Складання макету електронної карти

Для роботи над макетом електронної карти у меню “View” виберіть команду “Layout View” („Вид Макету”).

Далі, передусім, визначтесь з масштабом карти та розміром аркушу, на якому ви збираєтесь її роздрукувати. Не забудьте вказати довжини, координати в яких ви задавали ще на етапі прив’язки растрового зображення ВКМ. Для цього виберіть у меню “View” команду “Data Frame Properties” („Властивості Вікні Даних”). У вкладці “General” у випадному списку “Map” секції “Units” виберіть одиниці (якщо, наприклад, координати, що ви вводили з допомогою панелі інструментів “Georeferencing”, визначені в метрах, то виберіть “Meters”).

Перейдіть на вкладку “Data Frame” У полі праворуч від випадного списку “Fixed Scale” („Фіксований Масштаб”) і задайте знаменник масштабу.

УВАГА!

Під час роботи над макетом є доречним зафіксувати той масштаб, у якому ви збираєтесь роздрукувати карту, з тим, щоб він залишався незмінним, і ви могли надійно контролювати взаємне розміщення елементів карти – власне картографічного зображення, легенди, рамки, інших графічних елементів та додаткових написів. Справа в тому, що під час складання макету може виявитися, що ви забули зробити частину роботи, яка не може бути виконана у режимі “Layout View”, наприклад, виведення значень атрибутів по окремих об’єктах з допомогою інструменту (для цього вам доведеться повертатись у вид карти, вибравши команду “Data View” у меню “View”, оскільки в режимі “Layout View” цей інструмент недоступний). Якщо масштаб фіксований, то ви не зможете випадково збільшити чи зменшити масштаб та межі тієї території, на яку ви складаєте карту. Для цього виберіть опцію “Fixed Extent” (“Фіксоване охоплення”) у вкладці “Data Frame”. У панелі “Tools” погаснуть лупи збільшення і зменшення та „рука”. Якщо вам треба виконати певні дії в режимі карти “Data View”, знову використайте команду “Data Frame Properties”, і виберіть опцію “Automatic”у вкладці “Data Frame”. Будьте обережні, щоб не порушити композицію макету. Повернутись до вихідного масштабу та охоплення можна з допомогою стрілки повернення панелі “Tools”

 

У режимі “Layout View” ви бачите межі аркушу та розташування відносно них усіх елементів карти.

Натисніть правою кнопкою миші у робочому полі вікна програми (але за межами аркушу) і виберіть у контекстному меню команду “Page Setup” („Установка Сторінки”). У секції “Printer Setup” („Установка Принтера”) виберіть принтер у випадному списку “Name” ім’я принтеру, у випадному списку “Printer Page Size” виберіть розмір паперу. Якщо розмір вашої карти занадто великий для того принтеру, що підключений до комп’ютеру, то переконайтеся, що у віконці “Same as Printer” („Такий як Принтер”) секції “Map Size” („Розмір Карти”) немає пташки, і випадний список “Standard Page Size” доступний. У цьому списку задайте розміри аркушу, на якому може поміститись ваша карта. Виберіть орієнтацію сторінки (“Page Orientation”).

У будь-якому випадку макет карти містить рамку картографічного зображення. Якщо ви ще не додавали жодних шарів до нової карти, то рамка буде порожньою.

Якщо ви набрали до вікна карти з допомогою кнопки шари, то ви готові до автоматичної вставки легенди. Для цього у меню “Insert” („Вставка”) треба вибрати команду “Legend”, після чого відкривається вікно майстра легенди (“Legend Wizard”). В лівій частині цього вікна у списку “Map Layers” виберіть із допомогою лівої кнопки миші ті шари, що ви збираєтеся включити до легенди. Кнопкою або вибрані шари включаються до списку “Legend Items” („Елементи Легенди”). Якщо ви раптово додали той шар, що ви не планували включати до легенди, виберіть його в списку “Legend Items” та натисніть кнопку . Етапи роботи над легендою, а отже, і вікна майстра легенди, змінюються з натисненням кнопки “Next” („Далі”). У наступних вікнах можна призначити, відповідно: текст та шрифт назви легенди; формат межі, забарвлення та тіні області легенди; способи представлення зразків умовних полігональних та лінійних знаків; віддалі між елементами легенди, підписами, назвою та списком умовних позначень, словами в підписах умовних позначень. З натисненням кнопки “Finish” (”Готово”) легенда з’являється у робочій частині вікна макету.

