Варіантний розрахунок основних економічних показників роботи рухомого складу на маршруті

 

Розрахунок основних економічних показників роботи рухомого складу на маршруті проводиться для двох варіантів організації роботи вантажних автомобілів (автопоїздів) – фактично за подорожнім листом і плановим.

Витрати суб’єктів господарювання відповідно до їх економічного змісту групуються за такими елементами [12]: витрати (charges) на оплату праці (payment of labour); відрахування на соціальні заходи (social measures); матеріальні витрати; амортизація (depreciation) основних фондів та нематеріальних активів; інші операційні витрати. До витрат на оплату праці належать пов’язані з веденням господарської діяльності витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, обчислені згідно із системою оплати праці, прийнятою суб’єктом господарювання, включаючи будь-які виплати у грошовій або натуральній формі.

Заробітна плата (ЗП) включає три складові: ЗП водіїв автомобілів; ЗП ремонтних робітників; ЗП інших категорій (інженерно-технічних працівників, службовців тощо).

Заробітна плата водіїв, які працюють за відрядною формою оплати, розраховується за формулою:

 

, (3.24)

 

де – оплата водію підготовчо-заключного часу, грн.;

– заробітна плата за перевезені тонни вантажу, грн.;

– заробітна плата за виконані тонно-кілометри, грн.

Оплата підготовчо-заключного часу визначається як добуток тривалості цього часу на годинну тарифну ставку водія відповідної групи автомобілів .

– годинна тарифна ставка водія третього класу і -ої групи автомобілів, грн.;

Годинні тарифні ставки водіїв автомобілів вибираються з [20].

– коефіцієнти, які враховують розміри доплат і надбавок до тарифних ставок водіїв у відносних величинах.

Заробітна плата за перевезені тонни вантажу розраховується за формулою:

 

, (3.25)

 

де – відрядна розцінка за перевезення одної тонни вантажу, грн.;

– обсяги перевезень вантажів за зміну, тонн.

Відрядна розцінка за перевезення одної тонни вантажу розраховується за формулою:

 

, (3.26)

 

де – норма часу простою під навантаженням і розвантаженням одної тонни вантажу, хвилин;

– коефіцієнт переведення хвилин в години.

Заробітна плата за виконані тонно-кілометри розраховується за формулою:

 

, (3.27)

 

де – відрядна розцінка за виконання одного тонно-кілометра, грн.;

– обсяги виконаної транспортної роботи, тонно-кілометри.

Відрядна розцінка за виконання одного тонно-кілометра розрахо-вується за формулою:

 

, (3.28)

 

де – норма часу на виконання одного тонно-кілометра, хвилин.

Значення вибираються з [3] залежно від конкретних умов роботи автомобіля.

Витрати на заробітну плату ремонтних робітників (workers of repairs), які забезпечують підтримування роботоздатного стану рухомого складу, базуються на трудомісткості (labour intensiveness) робіт з технічного обслуговування (technical service) і ремонту (repair), середньому розряді робітників, їх тарифній годинній ставці і розраховуються за формулою:

 

, (3.29)

 

де – норми витрат на заробітну плату ремонтних робітників при виконанні ТО та ПР базових марок автомобілів, грн. на 1000 км пробігу. визначаються як добуток відповідних значень цих норм, взятих з [13] на курс валют Національного Банку України, що діє в наш час. Для автомобілів-самоскидів (car-tipper) норми витрат на заробітну плату ремонтних робітників при виконанні ТО та ПР збільшуються порівняно з базовими моделями на 15%.

Заробітна плата інших категорій працюючих визначається в процентному відношенні, яке фактично склалось у суб’єкта господарювання, до заробітної плати водіїв:

 

, (3.30)

 

де – частка відносно за попередній період.

Заробітна плата інших категорій встановлюється в межах 8-10% від заробітної плати водіїв.

