Зовнішнє середовище міжнародного бізнесу: його структура (10) і вплив на міжнародний бізнес (10). /6 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зовнішнє середовище міжнародного бізнесу: його структура (10) і вплив на міжнародний бізнес (10). /6



Середовище|середа| міжнародного менеджменту – сукупність різноманітних|всіляких| відносин і інтересів різних груп і організацій, що складаються в тих країнах, де підприємство веде міжнародний бізнес.Комплексний аналіз і оцінка зовнішнього середовища|середи|, в якому діятиме і розвиватиметься міжнародний бізнес фірми — найважливіший момент підготовки всіх стратегічних і багатьох тактичних рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|. Базовими складовими такого аналізу є|з'являється,являється| наступні|слідуючі| елементи: 1) У економічному аналізі зовнішнього середовища|середи| особливе значення з погляду міжнародного менеджменту має маркетинговий аналіз, основними питаннями якого є|з'являється,являється| наступні|слідуючі|: -величина місткісті|ємкість| ринку, сегменту ринку, на який наша фірма планує|планерує| вийти, з погляду стратегічних завдань|задач| фірми; -основні конкурентні переваги товару або послуги в порівнянні з основними аналогами на ринку; -купівельні групи на які розрахований товар або послуга; відповідність конкурентних переваг звичкам і перевагам цих групп; -можливості|спроможності| дистриб’юції| товару (послуги) (довжини каналів тощо); -|рішатможливості|спроможності| і проблеми просування товару, послуги на початковому етапі (стимулювання продажів, реклама, PR|); - стратегії | основних конкурентів (товарні, цінові, збутові і просування) і що фірма може їм протиставити; тощо. Результатом відповіді на ці питання є ухвалення рішення: входити і закріплюватися фірмі на ринку даної країни чи ні. 2) Правовий аналіз зовнішнього середовища направлений на виявлення чинників, що впливають на формування і розвиток ММ (т.е. міжнародне право). Питання правових стосунків між державами відноситься до міжнародного публічного права, питання правових стосунків між окремими організаціями або громадянами, які виникають в міжнародному житті, відносяться до міжнародного приватного права. Предметом регулювання в міжнародному приватному праві є міжнародні цивільні відносини, які включають економічні, господарські, науково-технічні і культурні зв'язки. Найважливішими джерелами міжнародного приватного права є міжнародні договори, внутрішнє законодавство держав, судова і арбітражна практика, а також звичаї. Для формування національних норм міжнародного приватного права велике значення має внутрішнє законодавство: Конституція, Цив.кодекс, закони, постанови уряду, нормативні акти міністерств і відомств. Для деяких країн Заходу характерна система судових прецедентів (Англії, США, тощо). У Україні, Росії судова практика не розглядається як джерело права. Структура правового аналізу: - оцінка відповідності правової системи країни основним положенням міжнародного права; -Загальна оцінка стабільності правової системи країни; - Регулювання експортно-імпортних операцій (включаючи питання міжнародних перевезень); -Захищеність власності і прав особи; -Регулювання переміщення капіталу, ін. фінансових операцій через кордон; -Регулювання створення і трансформації бізнесу; -регулювання трудових стосунків; -Регулювання цін; -Елементи антимонопольного законодавства, які зачіпають інтереси фірми; -Питання оподаткування фірм і приватних осіб. 3) Політичний аналіз зовнішнього середовища вивчає такі питання: - Політичний режим в країні та характер взаємовідносин з Україною; -Міждержавні (міжрегіональні) угоди між Україною і іноземною державою; -Участь країни в політичних блоках і міжнародних економічних союзах (можливості, небезпеки для МБ); -найважливіші політичні партії, їх зв'язок з владою;-впливові громадські організації; -Найбільш видні політичні лідери; -Основні політичні суперники, що борються за владу в країні, та їх позиції в економічних, соціальних і правових питаннях; -Найближчі вибори парламенту і президента (або їх аналогів в країні), перспективи їх результату і вірогідний вплив на бізнес і на стосунки з Україною; -Роль і вплив регіональних властей; -Політична ситуація в регіонах активності (проникнення фірми); -Загальна оцінка політичної ситуації в країні. 4 )Аналіз соціокультурного середовища. Структура: -цінності, ціннісні орієнтації народу; - субкультура, специфічні особливості, неординарні моделі, форми поведінки; -порядок, час та місце зустрічі, пунктуальність; -засоби обміну інформацією (мовні перешкоди, невербальне спілкування), інформаційний обмін всередині фірми, а також між фірмами (відкритість, тощо); -аналіз національних стереотипів поведінки нації і її представників.

