Призначення та завдання дипломної (магістерсько)ї роботи

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до написання дипломних і магістерських робіт

для студентів спеціальностей

7.060101, 8.060101 “Правознавство ”

всіх форм навчання

 

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол № 4 від

27.10.2009 р.

 

Запоріжжя

УДК 340.1 (076)

ББК Х01я73

М 545

 

Методичні вказівки до написання дипломних і магістерських робіт для студентів спеціальностей 7.060101, 8.060101 «Правознавство» (оновлені та доповнені) / Укл.: Т.О. Коломоєць, Ю.В. Пирожкова. - Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – 65 с.

 

У посібнику викладені поради щодо методики підготовки та написання дипломних і магістерських робіт студентами юридичного факультету денної та заочної форм навчання. Окреслюються основні етапи роботи – вибір теми дослідження, обґрунтування актуальності, визначення об’єкта і предмета, формулювання мети і завдань, збір і систематизація фактичного матеріалу, опрацювання наукової літератури. Подаються також вимоги до оформлення цих робіт і зразки титульної сторінки, завдання, реферату, змісту, переліку умовних скорочень, вступу і висновків, бібліографічного опису переліку посилань.

 

 

Рецензент: Лукашевич В.Г., перший проректор Класичного приватного університету м. Запоріжжя, д.ю.н., професор, Заслужений юрист України.

 

 

Відповідальний

за випуск: Ю.В. Пирожкова

ЗМІСТ

 

 

ПЕРЕДМОВА ………………………………………………............ РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТОСОВНО ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ………………….... 1.1. Призначення та завдання дипломної (магістерської) роботи………………………………………………………… 1.2. Схема наукового дослідження……………………….... 1.3. Загальні вимоги до виконання дипломної (магістерської) роботи……………………………………… РОЗДІЛ 2. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ ……….…………... 2.1. Структура роботи ………………………………………. 2.2. Вимоги до структурних елементів вступної частини……………………………………………………….. 2.3. Вимоги до структурних елементів основної частини… 2.4. Вимоги до додатків…………………………………….. РОЗДІЛ 3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ……………………………………. 3.1. Загальні вимоги до оформлення роботи ……………… 3.2. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів ……………………………………………… 3.3. Правила подання ілюстрацій………………………....... 3.4. Правила подання таблиць……………………………… 3.5. Правила подання перерахувань…………………..…… 3.6. Правила подання приміток…………………..………… 3.7. Правила подання посилань та оформлення їх переліку…………………………………………………. 3.8. Правила оформлення додатків…………………………. РОЗДІЛ 4. ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ…………………………………………………………….. 4.1. Порядок захисту………………………………………. 4.2. Підготовка до захисту…………………………………... РОЗДІЛ 5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ........................................................... ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………..   Додаток А Зразок заяви про закріплення теми дипломної, магістерської роботи……………………………….….. Додаток Б Приклад оформлення титульного аркуша дипломної роботи…..…………………………………. Додаток Б 1 Приклад оформлення титульного аркуша магістерської роботи..………………………………... Додаток В. Приклад оформлення завдання на дипломну, магістерську роботу………............................................ Додаток Г. Приклад оформлення реферату………………………. Додаток Д. Приклад оформлення змісту…………………………. Додаток Е. Приклад оформлення переліку умовних скорочень… Додаток Ж. Приклад оформлення вступу до дипломної, магістерської роботи…………………………………. Додаток И. Приклад оформлення висновків……………………... Додаток К. Приклад оформлення переліку посилань…………..... Додаток Л. Приклад оформлення розділів і підрозділів дипломної, магістерської роботи……………………..

 

 

ПЕРЕДМОВА

Важливою складовою професійної підготовки майбутніх юристів є науково-дослідна робота, яка з одного боку дає змогу студентові реалізувати на практиці знання та навички, набуті підчас вивчення загальних і спеціальних дисциплін навчального плану підготовки правознавців, з другого – зорієнтована на власний науковий пошук студента. Підсумковою науково-дослідною роботою студента, що має комплексний характер, є дипломна або магістерська робота.

Підготовка дипломної або магістерської роботи та складання державних іспитів – це завершальні етапи навчання студентів на спеціальності „Правознавство”, Підготовка та захист дипломної або магістерської роботи є важливим та самостійним видом навчальної діяльності, показником рівня професійної підготовки юриста, його методологічної зрілості та можливості виконувати самостійну науково-дослідну роботу. Виконання студентами дипломної, магістерської роботи передбачено Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, що затверджено наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161.

