Розкрийте сутність фінансів як економічної категорії та визначити основні історичні характеристики формування державних фінансових систем. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розкрийте сутність фінансів як економічної категорії та визначити основні історичні характеристики формування державних фінансових систем.



Білет 1

Екзаменаційний білет № 2

Обґрунтуйте місце та роль місцевих бюджетів в бюджетної системі України.

Місцеві бюджети - основна складова частина місцевих фінансів. У сучасних умовах все в більшій мірі місцеві органи влади покликані забезпечувати комплексний розвиток регіонів, пропорційний розвиток виробничї і невиробничої сфер на підвідомствених територіях. Значно зростає їх координаційна функція в економічному і соціальному розвитку територій. Вказані фактори викликають необхідність подальшого розширення та укріплення фінансової бази місцевих органів влади, рішення ряду проблем, пов'язаних із вдосконаленням методів формування та використання фінансових ресурсів територій. Економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих Рад народних депутатів, розподілі та використанні цих фондів на фінансування утримання і розвиток соціальної інфраструктури, місцевого господарства.

Місц бюджи - основна складова частина місцевих фінансів. У сучасних умовах все в більшій мірі місцеві органи влади покликані забезпечувати комплексний розвиток регіонів, пропорційний розвиток виробничої і невиробничої сфер на підвідомчих територіях. Значно зростає їх координаційна функція в економічному і соціальному розвитку територій. Вказані фактори викликають необхідність подальшого розширення та укріплення фінансової бази місцевих органів влади, рішення ряду проблем, пов'язаних із удосконаленням методів формування та використання фінансових ресурсів територій.Активний вплив місцевих Рад народних депутатів на формування нових суспільних відносин можливий лише за умови, що вони матимуть у своєму розпорядженні фінансові ресурси. Мобілізуючи доходи бюджету, місцеві Ради здійснюють дійовий контроль за сферою виробництва та використанням створюваних матеріальних і фінансових ресурсів.

Білет №3

Опишіть структуру державних фінансів України.

Державні фінанси включають фінансові ресурси,які належать до загальнодержавної власності, власності АР Крим та комунальної власності.

Структура держ фінансів включає такі ланки: бюджет держави, державний кредит, фонди цільового призначення, державні підприємства і установи, резервні та страхові фонди.

Бюджет держави складається з сукупності бюджетів усіх рівнів, що існують в Україні. Консолідований бюджет України формується як результат взаємодії державного бюджету України, бюджету республіки Крим та місцевих бюджетів.

Фонди цільового призначення. Створюються з метою забезпечення цільових програм, які виконуються державою.

Державний кредит застосовується для залучення коштів, що використовуються на умовах позики.

Ресурси держ. Підприємств – використовуються для виконання функцій держ управління та підприємницької діяльності.

Резервні та страхові фонди - створюються з метою фінансування заходів, які проводяться в надзвичайних ситуаціях.

 

Білет №4

Білет №5

1. Розкрийте сутність фінансової системи України та охарактеризуйте її основні елементи. Фінанси - економічні відносини, пов’язані з розподілом, перерозподілом і використанням частини вартості ВВП, НД держави та використанням централізованих, децентралізованих грошових коштів, коштів населення з метою виконання функцій і завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення, стимулювання працюючих, задоволення соціальних та інших потреб суспільства;

Фіна́нсова систе́ма — це сукупність урегульованих фінансово-правовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за допомогою яких держава формує, розподіляє і використовує централізовані і децентралізовані грошові фонди За допомогою фінансової системи держава нагромаджує та використовує кошти для утримання свого апарату, а також спрямовує їх на виконання своїх функцій. Фінансова система охоплює грошові відносини між державою і підприємствами та організаціями, державою і населенням, між підприємствами і всередині них.

Виділяють фінанси як історичну, економічну, вартісну та розподільчу категорії.

Основними функціями фінансів є:

1. Розподільна функція.

2. Контрольна функція.

У теоретико-практичному плані важливою є проблема типологізації фінансових систем. При чому доцільно виділяти такі два типи фінансових систем як чиста і реальна.

Чиста фінансова економічна система є сукупністю механізмів, інститутів чи установ формування, руху і використання так званих чистих фінансових фондів (або чистих фінансів), які трактуються у економічній літературі по-різному і відповідно до цього можна виділити декілька видів чи типів чистих фінансово-економічних систем.

Реальна фінансова система (або реальні чи змішані фінанси) є такою фінансовою системою, у якій формування чистих фінансів (грошових фондів, які формуються внаслідок певної підприємницької діяльності) доповнюється формуванням квазічистих фінансів (грошових фондів, які формуються у результаті випуску акцій й облігацій) і так званих фіскальних (податкових) фінансів (грошових фондів, що формуються на податковій основі).

Фінансову систему можна розглядати за двома принципами:за внутрішньоюбудовою та за організаційною структурою.

Так, за внутрішньою будовою фінансова система є сукупністю відносно відокремлених, але взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу й перерозподілу ВВП.