9.Маркетингові дослідження у|в,біля| міжнародному менеджменті: об’єкти (10), методи (10). \7, 22

На світовому ринку присутня велика кількість споживачів різноманітних товарів і послуг. Це окремі фірми, організації (приватні, державні), фізичні особи (як споживачі продукції, так і фірми-посередники). Задача фірми-експортера полягає в тому, щоб із визначеного числа потенційних споживачів даного виду товару і послуг вибрати ті фірми і організації, які в найкоротший термін і з найбільшою ефективністю зможуть придбати її продукцію. Для визначення об’ємів споживчого попиту, включаючи виявлення незадоволених споживачів або ніші ринку, проводиться його сегментування (- це виділення специфічних сегментів потенційних споживачів у вигляді груп країн або груп індивідуальних покупців з однорідними властивостями, які з великою вірогідністю виявлять подібну поведінку при покупці). При сегментуванні використовують насамперед інформацію зовнішніх організацій, які займаються дослідженням ринків (торгові посередництва, асоціації, маркетингові фірми). З іншого боку доцільно мати на закордонних ринках представників, які забезпечують оперативний зв'язок із споживачем, надають всю необхідну інформацію про стан ринку, зміни ринкової кон’юнктури. Основні принципи проведення маркетингового дослідження розроблені МТП і Європейським товариством з вивчення суспільної думки і маркетингу, послужили основою «Міжнародного кодексу з практики маркетингових досліджень» полягає в обширності поля досліджень і в технічних труднощах збору інформації. Фірми, які досліджують споживчий ринок зарубіжних країн сикаються з технічними труднощами збору інформації (відсутність інформації про потенційних клієнтів, конкурентів-тобто немає жодного опублікованого документа). Основні методи маркетингових досліджень: - первічні дані: А) методи збору якісних даних (Якісне дослідження відповідає на питання «як»? «чому»?) Даний тип досліджень дозволяє отримати дуже докладні дані про поведінку, думки, погляди, відносини дуже невеликої групи осіб. Отримані дані не можуть бути виражені кількісно (за рідкісним винятком), проте дають гарне уявлення про образ думок споживачів. Якісні дослідження незамінні при розробці нових товарів, рекламних кампаній, вивченні іміджу фірм, торгових марок та вирішенні інших подібних завдань.
Основні методи якісних досліджень: фокус-групи, глибинні інтерв'ю, аналіз протоколу.
Фокус-група це групове інтерв'ю, проведене модератором у формі групової дискусії за заздалегідь розробленим сценарієм з невеликою групою "типових" представників досліджуваної частини населення, подібних за основними соціальними характеристиками.
Глибинне інтерв'ю - слабкоструктурована особиста бесіда інтерв'юера з респондентом у формі, що спонукає останнього до докладних відповідей на запитання.
Аналіз протоколу полягає в переміщенні респондента в ситуацію прийняття рішення про покупку, в процесі якого він повинен докладно описати всі чинники, якими він керувався при прийнятті цього рішення. Б) методи збору кількісних даних (Кількісне дослідження відповідає на запитання «хто»? «скільки»?) Даний тип досліджень, на відміну від якісного, дозволяє отримати кількісно виражену інформацію по обмеженому колу проблем, але від великої кількості людей, що дозволяє обробляти її статистичними методами і поширювати результати на всіх споживачів. Кількісні дослідження допомагають оцінити рівень популярності фірми або марки, виявити основні групи споживачів, обсяги ринку і т. п.
Основні методи кількісних досліджень - це різні види опитувань (анкетування, бесіда тощо) і аудит роздрібної торгівлі (retail audit).
Опитування передбачає з'ясування думки респондента з певного кола включених в анкету питань шляхом особистого або опосередкованого контакту інтерв'юера з респондентом.
Аудит роздрібної торгівлі містить у собі аналіз асортименту, цін, дистрибуції, рекламних матеріалів у роздрібних точках по досліджуваній товарній групі.
В) mix-методики - змішані методи досліджень, досить вдало поєднують в собі переваги якісних і кількісних методів.
Основні види mix-методик: 1)
Hall-test - метод дослідження, в ході якого досить велика група людей (до 100-400 чоловік) у спеціальному приміщенні тестує певний товар та / або його елементи (упаковку, рекламний ролик і т. п.), а потім відповідає на запитання (заповнює анкету), що стосуються даного товару. 2) Home-test - аналогічний hall-тесту, з тією лише різницею, що тестування товару відбувається в домашніх умовах (вдома у респондента). Використовується цей метод при необхідності тривалого тестування товару.
3)Mystery Shopping - метод досліджень, що припускає оцінку рівня обслуговування за допомогою фахівців, що виступають у ролі підставних покупців (замовників, клієнтів тощо). - вторинні дані -це: 1) звіти міжнародних орган. (ООН, СОТ, МВФ, СБ); 2) національні статистичні збірники; 3) періодичні видання, які містять комерційну інформацію,; 4) видання ТПП і центрів інформації; 5) публікації маркетингових зовнішньоторговельних організацій; 6) міжнародні виставки, ярмарки, презентації; 7) рекламні публікації.