Мета дипломної, магістерської роботи – виявлення знань випускника з обраної спеціалізації, вміння самостійно працювати з літературою, проводити аналіз наукових концепцій та узагальнювати дані практики, окреслювати проблеми та недоліки нормативного регулювання, формулювати власні доведені висновки та пропозиції.

Дипломна робота спеціаліста – це самостійне наукове дослідження студента, яке передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних знань і практичних навичок зі спеціальності. У ньому обов’язково мають бути нові дані, нові спостереження в обраній проблемі або оригінальне висвітлення й узагальнення уже відомих фактів. Дипломна робота спеціаліста повинна засвідчити високий рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки випускника, вміння проводити науково-дослідну роботу.

Вищі вимоги висуваються до магістерської кваліфікаційної роботи. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння вести науковий пошук і виконувати конкретні завдання. Вона має бути одним із видів індивідуального самостійного наукового дослідження, що має являти собою поєднання розкриття теоретичного змісту питань теми з аналізом нормативно-правових документів та юридичної практики, відображати індивідуальну позицію автора щодо досліджуваної проблеми, а також аналіз ним існуючих у науковій літературі поглядів та практики, бути творчою як за формою, так і за змістом, відображати загальну і правову культуру, гносеологічну (методологічну) зрілість юриста, його вміння правильно, своєчасно та творчо застосовувати загальнонаукові, часткові та спеціальні методи юридичних знань, оперувати фактами, формулювати доведені висновки та пропозиції.

Критерій науковості в дипломній, магістерській роботі повинен бути присутнім не тільки у змісті, але й у формі. Оформлення дипломної, магістерської роботи повинно відповідати визначеним правилам щодо оформлення даного виду робіт.

Методичні рекомендації до написання та захисту дипломних і магістерських робіт для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей 7.060101, 8.060101 – Правознавство узгоджено з Державним стандартом України 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Мета цього посібника – у популярній формі познайомити студентів з методикою підготовки і написання дипломних, магістерських робіт з наукових і практичних питань правового характеру. Методичні рекомендації встановлюють загальні вимоги до підбору й опрацювання навчальної та нормативної літератури, структури, написання, оформлення та захисту дипломних і магістерських робіт, що виконують студенти спеціальності „Правознавство” в ЗНУ. Зазначені правила та вимоги адаптовано до специфіки юридичних навчальних дисциплін.

 

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТОСОВНО ДИПЛОМНОЇ (МАГІСТЕРСЬКОЇ) РОБОТИ

Схема наукового дослідження

 

 

Увесь хід наукового дослідження можна приблизно зобразити у вигляді такої схеми:

а) обрання теми дипломної, магістерської роботи та обґрунтування її актуальності;

б) постановка мети і конкретних завдань дослідження;

в) визначення об’єкта й предмета дослідження;

г) вибір методів (методики) проведення;

д) розробка індивідуального завдання на виконання дипломної, магістерської роботи;

е) опис процесу дослідження;

є) формулювання висновків і оцінювання одержаних результатів.

Керуючись порадами викладачів, студент обирає тему дипломної роботи, магістрант – визначає тему магістерської роботивідповідно до своїх наукових і практичних інтересів. Тематика робіт розроблюється та затверджується кафедрою з урахуванням актуальності та основних наукових напрямків, над якими працюють співробітники кафедри. Студенту надається право вибору теми дослідження, запропонованого кафедрою.

При наявності мотивованого побажання студента можливим є доповнення тематики дипломних і магістерських робіт. У даному випадку тема повинна бути затверджена та закріплена кафедрою за даним студентом.

Для правильного вибору теми роботи студенту необхідно ознайомитися із літературою по декільком напрямкам і, порадившись із викладачем, зупинити свій вибір на одній із тем. При цьому бажано враховувати тематику попередніх курсових робіт та наукових досліджень, інтереси, характер та профіль запропонованої роботи за спеціальністю, місце переддипломної практики, можливості при підборі літератури та практичного матеріалу.