Результати розрахунків заробітної плати водіїв вантажних автомобілів рекомендується наводити в формі таблиці 3.4, заробітної плати ремонтних робітників – в формі таблиці 3.5, заробітної плати інших категорій працюючих – в формі таблиці 3.6.

 

Таблиця 3.4 – Заробітна плата водіїв вантажних автомобілів (приклад)

Показники	Фактично за подорожнім листом	За планом
1. Годинна тарифна ставка, грн.	13,08	13,08
2. Відрядна розцінка за одну тонну вантажу, грн.	0,15	0,22
3. Відрядна розцінка за один тонно-кілометр, грн.	0,08	0,08
4. Основна заробітна плата, грн.	135,51	188,31
5. Додаткова зарплата (доплати і надбавки), грн.	42,35	54,94
- за класність (25%)	30,25	39,24
- за високі досягнення у праці (10%)	12,10	15,70
6. Заробітна плата основна і додаткова, грн.	177,86	243,25

 

Таблиця 3.5 – Заробітна плата ремонтних робітників (приклад)

Показники	Фактично за подорожнім листом	За планом
1. Загальний пробіг, км	181,00	235,00
2. Норма витрат на заробітну плату, грн. на 1000 км	11,40	11,40
3. Заробітна плата, грн.	2,06	2,68

 

Таблиця 3.6 – Заробітна плата інших категорій працюючих (приклад)

Показники	Фактично за подорожнім листом	За планом
1. Заробітна плата водіїв, грн.	177,86	243,25
2. Частка зарплати інших працюючих від зарплати водія, %	9,50	9,50
3. Заробітна плата інших категорій працівників, грн.	16,90	23,11

 

Витрати на оплату праці визначаються як сумарні за категоріями працюючих:

 

. (3.31)

 

До відрахувань на соціальні заходи належать відрахування на обов’язкове соціальне страхування (insurance), обов’язкове пенсійне страхування, інші обов’язкові збори і відрахування на соціальні заходи, що визначені законодавством, за встановленими законодавством нормами та порядком від витрат на оплату праці незалежно від джерел їх фінансування і визначаються за виразом:

 

, (3.32)

 

де – ставка відрахувань на соціальні заходи у відносних величинах, яка визначається згідно з чинним законодавством.

Ставка фактичних відрахувань на соціальні заходи в 2009 році склала 38,64%.

До складу матеріальних витрат згідно з [3] входять:

- витрати на автомобільне паливо (fuel);

- витрати на мастильні матеріали (lubricating materials);

- витрати на ремонт і технічне обслуговування автомобілів;

- витрати на автомобільні шини (tire).

До витрат на паливно-мастильні матеріали включається вартість усіх видів паливно-мастильних матеріалів, (включаючи транспортно-заготівельні витрати), що використані як безпосередньо на виконання перевезень (робіт, послуг), так і на технологічні операції в процесі підготовки рухомого складу до експлуатації (витрати паливно-мастильних матеріалів при виконанні робіт з технічного обслуговування і ремонту, внутрішньо гаражні роз’їзди тощо).

Витрати на автомобільне паливо в грошовому виразі розраховуються за формулою:

 

, (3.33)

 

де – нормативна витрата палива, л;

– ціна одного літра палива, грн.

Для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів і вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою:

 

, (3.34)

 

де – лінійна норма витрати палива на пробіг автопоїзда, л/100 км (м³/100 км);

 

, (3.35)

 

– базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля за [18], л/100 км (м³/100 км);

– норма витрати палива на одну тонну спорядженої маси причепа (trailer) або напівпричепа (semitrailer) (враховує додаткові витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа і напівпричепа), л/100 т-км (м³/100 т-км);

– споряджена маса причепа або напівпричепа, т;

– норма витрати палива на транспортну роботу (враховує додаткові витрати палива при русі автомобіля з вантажем), л/100 т-км (м³/100 т-км);

– обяг транспортної роботи, т-км;

– сумарний коригуючий коефіцієнт, %.

