, причому значення p залежить від протитиску мережі;

4) для дробарок, млинів.

10. Вибрати схему включення насосних агрегатів відповідно до приведених графіків напірно-витратних характеристик насосної установки:

а)

б)

1) паралельне з’єднання відцентрових насосів;

2) послідовне з’єднання відцентрових насосів.

11. Розташуйте у правильній послідовності порядок запуску й зупинки насосного агрегата:

а) залити насос та всмоктувальний трубопровід перекачуваною рідиною;

б) повільно закрити засувку на напірному трубопроводі, переводячи насос на неробочий хід;

в) увімкнути приводний двигун та дати йому можливість набрати необхідну частоту обертання;

г) вимкнути приводний двигун;

д) закрити засувку на вході насоса;

е) поступово відкрити засувку з боку нагнітання до одержання необхідної подачі.

1) запуск насосного аґреґата;

2) зупинка насосного аґреґата.

12. Як розраховується потужність насоса:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

д) .

13. Вибрати вимоги до ЕП насосних установок:

а) реверсна робота двигуна;

б) формування підвищеного пускового моменту;

в) забезпечення мінімального часу перехідних процесів;

г) тривала робота електропривода з великою кількістю годин роботи в році;

д) як правило регулювання швидкості у діапазоні 2:1;

е) забезпечення високої точності позиціонування за кожною координатою;

ж) забезпечення вентиляторної механічної характеристики.

14. Визначити, який вид трубопровідної арматури відноситься до:

а) запірно-регулювальної;

б) запобіжної.

1) крани пробкові й кульові;

2) вентилі;

3) засувки;

4) приймальні, зворотні й запобіжні клапани;

5) поворотні затвори;

6) поплавково-запірні й регулювальні клапани;

7) повітряні вантузи.

15. Знайти, яке з визначень відповідає аварійним перехідним процесам у насосних комплексах:

а) кавітаційний зрив у роботі насоса;

б) помпажні режими;

в) пуск на спорожнений трубопровід;

г) раптове відключення електромашини від енергосистеми без відділення насоса від напірного водоводу;

д) кавітація.

1) спостерігається в трубопроводах, робочих колесах насосів, на лопастях гідравлічних турбін і приводить до вібрацій, шумів, ерозійного руйнування матеріалу, зміни експлуатаційних характеристик насосного і трубопровідного устаткування;

2) виникає при зниженні дійсного кавітаційного запасу порівняно з необхідним при даній подачі;

3) основними параметрами, що характеризують протікання цього процесу, є тиск у напірному трубопроводі при гідравлічному ударі та витрата зворотного струму води, розгінна частота обертання і час її досягнення, пульсації тиску і розвиток кавітаційних явищ у проточному тракті, вібрація гідромеханічного устаткування і будівельних конструкцій насосної станції;

4) супроводжується різкою зміною подачі від найбільшого значення до нуля, напір коливається в значних межах, спостерігаються гідравлічні удари, шум і вібрація всієї машини і трубопроводів.

5) різке збільшення тиску в трубопроводах при раптовій зупинці рідини, що рухається в них.

16. Визначити елементи кінематичної схеми відцентрованого вентилятора відповідно до їх номера на рисунку:

 

 

а) лита маточина; е) шків привода вентилятора;

б) основний диск; ж) лита або зварна станина;

в) робочі лопатки; к) робоче колесо;

г) лопатеві ґрати; л) фланці кріплення всмоктувальної й

д) передній диск; д) підшипники; напірної труб.

е) корпус; Назвіть основні параметри вентиляторів:

а) частота обертання;

б) напір;

в) об'ємна продуктивність;

г) об'ємна подача;

д) швидкість роботи;

е) повний і статичний ККД;

ж) потужність;

к) число ступенів рухливості;

л) похибка позиціонування робочого органа;

м) номінальна вантажопідйомність.