11. Міжнародно-правове регулювання міжнародного бізнесу: його основні принципи (10), інститути (5), найважливіші акти ЗЕД – це сукупність напрямків, форм та методів торгово-економічного, науково-технічного співробітництва, а також кредитних та валютно-кредитних відносин країн, підприємств з метою ефективного застосування переваг міжнародного розподілу праці. При реалізації зовнішньоекономічної діяльності субєкти господарювання повинні керуватися такими основними принципами: -свободи зовнішньоекономічної діяльності підприємництва – тобто права субєкта добровільно вступати, здійснювати та бути власником результатів ЗЕД; -юридичні рівності перед законом усіх субєктів, незалежно від форми власності; -верховенство законів; -захисту інтересів усіх субєктів та обєктів ЗЕД з боку країни; -еквівалентності обміну, недопущення демпінгу, торгових війн; До урядових інститутів зазвичай відносять кабінет міністрів, міністерство зовнішньої торгівлі або зовнішньоекономічних зв’язків (здійснює функції керівництва, регулювання і контролю в галузі зовнішньої торгівлі, виробляє распорядження і стежить за їх виконанням), митні органи (контролюють екс-импортні потоки на митному кордоні країни, розробляють митні правила, стягують митні збори тощо), центральний банк (важлива роль в управлінні ЗЕД, валютно-фінансовими інструментами і регулюванням курсу національної валюти, що впливає на експортно-імпортні потоки), експортно-імпортний банк(здійснює кредитні й розрахункові функції від імені уряду), центральне статистичне управління, міністерство закордонних справ (визначає зовнішньополітичні орієнтири), податкові відомства. До неурядових інститутів відносять групу «Світового банку» МБРР, МФК, БАГІ; МВФ, ЄБРР. Крім того існує ряд інститутів з регулювання ЗЕД: економічні органи системи ООН (ЕКОСОР, ЄЕК, ЕСКАТО…), галузеві економічні організації (ЮНЕСКО, ВООЗ…), регулювання зовнішньої торгівлі (ГАТТ, СОТ, ЮНКТАД..), регіональні економічні союзи (ЄЕС, АСЕАН, НАФТА…), інвестиції та промисловий розвиток (СБ, ЄБРР…) та інші. Що стосується міжнародної торгівлі, то тут є ряд багатосторонніх торгівельних угод: Генеральна угода з тарифів та торгівлі; Угода про сільське господарство, Угода про технічні бар’єри в торгівлі, Угода про пов’язані з торгівлею інвестиційні заходи, Угода про процедури ліцензування імпорту, Угода про субсидії та компенсаційні заходи та інше. Акти: Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (ЮНСІТРАЛ), Керівництво для складання договору про зустрічну закупівлю (ЄЕК ООН) тощо