На даний момент часу можна виділити п’ять сфер фінансової системи:

1. Сфера міжнародних фінансів.

2. Сфера державних фінансів.

3. Сфера фінансів суб'єктів господарювання.

4. Сфера фінансів домогосподарств.

5. Сфера фінансового ринку.


2.Надайте характеристику правовим основам страхування в Україні. Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування» від 07.03.96 р. № 85/96-ВР. Крім цих нормативно-правових актів та постанов КМУ, страхування регулюється відповідними актами міністерств та інших державних органів виконавчої влади. Також слід звернути увагу на функціонування у цій галузі спеціального контролюючого органу – Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, яка, відповідно до законодавчо визначених повноважень, здійснює державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів. Основним документом у сфері страхових послуг є, безумовно, Закон про страхування. Статтею Закону визначено поняття страхування, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів). Для узаконення відносин зі страхування необхідно укласти відповідний договір. Визначення поняття договору страхування передбачено і ЦКУ, і Законом про страхування, причому істотних розбіжностей між ними немає. Зокрема Кодексом встановлено, що за цим договором одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:

1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування);

3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Законом про страхування визначено аналогічну норму, але при цьому вказується, що ці майнові інтереси є об'єктами страхування, а не предметом.

Страховий ризик – це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання; страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі; страхова сума – грошова сума, в межах якої страховик, відповідно до умов страхування, зобов'язаний здійснити виплату при настанні страхового випадку; страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку; страхове відшкодування – страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку; франшиза – частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування; страховий платіж – плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування; страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.

Страхування в Україні може бути як добровільним, так і обов'язковим. Відмінність обов'язкового страхування (ст. 7) від добровільного (ст. 6) полягає в тому, що зобов'язання укласти договір обов'язкового страхування виникає на підставі закону, незалежно від волі його учасників. В Україні налічується близько 40 видів обов'язкового страхування, а кількість видів добровільного взагалі не обмежена законодавством.

З визначення договору страхування стає зрозумілим, що цей договір є двостороннім – укладається між страхувальником та страховиком. Страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування. Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII, з урахуванням особливостей, передбачених Законом про страхування, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Отже, в Україні не передбачена діяльність страховиків у вигляді товариств з обмеженою відповідальністю, які є найпоширенішим видом господарських товариств. Також законодавство вимагає, що страхова діяльність в Україні має здійснюватися виключно страховиками, які є резидентами України.

Особливості правовідносин із залученням державних коштів викладені у статті 2 вказаного Закону. Зокрема, законодавством України може бути визначено уповноважених страховиків для здійснення тих чи інших видів страхування, у разі якщо здійснення тих чи інших правовідносин передбачає використання бюджетних коштів, валютних резервів держави, гарантій Кабінету Міністрів України. Обов'язковою умовою для визначення уповноважених страховиків має бути проведення відкритого тендера з оприлюдненням у засобах масової інформації його умов і результатів та участь представників добровільних об'єднань страховиків. В інших випадках забороняється уповноважувати страховиків здійснювати окремі види страхування з боку держави. На сьогодні законодавством не визначено переліку уповноважених страховиків на здійснення окремих видів страхування відповідно до вказаного пункту Закону.

3. Охарактеризуйте склад бюджетної системи України та принципи її побудови.Бюджетна система України – це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права. Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим (далі АР Крим), обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань. Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету АР Крим, зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя. Зведений бюджет АР Крим включає показники республіканського бюджету АР Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення. Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення. Зведений бюджет району включає показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. Бюджетна система України грунтується на таких принципах:1. принцип єдності – єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;2. принцип збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;3. принцип самостійності – Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів влади АР Крим та органів місцевого самоврядування. 4. принцип повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування;5. принцип обгрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил;6. принцип ефективності – при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;7. принцип субсидіарності – розподіл видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами повинен грунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;8. принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями; 9. принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України базується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;10. принцип публічності і прозорості – Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим та відповідними радами;

11. принцип відповідальності учасників бюджетного процесу – кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Білет №6

1. Надайте характеристику правовим та організаційним засадам побудови фінансової системи України. Акти виконують такі основні функції: визначають коло юридичних і фізичних осіб, на які певного часу поширюється дія правової норми; регламентують права й обов'язки юридичних і фізичних осіб щодо мобілізації та використання фондів фінансових ресурсів; є підґрунтям для вжиття відповідних заходів щодо виконання правових норм.

Суб'єктами фінансових відносин є держава, громадяни та підприємницькі структури. Усі фінансово-правові відносини виникають і припиняються на законодавчій основі. Правові норми, що регулюють фінансові відносини, є системою фінансового права, яка ґрунтується на конституції держави. Так, у розділі 2 Конституції України, де йдеться про права, свободи та обов'язки людини й громадянина, статтею 67 визначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати податки і збори за порядком і розмірами, встановленими законом.