Легенду можна відредагувати і після її вставки, для чого вибрати інструмент вибору графічних елементів (представлений на панелях “Tools” та “Draw”), виділити її лівою кнопкою миші, натиснувши на ній чи обвівши її рамкою натиснутою лівою кнопкою миші, і далі натиснути на легенді правою кнопкою миші та вибрати команду “Convert to Graphics” („Перетворити в Графіку”).

Iнструмент вибору графіки - один із найбільш уживаних у процесі роботи в програмі ArcGIS. Він забезпечує вибір а також графічних елементів (у тому числі написів, введених із допомогою інструменту тексту на панелі “Draw”), що є умовою виконання різноманітних операцій з ними.

Якщо вам треба вибрати кілька чи елементів, натисніть на кожному з них або обведіть їх рамкою, попередньо натиснувши кнопку та тримаючи натиснутою клавішу “Shift”.

Після цього тим же способом треба натиснути на графічному елементі, в який була перетворена легенда, натиснути на ньому правою кнопкою миші та вибрати команду “Ungroup” („Розгрупувати”). Графічний елемент поділився на окремі блоки – назва легенди та кожний рядок, що складається із зразку умовного позначення та тексту. Такі рядки можна розгрупувати точно так же, як і єдиний графічний об’єкт, в який на попередній стадії була перетворена легенда. Тепер легенда розпалася на низові графічні елементи, кожен з яких можна відредагувати як окремо, так і кілька (для цього їх можна вибрати, виділяючи кожний із них лівою кнопкою миші при натиснутій клавіші Ctrl.

Точно так же можна виділяти інші елементи карти. При цьому елемент оточується маркерами.

Якщо курсор миші навести на маркер, то він набуває вигляду доконечної стрілки. При цьому, натиснувши на кнопку миші, та не відпускаючи її, можна перемістити маркер, і, отже межу графічного елементу чи картографічного зображення, після чого відпустити кнопку, змінивши таким чином його розмір чи форму.

Для переміщення всього об’єкту виберіть його. Курсор миші, коли він перебуває на елементі, має вигляд чотириконечної стрілки. Натисніть ліву кнопку миші, та не відпускаючи її, пересуньте елемент. Відпустіть кнопку.

УВАГА!

Коли ви намагаєтеся виділити елемент карти, пам’ятайте, що може статися так, що один елемент лежить на іншому, наприклад, легенда на картографічному зображенні. Якщо за таких умов ви збираєтеся працювати з легендою, а виділеним виявилося картографічне зображення, повторіть операцію виділення елементу, натиснувши лівою кнопкою миші в область легенди, після чого вибір картографічного зображення буде скасовано, і виділеною буде легенда..

 

Через меню “Insert” можна також додати лінійний (“Scale Bar”) чи словесний (“Scale Text”) масштаб. Щоб додати таблицю атрибутивних даних, треба відкрити цю таблицю, натиснути кнопку “Options” внизу таблиці та вибрати команду “Add Table to Layout”.

До макету можна також копіювати тексти з формату Word, таблиці Excel, фрагменти файлів у графічному форматі (*.jpeg, *.bmp, *.tiff тощо) з допомогою кнопок копіювання та вставки стандартної панелі, точно як в Word та інших програмних пакетах компанії Microsoft.

З допомогою інструментів малювання панелі “Draw” ви можете додати графічні елементи.

Розташування елементів карти можна задавати з кращою точністю. Для цього треба виділити відповідний елемент, та, натиснувши його правою кнопкою миші, вибрати у контекстному меню команду “Properties”. З’явиться діалогове вікно “Properties”, де перейдіть на вкладку “Size and Position”. У секції “Anchor Point” („Якірна Точка ”) вкажіть ту вершину (або центр) області елементу, якій ви задасте точні координати в одиницях виміру макету. Натисніть ОК.

До друку карти можна підійти щонайменше двома шляхами.

Перший полягає у друку безпосередньо з програми ArcMap. Виберіть команду “Print” у меню “File”. З’явиться вікно “Print”. Натисніть у ньому кнопку “Setup” („Параметри”, „Установка”). Розкриється вікно “Page Setup”. Ви вже з ним працювали, коли встановлювали розмір та орієнтацію аркушу ще на початку роботи над створенням макету. Переконайтеся, що всі параметри встановлені правильно, особливо якщо карта має бути роздрукована на великому аркуші (А0, А1), і тому її друк дорого коштує. Натисніть ОК. Закрийте вікно “Print” натисненням кнопки “Cancel”.