12. Державне регулювання міжнародного бізнесу в Україні: його принципи (10), інститути (5) й акти. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур здійснюється на основі положень, викладених у Законі Ук­раїни „Про зовнішньоекономічну діяльність", є основоположними для всіх суб'єктів бізнесу і повинні враховуватися при організації цього виду діяльності. Тому суб'єкти господарської діяльності України, в то­му числі й іноземні, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються певними принципами: 1. Принцип суверенітету народу України на здійснення зовнішньоекономічної діяльності: виняткове право народу України самостійно і незалежно здійсню­вати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами України;-зобов'язання України неухильно виконувати всі угоди та зобов'я­зання України у сфері міжнародних економічних відносин. 2. Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва: -право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; -право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її у будь-яких формах, не заборонених законами України; -обов'язкове додержання при здійсненні зовнішньоекономічної ді­яльності порядку, встановленого законами України; -виняткове право власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльно­сті на отримані результати цієї діяльності. 3. Принцип юридичної рівноправності та недискримінації: -рівність перед законом усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності; -заборона будь-яких (крім передбачених цим Законом) дій держави, результатом яких є обмеження прав та дискримінація суб'єктів зов­нішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господар­ської діяльності за формами власності, місцями розташування та ін­шими ознаками; -недопустиме обмеження діяльності з боку будь-яких суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом. 4. Принцип верховенства закону: -регулювання зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; -заборона використання підзаконних актів та актів управління місцевих органів, які в будь-якій формі створюються для суб'єктів зовніш­ньоекономічної діяльності менш сприятливі умови, ніж встановлено законами України. 5. Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності полягає в тому, що Україна як держава забезпечує захист інтересів усіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за її межами і згідно з нормами міжнародного права. 6. Принцип еквівалентності обміну полягає в недопустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур, суб'єктів бізнесу здійснюється:1)державою, в особі її органів, та в межах їх компетенцїї; 2)недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами; торговими палатами; асоціаціями; спілками та іншими організаціями координаційного типу), які діють на основі засновницьких документів; 3)суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на основі відповідних координаційних договорів, які укладаються між ними. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності відбувається тільки на основі законів України, актів тарифного та нетарифного регулюван­ня, які видаються державними органами у межах їх компетенції, еко­номічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та ін.), а також рішень недержавних органів управління економікою та угод між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у межах законів та у випадках, якщо вони не суперечать законам. Іншим державним та недержавним органам забороняється займа­тися регулюванням зовнішньоекономічної діяльності. До органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності в Україні належать: Верховна Рада (вищий орган), Кабінет Міні­стрів, Національний банк, Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі, державне управління митного контролю (виконавчі органи). Акти: ЗУ «О ЗЕД», ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ЗУ «Про застосування заходів щодо імпорту в Україні», ЗУ «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», ЗУ «Про захист національного товаровиробника від субсідованого імпорту».