17. Визначити, які з наведених на рисунках типи характеристик вентилятора відповідають правильним:

а)	в)
б)	г)

1) характеристика вентилятора сідлоподібної форми;

2) розмірна характеристика вентилятора при n =var;

3) розмірна характеристика вентилятора при n =const;

4) безрозмірна характеристика вентилятора.

18. Як розраховується потужність приводного двигуна вентилятора:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

д) .

19. Які способи регулювання подачі вентиляторів здійснюються:

1) впливом на характеристику турбомеханізму;

2) впливом на характеристику гідромережі;

а) зміною частоти обертання вала вентилятора;

б) дроселюванням на вході й виході вентилятора;

в) регулювання віджиманням всмоктуючих клапанів;

г) напрямними апаратами різних конструкцій на вході.

20. Вибрати тип компресорних агрегатів відповідно до їх призначення:

1) поршньові;

2) гвинтові;

3) ротаційні.

а) машини, які стискають повітря зворотно-поступальним рухом поршня у циліндрі.

б) машини, які стискають повітря за допомогою роторів, які обертаються в різні сторони.

в) машини, які стискають повітря пластинами, що обертаються.

21. Якими параметрами характеризується компресорна установка:

а) повна продуктивність;

б) об'ємна продуктивність;

в) питома продуктивність;

г) масова продуктивність;

д) відведена продуктивність;

ж) приведена продуктивність.

22. Як розраховується момент поршневого компресора:

а) ;

б) ;

в) ;

д) .

23. Виберіть вимоги до ЕП поршневих машин:

а) електроприводи механізмів зі змінним навантаженням працюють в тривалому або перемінному режимах, реверсування не потрібно;

б) двигуни з підвищеним моментом інерції, які дозволяють зменшити коливання швидкості ротора;

в) забезпечення реверсування електропривода і його роботу в двигунному і гальмівному режимі;

г) регулювання швидкості не потрібно або потрібно в обмежених межах;

д) мінімальний час перехідних процесів;

е) швидкодія, тобто здійснення рухів виконавчих механізмів з високими швидкостями і малою похибкою позиціонування;

ж) коливання моменту двигуна за цикл не повинно перевищувати відношення <l, 2÷1,3;

к) момент, що розвивається двигуном при пуску, повинен бути не менше 1,2 .

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Александров М. П. Подъемно-транспортные машины / М. П. Александров. – М.: Высшая школа, 1985. – 520 с.

2. Аншин С. С. Проектирование и разработка промышленных роботов / С. С. Аншин, А. В. Бабич; под общ. ред. Я. А. Шифрина, П. Н. Белянина. – М.: Машиностроение, 1989. – 272 с.

3. Асфаль Р. Роботы и автоматизация производства / Р. Асфаль. – М.: Машиностроение, 1989. – 448 с.

4. Бариев Н. В. Электрооборудование и наладка экскаваторов / Н. В. Бариев. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 144 с.

5. Барсов И. П. Строительные машины и оборудование: учебник для техникумов / И. П. Барсов. – М.: Стройиздат, 1978. – 495 с.

6. Башарин А. В. Управление электроприводами: учеб. пособие для вузов / А. В. Башарин, В. А. Новиков, Г. Г. Соколовский. – Л.: Энергоиздат, 1982. – 392 с.

7. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы / Т. М. Башта, С. С. Руднев, Б. Б. Некрасов и др. – М.: Машиностроение, 1982. – 423 с.

8. Белов М. П. Автоматизированный электропривод типовых производственных механизмов и технологических комплексов / М. П. Белов, В. А. Новиков, Л. Н. Рассудов. – М.: Академия, 2007. – 576 с.

9. Беркман И. Л. Универсальные одноковшовые строительные экскаваторы / И. Л. Беркман. – М.: Высшая школа, 1977. – 384 с.

10. Большаков В. А. Справочник по гидравлике / В.А. Большаков. – К.: Вища школа, 1977. – 280 с.