При виборі теми необхідно враховувати знання студентом іноземної мови та наявність юридичної наукової літератури на цій мові, адже використання джерел на іноземній мові не тільки сприяє підвищенню рейтингу роботи, але й у ряді випадків може слугувати базою для розвитку певної концепції у вітчизняному науковому пошуку.

Обрана тема дипломної або магістерської роботи затверджується на засіданні кафедри. Вона повинна бути актуальною і конкретною. Основними характеристиками роботи є її актуальність, новизна і практичне значення. Тому теми дипломних і магістерських робіт не можуть повторюватися впродовж трьох років. Найбільшу цінність має робота, висновки якої будуть корисними для практики застосування чинного законодавства.

Обравши тему, студент пише заяву на ім’я завідувача кафедри, де зазначає назву теми дипломної або магістерської роботи і просить призначити йому наукового керівника (Додаток А).Строки затвердження тем дипломних і магістерських робіт, призначення наукових керівників визначено графіком навчального процесу для студентів денної і заочної форм навчання.

Зміна формулювання теми або її заміна іншою після затвердження може бути проведена тільки кафедрою за клопотанням наукового керівника та студента із вказівкою об’єктивних поважних причин не пізніше листопада.

Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Висвітлення актуальності не має бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми, з чого й випливе актуальність теми. Проблема в науці – це суперечлива ситуація, котра потребує вирішення. Вона найчастіше виникає внаслідок відкриття нових фактів, які явно не вкладаються в рамки колишніх теоретичних уявлень, коли жодна з теорій не може пояснити щойно виявлені факти. Саме вибір проблеми великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрям наукового пошуку зокрема.

Наступним етапом є формулювання мети дослідження, а також визначення конкретних дослідницьких завдань, які мають бути розв’язані відповідно до поставленої мети. Це зазвичай робиться у формі перерахування, починаючи зі слів, наприклад, “сформулювати поняття...”, “дати визначення...”, “з’ясувати зв’язки...”, “виявити форми...”, “уточнити режим...”, “розробити концепцію...”, “охарактеризувати засоби...” й т. ін.

Мета роботи, як правило, безпосередньо узгоджується з назвою роботи і має чітко вказувати, що саме прагне вирішити автор. Формулювання дослідницьких завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх розв’язання становитиме напрями дослідження, робочі гіпотези, а отже, і зміст розділів дипломної роботи. Це важливо також тому, що назви розділів витікають саме з формулювання завдань дослідження. Крім того, на основні розв’язання дослідницьких завдань мають формулюватися основні висновки роботи.

Надалі визначають об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес, явище або відносини, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. У об’єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього і спрямовано основну увагу студента-дипломника, саме предмет дослідження (правові норми, що регулюють відносини, обрані об’єктом вивчення) визначає тему дипломної і магістерської роботи, яку й виносять на титульний аркуш як заголовок.

Надзвичайно важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження– інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети.

Науковий керівник дипломної або магістерської роботи розробляє для студента індивідуальне завдання на виконання роботи, яке затверджує завідувач кафедри. Відповідно до індивідуального завдання на виконання дипломної або магістерської роботи, студент повинен:

а) написати реферат обсягом до однієї сторінки, де викласти зміст основних питань, які він планує висвітлити у роботі;

б) підготувати список літератури, нормативно-правових актів, які будуть використані у дослідженні;

в) розробити структуру роботи, вказати орієнтовні назви розділів і підрозділів роботи, їх обсяг і строк виконання;

г) виконати роботу у встановлені строки і подати на перевірку (відгук) науковому керівнику роботи.

Опис процесу дослідження – основна частина дипломної, магістерської роботи, де висвітлюють методику і техніку аналізу з використанням логічних законів і правил.

Завершальним етапом дослідження є написання висновків, котрі містять те нове і суттєве, що становить наукові та практичні результати виконаного наукового дослідження.

 

 

РОЗДІЛ 2

Структура роботи

Дипломну і магістерську роботу умовно поділяють на:

1) вступну частину, яка містить:

1) титульний аркуш;

2) завдання;

3) реферат;

4) зміст;

5) перелік умовних скорочень;

2) основну частину, яка містить:

1) вступ;

2) основний текст роботи, який подається у вигляді розділів підрозділів, пунктів;

3) висновки;

4) перелік посилань;

Додатки.

