Перелік і основний зміст тем курсу

«ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ»

Модуль 1. Теоретичні основи вікової психології.

ТЕМА 1. Вікова психологія як наука.

 

Поняття вікової психології як наукової психологічної дисципліни, предмет вікової психології, її методи дослідження. Зв'язок вікової психології з іншими науками. Завдання вікової психології.

 

ТЕМА 2.Специфіка психічного розвитку дитини.

 

Характеристика поняття «розвиток», стратегії дослідження психічного розвитку дитини, характеристика поняття «психічний розвиток», філогенез та онтогенез. Рушійні сили розвитку, фактори розвитку (спадковість та середовище).

 

ТЕМА 3. Віковий розвиток у психоаналітичній теорії і епігенетичній теорії розвитку особистостіЕ.Еріксона.

 

Структура особистості за З. Фрейдом, захисні механізми психіки у психоаналізі (витіснення, проекція, регресія, сублімація). Стадії психічного розвитку за Фрейдом (оральна, анальна, фалічна, латентна, генітальна). Зв'язок концепції Еріксона з поглядами Фрейда. Стадії життєвого шляху за Еріксоном. Поняття егоідентичності та групової ідентичності.

 

ТЕМА 4. Концепція інтелектуального розвитку Ж.Піаже.

 

Загальне поняття про концепцію Ж.Піаже, поняття асиміляції та акомодації. Періоди та стадії розвитку інтелекту за Ж.Піаже (сенсомоторний інтелект, конкретно-операціональний інтелект, формально-операціональний інтелект). Тести, створені Піаже для дослідження дитячого інтелекту.

 

ТЕМА 5. Вітчизняна традиція у віковій психології (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін).

 

Погляди Л.С.Виготського на розвиток вищих психічних функцій. Закони психічного розвитку, сформульовані Виготським. Поняття зони актуального розвитку та зони найближчого розвитку. Культурно-історична концепція Л.С.Виготського. Теорія діяльності О.М.Леонтьєва. Теорія формування розумових дій П.Я.Гальперіна. Концепція учбової діяльності Д.Б.Ельконіна та В.В.Давидова.

 

 

Модуль 2. Психологічний розвиток дитини до школи.

 

ТЕМА6. Характеристика психічного розвитку дитини першого року життя.

 

 

Новонародженість. Криза новонародженості. Період немовляти: соціальна ситуація розвитку, основні психологічні новоутворення, провідна діяльність. Криза першого року життя.

 

ТЕМА7. Ранній дитячий вік (1-3 роки).

 

Раннє дитинство: соціальна ситуація розвитку, основні психологічні новоутворення, провідна діяльність. Криза трьох років.

 

 

ТЕМА8. Дошкільне дитинство.

 

Дошкільне дитинство: соціальна ситуація розвитку, основні психологічні новоутворення, провідна діяльність. Криза семи років. Ознаки психологічної готовності до навчання у школі.

 

 

Модуль 3. Психологічний розвиток у шкільні роки та у дорослому віці.

 

ТЕМА9.Психологія молодшого шкільного віку.

 

Молодший шкільний вік: соціальна ситуація розвитку, основні психологічні новоутворення, провідна діяльність. Криза початку підліткового віку.

 

ТЕМА 10.Психологія підліткового віку.

 

Підлітковий вік: соціальна ситуація розвитку, основні психологічні новоутворення, провідна діяльність. Криза закінчення підліткового віку.

 

ТЕМА11.Психологія юнацького віку.

 

Юнацький вік: соціальна ситуація розвитку, основні психологічні новоутворення, провідна діяльність. Криза юнацького віку («зустрічі з дорослістю»).

 

ТЕМА12.Психологія зрілого віку.

 

Зрілий вік: соціальна ситуація розвитку, основні психологічні новоутворення, провідна діяльність. Криза середнього віку. Старечий вік, криза закінчення життя.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ «ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ»

№ з/п	Назва розділів, тем та їх зміст	Кількість годин
лекційних	практичних	на самостійну роботу
Модуль №1. Теоретичні основи вікової психології.
1.	Вікова психологія як наука.
2.	Специфіка психічного розвитку дитини.
3.	Віковий розвиток у психоаналітичній теорії і епігенетичній теорії розвитку особистості Е.Еріксона.
4.	Концепція інтелектуального розвитку Ж.Піаже.
5.	Вітчизняна традиція у віковій психології (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін).
Модуль №2.Психологічний розвиток дитини до школи.
6.	Характеристика психічногорозвиткудитинипершого року життя.
7.	Ранній дитячий вік (1-3 роки).
8.	Дошкільне дитинство.
Модуль №3. Психологічний розвиток у шкільні роки та у дорослому віці.
9.	Психологія молодшого шкільного віку.
10.	Психологія підліткового віку.
11.	Психологія юнацького віку.
12.	Психологія зрілого віку.
	Всього:

