Інфільтративний туберкульоз легень

Це специфічний ексудативно-пневмонічний процес протяжністю більше 10 мм зі схильністю до прогресуючого перебігу.

Діагностується у 60% вперше виявлених хворих на туберкульоз легень.

 

Патогенез	Інфільтрат - це свіже або старе туберкульозне вогнище із широкою зоною перифокального запалення. Вогнища із зоною перифокального запалення виникають внаслідок
екзогенної суперінфекції - екзогенне надходження до інфікованого організму вірулентних МБТ; - прогресування вогнищевого туберкульозу.	ендогенної реактивації - щільних вогнищ, що утворилися при інволюції інших форм туберкульозу; - гематогенний засів із екстрапульмональних старих вогнищ.
Посиленню запальної реакції навколо вогнищ сприяє масивна суперінфекція,а також фактори, що знижують специфічний імунітеті і створюють передумови для швидкого росту і розмноження МБТ. Фактори: супутні захворювання (цукровий діабет, алкоголізм, наркоманія, ВІЛ-інфекція), лікування імунодепресантами/кортикостероїдами, психічні травми, гіперінсоляція, гормональна перебудова організму.
Патомор- фологія	При екзогенному потраплянні МБТ спочатку уражуються бронхіоли. Поступово процес переходить на альвеоли з утворенням пневмонічних фокусів.	Вогнище розрихлюється і розплавляється. Навколо старих вогнищ розвивається перифокальне запалення ексудативного характеру. В подальшому запалення уражує лімфатичні судини і стінку бронха, проникає у його просвіт. Процес поширюється на альвеоли з утворенням ексудативних ділянок запалення.
Розвиток інфільтративного ТБ пов’язаний із наявністю зон специфічної гіперсенсибілізації легеневої тканини (виникають при первинному потраплянні МБТ до організму) в яких відбувається бурхлива гіперреакція при повторному потраплянні МБТ і великому їх скупченні та при швидкому розмноженні у легеневій тканині. Зони гіперсенсибілізації – набута властивістю легеневої тканини.
Клініко-рентгено- логічні варіанти інфільтрат-тивного ТБ легень	Лобулярний - негомогенна тінь, утворена конгломератом вогнищ, об’єднаних тінню перифокального запалення. У центрі тіні часто виникає розпад. Округлий (Ассмана-Редекера) - округлої форми відносно гомогенна тінь малої інтенсивності з чіткими контурами. Можливий розпад легеневої тканини у вигляді прояснення. На ранніх етапах визначається тільки при томографічному дослідженні. Хмароподібний (Рубінштейна) — характеризується наявністю ніжної, слабкої інтенсивності гомогенної тіні неправильної форми, з нечіткими розмитими контурами. Часто відмічається швидкий розпад легеневої тканини і утворення каверни. Перисцисурит– інфільтрат локалізується у легеневій тканині вздовж міжчасткової борозни. З боку міжчасткової щілини він має чіткий контур, верхня його межа – розмита. Тінь має вигляд трикутника, верхівкою зверненого до кореня легені (трикутник Сержана). Як і при інших варіантах, може бути розпад легеневої тканини. Лобіт – інфільтративна тінь, що охоплює цілу частку легені (переважно верхню), частіше негомогенна, з наявністю поодиноких або декількох порожнин розпаду. Іноді можливе утворення великих або гігантських порожнин.
Клінічний перебіг	Інфільтративний ТБ не має характерних клінічних ознак. - Гострий початок - нагадує захворювання на ГРВЗ, грип або пневмонію (“маски” ТБ). Виражені симптоми інтоксикації, кашель з мокротинням, іноді кровохаркання, біль у грудній клітці на боці ураження (залучення у процес плеври) частіше відмічаються при хмароподібному інфільтраті, перисцисуриті. Лобіт характеризується різким погіршенням стану хворого. Симптоми інтоксикації, кашель посилюються, кількість мокротиння збільшуються. - Малосимптомний початок (клінічні ознаки виражені слабко) – зазвичай відмічається періодичний підйом температури тіла, підвищена втомлюваність, зниження апетиту. Такий початок характерний для округлого, лобулярного інфільтратів. - Безсимптомний.
Об’єктивні дані	Пальпація, перкусія, аускультація: - лобулярний, округлий інфільтрати - зміни часто не виявляються; - хмароподібний інфільтрат, перисцисурит, лобіт – над ділянкою ураження – підсилення голосового тремтіння, вкорочення легеневого звуку, везикобронхіальне дихання, іноді – дрібнопухирчасті хрипи.
Аналіз крові	Зміна показників залежить від величини інфільтрату і характеру запальної реакції. Виражена ексудація легеневої тканини – збільшення кількості лейкоцитів до 15-20х10^9/л, паличкоядерних нейтрофілів, ШОЕ до 20-40 мм/год; лімфопенія. При обмеженому ураженні –незначне підвищення ШОЕ та/або незначнийлейкоцитоз.
Лікування	Кат. 1 або 3, можлива 2 (у разі рецидиву, перерваного більше ніж 2 міс. лікування, невдачі лікування).
Наслідки	- Повне розсмоктування - при невеликих за розмірами інфільтратах. - Утворення рубця (не виявляється при рентгенологічному дослідженні). - Утворення індуративного поля – інфільтрат розсмоктується не повністю і проростає сполучною тканиною. - Формування фіброзно-вогнищевого Т Б – перифокальна інфільтрація розсмоктується, казеозні маси ущільнюються та інкапсулюються. Вогнище не більше 1 см в діаметрі. - Формування туберкульом – утворюються у разі наявності інкапсуляції казеозних вогнищ великих розмірів. Туберкульози – більше 1 см в діаметрі. - Перехід у циротичний ТБ – при частковому розсмоктуванні лобіту з подальшим проростанням сполучної тканини. - Перехід у фіброзно-кавернозний туберкульоз легень.

 

Диференціальна діагностика інфільтративного ТБ проводиться з неспецифічною пневмонією (бронхо-, плевропневмонія), вірусною пневмонією з атиповим перебігом, інфарктом легені, еозинофільним інфільтратом, раком легені, пневмомікозами (кандидомікоз, актиномікоз).

 

 

Казеозна пневмонія