Це гостра специфічна пневмонія, яка характеризується кеазеозно-некротичними змінами, що швидко наростають, та тяжким, нерідко швидко прогресуючим, з летальним наслідком, перебігом.

Одна з найтяжчих форм ТБ. Особливість казеозної пневмонії – виражені казеозно-некротичні зміни, швидке прогресування, утворення множинних порожнин розпаду.

 

Патогенез	Казеозна пневмонія виникає на фоні різко зниженого протитуберкульозного імунітету наступними шляхами
Екзогенна суперінфекція –потрапляння до організму високовірулентних МБТ та їх інтенсивне розмноження у легеневій тканині.	Ендогенна реактиваціястарих вогнищ.	Ускладнення перебігу інших форм ТБ (фіброзно-кавернозного, дисемінова-ного, інфільтративного і дуже рідко – вогнищевого).
Найчастіше на казеозну пневмонію захворюють контингенти медичної та соціальної груп підвищеного ризику захворювання на ТБ.
Клінічні форми КП	Лобулярна – в більшості випадків ускладнює інші форми ТБ. Лобарна – зазвичай розвивається як самостійна форма ТБ.
Патомор-фологія	Початкова стадія КП (ТБ запалення у межах сегменту) характеризується утворенням великої зони казеозного некрозу. Патологічний процес швидко поширюється за межі ураженого сегменту. Казоез заповнює альвеоли і бронхіоли. При розплавленні казеозних мав утворюються множинні порожнини різної величини або гігантські каверни. Розпаду легеневої тканини сприяє порушення мікроциркуляції (наслідок некротичного васкуліту). Токсична дія продуктів життєдіяльності МБТ і токсичних речовин (наслідок розпаду легеневої тканини) викликає системне ураження мікроциркуляторного русла в інших органах. Своєчасно розпочате лікування призупиняє прогресування патологічних змін. Казеозні вогнища інкапсулюються, на місці порожнин розпаду утворюються фіброзні каверни.
Клінічний перебіг	Гострий початок. Температура тіла – 38º-39ºС, остуда, виражена слабість і пітливість (профузні поти), відсутність апетиту, зниження маси тіла, задишка, кашель (спочатку з невеликою кількістю мокротиння). Після утворення порожнин розпаду кашель посилюється, виділяється велика кількість мокротиння. Турбує біль у грудях, може виникати кровохаркання, наростає задишка.
Об’єктивні дані	Перкуторно - вкорочення або тупий легеневий звук над ураженими ділянками, аускультативно – ослаблене бронхіальне дихання, велика кількість звучних різнокаліберних, іноді хлюпаючих, вологих хрипів. Іноді у хворих хрипи зовсім не вислуховуються.
Рентгено- логічно	Масивне затемнення без чітких меж з наявністю порожнин розпаду, вогнища бронхогенного обсіменіння в оточуючій легеневій тканині, нерідко – в іншій легені.
Аналіз крові	Помірний лейкоцитоз - 12-15х109/л, значне збільшення палочкоядерних нейтрофілів, підвищення ШОЕ до 50-70 мм/год, виражена лімфопенія.
Лікування	Кат.1 (5-ти компонентний режим), якщо казеозна пневмонія самостійна форма ТБ. При ускладненні перебігу інших форм ТБ – призначення препаратів в залежності від чутливості МБТ. В комплексному плані лікування хворих на казеозну пневмонію слід передбачати операцію типу резекції легені або її частки.
аслідки	Сприятливий – трансформація у фіброзно-кавернозний туберкульоз, цироз. Несприятливий - перебіг казеозної пневмонії закінчується смертю хворого.

 

Диференціальна діагностика казеозної пневмонії проводиться із неспецифічною плевропневмонією.

 

 

Туберкульома легень

Різноманітного ґенезу інкапсульоване утворення (з перевагою казеозу), більше 10 мм у діаметрі із малосимптомним пребігом.

Діагностується у 2-4% вперше виявлених хворих на туберкульоз легень.

Крім легень туберульоми можуть локалізуватись у лімфатичних вузлах межистіння, мозку, печінці, нирках, наднирниках.

Туберкульоми бувають поодинокими або множинними. Множинна туберкульома складається з кількох поодиноких чи конгломератних туберкульом або є їх поєднанням. Виділяють малі (1-2 см в діаметрі), середні (2-4 см), великі (4-6 см) і гігантські (більше 6 см в діаметрі) туберкульоми.