Для дипломної роботи такі структурні елементи, як титульний аркуш, завдання на роботу, реферат, зміст, вступ, основний текст роботи, висновки, перелік посилань, є обов’язковими. Для магістерської роботи обов’язковими елементами також є: додатки, ксерокопії власних праць за темою дослідження, у кількості не менше 6, що підтверджують впровадження теми та підшиваються до роботи, схеми.

 

 

Вимоги до додатків

 

Додатки розташовують після переліку посилань, починаючи з нової сторінки.

У додатках вміщують матеріал, який:

– є необхідним для повноти роботи, але включення його до основного тексту може змінити його впорядкованість і логічність, а тим самим ускладнити сприйняття змісту роботи;

– не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг, форми або способи відтворення.

До додатків можуть бути включені:

– таблиці статистичних даних;

– копії договорів чи інших документів;

– протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;

– інструкції і методики, опис програм, розроблені в процесі виконання роботи;

– додаткові ілюстрації, таблиці, діаграми тощо.

Як уже зазначалося, в додатку може розміщуватися список джерел, на які є посилання у цьому додатку. Такий список наводять у кінці додатка.

РОЗДІЛ 3

Правила подання ілюстрацій

 

 

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації розміром меншим за формат А4 слід наклеїти на аркуші паперу формату А4. Ілюстрації розміром більшим за формат А4 згортають до розмірів аркуша формату А4 та рахують як одну сторінку.

На всі ілюстрації мають бути посилання в дипломній і магістерській роботі. Якщо ілюстрації створені не автором дипломної роботи, то при їх поданні необхідно посилатися на джерело, з якого їх взято.

За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрації можуть мати назву, що вміщує стислу характеристику зображеного, яку розташовують під ілюстрацією і виконують після її номеру малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Ілюстрацію позначають словом “Рисунок”, яке разом з номером ілюстрації та її назвою, якщо вона є, розташовують посередині рядка після підрисункового тексту, наприклад, “Рисунок 1.1. Ознаки суб’єктів господарського права”.

Ілюстрації, крім ілюстрацій, поданих у додатках, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер ілюстрації складається із номера розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими, а також у кінці номера ілюстрації, якщо вона має назву, ставиться крапка, наприклад, “Рисунок 1.1. Ознаки суб’єктів господарського права” (перший рисунок першого розділу), “Рисунок 2.1. Механізм виконання державних замовлень” (перший рисунок другого розділу) і т.ін.

Якщо в роботі вміщено тільки одну ілюстрацію, її нумерують згідно з вищезазначеними вимогами.

Приклад.

Інакше виглядає картина, коли в приватного підприємця є можливість працювати за фіксованим податком (див. рисунок 3.2).

 

 

1. Враховуються лише середньомісячні розміри виторгу від реалізації, менші за 9000 гривень.

2. Не враховуються законодавчо визначені особливості організації різних видів діяльності.

 

Рисунок 3.2. Розмір чистого прибутку

при різних системах оподаткування

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на наступні, при цьому на першій сторінці під ілюстрацією розташовують підрисунковий текст, її номер і назву, на кожній наступній сторінці – підрисунковий текст, під яким зазначають номер ілюстрації та порядковий номер відповідного аркуша, наприклад “Рисунок 1.1, лист 2”, “Рисунок 1.1, лист 3” тощо.

Ілюстрації, за необхідності, можна перераховувати в змісті із зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони починаються.

Правила подання таблиць

 

 

У разі неможливості викладу матеріалу звичайним текстом слід його подавати у вигляді таблиць. Цифровий матеріал (коли його багато або є необхідність у зіставленні певних показників) як правило, оформлюють таблицею.

Таблиця являє собою спосіб подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи (дивись нижченаведений приклад побудови таблиці).

 

Приклад побудови таблиці

Таблиця 3.1

Назва таблиці

				Заголовки граф
Головка						Підзаголовки граф
						Рядки
						(горизонтальні
						ряди)
	Боковик (графи для заголовків рядків)	Графи (колонки)

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії, що обмежують таблицю зліва, справа та знизу, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, де її згадано вперше, або на наступній сторінці, або виносити у додатки з посилання на це у тексті. Таблиці, розміщені на окремих сторінках дипломної роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, розміри якої більші за аркуш формату А4, згортають до його розмірів, рахують як одну сторінку і розташовують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках. На всі таблиці мають бути посилання в роботі.