13. Роль неурядових організацій у регулюванні міжнародного бізнесу (20) Міжнародні організації відіграють усе більшу роль у міжнародних економічних відносинах. Через канали цих організацій проходить значна частка світових інвестицій, купівля та продаж валюти для фінансування експорту та імпорту. Основні міжнародні фінансові інституції обєднані під загальною назвою «Світовий банк»: МБРР, МФК, БАГІ. Міжнародний банк реконструкції та розвитку своєю метою ставить сприяння економічному прогресу країн що розвиваються, банк надає позики цим країнам для підняття життєвого рівня, покращення економічного розвиту. Міжнародна фінансова корпорація сприяє приватним підприємствам що розвиваються, фінансує проекти приватного сектора, надає консультативні послуги і допомоги із проблем інвестицій. Багатостороннє агенство гарантій інвестицій, основна мета – поширення потоку іноземних інвестицій шляхом їх страхування від некомерційного ризику і створення сприятливого клімату для інвесторів. Міжнародний валюний фонд – розробка економічної політики, слідкування за монетарною, фінансовою політикою та надання позик країнам-членам з платіжними проблемами. Європейсьий банк реонструкції та розвитку – фінансування малого та середнього бізнесу в країнах Центральної та Східної Європи. Крім того існує ряд інститутів з регулювання ЗЕД: 1- економічні органи системи ООН (ЕКОСОР, ЄЕК, ЕКА,ЕКЛА, ЕКЗА, ЕСКАТО). Наприклад, ЕКОСОР займається координацією екон. та соц. Діяльності ООН та її спеціалізованих установ. ЕКА проводить дослідження, розробляє рекомендації та консультує уряди країн-членів, здійснює практичні заходи щодо економічного розвитку та співробітництва африканських держав. 2-галузеві економічні організації (ЮНЕСКО, ВООЗ…), 3-регулювання зовнішньої торгівлі (ГАТТ, СОТ, ЮНКТАД..), 4- регіональні економічні союзи (ЄЕС, АСЕАН, НАФТА…), 5- інвестиції та промисловий розвиток ( СБ, ЄБРР…) та інші.

14. Методи державного регулювання міжнародного бізнесу (20): економічні (10); адміністративні (10) Методи управління ЗЕД тісно повязані з принципами управління, тому що виступають способом реалізації принципів.При управлінні ЗЕД спираються на застосування 2 груп методів: адміністративних та економічних. Основними інструментами економічних методів є: -митні тарифи на товари, збори, ціни на товари, які ввозяться чи вивозяться; -акцизний збір; -норми амортизації на імпортне обладнання;-процентні ставки на отримання кредитів, а також по страхуванню кредитів іноземних інвестицій. Основними інструментами адміністративних методів є: -ліцензування та квотування експорту та імпорту; -заборона окремих видів експорту чи імпорту; -заходи у відповідь на дискримінаційні дії іноземних держав; -заходи проти недобросовісної конкуренції; -розгляд спорів, які виникають при здійсненні ЗЕД.

 

16. Опішить особливості американського (США) національного стереотипу та їхній вплив на бізнесові стосунки. 1. Жесткий прагматизм, ориентация на реальное, приносящее пользу дело, уважение и стремление к материальному достатку и зарабатыванию денег. 2. Целевой динамизм: американец всегда видит жизненные, деловые, личные и иные цели, которых он хочет достигнуть, и постоянно заряжен на действия по их достижению. Прогресс постоянное стремление к обновлению (цель—действие—достижение—новая цель-) стали идолом, которому поклоняется вся нация. 3. Уважительное отношение ко времени как важнейшему деловому ресурсу. Выражение «время — деньги» в этом смысле очень американское по своему содержанию, поскольку жесткая ориентация на реальное дело, сулящее соразмерный доход, заставляет именно через эту призму смотреть на время. 4. Глубочайший индивидуализм и уверенность в том, что только ты сам можешь все сделать длясебя, и соответственно исключительная самостоятельность в принятии и реализации решений, равно как и полная готовность нести за них всю необходимую ответственность. Именно с этой чертой американского характера связано крайне скептическое отношение к помощи государства и вообще к роли власти в жизни индивидуума. 5. Отношение к другим людям и коммуникативные качества американца характеризуются общей дружественностью, откровенностью и искренностью, готовностью к сотрудничеству и поиску разумных компромиссов, стремлением к получению всей нужной информации и готовностью обмениваться ею с партнерами. В этом отношении американцы очень болезненно реагируют на любые проявления нечестной игры, будь то неискренность партнера, утаивание информации и просто банальный обман. 6. Жесткое разделение делового и личного в американской деловой практике и в поведении вообще. Поскольку же в нашем менталитете эта слабость проявляется достаточно сильно (скажем, дружеские отношения с партнером ведут к нестрогому выполнению обязательств по договору), следует особенно контролировать такого рода моменты именно в отношениях с американцами. 7. Патриотизм и гордость за успехи и положение США в мире переходят в определенные проявления этноцентризма: здесь и особая роль страны в мире, и благотворность американской духовной экспансии, и образцовая демократия, которую должно копировать всем, и ряд других моментов того же рода.

