Печінкова протока, ворітна вена.

Вони поділяють поверхню на 4 частки: праву; ліву; квадратну; хвостату.

Печінка має два краї:

передній гострий - до передньої стінки живота,

задній тупий – повернений до задньої стінки живота і хребта.

Печінка майже повністю вкрита очеревиною, за винятком борозен та ділянки, де

вона прилягає до задньої стінки живота. Листки очеревини, переходячи на

діафрагму та сусідні органи, утворюють ряд зв’язок:

Серпоподібна зв’язка печінки утворена листками очеревини, які переходять з

діафрагмальної поверхні печінки на нижню поверхню діафрагми. Спереду ця зв’язка

доходить до пупка, і в її вільному краї залягає

кругла зв’язка і разом з листками очеревини, яка йде до діафрагми, утворюють

праву та ліву вінцеві зв’язки. Правий та лівий кінці вінцевих зв’язок утворюють

трикутні зв’язки.

Від воріт печінки до малої кривини шлунка та початкової частини дванадцятипалої кишки йдуть печінково-дванадцятипала та печінково-шлункова зв’язки, утворюючі малий сальник.

Під очеревиною, що вкриває печінку, міститься тонка волокниста оболонка (гліссонова

капсула).

Речовина печінки складається з часточок печінки, які мають форму багатогранної призми. Ці утвори вважають структурно-функціональними одиницями печінки. На периферії кожної часточки розташовані міжчасткові вени, що належать до системи ворітної вени, та міжчасткові артерії. Капіляри, які йдуть від міжчасткових вен, вливаються в центральну вену в центрі кожної часточки. Кілька центральних вен зливаються між собою, утворюючи товсті венозні стовбурці, які зливаючись утворюють три-чотири печінкові вени, що вливаються в нижню порожнисту вену. Всередині печінкової часточки також розміщені і артеріальні капіляри, які походять від гілок власної печінкової артерії.

Клітини печінкової часточки виробляють жовч, яка надходить у жовчні проточки, а далі - в міжчасткові протоки. Останні збираються в більш товсті стовбурці і утворюють праву та лівупечінкові протоки. Вийшовши з воріт печінки, права та ліва печінкові протоки зливаються і утворюють загальну печінкову жовчну протоку.

Особливість кровообігу печінки полягає втому, що вона одержує, з одного боку як і всі

органи, артеріальну кров, а з другого - венозну з ворітної вени.

 

ФУНКЦІЇ печінки:

1.Продукти гідролізу поживних речовин у печінці або перетворюються, або

відкладаються в депо.

Синтез білків крові (альбуміни).

Утворює жовч.

4. «Ц ентральна лабораторія» всіх видів обміну речовин.

5.Антитоксична – знешкодженням токсичних речовин.

6.Перетворення аміаку в менш токсичну речовину, яка добре розчиняється в воді та

виводиться з сечею.

7.Синтез жовчних кислот.

8.Перетворення вуглеводів у глікоген і його накопичення

9. В печінці синтезується ретинол, відкладається про запас багато речовин(вітамін А, Д,

нікотинова кислота), затримуються іони хлору і заліза.

10. Кладовище еритроцитів .

11. Підтримує гомеостаз.

ІІІ. Жовчний міхур (vesicula biliaris (fellea)) – розташування будова, функції.

Має грушоподібну форму, розташований в ямці жовчного міхура, правої поздовжньої борозни.

Розрізняють:

Дно – найбільш розширена, заокруглена частина, направлена вперед, до нижнього краю

печінки і дещо висувається з під цього краю;

Тіло – має циліндричну форму;

Шийку – вузька частина міхура, яка поступово переходить у міхурну протоку. З’єднавшись

із загальною печінковою протокою, утворює загальну жовчну протоку.

Стінка міхура складається з трьох оболонок:

n серозна оболонка – вкриває більшу частину жовчного міхура;

n м’язова оболонка – слабо розвинена і представлена переважно коловим шаром непосмугованих м’язів,

n слизова оболонка – тонка, має підслизовий шар, складки.

ФУНКЦІЇ:

- резервуар жовчі (місткість 25-70 см³).

Кровопостачають міхур гілки загальної печінкової артерії. Іннервують гілки печінкового сплетіння.

ЛЕКЦІЯ № 6