Таблиці можуть мати назву, яку виконують малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Назва повинна бути стислою та відбивати зміст таблиці. Назву таблиці розташовують посередині рядка над таблицею. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують слово “Таблиця” та її порядковий номер.

Таблиці, крім поданих у додатках, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер таблиці складається із номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, таблиця 1.1 – перша таблиця першого розділу, таблиця 2.1 – перша таблиця другого розділу тощо.

Якщо в роботі тільки одна таблиця, її нумерують згідно з вищезазначеними вимогами.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю ділять на частини, розміщуючи їх одна під одною або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку та боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку та (або) боковик заміняти, відповідно, номерами граф чи рядків. При цьому слід пронумерувати арабськими цифрами графи та (чи) рядки першої частини таблиці. Слово “Таблиця”, номер і назву таблиці вказують над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження таблиці” з зазначенням її номера, наприклад, “Продовження таблиці 2.1”, назву таблиці не повторюють.

Заголовки граф таблиці виконують з великих літер, а підзаголовки – з малих, якщо вони становлять одне речення із заголовком. Підзаголовки, котрі мають самостійне значення, починають з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків граф таблиці крапки не ставлять. Заголовки та підзаголовки граф указують в однині.

Якщо той самий текст у графах таблиці вживається кілька разів, його можна заміняти лапками. Зазначене не стосується повторення цифр, символів. Якщо якийсь із рядків не містить даних (тексту, цифр, символів), у ньому ставлять прочерк.

Таблиці, за необхідності, можна перераховувати в змісті із зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони починаються.

 

 

Правила подання приміток

 

 

Примітки вміщують у роботі у разі необхідності пояснення змісту тексту, ілюстрації чи таблиці безпосередньо після тексту, ілюстрації, таблиці, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово “Примітка” виконують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюючи. Після слова “Примітка” ставлять крапку і з великої літери в тому самому рядку подають текст примітки.

 

Приклад.

Примітка. Поняття акцизного збору сформульоване в ч. 2 ст. 1 Законі України від 18 грудня 1991 року «Про акцизний збір» істотно змінив Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про акцизний збір», чим були внесені корективи щодо переліку підакцизних товарів.

Декілька приміток нумерують послідовно (в межах однієї сторінки) арабськими цифрами з крапкою. Після слова “Примітки” ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають її текст.

 

Приклад.

Примітки:

1. Поняття акцизного збору сформульоване в ч. 2 ст. 1 Законі України від 18 грудня 1991 року «Про акцизний збір» істотно змінив Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про акцизний збір», чим були внесені корективи щодо переліку підакцизних товарів.

2. Об’єктом оподаткування стали: обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів шляхом продажу; обороти з реалізації товарів для власного споживання, промислової переробки; митна вартість імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту.

 

 

Правила оформлення додатків

 

 

Додатки оформлюють як продовження дипломної і магістерської роботи, її окрему частину, розміщуючи після переліку посилань у порядку появи на них посилань у тексті роботи. Кожен додаток починають з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, що не підкреслюється, вирівнюється по правій стороні рядка, виконується великими літерами без крапки в кінці. Над заголовком малими літерами з першої великої слід вказати слово “Додаток” і велику літеру, що позначає відповідний додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”, “Додаток Б” тощо. Один додаток позначається як “Додаток А”.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Джерела, на які є посилання тільки в додатках, потрібно розглядати незалежно від тих, що цитуються у вступі, основному тексті роботи, загальних висновках, і вказувати в кінці кожного додатка в списку джерел. Форма цитування, правила оформлення посилань у тексті додатка та в списку джерел мають бути аналогічними прийнятим у решті роботи, за винятком того, що перед номером посилання і відповідним номером у списку джерел ставлять позначення додатка, наприклад, “... як зазначено в ст. 56 Митного кодексу України [А.3], спеціальні правові режими...”.

Відповідний бібліографічний опис нормативного акта та його джерел у списку джерел у кінці додатку А (за алфавітом):

А.3. Митний кодекс України № 92-ІV від 11.07.2002 // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 38 - 39. – Ст. 288.

Якщо в роботі як додаток використовують документ, котрий має самостійне значення та оформлений згідно з вимогами до документів цього виду, його копію розташовують у роботі без змін в оригіналі. Оформлення копії такого документа як додатка можна зробити в один із двох способів.