обчислюється у випадку застосування одночасно кількох коригуючих коефіцієнтів, які враховують дорожні, кліматичні та інші експлуатаційні фактори. Розрахунок проводиться за допомогою ряду поправкових коефіцієнтів, приведених у формі відсотків підвищення або зниження базового значення норми:

 

. (3.36)

 

Норми витрат палива підвищуютьсяв таких випадках:

а) робота в зимових умовах – залежно від фактичної температури повітря:

- від 0° С до -10° – до 5%;

- від -10° С до -20° С – від 5% до 10%;

- від -20° С и нижче – від 10% до 15%;

б) робота в гірській місцевості на висоті над рівнем моря:

- від 500 до 1500 метрів – до 5%;

- від 1501 до 2000 метрів – до 10%;

в) робота в умовах міста:

- з населенням до 0,5 млн.чол. – 5%,

- з населенням від 0,5 до 1 млн.чол. – до 10%;

- з населенням більш 1,0 млн.чол. – до 15%;

г) робота, яка потребує частих технологічних зупинок, пов’язаних із навантаженням і розвантаженням, посадкою і висадкою пасажирів (маршрутні автобуси, обслуговування поштових скриньок, інкасація грошей, обслуговування інвалідів, хворих тощо) – до 10%;

д) робота у важких дорожніх умовах (в кар’єрах, їзда по полях, на лісових чи степових ділянках, по пересіченій місцевості тощо) – до 20%;

е) при пробігу першої тисячі кілометрів новими автомобілями і тими, що вийшли з капітального ремонту – до 10%;

ж) для автомобілів, що експлуатуються більше 8 років – до 5%.

и) при навчальній їзді – до 15%.

к) для автомобілів-фургонів та при обладнанні бортових автомобілів чи автопоїздів тентами – до 5% при їзді за межами приміської зони.

Норми витрат палива зменшуються в таких випадках:

а) робота за межами приміської зони на дорогах із цементобетону, асфальтобетону, бруківки, мозаїки – до -15%;

б) робота за межами приміської зони на дорогах із бітумомінеральної суміші, дьогтебетону, щебеню (гравію) – до -5%.

в) експлуатація міських автобусів у режимі “на замовлення” або з іншою метою, але не на постійних маршрутах – до -10%.

Для автомобілів-самоскидів і самоскидних автопоїздів норматив-ні витрати палива визначаються за формулою:

 

, (3.37)

 

де – лінійна норма витрати палива самоскидного автопоїзда, л/100 км (м³/100 км);

 

, (3.38)

 

де – базова лінійна норма витрати палива на пробіг автомобіля-самоскида з урахуванням транспортної роботи, л/100 км (м³/100 км);

– норма витрати палива на транспортну роботу і споряджену масу причепа або напівпричепа, л/100 т-км (м³/100 т-км);

– споряджена маса причепа або напівпричепа, т;

– вантажопідйомність причепа, т;

– норма витрати палива на їздку з вантажем автомобіля-самоскида (враховує збільшення витрат палива, пов’язане з маневруванням і виконанням операцій навантаження і розвантаження, л (м³);

– кількість їздок з вантажем, одиниць.

Норми на виконання транспортної роботи H_Р в залежності від виду палива складають: бензин – 2,0 л/100 т-км; дизельне паливо – 1,3 л/100 т-км; зріджений нафтовий газ – 2,5 л/100 т-км; стиснутий природний газ – 2,0 м³ /100 т-км; при газодизельному живленні двигуна – природного газу 1,2 м³/100 т-км і дизельного палива 0,25 л/ 100 т-км.

H_z встановлено в такому розмірі: 0,25 л рідкого палива (0,25 м³ природного газу) на кожну одиницю самоскидного рухомого складу;

0,2 м³ природнього газу і 0,1 л дизельного палива при газодизельному

живленні двигуна.

Для виконання внутрішньогаражних роз’їздів передбачається додаткова витрата палива, яка становить 0,5% від нормативної.