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФОРМИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Сучасні вимоги до організації навчального процесу продиктовані необхідністю підготовки конкурентоспроможних фахівців. Однією з неодмінних умов ефективного застосування навчальних програм в підготовці майбутніх фахівців є забезпечення високого рівня самостійної роботи студентів, при якому вона має стати одним із важливих факторів формування професійних якостей особистості. Самостійна робота має пошуковий характер і характеризується постійною потребою самостійно вивчати і вирішувати певні завдання і проблеми, як в процесі навчання, так і в професійній діяльності.

Формування і розвиток самостійної роботи студентів здійснюється шляхом її планомірної організації на основі високого науково - методичного рівня проведення теоретичних і практичних видів навчальних занять. Навчальні заняття та організація самостійної роботи виступають як єдиний цілеспрямований процес підготовки фахівців. Формування високого рівня самостійної роботи створює, природним шляхом, можливості для переносу акцентів в навчальному процесі на самостійне вироблення у студентів міцних професійних знань і умінь. Високий рівень самостійної роботи студентів є підґрунтям для їхньої творчості, ініціативності, активності в процесі навчання і майбутньої професійної діяльності.

Організація самостійної роботи студентів з дисципліни «Вікова психологія» передбачає активізацію їх пізнавальної діяльності методами самонавчання з метою засвоєння, розширення і поглиблення знань, умінь та навичок на основі здійснення комплексу управлінських рішень:

- безпосередня участь викладачів в самостійній роботі студентів шляхом: відповідного викладання дисципліни, проведення консультацій, семінарів, розробку науково-методичного забезпечення та здійснення ефективних контрольних заходів;

- з метою організації, плануванні і контролі самостійної роботи розробка деканатами факультету за участю куратора групи індивідуального плану роботи студента, до складу якого входить графік організації і контролю самостійної роботи.

В плануванні, організації і контролі самостійної роботи студентів беруть участь всі викладачі, які працюють на відповідному курсі спеціальності та розробляють графіки організації і контролю самостійної роботи по своїй дисципліні з відображенням в них тижневого обсягу самостійної роботи, запланованих самостійних робіт, видів і строків контрольних заходів. Форма графіку організації і контролю самостійної роботи студентів наведена у додатках.

Тематика самостійної роботи та норми затрат часу студентів для неї формується відповідно до теоретичної складової, визначеної навчальною програмою курсу.

Методичні рекомендації щодо самостійної роботи містять орієнтири для вивчення теоретичного матеріалу, вказівки відносно джерел отримання основного та додаткового змісту навчального матеріалу та вказівки до виконання завдань з дисципліни.

Однією із форм організації самостійної роботи є конспектування. Конспект лекції – показник активності роботи студента на лекції, уміння творчо сприймати ним зміст програмного матеріалу. Змістовне конспектування мотивує необхідність глибокого вивчення навчальної літератури, дозволяє зробити самостійну роботу цілеспрямованою.

Загальні вимоги до ефективного конспектування лекційного матеріалу:

- студент має бути теоретично підготовлений до конспектування за темою дисципліни, лекції;

- при конспектуванні необхідно прослуховувати окремі положення лекції, робити з неї узагальнені висновки та лише їх конспектувати;

- визначення необхідно конспектувати в повному обсязі;

- подану навчальну інформацію за темою лекції необхідно конспектувати стисло, використовуючи індивідуальні способи укорочення речень;

- подану навчальну інформацію за темою лекції доцільно конспектувати у вигляді логічних конспектів-схем.

Для полегшення сприйняття та конспектування навчального матеріалу кожний студент повинен використовувати літературу з курсу дисципліни. Літературу необхідно отримати в бібліотеці на початку семестру, і користуватися нею не тільки на аудиторних заняттях, а також при виконанні самостійної домашньої роботи, завдань за модулями. Паралельно з цим доцільно використовувати навчальний матеріал у вигляді схем, рисунків і діаграм, якій містить література з курсу дисципліни або який подається викладачем в аудиторії.

З метою активізації розумової діяльності під час лекції та застереження уваги студентів на тих положеннях, які необхідні для вивчення нового матеріалу, стимулюванні потреби у студентів в поглибленні одержаних знань, оцінки засвоєння матеріалу лекції,необхідним є:

- проведення стислого опитування (5-7 хвилин) на початку лекції по тих положеннях раніш вивченого матеріалу, які необхідні для розкриття матеріалу, який наново вивчається;

- проведення стислого опитування (5-7 хвилин) наприкінці лекції по положеннях за темою проведеної лекції.

