Рекогностування території проведення геодезичних робіт.

Рекогносцировка – це обстеження території де буде проведена геодезична зйомка.

Мета проведення рекогносцировки – огляд та обстеження місцевості з метою вибору положення опорних пунктів для обґрунтування топографічної зйомок, що супроводжується попередніми розрахунками висоти геодезичних

Изм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

РОЗДІЛ 3

сигналів в опорних пунктах, забезпечення видимості між ними, побачити їх технічний стан, оцінити особливості рельєфу та місцеві перешкоди.

Територія ПАТ «Дніпроважмаш» має дуже щільну забудову (рис5). На території розташований великий виробничий комплекс, який складається із адміністративних та виробничих будівель і споруд, доріг з твердим покриттям і залізничних колій. Виробничий коплекс має шість основних виробничих металургійного та механічно-обробного цехів. Для кожного цеху організований залізничний під’їзд. Територію виробництва відмежована залізобетонним парканом.

На території знаходяться надземні та підземні інженерні комунікації різного призначення, які теж являються об’єктами знімання. При ретельному обстеженні комунікацій, було виявлено їх технічний стан (діючі або не діючи), уточнені положення на плані їх повороти та напрямок прокладення. Зібрана інформація про число прокладань, колодязів, про розміри діаметрів і матеріал труб, тиск в газовій мережі, напругу в кабельних мережах й інші технічні відомості, які повинні бути відображені на плані цифровому плані місцевості.

Рис.5. Територія ПАТ «Дніпроважмаш»

Изм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

РОЗДІЛ 3

Поблизу території виробництва розміщені діючі пункти державної геодезичної мережі четвертого класу №6697, №7690, детальна характеристика відображена в таблиці 1. Пункт №6697 розташований з південної сторони поблизу вул. Данила Галицького та вул. Шаляпіна (рис.6). Пункт №7690 розташований з західної сторони по вул. Деземівська (рис.7).

Рис.6. Схема розташування пункту №6697

 

Изм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

РОЗДІЛ 3

Рис.7. Схема розташування пункту №7690

При огляді геодезичних пунктів встановлено те, що вони мають надійну конструкцію, та закріплені в ґрунтовій поверхні у вигляді металевої труби діаметром 60 мм, що утримуються на залізобетонному пілоні 140х140 мм на глибині близько 1 метра. Глибина залягання від ґрунту до центру знака 300мм. Пізнавальними ознаками є невеликі кургани над пунктами та установлені поряд таблички на яких вказані номери. Стан геодезичний пунктів задовільний, вони можуть слугувати надійною опорою для побудови зйомочної мережі на території виробництва ПАТ «Дніпроважмаш».

При рекогностуванні території ПАТ «Дніпроважмаш», визначена

Изм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

РОЗДІЛ 3

попередня схема прокладання полігонометричних ходів першого розряду (рис.8), перевірена взаємна видимість між пунктами.

Рис.8. Схема прокладення полігонометричних ходів першого розряду.

 

Визначені місця для закладання пунктів, які будуть забезпечувати їх непорушність і довготривале зберігання. В залежності від ситуації на місцевості геодезичні пункти планується закріпити центрами тривалого зберігання, які відображені на рис.9.

Рис.9. Типи геодезичних центрів: а) металева труба; б)металевий стержень; в) металевий костиль.

На кожний встановлений геодезичний пункт будуть складені кроки

Изм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

РОЗДІЛ 3

прив’язки до постійних предметів на місцевості (кути будівель та споруд, огорож та центрів люків та ін.).

РОЗДІЛ 4.

ПРОЕКТ ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ, ЩОДО СТВОРЕННЯ ЦИФРОВОГО ПЛАНУ МІСЦЕВОСТІ.

Изм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

РОЗДІЛ 4. ПРОЕКТ ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ, ЩОДО СТВОРЕННЯ ЦИФРОВОГО ПЛАНУ МІСЦЕВОСТІ

Розроб.

Улько М.М.

Перевір.

Бегічєв С.В.

Реценз.

Н. Контр.

Утверд.

Проект геодезичних робіт, щодо створення цифрового плану місцевості М 1:500 на території виробництва ПАТ «ДНІПРОВАЖМАШ» за адресою: вул. Сухий Острів, 3, Ленінський район, м. Дніпропетровськ

Літ.

Аркушів

ПДАБА

РОЗДІЛ 4. ПРОЕКТ ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ, ЩОДО СТВОРЕННЯ ЦИФРОВОГО ПЛАНУ МІСЦЕВОСТІ.

4.1. Створення планової геодезичної основи.

Створенні планових геодезичних мереж методом полігонометрії складається з таких етапів робіт:

- проектування полігонометричних мереж;

- рекогностування полігонометричних ходів;

- виготовлення і закладання центрів;

- вимірювання кутів;

- вимірювання сторін;

- прив’язка полігонометричних мереж до пунктів вищого класу;

- попередня обробка результатів польових спостережень;

- вирівнювання та обчислення полігонометричних ходів.

Полігонометричні ходи першого розряду прокладаються на території ПАТ «Дніпроважмаш» з метою згущення мереж 4 класу при створенні планової основи для геодезичних знімань.