11. Браславский И. Я. Энергосберегающий асинхронный электропривод: учеб. пособие для вузов / И. Я. Браславский. − М.: Издательский центр «Академия», 2004. − 256 с.

12. Бурдаков С. Ф. Проектирование манипуляторов промышленных роботов и роботизированных комплексов / С. Ф. Бурдаков, В. А. Дьяченко, А. Н. Тимофеев. – М.: Высш. шк., 1986. – 264 с.

13. Веселков Р. С. Детали и механизмы роботов / Р. С. Веселков, Т. Н. Гонтаровская. – К.: Выща школа, 1990. – 434 с.

14. Волков Д. П. Динамика электромеханических систем экскаваторов / Д. П. Волков, Д. А. Каминская. – М.: Машиностроение, 1971. – 384 с.

15. Типовой электропривод промышленных установок / С. А. Волоковский, В. К. Емец, В. К. Козло и др. – К.: Вища школа, 1983. – 312 с.

16. Герасимяк Р. П. Электроприводы крановых механизмов / Р.П. Герасимяк, В. А. Параил. – М.: Энерия, 1970. – 136 с.

17. Герман-Галкин С.Г. Цифровые электроприводы с транзисторным преобразователем / С. Г. Герман-Галкин. – Л.: Энергоатомиздат, 1986. – 245 с.

18. Справочник по расчётам гидравлических и вентиляционных систем / И. Г. Грачёв, С.Ю. Пирогов, Н. П. Савищенко, А. С. Юрьев. – СПб.: АНО НПО Мир и семья, 2001. – 1154 с.

19. Гринкевич П. С. Строительные машины / П. С. Гринкевич. – М.: Гос. изд. лит. по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1958. – 496 с.

20. Гришко А. П. Стационарные машины карьеров: учебник для вузов / А. П. Гришко. – М.: Недра, 1984. – 224 с.

21. Грянко Л. П. Лопастные насосы / Л. П. Грянко, А. Н. Папира. – М.: Машиностроение, 1975. – 432 с.

22. Обратимые гидромашины / Л.П. Грянко, Н.И. Зубарев, В.А. Умов, С. А. Шумилин. – Л.: Машиностроение, 1981. – 263 с.

23. Системы автоматизированного управления электроприводами: учеб. пособие / Г. И. Гульков, Ю. Н. Петренко, Е. П. Раткевич, О. Л. Симоненкова. – Мн.: Новое знание, 2004. – 384 с.

24. Додонов Б. П. Грузоподъемные и транспортные устройства: учебник для средних специальных учебных заведений / Б. П. Додонов, В. А. Лифанов. – М.: Машиностроение, 1990. – 248 с.

25. Драгачев В. П. Транспортные роботы для автоматизированного производства / В. П. Драгачев. – К.: Лыбидь, 1991. – 238 с.

26. Есаков В. П. Электрооборудование и электропривод промышленных установок / В. П. Есаков. – К.: Вища школа, 1981. – 248 с.

27. Ефимов В. Н. Карьерные экскаваторы: справочник рабочего / В. Н. Ефимов, В. Н. Цветков, Е. М. Садовников. – М.: Недра, 1994. – 381 с.

28. Живов Л. Г. Привод и автоматика подъемных машин / Л. Г. Живов. – М.: Машиностроение, 1964. – 397 с.

29. Закладной А. Н. Энергосбережение средствами промышленного електропривода / А. Н. Закладной, А. В. Праховник, А. И. Соловей. – К.: «ДИЯ», 2001. – 343 с.

30. Зенков Р. Л. Машины непрерывного транспорта / Р. Л. Зенков, И. И. Ивашков, Л. Н. Колобов. – М.: Машиностроение, 1987. – 432 с.

31. Зимин Е. Н. Автоматическое управление электроприводами: учеб. пособие для вузов / Е. Н. Зимин, В. И Яковлев. – М.: Высшая школа, 1979. – 318 с.

32. Иванченко Ф. К. Расчеты грузоподъемных и транспортирующих машин / Ф. К. Иванченко. – К.: Выща школа, 1978. – 576 с.

