ТОП 10:

Валютний ризик і стратегії його хеджування.



М/н фінансовому менеджеру приходиться у своїй роботі враховувати значно більшу кількість ризиків, ніж менеджеру фірми, що працює на внутрішньому ринку. Зокрема, він повинен постійно аналізувати валютно-курсові, національні і політичні ризики, пов’язані із здійсненням ЗЕД.

Валютний ризик є різновидом економічного ризику, поява його пов’язана з коливанням валютно-фінансового середовища, у якому діє ТНК, фірма, що здійснює експортно-імпортну діяльність або банк, обслуговуючий ЗЕД господарських суб’єктів.

Валютний ризик - вірогідність втрат або недоотримання прибутку у порівнянні із запланованими значеннями у результаті несприятливих змін величини валютного курсу.

Валютний ризик поділяється на ризики валютного контролю і валютно-курсові ризики, що включають в себе бухгалтерський ризик і валютно-економічний ризик

Ризики валютного контролю пов’язані з вірогідністю заборони здійснення валютних переказів за кордон, тобто з введенням валютного мораторію.

Політичні ризики характеризують нестабільність політичного середовища у країні, тобто частоту зміни уряду.

Ризик валютного контролю і політичні ризики об’єднуються в групу країнових або суверенних ризиків.

Широкі можливості у м/н фінансового менеджера є у прийнятті рішень про хеджування валютно-курсових ризиків.

Фінансування експорту.

Експортне фінансування - залучення, забезпечення і використання фінансових коштів в цілях здійснення експортної угоди.

В основі такої угоди лежить не лише торгівля товарами народного споживання, але й поставка машин і обладнання, продаж нематеріального майна (права, ліцензії).

Експортне фінансування повинно бути пов’язане безпосередньо з конкретним договором про поставку товарів і послуг, в якому урегульовані права і обов’язки продавця (постачальника) і покупця (підрядника).

При фінансуванні експорту використовуються практично всі форми кредитів, які використовуються для внутрішньої торгівлі.

Фінансування експорту може бути отримано звичайними і нетрадиційними методами і надаватись банками, небанківськими установами або державними організаціями.

Види фін-ня

Звичайні або традиційні методи фінансування

Нетрадиційні методи фін-ня

Короткострокове:1.1.Незабезпечений овердрафт у національній або іноземній валюті,1.2.Аванси під інкасо,1.3.Врахування або купівля векселів / чеків банком, 1.4.Акцептні кредитні лінії, 1.5.Аванси покупця , 1.1.Експортний факторинг, 1.2.Кредити експортних посередників, 1.3.Фінансування через комісійні фірми.

Середньострокові: 2.1.Позика в нац. Валюті, 2.2.Позика в ін. валюті, 2.3.Кредит спеціальної держ. установи , 2.1.Форфейтинг, 2.2.Лізинг, 2.3.М/н кредитні союзи ,2.4.Зустручна торгівля.

Довгострокове 3.1.Випуск єврооблігацій. 3.2.Кредит покупцю. 3.3.Проектне фінансування. 3.1.Випуск акцій,

Нетрадиційні форми фінансування.

Зустрічна торгівля - зовнішньоторгові операції, при здійсненні яких у документах фіксуються тверді зобов’язання експортерів і імпортерів здійснити повний або частковий збалансований обмін товарами.

Експертами ООН виділяються три основні види м/н зустрічних угод:

1)бартерні угоди; 2)торгові компенсаційні угоди; 3)промислові компенсаційні угоди.

Основні форми м/н зустрічних угод:

1.Бартер. 2.Клірингові угоди. 3.Паралельні угоди. 4.Попередня закупка. 5.Обернена купівля. 6.Промислова кооперація.

М/н лізинг.

Лізинг - це комплекс майнових і економічних відносин, що виникають у зв’язку з придбанням у власність майна і наступною здачею його у тимчасове користування і володіння за певну плату.

Економічна природа лізингу.

Лізинг класифікують як товарний кредит в основні фонди, а по формі він схожий з інвестиційним фінансуванням.

Факторинг і форфейтинг.

Факторингові операції Факторинг - різновидність посередницьких операцій, що проводяться банком і спеціальними компаніями, яка представляє собою купівлю грошових вимог експортера до імпортера і їх інкасацію.

Види факторингу. 2 види: прихований і відкритий.

За відкритого факторингу, купуючи вимоги, фактор-фірма застосовує відкриту концесію, тобто повідомляє покупця (імпортера) про уступку вимог експортером. У випадку використання прихованого факторингу покупець не інформується про продаж зобов’язань фактор-фірми, не повідомляється також нікому із контрагентів експортера про кредитування його продаж факторною компанією.

Форфейтингові операції. Форфейтинг - купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникають із товарних поставок, спеціальним кредитним інститутом (форфейтером) за готівковий розрахунок без права регресу на еспортера при наданні останнім достатнього забезпечення. Форфейтер бере на себе всі види ризиків.

Головні відмінності форфейтинга від факторингу:

1).неможливість регресу відносно експортера, тобто експортер повністю звільняється від ризику неплатежу; 2).форфейтинг здійснюється лише за сприяння банка і спеціального фінансового інституту (форфейтера); 3).продається лише одна вимога; 4).вимоги повинні носити середньо- і довгостроковий характер; 5).форфейтер бере на себе також політичні ризики; 6).сплата повної суми ціни вимоги (при факторингу звичайно заморожується 10%); 7).необхідність наявності банківських гарантій імпортеру.







Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.121.230 (0.004 с.)