У меню “File” виберіть команду “Print Preview” („Попереднє Проглядання”). Якщо він вас задовольняє, натисніть кнопку “Print”, якщо ні – “Close”.

За другим шляхом також переконайтеся, що всі параметри аркушу та друку встановлені правильно. Зайдіть у меню “Tools” („Інструменти”) та виберіть команду “Extensions” (“Додаткові модулі”) та поставте пташку у віконці біля “ArcPress” – модуль, який дозволяє зберігати всі розміри при конвертації карти у графічний формат.

Додаткова інформація

Конвертація карти у графічний файл дозволяє роздруковувати її будь-де, в той час, коли програма ArcMap є специфічною і не встановлена в копі-центрах. Графічні редактори, навпаки, добре поширені, а Paint є дуже поширеним. Тому конвертація карти у графічний файл є простим виходом із звичайної ситуації, коли у вас є можливість сформувати карту в ArcMap, але у вас немає принтера (особливо плоттера, коли розмір аркушу, достатній для друку, перевищує А3).

 

У меню файл виберіть команду “Export Map”. У діалоговому вікні експорту натисніть кнопку “Options” та в секції “Resolution” „Роздільна Здатність” виберіть роздільну здатність (рекомендується 250–300 dpi). Натисніть ОК. Призначте тип (бажано *.jpeg ArcPress) та ім’я файлу та вкажіть шлях його збереження. Натисніть кнопку “Export”.

Контрольні питання

1. Як можна розробляти та зберігати умовні знаки у програмі ArcMap?

2. Які існують шляхи виведення підписів на цифрових картах?

3. У якому режимі у меню “View” виконується формування макету цифрової карти?

4. Перелічить елементи компонування макету цифрової карти.

5. Чи можна редагувати елементи макету карти і яким чином?

6. Які існують шляхи друку карт?

 

Висновок

Дані методичні вказівки визначають загальні принципи, зміст та поетапне проведення робіт зі створення цифрових карт та планів з використанням програмного пакету ArcGis.

В процесі виконання лабораторних робіт студенти засвоюють застосування ГІС-технологій для створення цифрових та електронних карт, процеси сканування паперових картографічних матеріалів, зшивки фрагментів растрового зображення, прив’язки його до системи координат, процес оцифровки об’єктів, введення атрибутивної інформації, процес перевірки топології та складання компоновки цифрових карт.

Кінцевим результатом виконання робіт є електронна карта, виконана в системі заданих умовних позначень, яка є показником досягнення студентами необхідного рівня освоєння теоретичного матеріалу та практичних навичок роботи студентів з геоінформаційними технологіями.

 

 

Список літератури

1. Класифікатор інформації, яка відображується на топографічних картах масштабів 1:10000, 1:25000, 1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000, 1:1000000.

2. Обучение ARC GIS 9. Режим доступу. http://gis-lab.info

3. Першиков В.И. Савинков В.М., Толковый словарь по информатике. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 543 с.

4. Положення про редагування цифрових карт місцевості, які виготовляються на основі картографічних матеріалів з використанням растроскануючого обладнання. http://www.gki.com.ua/

5. Программа автоматизированной векторизации картографических материалов MapEdit для Windows. Руководство пользователя. М.: Изд-во АО «Резидент», 1997. – 98 с.

6. Салищев К.А. Картоведение. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 400 с.

7. Условные знак и для топографических планов масштаба 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. – М.: Недра, 1989. – 286 с.

8. Халугин Е.И., Жалковский Е.А., Жданов Н.Д. Цифровые карты. М.: Недра, 1992. – 419 с.

9. Шевчук П.М., Лепетюк Б.Д., Смаглюк Ю.М., Поліщук Ю.В. Тлумачний словник з питань цифрового картографування, кадастральних і інформаційних систем. – Київ, 1992. – 35 с.

10. Картографія «Учебное пособие», Томск издательство ТГАСУ 2010

11. Учебно-методическое пособие «Основы ГИС и цифрового тематического картографирования Тамбов 2007

 

 

ДОДАТКИ

Додаток А