Як визначено раніше, в дипломній роботі для створення планової геодезичної основи обраний метод полігонометрії. Проектована геодезична основа будується з пунктів полігонометрії першого розряду опираючись на вихідні пункти Держаної геодезичної мережі четвертого класу №6697, №7690.

Для виконання робіт буде використовуватись тахеометр Nikon DTM-322 точність якого складає 5″. Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії виконуються способом вимірювання окремого кута за триштативною системою. Центрування приладу та візирних марок виконуються з точністю 1 мм. Вимірювання окремого кута в одному заході здійснюється в 2 півзаходи.

Перший півзахід:

а) наводять попередньо візирну вісь зорової труби при КЛ на ліву

Изм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

РОЗДІЛ 4

(задню у ході) марку, закріплюють алідаду, встановлюють на лімбі розраховану для даного заходу установку (краще встановити відлік на 0.1–0.2′ більший від розрахованого);

б) виконують наведення приладу на ліву марку і беруть двічі відлік;

в) виконують наведення приладу на праву марку і беруть двічі відлік.

Другий півзахід:

г) переводять трубу через зеніт, наводять прилад на праву марку і двічі беруть відлік;

д) виконують наведення на ліву марку і двічі беруть відлік.

При цьому в межах одного заходу алідаду обертають тільки за ходом годинникової стрілки або тільки проти ходу годинникової стрілки.

З двох півзаходів обчислюють середнє значення кута в заході.

Кількість заходів вимірювання кута вибирається згідно з табл. 3.

Для нашого випадку кількість проведених заходів при вимірюванні кута складатиме чотири.

Таблиця 3

Кількість заходів вимірювання кутів у полігонометрії

Точність приладу	Клас або розряд
4 клас	1 розряд	2 розряд
1″		–	–
2″ 5″	–

 

Допуски при вимірюваннях окремого кута в одному заході і між заходами приводяться в табл. 4.

 

Изм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

РОЗДІЛ 4

Таблиця 4

Допуски при вимірюваннях окремого кута

Елементи вимірювання	При точності приладу
1″	2″	5″
Різниці в значеннях одного і того самого кута, що отримані з двох півзаходів	6″	8″	0′, 2
Коливання значення кута з різних заходів	5″	8″	0′, 2

 

Оскільки, при геодезичному знімання ми будемо використовувати електронний тахеометр, то одночасно буде проводитись і тригонометричне нівелювання для визначення висоти пунктів геодезичної основи.

Схема з характеристиками прокладення полігонометричного ходу відображена на рис.10. Полігонометричних хід створений в проекті має зігнуту конфігурацію.

Рис.10. Схема планової основи побудована полігонометричним методом.

Изм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

РОЗДІЛ 4

Планова основа запроектована зігнутим ходом 1-го розряду від геодезичних пунктів 4 класу. Загальна довжина ходу – 3032,46 метрів, найменша сторона - 310,07 метрів, найбільша – 447,13 метрів. Кількість сторін у ході складає 9. Як бачимо запроектований хід відповідає нормативним вимогам до створення полігонометрії 1-го розряду, відповідно табл.2.

Оскільки для знімання заплановано використовувати електронний тахеометр, то одночасно буде виконано тригонометричне нівелювання і визначені висоти пунктів геодезичної основи.

Запроектовані на схема мережі підлягають попередній оцінці, при якій встановлюється очікувана точність полігонометричних мереж і відповідність її вимогам “Інструкції”[4].

 

4.2 Попередня оцінка точності створення планової мережі.

Перед виконання геодезичних робіт по створенню планової основи слід ознайомитись з нормативами точності їх створення.

При обґрунтуванні необхідної точності кутових вимірів слід виходити з того, що повинна забезпечувати необхідну точність полігонометричних ходів. Відносна помилка ходу не повинна перевищувати величини , яка передбачена “Інструкцією” [4], тобто повинна забезпечуватися умова

,

(4.1)

де ¦ — абсолютна нев’язка, [S] — периметр ходу,

=1/25000 для полігонометрії 4 класу;

=1/10000 для полігонометрії 1 розряду, для нашого випадку;

=1/5000 для полігонометрії 2 розряду.

Інструкція [4] вимагає виконувати кутові виміри з середніми

Изм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

РОЗДІЛ 4

квадратичними помилками 3″, 5″ і 10″ у 4 класі, 1 і 2 розряді відповідно.

Таким чином, для обчислення очікуваної середньої квадратичної помилки кінцевої точки полігонометричного ходу формула прийме вигляд.

(4.2)

де, m_S — середня квадратична помилка вимірювання сторін, яка в залежності від довжин сторін вибирається з табл. 2,

n — кількість сторін,

m_b — середня квадратична помилка вимірювання кутів, яка залежить від

Изм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

РОЗДІЛ 4

класу чи розряду полігонометрії і вибирається з табл. 2,

L — довжина замикаючої полігонометричного ходу, яку можна визначити з карти графічно, приклавши відстань від початкової до кінцевої точок ходу.

Після цього обчислюють очікувану абсолютну нев’язку полігонометричного ходу

,

(4.3)

і очікувану відносну нев’язку полігонометричного ходу

,

(4.4)

і порівнюють її з граничною відносною нев’язкою, що вибирається з табл.2

Отримана нев’язка порівнюється з допустимими значеннями, які регламентуються інструкцією [4], в нашому випадку це для полігонометрії 1 розряду.