17. Опишіть особливості англійського національного стереотипу та їхній вплив на бізнесові стосунки. 1. Прагматичность, ориентации на дело и действие, жизненный здравый смысл. При всем этом в англичанах не наблюдается американской страсти к деньгам и увеличению дохода как к главному мерилу жизненных достижений. Скорее, англичанин относится к бизнесу как к игре и спорту: он, естественно., всячески заботится о прибылях и хорошем состоянии дела, но столь же важно для него и то, что называется спортивным азартом, получением интересного состязания и увлекательной игры. 2. Нелюбовь к умозрительным проектам, за которыми не стоит реального дела. Попытка убедить англичанина посредством искусно построенного плана и проекта, их детальной проработки на бумаге будет куда менее эффективна, нежели демонстрация деловых качеств партнера в действии. 3. Глубоко укоренившееся и укреплявшееся в национальном сознании чувство собственною достоинства: именно оно естественно подводит англичанина к осознанию необходимости соблюдения этических норм и общепринятых традиционных правил, даже если эти нормы и правила не записаны ни в каких законах. Внутреннее достоинство не позволяет человеку потерять контроль над своими страстями и эмоциями. 4. Глубочайшее уважение к традициям: национальным, государственным, семейным и другим. Этот традиционализм также может принимать разные формы и, в частности, форму известного консерватизма, проявляющегося в разных сторонах образа жизни и мышления. 5. Определенный этноцентризм, но в сравнении с американским он существенно более скрытый, исключительно корректный и как правило, не проявляющийся в формах, задевающих национальные чувства других людей.

18. Опишіть особливості французького національного стереотипу та їхній вплив на бізнесові стосунки. 1. Интеллектуализм, любовь к искусству, гармонии и красоте проявились в сфере деловой жизни. Практика показывает, что ни одна европейская нация не занимается построением высокосовершенных планов, проектов и программ так истово, как французы. Процесс познания, выстраивания совершенной логической схемы, обработки ее деталей — все это своего рода стихия, в которой природный француз чувствует себя в своей среде. 2. Робость и нерешительность французов в сфере реализации и практического выполнения всего задуманного на бумаге. И есть интересное объяснение этого феномена: поскольку действительность во многом алогична и нередко иррациональна, плохо укладывается в гармоничные логические схемы и требует сиюминутных, критичных по времени решений, а все это категорически выпадает из французского национального характера, то такое отношение к реализации планов и проектов и есть естественная реакция природного француза. 3. Нелюбовь к компромиссам и большая, чем у других наций, склонность к конфликтам и спорам при решении разных проблем. Любой поиск компромисса так или иначе нарушает первоначальную законченность плановой логичной схемы, которая и должна была эффективно решить проблему. Когда же в столкновении с действительностью схема оказывается во многом негодной и требуется компромисс («неэлегантное» и «не строго логичное» решение), то реакция француза — конфликт и спор (хочется добиться, чтобы «красивая схема победила!). 4. Никто так не раскован, свободен от условностей, так естествен н так отличается живостью характера, искрящимся юмором и находчивостью, как французы в неофициальной обстановке. Присущее нации стремление к красоте и эстетичности проявляется в самых причудливых и нередко шокирующих иностранцев формах, правда, смягчаемых природным изяществом, тактом и высокой культурой общения.