Перший. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині великими літерами вказують “ДОДАТОК” і велику літеру, що позначає відповідний додаток. На наступному рядку його назву, в правому верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки.

Другий. На першому аркуші копії документа зверху посередині рядка малими літерами з першої великої власноруч вписують (чи вдруковують) слово “Додаток” і велику літеру, що позначає відповідний додаток, а в правому верхньому куті – слово “Копія”.

Незалежно від обраного способу оформлення копії документа, що має самостійне значення, як додатка сторінки копії нумерують продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок дипломної або магістерської роботи (не займаючи власної нумерації сторінок копії документа).

 

РОЗДІЛ 4

Порядок захисту

Захист дипломної і магістерської роботи проходить у два етапи. Перший етап –передзахист на кафедрі, другий – захист відбувається публічно на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) у встановлений деканатом термін.

Попередній захист призначається завідуючим кафедрою за місяць до захисту в ДЕК та є необхідним, обов’язковим для визначення стадії підготовки, якості роботи, рівня підготовки студента до захисту, його знання щодо проблематики виконаного дослідження. На передзахист повинна бути представлена повністю готова дипломна, магістерська робота з відзивом наукового керівника та двох рецензентів. Передзахист складається із: усного виступу студента, виступу наукового керівника, рецензентів, відповідей студента і т.п. Студенту може бути рекомендовано доопрацювати або змінити частину роботи, виправити помилки, доопрацювати певну наукову літературу, краще підготуватися до усної доповіді на захист дипломної або магістерської роботи в ДЕК.

Після попереднього захисту кафедрою оформлюється протокол про допуск студента до захисту перед ДЕК.

Додатково до ДЕК можуть надаватися матеріали, що характеризують наукову та практичну цінність дипломної роботи, - опубліковані наукові статті, тези, що є підтверджують практичне застосування роботи. Для магістерської роботи подання даних матеріалів є обов’язковим.

Зовнішня рецензія, що додається до роботи, як правило, містить наступні елементи: характеристику актуальності теми, обґрунтованості її вибору; аналізується правильність побудови структури роботи, ступінь розкриття теми; акцентується увага на позитивних моментах роботи та її недоліках; характеризуються висновки та пропозиції, що студентом висуваються в роботі з позицій їх теоретичної обґрунтованості та практичної цінності.

Внутрішня рецензія оформлюється викладачем юридичного факультету ЗНУ і має аналогічну структуру.

Публічний захист дипломної і магістерської роботи в ДЕК проходить за такою процедурою:

– виступ студента (10-15 хвилин), під час якого він викладає мотиви вибору теми, її актуальність, мету роботи, її основний зміст, загальні висновки;

– питання студенту з боку членів ДЕК, інших присутніх на захисті осіб та відповіді на питання;

– виступ наукового керівника або заслуховування його відзиву;

– виступ рецензентів або заслуховування рецензій;

– виступ інших осіб, що побажали висловитися по суті питання;

– заключне слово студента, в якому він висловлює свою думку щодо зауважень, які були подані у відзиві, рецензіях, а також стисла відповідь на поставлені запитання присутніх.

Після розгляду дипломних і магістерських робіт на закритому засіданні члени ДЕК обговорюють результати захисту та більшістю голосів визначають оцінку кожної дипломної роботи. При оцінюванні враховується не тільки відзив наукового керівника і рецензентів, а й виступ студента на захисті: наскільки він володіє матеріалом дипломної роботи та вміє відстоювати свої думки і висновки. Отже, студент, який прагне одержати високу оцінку, має ретельно підготуватися до захисту.

Після визначення оцінок до зали захисту запрошують студентів-дипломників та всіх бажаючих, і голова ДЕК оголошує оцінку кожної дипломної і магістерської роботи.

Повторний захист роботи з метою підвищення оцінки не допускається.

Підготовка до захисту

 

 

Підготовка до захисту – відповідальна справа, адже успішність виступу на ньому серйозно впливає на остаточну оцінку за виконану дипломну або магістерську роботу.

Підготовка до захисту складається з кількох етапів, першим з яких є підготовка тексту усного повідомлення. Наявність написаного тексту – це необхідність, продиктована суворим регламентом захисту.