33. Карелин В. Я. Насосные станции с центробежными насосами / В. Я. Карелин, Р. А. Новодережкин. – М.: Стройиздат, 1983. – 224с.

34. Карелин В. Я. Насосы и насосные станции / В.Я. Карелин, А.В. Минаев. – М.: Стройиздат, 1986. – 320 с.

35. Киричок Ю. Г. Привод шахтных подъемных установок большой мощности / Ю.Г. Киричок, В. М. Чермалых. – М.: Недра, 1972. – 336 с.

36. Ключев В. И. Электропривод и автоматизация общепромышленных механызмов / В. И. Ключев, В. М. Терехов. – М.: Энергия, 1980. – 360 с.

37. Козырев Ю. Г. Промышленные роботы: справочник / Ю. Г. Козырев. – М.: Машиностроение, 1988. – 392 с.

38. Корендяев А. И. Манипуляционные системы роботов / А. И. Корендяев, Б. Л. Саламандра и др. – М.: Машиностроение, 1989. – 472 с.

39. Системи реґулювання параметрів та підвищення ефективності роботи насосних, вентиляторних та компресорних установок: навч. посібник Т. В. Коренькова, П. В. Лузан, Д.А. Михайличенко, А. Л. Перекрест, О. О. Сердюк. – Кременчук: КДПУ, 2006. – 152 с.

40. Коренькова Т. В. Насоси. Особливості включення. Характеристики насосів і режимів енергоспоживання при перемінній швидкості обертання. навч. посібник / Т.В. Коренькова. – Кременчук: КДПУ, 2002. – 56 с.

41. Коренькова Т. В. Техніко-економічне обґрунтування ефективності використання системи ТРН-АД в електроприводі насосних установок з паралельним включенням турбомеханізмів / Т.В. Коренькова. – Кременчук: КДПУ, 2002. – 36 с.

42. Промышленные роботы: Конструирование, управление, эксплуатация / В. И. Костюк, А. П. Гавриш, Л. С. Ямпольским, Л. Г. Карлов. – К.: Выща школа, 1985. – 359 с.

43. Крановое электрооборудование: справочник / Ю. В. Алексеев,
А. П. Богословский, Е. М. Певзнер и др.; под ред. А. А. Рабиновича. – М.: Энергия, 1979. – 240 с.

44. Кузьмин А. В. Справочник по расчетам механизмов подъемно-транспортных машин / А. В. Кузьмин, Ф. Л. Марон. – Мн.: Выш. шк., 1983. – 350 с.

45. Лезнов Б. С. Энергосбережение и регулируемый привод в насосных и воздуходувных установках / Б. С. Лезнов. – М.: Энергоатомиздат, 2006. – 360 с.

46. Лисицын В. П. Схемы управления электроприводами экскаваторов / В. П. Лисицын. – М.: Недра, 1978. – 72 с.

47. Робототехнические системы и комплексы: учеб. пособие для вузов / И. И. Мачульский, В. П. Запятой, Ю. П. Майоров и др. – М.: Транспорт, 1999. – 446 с.

48. Мелькумов Л. Г. Автоматизация пневматического хозяйства шахт и рудников / Л. Г. Мелькумов, А. Е. Найман, Е. К. Травкин. – М.: Недра, 1977. – 271 с.

49. Мисарек Д. Турбокомпрессоры / Д. Мисарек. – М.: Машиностроение, 1968. – 236 с.

50. Мительман М. В. Совершенствование электроприводов экскаваторов / М. В. Мительман, П. П. Мирошкин. – М.: Недра, 1987. – 160 с.

51. Михайлов А. П. Автоматизированный электропривод станков и промышленных роботов: учебник для вузов / А. П. Михайлов. – М.: Машиностроение, 1990. – 304 с.

52. Михайлов А. К. Компрессорные машины / А. К. Михайлов,
В. П. Ворошилов. – М.: Энергоатомиздат, 1989. – 288 с.