19. особливості НІМЕЦЬКОГО національного стереотипу та їхній вплив на бізнесові стосунки. 1) Немцы отличаются трудолюбием, прилежанием, пунктуальностью, бережливостью, рациональностью, организованностью, педантичностью, скептичностью, серьезностью, расчетливостью, стремлением к упорядоченности. Если вы хотите вызвать уважение своих немецких коллег, старайтесь им подражать в этих качествах. 2)Немцы аккуратны и не стремятся к изысканности в одежде. Обычно их деловые и выходные туалеты не отличаются шикарностью: они скромны и неброски. 3) Если во время перерыва переговоров вам предложили пообедать или поужинать в ресторане, то следует знать, что предложивший вас деловой партнер вовсе не обязательно собирается оплатить счет. Если не было оговорено иное, немцы раздельно оплачивают счет в 4)Жители Германии очень консервативны, к нововведениям относятся с недоверием, предпочитая старое, знакомое, хорошо себя зарекомендовавшее. 5) немцы очень постоянные люди, мало подверженные минутным переменам в настроении.
6)Немцы обладают невероятным самообладанием. 7)В Германии не стоит пытаться сохранить что-либо в тайне, что известно одному немцу, обязательно станет достоянием всей страны. Происходит так из-за убеждения, что любая информация должна быть общедоступной.
8)Деловые связи с немецкими фирмами можно установить путем обмена письмами с предложениями о сотрудничестве. Можно использовать принятую в Германии практику организации сотрудничества через агентские и посреднические фирмы. 9)Высокий профессионализм и безусловное выполнение принятых на себя обязательств способствуют налаживанию долгосрочных деловых связей с немецкими фирмами. При встрече с делегацией из Германии нужно всегда помнить: первое — точность, пунктуальность, опрятность. Второе, во всем должны быть ясность и порядок. На столе переговоров все должно быть аккуратно разложено. Вопросы должны быть тщательно подготовлены, заранее написаны на специальной бумаге. Третье, не вступать в переговоры, если вы еще не уверены и сами для себя не решили, как правильно сформулировать или, как правильно поставить данный вопрос. Четвертое, немцы пристально следят за четкой последовательностью и логикой в обсуждении всех вопросов. В ходе переговоров немцы профессиональны и официальны. Они обычно ожидают от вас того же. Обращаться к ним следует по фамилии, например, “господин Бауэр”, а не по имени, как принято у американцев. В Германии очень редко приглашают деловых партнеров домой. Если же Вам поступает такое приглашение, то не забудьте букет цветов для хозяйки дома.

20) Російський національний стереотип Середньостатистичний російський підприємець має такі риси: 1)Приділяє увагу загальній меті, на відміну від американців, які головним вважають шляхи її досягнення. 2)схильний розробляти дуже схематичні бізнес-плани (формальні), а вже потім доопрацьовувати їх в процесі реалізації. 3)на перше місце ставить індивідуалізм, успіх, кар’єру,фінансове становище. 4)на відміну від англійців та японців, росіяни не бережуть своїх традицій, а намагаються якнайшвидше замінити їх новими. 5)при ділових відносинах із росіянами слід враховівати те, що у них відсутнє саме поняття жорсткого розподілу ділового та особистого. 6)росіянину незнайома «золота середина» в проявах своїх почуттів (радість чи горе). 7)полюбляє жартувати, навіть над самим собою. 8) не любить надто ризикувати, хоча дуже азартний. 9)властива швидка зміна настрою, імпульсивність, принциповість, нестандартність рішень. 10)росіянам властива схильність до ведення тіньового бізнесу, оптимізації схем оподаткування, специфічному проходженню митного контролю. 11) працездатність значно підвищується, навіть на шкоду особистому життю, за умов належного ступеня (високого) матеріального стимулювання.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 121; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.89.200.155 (0.011 с.)