Результати виконаних розрахунків потреби в паливі і витрат на нього наводяться в таблиці 3.7.

 

Таблиця 3.7 – Розрахунок потреби в паливі і витрат на нього (приклад)

Показники	Фактично за подорожнім листом	За планом
1. Лінійна норма витрат палива, л/100 км	34,0	34,0
2. Коефіцієнти коригування:
- робота в зимових умовах	0,05	0,050
- робота в умовах міста	0,1	0,1
3. Сумарний коригуючий коефіцієнт	0,15	0,15
4. Кількість їздок з вантажем, одиниць
5. Витрата палива на перевезення, л	73,27	95,14
6. Додаткове споживання палива на внутрішньогаражні потреби, л	0,37	0,48
7. Загальна витрата палива, л	73,64	95,61
8. Ціна палива, грн./л	5,95	5,95
9. Витрати на паливо, грн.	438,1	568,9

 

Витрати на мастильні матеріали в грошовому виразі розраховуються пропорційно до витрат палива за формулою:

 

, (3.39)

 

де – норми витрат моторних (agile butters), трансмісійних (butters of transmissions), спеціальних масел (л/100 л палива) та пластичних мастил (кг/100 л палива), відповідно;

– ціна моторних, трансмісійних, спеціальних масел (грн./л) та пластичних мастил (грн./кг), відповідно.

Нормування витрат мастильних матеріалів здійснюється пропорцій-но до витрат палива згідно з встановленими нормативами, вибраними з [14].

Ціни на мастильні матеріали при розрахунках приймаються такими, які діють на ринку нафтопродуктів.

Результати виконаних розрахунків витрат на мастильні матеріали рекомендується подавати в формі таблиці 3.8.

 

Таблиця 3.8 – Витрати на мастильні матеріали (приклад)

Показники	Фактично за подорожнім листом	За планом
1. Норми витрат мастильних матеріалів:
- моторні масла, л/100 л	2,8	2,8
- трансмісійні масла, л/100 л	0,4	0,4
- спеціальні масла, л/100 л	0,15	0,15
- пластичні мастила, кг/100 л	0,35	0,35
2. Ціна мастильних матеріалів, грн/л (кг):
- моторні масла	21,70	21,7
- трансмісійні масла	17,96	17,96
- спеціальні масла	11,85	11,85
- пластичні мастила	10,00
3. Витрати на мастильні матеріали, грн.	53,92	70,01

 

До витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт включаються:

- витрати на всі види ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування рухомого складу, який безпосередньо бере участь у перевезеннях;

- вартість запасних частин (spare parts), матеріалів, які витрачаються для виконання ремонту власними підрозділами;

- витрати пов’язані з поліпшенням рухомого складу і (або) забезпеченням відповідності його технічного стану експлуатаційним вимогам та вимогам безпеки руху;

- витрати на оплату праці і відповідні відрахування від неї працівникам, які виконують ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів;

- вартість ремонтних робіт і технічних послуг, виконаних сторонніми підприємствами.

Для розрахунку витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт рухомого складу використовується загальний пробіг автомобілів і норми витрат на ТО і ПР за базовими марками автомобілів на 1000 км пробігу, які вибираються з [13].

Витрати на запасні частини розраховуються за формулою:

 

, (3.40)

 

де – норми витрат запасних частин для виконання ТО та ПР, грн. на 1000 км пробігу.

Витрати на матеріали розраховуються за формулою:

 

, (3.41)

де – норми витрат матеріалів для виконання ТО та ПР, грн. на 1000 км пробігу.

і визначаються як добуток відповідних значень цих норм, взятих з [13] на курс валют Національного Банку України, що діє в наш час.

Для автомобілів-самоскидів норми витрат на ТО і ПР збільшуються порівняно з базовими моделями на 15-17%.

Результати виконаних розрахунків витрат на технічне обслуговуван-ня і поточний ремонт наводяться в таблиці 3.9.