53. Онищенко Г. Б. Автоматизированный электропривод промышленных установок / Г. Б. Онищенко. – М.: РАСХН, 2001. – 520 с.

54. Онищенко Г. Б. Электропривод турбомеханизмов / Г.Б. Онищенко, М. Г. Юньков. – М.: Энергия, 1972. – 240 с.

55. Пертин Ю. А. Конвейеры: справочник / Ю. А. Пертин. – Л.: Машиностроение, 1984. – 367 с.

56. Сафонов Ю. М. Электроприводы промышленных роботов / Ю. М. Сафонов. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 175 с.

57. Смирнитский Б. В. Автоматизированный электропривод типовых промышленных механизмов / Б. В. Смирнитский. – Харьков: ХГПУ, 1998. – 380 с.

58. Соколов М. М. Автоматизированный электропривод общепромышленных механизмов / М. М. Соколов. – М.: Энергия, 1976. – 488 с.

59. Спиваковский А. О. Транспортирующие машины / А. О. Спиваковский. – М.: Машиностроение, 1983. – 487 с.

60. Справочник по автоматизированному електроприводу; под ред. В. А. Елисеева, А. В. Шинянского. – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 626 с.

61. Справочник по електрическим машинам: в 2-х т.; под общей ред. И. П. Копылова, Б. К. Клюкова. – М.: Энергоатомиздат, 1989.

62. Сыромятников И. А. Режимы работы асинхронных и синхронных двигателей / И. А. Сыромятников. – М.: Энергоатомиздат, 1984. – 240 с.

63. Тимофеев А. В. Адаптивные робототехнические комплексы / А. В. Тимофеев. – Л.: Машиностроение, 1988. – 332 с.

64. Фрейнкман И. Е. Землеройные машины / И. Е. Фрейнкман, В. К. Ильгисонис. – М.: Машгиз, 1951. – 355 с.

65. Фролов К. В. Механика промышленных роботов / К. В. Фролов, Е.И. Воробьев. – М.: Высшая школа, 1989. – т. 3. – 384 с.

66. Черкасский В. М. Насосы, вентиляторы, компрессоры / В. М. Черкасский. – М.: Энергия, 1977. – 424 с.

67. Чермалых В. М. Системы электропривода и автоматики рудничных стационарных машин и установок / В. М. Чермалых, Д. И. Родькин, В. В. Каневский. – М.: Недра, 1976. – 398с.

68. Чулков Н. Н. Расчет привода карьерных машин / Н. Н. Чулков. – М.: Недра, 1987. – 451 с.

69. Шенфельд Р. Автоматизированные электроприводы / Р. Шенфельд, Э. Хабигер; под ред. Ю. А. Борцова. – Л.: Энергоатомиздат, 1985. – 464 с.

70. Яуре А. Т., Певзнер Е. М. Крановый электропривод: справочник. – М.: Энергоатомиздат, 1988. – 344 с.

ВИСНОВОК

У більшості випадків електроприводи типових промислових механізмів – це досить енергоємні споживачі, у яких одним із найбільш актуальних питань є визначення енергоресурсозберегаючих режимів роботи електромеханічного обладнання.

Аналіз сучасного діючого виробничого устаткування свідчить про високу динаміку розвитку реґульованих електроприводів, комп'ютерних засобів автоматизації, що зумовлено необхідністю максимального підвищення продуктивності технологічного устаткування і якості виробленої продукції.

Можна виділити наступні загальні тенденції розвитку автоматизованого електропривода типових промислових механізмів:

активне застосування реґульованих електроприводів у промисловості, транспорті, комунальному господарстві;

інтенсивна заміна нереґульованих електроприводів на реґульовані в енергоємному обладнанні (насоси, компресори, повітродувки) з метою максимального енергозбереження;

поширення систем керування електроприводом, які побудовані за блочно-модульним принципом та ін.;

комп'ютеризація електроприводів механізмів, аґреґатів і комплексів;

упровадження систем діагностування, обслуговування та візуалізації технологічних процесів.

