Прізвища авторів виділяються жирним шрифтом.

Приклад оформлення переліку посилань наведено в додатку К.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, додатки зазначають їх номери. Так, при посиланнях слід писати: “... у розділі 1...”, “... дивись 1.1....”, “... за 1.2.2....”, “... відповідно до 1.1.1.2....”, “... на рисунку 2.1...”, або “... на рис. 2.1...”, або “... (рис. 2.1)...”, або “... як це видно з рисунку 2.1...”, або “... як це показано на рис. 2.1...”, “... у таблиці 1.1...”, або “... у табл. 1.1...”, або “... (див. табл. 1.1)...”, “... у додатку Д...”.

 

 

Правила оформлення додатків

 

 

Додатки оформлюють як продовження дипломної і магістерської роботи, її окрему частину, розміщуючи після переліку посилань у порядку появи на них посилань у тексті роботи. Кожен додаток починають з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, що не підкреслюється, вирівнюється по правій стороні рядка, виконується великими літерами без крапки в кінці. Над заголовком малими літерами з першої великої слід вказати слово “Додаток” і велику літеру, що позначає відповідний додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”, “Додаток Б” тощо. Один додаток позначається як “Додаток А”.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Джерела, на які є посилання тільки в додатках, потрібно розглядати незалежно від тих, що цитуються у вступі, основному тексті роботи, загальних висновках, і вказувати в кінці кожного додатка в списку джерел. Форма цитування, правила оформлення посилань у тексті додатка та в списку джерел мають бути аналогічними прийнятим у решті роботи, за винятком того, що перед номером посилання і відповідним номером у списку джерел ставлять позначення додатка, наприклад, “... як зазначено в ст. 56 Митного кодексу України [А.3], спеціальні правові режими...”.

Відповідний бібліографічний опис нормативного акта та його джерел у списку джерел у кінці додатку А (за алфавітом):

А.3. Митний кодекс України № 92-ІV від 11.07.2002 // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 38 - 39. – Ст. 288.

Якщо в роботі як додаток використовують документ, котрий має самостійне значення та оформлений згідно з вимогами до документів цього виду, його копію розташовують у роботі без змін в оригіналі. Оформлення копії такого документа як додатка можна зробити в один із двох способів.

Перший. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині великими літерами вказують “ДОДАТОК” і велику літеру, що позначає відповідний додаток. На наступному рядку його назву, в правому верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки.

Другий. На першому аркуші копії документа зверху посередині рядка малими літерами з першої великої власноруч вписують (чи вдруковують) слово “Додаток” і велику літеру, що позначає відповідний додаток, а в правому верхньому куті – слово “Копія”.

Незалежно від обраного способу оформлення копії документа, що має самостійне значення, як додатка сторінки копії нумерують продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок дипломної або магістерської роботи (не займаючи власної нумерації сторінок копії документа).

 

РОЗДІЛ 4

ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ

Порядок захисту

Захист дипломної і магістерської роботи проходить у два етапи. Перший етап –передзахист на кафедрі, другий – захист відбувається публічно на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) у встановлений деканатом термін.

Попередній захист призначається завідуючим кафедрою за місяць до захисту в ДЕК та є необхідним, обов’язковим для визначення стадії підготовки, якості роботи, рівня підготовки студента до захисту, його знання щодо проблематики виконаного дослідження. На передзахист повинна бути представлена повністю готова дипломна, магістерська робота з відзивом наукового керівника та двох рецензентів. Передзахист складається із: усного виступу студента, виступу наукового керівника, рецензентів, відповідей студента і т.п. Студенту може бути рекомендовано доопрацювати або змінити частину роботи, виправити помилки, доопрацювати певну наукову літературу, краще підготуватися до усної доповіді на захист дипломної або магістерської роботи в ДЕК.

Після попереднього захисту кафедрою оформлюється протокол про допуск студента до захисту перед ДЕК.

Додатково до ДЕК можуть надаватися матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність дипломної роботи, - опубліковані наукові статті, тези, що є підтверджують практичне застосування роботи. Для магістерської роботи подання даних матеріалів є обов’язковим.

Зовнішня рецензія, що додається до роботи, як правило, містить наступні елементи: характеристику актуальності теми, обґрунтованості її вибору; аналізується правильність побудови структури роботи, ступінь розкриття теми; акцентується увага на позитивних моментах роботи та її недоліках; характеризуються висновки та пропозиції, що студентом висуваються в роботі з позицій їх теоретичної обґрунтованості та практичної цінності.

Внутрішня рецензія оформлюється викладачем юридичного факультету ЗНУ і має аналогічну структуру.

Публічний захист дипломної і магістерської роботи в ДЕК проходить за такою процедурою:

– виступ студента (10-15 хвилин), під час якого він викладає мотиви вибору теми, її актуальність, мету роботи, її основний зміст, загальні висновки;

– питання студенту з боку членів ДЕК, інших присутніх на захисті осіб та відповіді на питання;

– виступ наукового керівника або заслуховування його відзиву;

– виступ рецензентів або заслуховування рецензій;

– виступ інших осіб, що побажали висловитися по суті питання;

– заключне слово студента, в якому він висловлює свою думку щодо зауважень, які були подані у відзиві, рецензіях, а також стисла відповідь на поставлені запитання присутніх.