 

Таблиця 3.9 – Витрати на технічне обслуговування і ремонт (приклад)

Показники	Фактично за подорожнім листом	За планом
1. Загальний пробіг, км
2. Норма витрат матеріалів на ТО і ПР, грн./1000 км
3. Норма витрат запасних частин на ТО і ПР, грн./1000 км	102,5	102,5
4. Витрати на ТО і ПР, грн.	39,73	51,58

 

До витрат на автомобільні шини включаються всі витрати, пов’язані з експлуатацією автомобільних шин:

- витрати, пов’язані із заміною та встановленням автомобільних шин на колеса;

- транспортно-заготівельні витрати і націнка підприємств-поста-чальників у частині, що припадає на вартість автомобільних шин, виданих зі складу в поточному місяці;

- витрати, пов’язані з ремонтом автомобільних шин.

Витрати на автомобільні шини визначаються за формулою:

 

, (3.42)

 

де – ціна автомобільної шини, грн.;

– кількість шин, встановлених на автомобілі, одиниць;

– норма експлуатаційного пробігу шин, км;

– коефіцієнт коригування, який враховує умови експлуатації.

Ціни на автомобільні шини визначаються за прайсами заводів-виробників або даними постачальницько-збутових підприємств, які діють у Вінницькому регіоні.

Кількість шин, встановлених на автотранспортних засобах визначається за технічними характеристиками автотранспортних засобів, а норма експлуатаційного пробігу шин і коефіцієнт коригування, який враховує умови експлуатації рухомого складу вибираються з [15].

Результати виконаних розрахунків витрат на автомобільні шини подані в формі таблиці 3.10.

 

Таблиця 3.10 – Витрати на автомобільні шини (приклад)

Показники	Фактично за подорожнім листом	За планом
1. Загальний пробіг, км
2. Кількість шин, одиниць
3. Розмір шин	9,00 R 20	9,00 R 20
4. Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин, тис.км
5. Вартість шини, грн.
6. Витрати на автомобільні шини, грн.	25,36	32,92

 

Амортизаційні відрахування нараховуються згідно з порядком, нормами та умовами, встановленими чинним законодавством України, а саме: Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та Положення бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, далі (ПБО-7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. № 92, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за № 288/4509.

Згідно з положеннями [12] суб’єкти господарювання самостійно визначають терміни експлуатації основних засобів і в залежності від термінів обирають один із запропонованих ПБО-7 п’яти методів нарахування амортизації (прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий) відповідно до власних економічних інтересів.

Для виконання розрахунків в цій роботі обирається прямолінійний метод (метод прямолінійного списання), оскільки він є найпоширенішим у практиці господарювання на автомобільному транспорті.

Перевагами цього методу є простота розрахунку і рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує зіставлення собівартості транспортної продукції з доходом від її реалізації.

При використанні цього методу вартість автотранспортних засобів списують однаковими частками протягом усього періоду їх експлуатації.

Сума щорічних амортизаційних відрахувань визначається діленням вартості рухомого складу (), що підлягає амортизації, на строк його корисної експлуатації ():

 

. (3.43)

 

Результати виконаних розрахунків щоденних амортизаційних відрахувань необхідно подавати в формі таблиці 3.11.

Таблиця 3.11 – Амортизаційні відрахування (приклад)

Показники	Фактично за подорожнім листом	За планом
1. Балансова вартість рухомого складу, грн.
2. Норма амортизації, %
3. Амортизаційні відрахування, грн.	134,62	134,62

 

До загальновиробничих витрат включаються витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу і не передбачені в попередніх елементах.

Обсяг загальновиробничих витрат визначається в процентному відношенні, яке фактично склалось у суб’єкта господарювання, до заробітної плати водіїв:

 

, (3.44)

 

де – частка загальновиробничих витрат відносно заробітної плати водіїв за попередній період.

При виконанні розрахунків обсяг загальновиробничих витрат приймається в межах 130-160% відносно фонду оплати праці водіїв автомобілів.