Приклад оформлення висновків 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Приклад оформлення висновків



 

 

ВИСНОВКИ

 

 

В результаті дипломного (або магістерського) дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних областях знань, сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правового регулювання і практичного здійснення органами державної виконавчої влади дозвільної системи. Основні з них наступні:

1. Дозвільну систему пропонується розглядати як у вузькому, так і в широкому розумінні. У широкому розумінні дозвільна система уявляє собою сукупність правовідносин, що виникають з метою забезпечення суспільної безпеки між органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, уповноваженими видавати дозволи з однієї сторони (дозволитель),а також фізичними або юридичними особами з іншої (заявник), щодо можливості здійснення останніми дій, спрямованих на придбання в особливому порядку певних прав або повноважень заявником, з приводу користування такими речовинами, матеріалами, предметами, або зайняття видами діяльності, які можуть бути небезпечні для життя і здоров'я людини, загрожувати державним інтересам, з наступним здійсненням контролю і нагляду з боку дозволителя за дотриманням встановлених правил, а так само притягненням винних (при наявності підстав) до встановленої законом відповідальності. Дозвільна система у вузькому розумінні містить у собі всі перераховані вище елементи, однак дія її поширюється тільки на обмежене коло речей, речовин і предметів матеріального світу, які уявляють потенційну небезпеку.

2. Дозвільна система містить у собі елементи, виділення яких і дає можливість визначити її специфіку як самостійного правового явища. Ці елементи випливають з аналізу дозвільного режиму і правовідносин, які складаються в сфері дії дозвільної системи. До них відносяться: 1) мета дозвільної системи; 2) особливий порядок діяльності, дій або поведінки громадян, юридичних осіб, державних органів і їх посадових осіб у сфері дозвільної системи, який спрямований на реалізацію зацікавленими особами (заявниками) своїх суб'єктивних прав; 3) суб'єкти дозвільної системи; 4) об'єкт і предмети дозвільної системи; 5) здійснення контролю уповноваженими суб'єктами за дотриманням встановлених правил дозвільної системи; 6) притягнення осіб, які порушують правила дозвільної системи, до встановленої законом відповідальності. При цьому серед перерахованих елементів можна виділити основні і додаткові елементи. Останні випливають з основних. Вони ж дозволяють більш чітко відмежувати дозвільну систему від інших правових явищ. Такими елементами є: 1) здійснення контролю за дотриманням правил дозвільної системи і 2) притягнення осіб, які винні у їх порушенні, до встановленої законом відповідальності.

3. Об'єктом дозвільної системи є дії, діяльність, поведінка людей, оскільки без них жодне адміністративно-правове відношення не може бути реалізовано (у тому числі й у сфері дозвільної системи). Їх здійснення означає виконання обов'язків і реалізація права, яке передбачено для сторін даного (дозвільного) правового відношення. Речі, речовини в адміністративно-правових відносинах сфери дозвільної системи, є ні чим іншим, як предметом розглянутих правових відносин.

4. Віднесення певних предметів, речовин, робіт або діяльності до сфери дозвільної системи повинно відбуватися на підставі чітко встановлених принципів і критеріїв, які визначають порядок їх віднесення до даної сфери. Уявляється, що належність до дозвільної системи могла б визначатись за наступними критеріями: 1) предмети, речовини і види діяльності є небезпечними для життя і здоров'я необмеженого кола осіб (і тих, що приймають участь і тих, що не приймають участь у їх використанні або здійсненні (стосовно до діяльності); 2) використання таких предметів і речовин, а також здійснення окремих видів діяльності, які створюють небезпеку заподіяння шкоди через неможливість здійснення повного контролю за ними з боку людини; 3) використання таких предметів і речовин, а також здійснення окремих видів діяльності вимагає кваліфікованого і професійного підходу, який передбачає знання спеціальних форм і способів здійснення певних дій з ними.