Структурно текст усного повідомлення має містити три логічно взаємопов’язані частини, кожна з яких є самостійним смисловим блоком. У першій – вступній частині – називають тему роботи, коротко висвітлюють сучасний стан розробки наукової проблеми, якій присвячено роботу, визначають об’єкт, предмет, мету, конкретні завдання і методи дослідження, стисло описують структуру роботи. Середня, найбільша за обсягом, частина присвячена результатам дослідження та їх інтерпретації. У заключній частині подають загальні висновки і практичні рекомендації. Запропонована структура є загальною схемою. Вона може бути конкретизована, змінена залежно від особливостей і змісту роботи.

У виступі мають бути чітко позначені початок і кінець повідомлення і прозвучати подяка присутнім за увагу. Загальний обсяг тексту усного повідомлення не має перевищувати 5-6 сторінок, надрукованих через 1,5 міжрядковий інтервал для дипломних робіт, 8-10 сторінок для магістерських робіт.

До тексту виступу можна підготувати ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці на демонстраційних плакатах. Вони мають допомогти успішно викласти мету дослідження, його методику й основні результати. Якщо студент вирішив використати такі матеріали, йому слід обов’язково включити до тексту повідомлення посилання на них. Демонстраційні матеріали, про які в усному повідомленні не сказано й слова, лише погіршать враження від виступу.

Оскільки текст виступу сприйматиметься на слух, його слід критично оцінити й максимально наблизити до усного мовлення. Для цього потрібно внести такі поправки:

а) довгі речення по можливості замінити короткими;

б) у “ключових позиціях” тексту ввести звертання до слухачів, покликані активізувати їх увагу, наприклад, “..., як ви знаєте, …”, “дозвольте звернути вашу увагу на...”;

в) в окремих місцях доповіді замість розповідних речень ввести запитання й відповіді, наприклад: “Чи правильна така думка?”, “З цього приводу виникає питання:...”;

г) виразити словами смислові зв’язки між частинами доповіді, наприклад: “Далі перейдемо до розгляду …”, “Наступна проблема …”, “І ще одне: …”;

д) замінити дієприслівники та дієприкметникові звороти окремими реченнями з дієслівними формами.

Усі ці поправки пожвавлюють виклад, полегшують сприйняття усного повідомлення слухачами.

Коли доповідь готова, слід позначити в тексті паузи й ті місця, які студент переказуватиме своїми словами. Після цього текст доповіді слід кілька разів прочитати вголос. З одного боку, це дасть змогу ще раз критично оцінити його і точно визначити, скільки часу займатиме повідомлення, а з іншого – психологічно підготуватися до виступу. Корисно провести своєрідну репетицію доповіді у присутності друзів або записати своє повідомлення на магнітофон. Не варто відкладати це на останній день. Слід завершити цю роботу за день-два до захисту і зробити перерву, для того щоб повідомлення остаточно залишилось у пам’яті, викристалізувалось.

Успішний виступ залежить не тільки від наявності добре продуманого тексту чи того, як добре студент знає текст, а й від того, як його прочитано, від манери триматися, характеру відповідей на запитання членів ДЕК та присутніх. Під час захисту слід говорити ясно, спокійно, впевнено, граматично правильно, виразно, дотримуючись літературної вимови. Студент, який поспішає, “ковтаючи” закінчення, або говорить тихо й нерозбірливо, справляє погане враження. Не краще враження залишає і той, хто не може відірватися від тексту й через це не бачить слухачів, не відчуває їх реакції.

Відповіді на запитання мають бути короткими і по суті. Перш ніж відповідати, слід уважно вислухати запитання. Якщо воно незрозуміле, потрібно попросити уточнити його.

Кількість і характер запитань на захисті дипломної і магістерської роботи значною мірою залежать від успішності виступу. Як правило, велика кількість запитань виникає у членів комісії тоді, коли з доповіді не зрозуміло, що повинен був зробити автор або що він зробив. Таким чином, підготувавши добре структуроване, ґрунтовне повідомлення, студент зменшує кількість можливих запитань.

При підготовці до захисту слід ураховувати, що коло запитань, які можуть поставити члени ДЕК, може бути ширшим за тему дипломної роботи, адже на захисті з’ясовується не тільки рівень орієнтації в темі дослідження, а й рівень загальної підготов