Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Документального оформлення операцій автомобільних перевезень, робіт і послугСтр 1 из 8Следующая ⇒
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
Вивчення економічних дисциплін є невід’ємною частиною бакалаврської підготовки студентів зі спеціальності “Автомобілі та автомобільне господарство”. Успішному опануванню курсу “Економіка підприємства” сприяє і проведення лабораторного практикуму. Зміст лабораторного практикуму відповідає робочій програмі і робочому плану дисципліни “Економіка підприємства". Основною метою проведення лабораторних робіт є закріплення теоретичних знань студентів, розвиток практичних навичок науково-дослідної роботи, а також набуття досвіду при вирішенні економічних задачна основі інформації, яка міститься в первинних документах обліку роботи рухомого складу автомобільного транспорту.
Практикум включає комплекс лабораторних робіт, при виконанні яких необхідно розв’язати низку послідовних задач в області економіки автомобільного транспорту. До таких задач відносяться: - вивчення порядку і особливостей оформлення первинних документів обліку роботи автомобіля; - розрахунок основних техніко-експлуатаційних показників; - засвоєння принципів визначення обсягів роботи різних типів автомобільного транспорту і вивчення характеру залежності цих обсягів, а також продуктивності рухомого складу від рівня техніко-експлуатаційних показників; - обгрунтування системи оплати та нарахування заробітної плати працівникам за виконану роботу; - розрахунок експлуатаційних витрат, тарифів, доходів, прибутку та рентабельності автомобільних перевезень; - економічне обгрунтування ефективності впроваджень господарських рішень; - знайомство з нормативною і довідковою літературою. В ході виконання лабораторних робіт необхідно використовувати метод, а також технічні і методичні прийоми техніко-економічного аналізу на автомобільному транспорті. Лабораторні роботи виконуються за індивідуальним завданням, основу якого складають подорожній лист автомобіля і товарно-транспортна накладна.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 ВИВЧЕННЯ І ДОСЛІДЖЕННЯ Теоретичні передпосилки
Загальні відомості
Діяльність в галузі автомобільного транспорту (надалі АТ) в Україні здійснюється відповідно до Закону України ”Про автомобільний транспорт“ [1], Закону України ”Про транспорт“ [2], Закону України ”Про дорожній рух“ [3], діючих міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів в сфері автомобільних перевезень. Безумовно, що найзначніша роль на сучасному етапі в організації і діяльності АТ належить [1], яким регулюються відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними і фізичними особами - суб’єктами господарювання, які забезпечують діяльність АТ і безпеку перевезень. Згідго з статтею 1 цього Закону: - автомобільний транспорт - підгалузь галузі транспорту, яка покликана задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в автомобільних перевезеннях. Його утворюють перевізники, автостанції, автовокзали, виконавці ремонту і технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, вантажні термінали (автопорти), вантажні автомобільні станції та контейнерні пункти; - автомобільний транспортний засіб – дорожній транспортний засіб за допомогою якого здійснюється перевезення пасажирів і вантажів автомобільними дорогами чи виконання спеціальних робочих функцій. До автотранспортних засобів (надалі АТЗ) належать автобуси, вантажні і легкові автомобілі, причепи, сідельні тягачі, спеціальні та спеціалізовані автомобілі. Автомобільні транспортні засоби поділяються на АТЗ загального користування, АТЗ відомчого транспорту, АТЗ індивідуального користування. Суб’єктами вантажних перевезень є: автомобільний перевізник, замовник транспортних послуг, водій. Транспортна послуга – це перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов’язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.
Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі або за свій рахунок перевезення вантажів автотранспортними засобами. Замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка укладає з перевізником договір про перевезення вантажів або пасажирів. Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка. Відносини, які виникають в процесі перевезень, регулюються Цивільним кодексом України [4] і Господарським кодексом України [5]. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні [6] визначають права, обов’язки і відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) та вантажовідправників і вантажоодержувачів (замовників), а також правила укладання договорів і страхування вантажів. В цьому документі подані правила перевезення вантажів залежно від класифікаційних ознак: виду продукції різних виробників, фізичного стану, наявності тари, способу вантаження і розвантаження, специфічних властивостей, маси та габаритів. Дія [6] не поширюються на перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, пов’язані з виконанням комплексу умов при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення і його документального оформлення, а також погодження таких правил із відповідними компетентними установами. Наведені у [6] терміни та поняття вживаються в такому значенні: - вантаж – всі предмети з моменту прийняття для перевезень до здачі одержувачу вантажу; - вантажовідправник – будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; - вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно–транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку. Транспортне експедиціювання є допоміжним видом діяльності, пов’язаним з перевезенням вантажів. Правові та організаційні засади транспортно-експедиційної діяльності в Україні регулюються [7]. Цей закон направлений на створення умов для її розвитку та вдосконалення і визначає наступні терміни:
- транспортно-експедиційна діяльність – це підприємницька діяльність з надання транспортно-експедиційних послуг по організації в забезпеченню перевезень експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів; - транспортно-експедиційна послуга – це робота, безпосередньо пов’язана з організацією і забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедиціювання; - експедитор (транспортний експедитор) - суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта і за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиційних послуг, визначених договором транспортного експедиціювання; - експедитор з перевезення вантажів - працівник, який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиційного обслуговування при перевезенні вантажів. Підприємства всіх форм власності, які використовують автомобілі, що знаходяться на їх балансі, повинні мати в своєму штаті медичного працівника (або наймати його за договором), кваліфікація якого давала б можливість оцінювати стан здоров’я водіїв і допускати їх до роботи. Ліцензування на АТ за [1] спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів і здійснюється відповідно до [8, 9]. Процедуру здійснення державного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання, які здійснюють свою діяльність в галузі автомобільного транспорту, вимог законодавства про АТ, норм і стандартів щодо організації перевезень вантажів, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявності відповідних ліцензій і ліцензійних карток, а також процедуру державного нагляду за безпекою автомобільних перевезень визначає [10]. Укладання договорів Правовою підставою здійснення перевезень та експедитування вантажів є договір. Договір про перевезення вантажів –двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, яка є юридичним документом, що регламентує обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов’язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. За договором перевезення вантажів підприємство (перевізник) зобов’язаний доставити довірений їй відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов’язується внести за перевезення встановлену плату. Відповідальність перевізника за збережність вантажу виникає з моменту приймання вантажу до перевезення, а припиняється - з моменту видачі одержувачу в пункті призначення. Договори про перевезення вантажів можуть укладатися перевізниками і з посередницькими підприємствами (експедиторами). За договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов’язується за винагороду і за рахунок іншої сторони (клієнта-вантажовідправника або вантажоодержувача) виконати або організувати виконання визначених договором експедиції послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів.
При цьому експедитор може надавати весь комплекс послуг, пов’язаних з переміщенням вантажу, включаючи організацію перевезення, тимчасового зберігання, страхування вантажу, виконання митних та інших формальностей, оформлення і обробки документів, перевірку якості, кількості та стану вантажу, навантаження і розвантаження вантажу, одержання його в пункті призначення, сплату різних витрат, які покладається на клієнта тощо. Не укладається договір перевезення вантажу у разі, якщо доставка здійснюється від вантажовідправника до вантажоотримувача транспортом одного з них. Ініціатива в укладанні договору може належати будь-якій із сторін. При укладанні договору на автоперевезення необхідно враховувати загальні умови поставки вантажу. Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2000р.) визначені міжнародні загальноприйняті базисні умови поставки вантажів. Для перевезення вантажів автомобільним транспортом застосовуються такі умови поставки: - EXW – франко-завод (… назва місця); - FCA – франко-перевізник (…назва місця); - СРТ – фрахт/перевезення оплачені до (…назва місця призначення); - СІР - фрахт/перевезення оплачені і застраховані до (…назва місця призначення); - DAF – поставка до кордону; - DDU – поставка без сплати мита; - DDP - поставка з сплатою мита. Договори про перевезення вантажів автомобільним транс-портом обов’язково повинні містити інформацію про: - обсяги перевезень; - умови перевезень (режим роботи з видачі і приймання вантажів, забезпечення збереження вантажів, виконання вантажно-роз-вантажувальних робіт тощо); - вартість перевезень і порядок розрахунків; - порядок визначення раціональних маршрутів; - обов’язки і відповідальність сторін (вантажі, що підлягають спеціальній охороні та супроводженню за переліком, затвердженим в порядку, установленому [2], а також вантажі, які швидко псуються, приймаються до перевезення і супроводжуються представником замовника. За домовленістю сторін обов’язки супроводжуючого вантаж (експедитора) може виконувати водій); - термін дії договору; - інші умови (схеми розміщення і кріплення вантажів, способи пломбування, види тари тощо). Після узгодження між перевізником і замовником основних умов перевезення, підписаний і скріплений печаткою проект договору з необхідними додатками в двох примірниках направляється перевізником замовнику не пізніше трьох днів після його погодження. Замовник не пізніше як через 10 днів після одержання від перевізника проекту договору підписує його і додатки до нього, затверджує їх печатками та один примірник повертає перевізнику. У випадку наявності розбіжностей по договору замовник повинен сформулювати свої пропозиції в протоколі розбіжностей і направити його перевізнику в цей же термін разом з договором. Перевізник, отримавши протокол розбіжностей, самостійно, а при необхідності разом з замовником, розглядає такий протокол і включає в договір всі прийняті пропозиції. У відповідності з [4,6] договори залежно від терміну дії поділяються на: - довгострокові – якщо взаємовідносини між сторонами договору носять постійний характер; - разові – якщо такі взаємовідносини носять одиничний характер, при цьому умови договору необхідно максимально конкретизувати. При довгострокових договорах замовник і перевізник зобов’язані за 10 днів до початку кожного місяця визначити місячні плани і декадні завдання на перевезення вантажів (додатки до договору). Навіть при наявності місячних планів і декадних завдань замовник в обов’язковому порядку повинен подати перевізнику заявку встановленого зразка (типової форми). При погодженні з перевізником заявка може бути передана телеграфом, телетайпом, телефаксом і телефоном, але в заявці обов’язково повинні бути зазначені: період перевезень (день, тиждень, декада, місяць); найменування вантажів; адреса навантаження і розвантаження; маса вантажу; вид упаковки та кількість місць; відстань перевезень; час приймання вантажів у пункті розвантаження; форма, порядок і терміни оплати; попередня вартість перевезень. У разі масових перевезень вантажів, особливо будівельних, а також сільськогосподарських вантажів для їх переробки або у місця довгострокового зберігання, замовник повинен до замовлення додати також погоджений з перевізником графік виконання перевезень з зазначенням добового або середньодобового обсягу перевезень, а також початку і завершення роботи змін. У випадку необхідності до заявки додається графік подачі автомо-білів. В рядках “При поверненні автомобіль справний (несправний)” і “Здав водій” водій автомобіля ставить свій підпис і робить відмітку “справний” або “несправний” в залежності від того, в якому технічному стані він здав автомобіль. Талон замовника Талон замовникатипової форми № 1-ТЗ є обов’язковим документом для розрахунків перевізника з замовником автоперевезень. Талон замовника оформляється у перевізника у двох примірниках під копіювальний папір. В ньому вказується дата видачі та номер подорож-нього листа, до якого цей талон додається, а також найменування пере-візника, марка та державний номер автомобіля, марка та державний номер причепа, найменування замовника, прізвище, ініціали та посада особи, відповідальної за використання автомобіля. В талоні замовник автомобільного транспорту на підставі поданого водієм подорожнього листа заповнює всі рядки заголовної частини, зазначає час прибуття і вибуття автомобіля від замовника, показання спідометра при прибутті до замовника і вибутті від нього, номера доданих ТТН (один екземпляр їх додається до подорожнього листа), їх загальну кількість, а також загальну кількість їздок, виконаних автомобілемза даним подорожнім листом. Талон замовника засвідчується підписом відповідальної особи та штампом замовника. Перший примірник талону залишається у замовника та є підставою для розрахунків з перевізником. Другий примірник разом з ТТН та подорожнім листом водій передає відповідальній особі перевізника. Таким чином, після завершення транспортного процесу у кожного з учасників залишаються примірники ТТН, в необхідних випадках – талон замовника, на підставі яких відбувається списання та оприбуткування цінностей, а також облік виконаних транспортних робіт, списання паливно-мастильних матеріалів та нарахування заробітної плати водіям. У разі псування або пошкодження вантажу, а також у разі виявлення розбіжностей у документах перевізника і вантажовідправника (ванта-жоодержувача) оформлюється акт, у якому перевізник, вантажо-відправник і вантажоодержувач засвідчують такі обставини: - невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і за даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній; - порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері; - простій автомобіля у пунктах навантаження і розвантаження понад встановлені норми часу; - інші обставини. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Відмовитись від підписання акту не має права жодна із сторін. У разі незгоди зі змістом акту кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку “Особливі відмітки” і засвідчити її підписом.
ДЛЯ РОБОТИ АВТОМОБІЛЯ (АВТОПОЇЗДА)
Мета роботи: засвоїти основні теоретичні положення і набути практичних навичок при визначенні і дослідженні потреби в паливно-мастильних матеріалах і витрат на них для роботи автомобіля (автопоїзда) протягом зміни.
АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ Мета роботи: опанувати методику визначення і аналізу собівартості автомобільних перевезень на основі економічно обгрунтованих величин витрат при експлуатації рухомого складу. ЛІТЕРАТУРА
1. Закон України ”Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 р. № 2344-III (в редакції Закону України від 23.03.2006 р. № 3492-IY). 2. Закон України ”Про транспорт” від 10.11.1994 р. № 232 /94-ВР. 3. Закон України ”Про дорожній рух” від 30.06.1993 р. № 3353-ΧII. 4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-IY. 5. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-IY. 6. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363, зі змінами і доповненнями. 7. Закон України ”Про транспортно-експедиційну діяльність” від 01.07.2004 р. № 1955- IY. 8. Закон України ”Про ліцензування окремих видів господарської діяльності” від 01.06.2000 р. № 1775-III. 9. Постанова Кабінету Міністрів України ”Про затвердження переліку органів ліцензування” від 14.11.2000 р. № 1698. 10. Постанова Кабінету Міністрів України ”Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” від 08.11.2006 р. № 1567. 11. Таможенная конвенция о международных перевозках грузов с применением книжки МДП от 14.11.1975 г. 12. Конвенция о договоре международной перевозки грузов по дорогам (КДПГ) от 19.05.1956 г., Женева, с изменениями, внесенными протоколом от 05.07.1978 г. 13.Облік в галузях економічної діяльності: автотранспорт і будів-ництво. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” /Н.М. Малюга, Я.В. Лебедзевич, Л.Л. Горецька, Т.В. Дави-дюк; За редакцією проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 480 с. 14. Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Еконо-міка транспорту” для студентів бакалаврського напрямку 6.0902 – “Інженерна механіка” спеціальності 7.090215 “Автомобілі та автомобільне господарство” ступеневої підготовки спеціалістів з вищою технічною освітою. /Укладачі М.С. Сапон, В.В. Варчук, А.В. Дмитрієва, О.В. Вдови-ченко. – Вінниця, ВДТУ, 1996. – 59 с. Укр. мовою. 15. Иванов В.Б., Ковалик А.Г. Справочник по нормированию труда на автомобильном транспорте. – К.: Тэхника, 1991. – 174 с. 16. Единые нормы времени на перевозку грузов автомобильным транспортом и сдельные расценки для оплаты труда водителей: Постановление Госкомтруда от 13 марта 1987 г. № 153/6-142 // Бюл. Госкомтруда СССР. – 1987. - № 8. – 40 с. 17. Норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. Затверджені наказом Мінтрансу України від 10.02.98 р. № 43. 18. Нормах витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт по базових марках автомобілів (у доларах США). Затверджені наказом Мінтрансу України від 14.11.1995 р. 19. Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин. Затверджені наказом Мінтрансу України від 08.12.97 р. № 420. 20. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р., № 92 і який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р.за № 288/4509. 21. Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97 ВР. 22. Закон України ”Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002 р. № 349. 23. Угода між Міністерством транспорту України та профспілками працівників автомобільного транспорту по галузі автомобільного транспорту на 2002-2003 роки із змінами і доповненнями. 24. Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. № 65. 25. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. №996. 26. Экономика автомобильного транспорта: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений /[А.Г.Будрин, Е.В.Будрина, М.Г.Григорян и др.]; под ред. Г.А.Кононовой. – 3-е изд., стер. – М.: Издательский центр «Академия», 2008. – 320 с. 27. Мірошніченко Л., Саприкін Г., Михайленко О., Кузнєцов В. Автомобільні перевезення: організація і облік. – 6-те вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2007. – 592 с.
Додаток А
ПОДОРОЖНІЙ ЛИСТ № 27 ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ
«29»__ січня ___ 200_ 8 _ року Режим роботи водія погодинний КОДИ. Автомобіль ГАЗЕЛЬ В 7683 ВІ. марка, державний номер Водій Саєнко Іван Олегович. прізвище, ім'я, по-батькові Причіп 1 ___________________________________________________________________ марка держ. № Причіп 2. Мммммммммммм марка держ. № Супроводжуючі особи _______ немає. ____
_
__ Завдання водію __мммммммм
Ммм
мм
мамммм ТТН у кількості ______ шт. Здав водій Саєнко Прийняв диспетчер __________________ Таксування _________________________________________________________________
Коди марок автомобіля причепів Автомобіле-дні у роботі
Додаток Б
Подорожній лист службового легкового автомобіля № 73 «29»__вересня___ 200 9 року Режим роботи водія Робота в будні дні КОДИ. Автомобіль ГАЗ 31029, АВ 6523 АВ (128). марка, державний номер, гаражний номер Водій Саєнко Іван Олегович, АББ № 958774. прізвище, ім'я, по-батькові; номер посвідчення водія Колона 1 Бригада 2 __________________________________.
прізвище, підпис
Особа, що користувалася автомобілем А.І.Семенюк___________________________ підпис, печатка (штамп) Особливі примітки __________________________________________________________ Бухгалтер __________________________ Таксувальник ____________________ підпис підпис
Додаток В
ТОВАРНО-ТРАНСПОРТНА НАКЛАДНА № 154
«16» жовтня 200 9 року Автомобіль КамАЗ-5511 АВ 8233АА до подорожнього листа № 44567 марка, державний номер Автопідприємство ВАТ «АТП-1 0554» Водій
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 158; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 100.26.135.252 (0.12 с.) |