У зв’язку з цим, вивчення питань функціонування електроприводів типових промислових механізмів і принципів їх автоматизації, розрахунку й вибору електрообладнання, раціональних режимів роботи, є важливою складовою практичної і самостійної підготовки фахівців та наукових співробітників з електромеханіки з навчальних дисциплін “Автоматизований електропривод типових промислових механізмів”, “Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв”, “Енергозбереження в технологічних процесах і установах”, “Промислове енергозбереження”, а також для науково-дослідної роботи маґістрантів та аспірантів відповідного напряму.

Додаток А

Таблиця А.1 – Позначення основних величин і одиниць їх вимірювання

a	Прискорення	м/с^2
a	Кількість гілок каната, що спускаються з барабана	–
B (b)	Ширина	м
	Коефіцієнт опору руху на прямолінійній ділянці	–
	Коефіцієнт для визначення маси ковша екскаватора	–
	Коефіцієнт для визначення розмірів рукоятки екскаватора	–
D	Діапазон керування	–
D	Діаметр	м
	Діаметр	м
	Місткість ковша	м^3
	Коефіцієнт, що залежить від режиму експлуатації механізму	–
F	Зусилля	Н
	Частота мережі	Гц
G	Вага	Н
	Прискорення вільного падіння	м/сек^2
H	Висота	м
Н	Напір	м
	Кількість увімкнень за цикл	–
I	Струм	А
	Передаточне число редуктора	–
	Стандартне передаточне число	–
J	Момент інерції	кг×м^2
	Коефіцієнт запасу міцності каната	–
	Коефіцієнт запасу гальмування	–

 

Продовження табл. А.1

	Коефіцієнт маси	–
	Фактичний коефіцієнт запасу міцності каната	–
	Питомий опір породи копанню, що залежить від характеру породи	Па
	Коефіцієнт розпушення породи	–
	Лінійний коефіцієнт	–
	Коефіцієнт запасу, що враховує динамічні навантаження під час пуску конвеєра	–
L	Довжина	м
L	Радіус	м
l	Ширина робочої зони	мм
M	Момент	Нм
m	Вантажопідйомність	кг
m	Маса	кг
	Кількість увімкнень електропривода за годину	–
n	Число ступенів рухливості робота	–
	Синхронна швидкість електродвигуна	об/хв
P	Потужність	кВт
Q	Кутове переміщення ланок	град
	Продуктивність конвеєра	кг/с
	Продуктивність	м^3/с
	Вагове навантаження	Н/м
R	Довжина ланки	мм
	Гідродинамічний опір мережі	сек^2/м^5
S	Діапазони переміщень за ступенями рухливості	мм
S	Зусилля	Н (кгс)
s	Ковзання	–

 

Продовження табл. А.1

Т	Натяг	Н
t	Час	с
φ	Діапазони переміщень за ступенями рухливості	рад
ω	Швидкість обертання	1/с
	Швидкість	м/с
U	Напруга	В
V	Об’єм	м^3
	Енергоспоживання	кВт× год
	Індуктивний опір розсіювання статора і ротора	Ом
	Кількість несучих гілок каната	–
a	Кут	градус
	Коефіцієнт, що враховує погіршення умов охолодження	–
b	Кут	градус
	Щільність гірської породи	т/м^3
Δ	Похибка позиціонування робочого органа	мм
	Коефіцієнт, що враховує моменти інерції частин, які обертаються	–
ε	Кутове прискорення	град/с^2
	Коефіцієнт корисної дії	–
	Коефіцієнт тертя між тяговим і приводним елементами	–
	Коефіцієнт завантаження електричної машини	–
	Щільність рідини	кг/м^3
	Рівень міцності	кгс/мм^2
	Відносна швидкість обертання	–

 

Додаток Б

Таблиця Б.1 – Технічні показники механізмів мостового крана