Після розгляду дипломних і магістерських робіт на закритому засіданні члени ДЕК обговорюють результати захисту та більшістю голосів визначають оцінку кожної дипломної роботи. При оцінюванні враховується не тільки відзив наукового керівника і рецензентів, а й виступ студента на захисті: наскільки він володіє матеріалом дипломної роботи та вміє відстоювати свої думки і висновки. Отже, студент, який прагне одержати високу оцінку, має ретельно підготуватися до захисту.

Після визначення оцінок до зали захисту запрошують студентів-дипломників та всіх бажаючих, і голова ДЕК оголошує оцінку кожної дипломної і магістерської роботи.

Повторний захист роботи з метою підвищення оцінки не допускається.

Підготовка до захисту

 

 

Підготовка до захисту – відповідальна справа, адже успішність виступу на ньому серйозно впливає на остаточну оцінку за виконану дипломну або магістерську роботу.

Підготовка до захисту складається з кількох етапів, першим з яких є підготовка тексту усного повідомлення. Наявність написаного тексту – це необхідність, продиктована суворим регламентом захисту.

Структурно текст усного повідомлення має містити три логічно взаємопов’язані частини, кожна з яких є самостійним смисловим блоком. У першій – вступній частині – називають тему роботи, коротко висвітлюють сучасний стан розробки наукової проблеми, якій присвячено роботу, визначають об’єкт, предмет, мету, конкретні завдання і методи дослідження, стисло описують структуру роботи. Середня, найбільша за обсягом, частина присвячена результатам дослідження та їх інтерпретації. У заключній частині подають загальні висновки і практичні рекомендації. Запропонована структура є загальною схемою. Вона може бути конкретизована, змінена залежно від особливостей і змісту роботи.

У виступі мають бути чітко позначені початок і кінець повідомлення і прозвучати подяка присутнім за увагу. Загальний обсяг тексту усного повідомлення не має перевищувати 5-6 сторінок, надрукованих через 1,5 міжрядковий інтервал для дипломних робіт, 8-10 сторінок для магістерських робіт.

До тексту виступу можна підготувати ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці на демонстраційних плакатах. Вони мають допомогти успішно викласти мету дослідження, його методику й основні результати. Якщо студент вирішив використати такі матеріали, йому слід обов’язково включити до тексту повідомлення посилання на них. Демонстраційні матеріали, про які в усному повідомленні не сказано й слова, лише погіршать враження від виступу.

Оскільки текст виступу сприйматиметься на слух, його слід критично оцінити й максимально наблизити до усного мовлення. Для цього потрібно внести такі поправки:

а) довгі речення по можливості замінити короткими;

б) у “ключових позиціях” тексту ввести звертання до слухачів, покликані активізувати їх увагу, наприклад, “..., як ви знаєте, …”, “дозвольте звернути вашу увагу на...”;

в) в окремих місцях доповіді замість розповідних речень ввести запитання й відповіді, наприклад: “Чи правильна така думка?”, “З цього приводу виникає питання:...”;

г) виразити словами смислові зв’язки між частинами доповіді, наприклад: “Далі перейдемо до розгляду …”, “Наступна проблема …”, “І ще одне: …”;

д) замінити дієприслівники та дієприкметникові звороти окремими реченнями з дієслівними формами.

Усі ці поправки пожвавлюють виклад, полегшують сприйняття усного повідомлення слухачами.

Коли доповідь готова, слід позначити в тексті паузи й ті місця, які студент переказуватиме своїми словами. Після цього текст доповіді слід кілька разів прочитати вголос. З одного боку, це дасть змогу ще раз критично оцінити його і точно визначити, скільки часу займатиме повідомлення, а з іншого – психологічно підготуватися до виступу. Корисно провести своєрідну репетицію доповіді у присутності друзів або записати своє повідомлення на магнітофон. Не варто відкладати це на останній день. Слід завершити цю роботу за день-два до захисту і зробити перерву, для того щоб повідомлення остаточно залишилось у пам’яті, викристалізувалось.

Успішний виступ залежить не тільки від наявності добре продуманого тексту чи того, як добре студент знає текст, а й від того, як його прочитано, від манери триматися, характеру відповідей на запитання членів ДЕК та присутніх. Під час захисту слід говорити ясно, спокійно, впевнено, граматично правильно, виразно, дотримуючись літературної вимови. Студент, який поспішає, “ковтаючи” закінчення, або говорить тихо й нерозбірливо, справляє погане враження. Не краще враження залишає і той, хто не може відірватися від тексту й через це не бачить слухачів, не відчуває їх реакції.

Відповіді на запитання мають бути короткими і по суті. Перш ніж відповідати, слід уважно вислухати запитання. Якщо воно незрозуміле, потрібно попросити уточнити його.

Кількість і характер запитань на захисті дипломної і магістерської роботи значною мірою залежать від успішності виступу. Як правило, велика кількість запитань виникає у членів комісії тоді, коли з доповіді не зрозуміло, що повинен був зробити автор або що він зробив. Таким чином, підготувавши добре структуроване, ґрунтовне повідомлення, студент зменшує кількість можливих запитань.

При підготовці до захисту слід ураховувати, що коло запитань, які можуть поставити члени ДЕК, може бути ширшим за тему дипломної роботи, адже на захисті з’ясовується не тільки рівень орієнтації в темі дослідження, а й рівень загальної підготовки з дисципліни. Отже, готуючись до захисту, не тільки корисно, а й необхідно повторити за підручниками і конспектами матеріал усього курсу, насамперед загальні теоретичні питання.

РОЗДІЛ 5