Патогенез	- Найчастіше утворюється з інфільтративного і вогнищевого ТБ, рідше – із дисемінованого або первинного туберкульозного комплексу (істинні туберкульоми). Розвиток туберкульом пов’язують з вираженим протитуберкульозним імунітетом і підвищеною активністю фіброцитів (продукують колаген) у ділянці туберкульозного запалення. - Формування ТЛ з фіброзно-кавернозного ТБ (псевдотуберкульома) в результаті порушення прохідності бронха (запальна або рубцева облітерація), що дренує каверну (блокована каверна).
і     патомор-фологія	Істинні туберкульоми можуть бути: - гомогенні - виникають з інфільтративного ТБ, рідше – первинного афекту. Під дією антимікобактеріальних препаратів відбувається розсмоктування перифокального запалення, а навколо казеозних змін, що залишились, утворюється капсула; - інфільтративно-пневмонічні – утворюється з інфільтративного ТБ внаслідок інкапсуляції фокусу специфічної пневмонії з ділянками казеозу; - конгломератні - складаються із прилеглих один до одного або частково злитих між собою казеозних або фіброзно-казеозних вогнищ. Утворюється переважно із вогнищевого туберкульозу, рідше – дисемінованого; - шаруваті - складаються із шарів некрозу, які відокремлені між собою кільцями сполучної тканини, що утворювала раніше капсулу. Виникає внаслідок багаторазових загострень. Під час кожного загострення в патологічний процес залучається прилегла легенева тканина, яка потім некротизується, відокремлюючись капсулою. Псевдотуберкульома – блокована каверна(наслідок рубцевої або запальної обтурації бронха) заповнюється некротичними масами та клітинними елементами. Казеоз не містить структурних елементів легеневої тканини. При відновленні прохідності бронха вміст псевдотуберкульози відходить через дренуючий бронх і на її місці знову залишається каверна.
При розплавлені казеозу туберкульом утворюються ділянки деструкції, локалізовані у периферичних відділах, прилеглих до капсули, де збережені кровоносні судини. Розплавлення обумовлюють протеолітичні ферменти лейкоцитів. Капсула туберкульомв активній фазі складається з 2-х шарів: - внутрішній - специфічні грануляції (епітеліоідні і поодинокі гігантськи клітини): - зовнішній – фіброзні волокна. У неактивній фазі капсула має тільки фіброзний шар.
Перебіг	Туберкульоми із стабільним, регресуючим, прогресуючим перебігом. Стабільні туберкульоми – клінічні прояви відсутні, гемограма без змін. Рентгенологічно – тінь з чіткими контурами,без розпаду, розміри тіні не змінюються тривалий час. Регресуючі туберкульоми - повільно зменшуються, фрагментуються, просочуються солями кальцію. На їх місці утворюється фіброзне вогнище або ділянка обмеженого фіброзу. Іноді при регресуючому перебігу виникає рубець. Прогресуючі туберкульоми - це туберкульоми, в яких з’явився розпад.
Клініка	Клінічні ознаки у разі прогресуючого перебігу туберкульом. З’являються симптоми інтоксикації, може турбувати кашель (сухий або вологий), біль у грудях, рідко – кровохаркання. На фоні везикулярного дихання можуть вислуховуватись вологі хрипи, які виникають тільки в разі розпаду туберкульоми.
Рентгено-логічно	Округла або овальна гомогенна тінь з чіткими контурами більше 1 см у діаметрі. На фоні округлої тіні можуть визначатись звапнені включення. При прогресуванні визначається прояснення (частіше серпоподібної форми), розміщене ексцентрично. У легеневій тканині, що оточує туберульому, наявні поліморфні вогнища, фіброзні зміни.
Аналіз крові	Прогресування туберкульом - можливий незначний лейкоцитоз, збільшення паличко-ядерних нейтрофілів, підвищення ШОЕ – до 20-25 мм/годину.
Лікування	Кат. 1 або 3, можлива 2 (у разі рецидиву, перерваного більше ніж 2 міс. лікування, невдачі лікування). Особливість– застосування хірургічного лікування.
Наслідки	Рубцювання туберкульом, що може відмічатись при відторгненні казеозних мас через бронх. Наростання в капсулі фіброзу і часткове заміщення казеозних мас сполучною тканиною. Прогресування процесу – на місті туберкульоми формується каверна.

 

Диференціальна діагностика туберкульом проводиться з доброякісними пухлинами (аденома, гамартрома), ретенціонною кистою, аспергильомою, периферичним раком легені.