5. Дозвільна система може виявлятися в наступних формах: 1) державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності; 2) ліцензування; 3) патентування; 4) сертифікація; 5) одержання спеціальних дозволів на здійснення певних дій та інші.

6. При вирішенні питання про віднесення до дозвільної системи державної реєстрації як одного з видів виконавчо-розпорядчої діяльності, варто враховувати наступне: у правовідносинах, які виникають при державній реєстрації юридичних осіб в органах державної виконавчої влади або місцевого самоврядування, кінцевою метою є наділення заявника відповідними правами й обов'язками, тоді як у правовідносинах, що мають місце при державній реєстрації права власності й інших речових прав на нерухоме або рухоме майно, кінцевою метою буде констатація певного факту, а не наділення заявника відповідними правами. Тому віднесення всіх правовідносин, які виникають у ході державної реєстрації, до сфери дозвільної системи не доцільно, оскільки в деяких з них відсутні такі обов'язкові елементи дозвільної системи, як ціль виникнення, відповідальність за порушення встановлених правил та ін.

7. Поняття “суб'єкт дозвільної системи” визначаємо як організацію, яка є частиною державного апарату і має визначений обсяг компетенції, структуру, територіальний масштаб діяльності, і яка за допомогою властивих тільки їй форм і методів державного управління здійснює повноваження щодо видачі дозволів на право зайняття окремими видами діяльності, користування предметами і речовинами, цілком або частково вилученими з обігу, а також здійснює контроль за дотриманням правил дозвільної системи з метою забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави.

8. Під “принципами дозвільної системи”, необхідно розуміти універсальні, науково-обґрунтовані й апробовані практикою, закріплені прямо або опосередковано в нормативно-правових актах основні ідейні початки, які виражають сутність і специфіку дозвільної системи як самостійного правового явища, і які є орієнтиром для практичної діяльності державних органів у цій сфері. Принципи дозвільної системи можна класифікувати: 1) у залежності від джерела, в якому вони закріплені – на конституційні і на ті, які закріплені в інших нормативних актах; 2) у залежності від суб'єктів: такі, що поширюються тільки на фізичних, або тільки на юридичних осіб. Найбільш розповсюджений підрозділ принципів за цим критерієм: на загальні (загальправові), галузеві і спеціалізовані принципи.

9. Слід зазначити наявність деяких протиріч у нормативних актах, що стосуються обігу вибухових речовин і матеріалів. Вирішення даної проблеми може бути здійснено за допомогою прийняття єдиного нормативного акту рівня закону, який би регламентував порядок і умови здійснення діяльності, пов'язаної з оборотом вибухових речовин і матеріалів, визначив систему і повноваження органів, на яки безпосередньо покладено функції з видачі відповідних дозволів, а також здійснення контролю за дотриманням встановлених правил щодо обігу вибухових речовин і матеріалів.

10. Уявляється, що правова реформа дозвільної системи повинна йти в наступних напрямках: чіткого визначення предметів і об'єктів дозвільної системи, її принципів; законодавчого відмежування дозвільної системи від інших, близьких за формами і цілями, видів діяльності (наприклад, реєстрації рухомого і нерухомого майна); перегляду системи органів, які здійснюють дозвільну систему, законодавчого закріплення їх вичерпного переліку та правового статусу, усунення паралелізму і дублювання в роботі; розробки механізму взаємодії органів, які формують дозвільну систему, як між собою, так і з іншими державними органами; подальшої деталізації в нормативних актах принципу законності, відповідно до якого дозвільна система може здійснюватися лише: а) компетентними органами (посадовими особами); б) у межах їх дозвільних повноважень; в) з дотриманням процедур (термінів, форм, методів та ін.) видачі дозволу; удосконалення і законодавчого закріплення дозвільного провадження; посилення відповідальності посадових осіб, до повноважень яких відноситься видача дозволу заявникам (фізичним або юридичним особам); удосконалення механізму захисту прав осіб, які звертаються в органи дозвільної системи.
Додаток К



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 143; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.197.214.36 (0.008 с.)