Опитувальні листи являють собою перелік елементарних питань по матеріалу лекції, на які студенти, активно її слухаючи (працюючи), можуть без утруднень надати відповідь. Питання мають бути нестандартними, відповіді на які неможливо зразу, без осмислювання, отримати з конспектів лекцій.

Після заповнення опитувальних листів вони повертаються викладачеві. На початку чергової лекції викладач інформує студентів про результати опитування. Результати опитування також використовуються викладачем для оперативного реагування на стан самостійної роботи. Частота видачі опитувальних листів варіюється викладачем.

 

Однією із форм організації самостійної роботи студентів є практичні заняття.

При проведені практичної роботи кожен студент виконує своє індивідуальне завдання. Індивідуалізація практичної роботи сприяє активізації творчого пошуку студентів, розвитку їх самостійності в виконанні завдання.

З метою підвищення рівня самостійності при виконанні практичних завдань застосовуються наступні методи навчання:

- інструктаж – короткі і чіткі вказівки щодо виконання тих чи інших дій;

- тренувальні вправи - виконання завдань з теми практичної роботи за наведеним у методичних вказівках зразком;

- творчі вправи - виконання ускладнених, пошукових завдань з теми практичної роботи на основі наявних знань, вмінь та навичок студента;

- дослідницькі вправи – проведення завдань дослідницького характеру.

З метою удосконалення організації самостійної роботи студентів на підсумкових практичних роботах проводяться атестаційні тестування студентів за пройденим матеріалом.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Крім аудиторних занять, навчальні плани з навчальної дисципліни «Вікова психологія» передбачають самостійну роботу студентів, яка має на меті формування пізнавальної активності, засвоєння основних вмінь та навичок роботи з навчальним матеріалом, поглиблення та розширення вже здобутих знань, підвищення рівня організованості студентів.

Особливої уваги при самостійному опрацюванні зазначеної в навчально-тематичному плані тематики потребують розділи, за якими не передбачено лекції.

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та навичками:

• організації самостійної навчальної діяльності;

• самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

• праці з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-популярною літературою;

• конспектування літературних джерел;

• роботи з довідковою літературою;

• опрацювання статистичної інформації.

Кожен студент повинен вміти раціонально організовувати свою навчальну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного навчання був реальним і його виконання давало плідні наслідки у навчальному процесі.

Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент витрачає роботі в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання алфавітного й тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу, знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з літературними джерелами студентові корисно скласти бібліографію, заповнити бібліографічні картки на необхідні книги, брошури або статті. Для роботи у провідних бібліотеках Києва студенту треба знати їх структуру, спеціалізацію окремих підрозділів, вміти користуватися різноманітними каталогами, правильно заповнювати бланки вимог на літературу тощо.

Відібрана для самостійного опрацювання література може бути різною і за обсягом наукових даних, і за характером їхнього викладу. Потрібно відібрати необхідний для опрацювання матеріал (глави, розділи, підрозділи тощо), а також розсортувати його за важливістю (що для детального вивчення, а що для ознайомлення). Процес читання має відбуватися повільно, вдумливо, до незрозумілих питань слід обов’язково повертатися, наводити додаткові довідки, щоб зрозуміти сутність думки автора. Значення незнайомих термінів треба одразу ж з’ясовувати за тлумачними словниками, енциклопедіями або спеціалізованими довідниками. У процесі роботи з літературою корисно робити виписки найважливіших думок, формулювань, висловів на окремих аркушах паперу із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез. Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого літературного матеріалу. Він має бути стислим, змістовним і записаним своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки, вислови треба записувати в конспект повністю, даючи посилання на автора, джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо дотримуватися логічного зв’язку окремих складових тексту. У конспекті можна підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і робити помітки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого матеріалу сприяє процесу мислення, активізує вміння формулювати свої думки в короткій змістовній формі, допомагає кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Для цілісного уявлення про навчальну дисципліну «Вікова психологія» студентові необхідно користуватися довідковою літературою: енциклопедіями, енциклопедичними словниками, галузевими довідниками тощо.

Вивчення курсу «Вікова психологія» супроводжується складанням схем, графіків, таблиць з їхнім подальшим аналізом. Схеми, які складають студенти, повинні бути наочними, змістовними, логічно обґрунтованими. Великий обсяг цифрової, психологічної інформації доцільно зводити у таблиці, це впорядковує дані, робить їх зручнішими для сприйняття.