Питання, що торкаються фінансової системи, визначаються також у статтях 95-99,116,119,143 та в деяких інших. На основі Конституції приймається низка законів, що регулюють певні сфери фінансових відносин. Це насамперед Закони "Про бюджетну систему України", "Про систему оподаткування України" та ін.

Від імені держави організаційну роботу з виконання чинного законодавства проводять фінансові органи. Систему фінансових органів очолює Міністерство фінансів. Воно несе відповідальність за фінансове становите держави, розробку та реалізацію фінансової політики. Для оперативного керівництва створюється колегія, яку затверджує Кабінет Міністрів України.

До числа органів, що здійснюють управління окремими ланками фінансової системи, належать також Державна податкова адміністрація, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Пенсійний фонд, Міжбанківська валютна біржа, Рахункова палата. їхні права та обов'язки визначаються відповідними законами.

Загалом, фінансову систему можна розглядати за двома принципами:за внутрішньоюбудовою та за організаційною структурою.

Так, за внутрішньою будовою фінансова система є сукупністю відносно відокремлених, але взаємозв'язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу й перерозподілу ВВП.

складається зі сфер та ланок.

Сфери внутрішньої структури фінансової системи характеризують узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер покладено рівень економічної системи (рис. 2.2).

Ланки внутрішньої структури фінансової системи вказують на відокремлену частину фінансових відносин. Виділення таких ланок проводиться за ознакою наявності відособленого фонду фінансових ресурсів чи специфічних форм і методів фінансових відносин.

Принципове місце у національній фінансовій системі відводиться також загальнодержавним фінансам, які за структурою поділяються на: державні, регіональні та місцеві бюджети. З даної класифікації випливає, що зазначені бюджети складають грошовий фонд формування та використання ресурсів на відповідних рівнях державного управління територією.


2. Визначте сутність та функції державних податків, зборів та платежів. Податки дозволяють вилучити та перерозподілити вартість валового внутрішнього продукту та національного доходу і при цьому утворити фонди грошових ресурсів загальнодержавного призначення.

Податки – це економічна категорія, наділена певним соціально-економічним змістом та функціями. Цю категорію можна розглядати:

· за економічним змістом, коли податки являють собою особливі грошові відносини між державою та юридичними і фізичними особами. Саме тут проявляється суспільне призначення податків – мобілізувати грошові надходження в розпорядження держави Фіскальна функція. податкові поступлення повинні бути постійними, стабільними, рівномірно розподіленими в регіональному розрізі. Економічна функція дозволяє державі впливати на процес відтворення, нагромадження капіталу, платоспроможний попит населення, тощо.

· за формою прояву, коли конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади.

· з організаційно-правової сторони, коли податок – це обов’язковий платіж, який надходить до бюджетного фонду у визначених законом розмірах і у встановлені терміни.

Податки класифікуються за такими ознаками:

· за формою оподаткування;

· за економічним змістом об’єкта оподаткування;

· залежно від рівня державних структур, які їх встановлюють;

· за способом стягнення;

· за джерелами сплати.

Слід розуміти відмінності між податками прямими та непрямими, знати податки загальнодержавні та місцеві. ”.

Податки – не єдина форма акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Існують ще обов'язкові платежі, яким притаманні риси податків:

· податкові платежі (збори): збір за спеціальне використання водних ресурсів, плата за землю – обов’язкові збори, які стягується з платників за умови конкретного еквівалентного обміну між державою та платником;

відрахування, внески – обов’язкові збори з юридичних та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового призначення.

 

 

3. Обґрунтуйте необхідність створення державних цільових фондів в складі фінансової системи України. Державні цільові фонди – це фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються державою з метою фінансування визначених програм. Такі фонди створюються на різних рівнях загаьнодержавні,республіканському і місцевому. Метою створення таких фондів є забезпечення фінансування конкретних програм, які виконуються державними органами управління. До них відносяться програми соціального розвитку, стабілізації грошово-кредитна система, структурної перебудови економіки, будівництва та експлуатації певних обєктів, сприяння раціональному використанню природних ресурсів, створення відповідних умов праці.

Бюджетні фонди – це фонди, які входять до складу державного бюджету.

Позабюджетні фонди – це фонди, які не включаються до державного бюджету, мають самостійні джерела надходжень і здійснюються видатки незалежно від державного бюджету.

Доходи фонди одержують тільки від тих джерел, які передбачені законодавством. Далеко не всі фонди мають можливість залучати фінансові ресурси у вигляді обовязкових відрахувань юридичних і фізичних осіб. Не кожен фонд передбачає проведення інвестиційної діяльності та операції з цінними паперами. Не завжди маються можливості для використання вільних коштів у якості депозитів, а також мобілізації доходів шляхом одержання позик.

Екзаменаційний білет № 7

Екзаменаційний білет № 8

Екзаменаційний білет № 9

Екзаменаційний білет № 10

Білет № 11

Білет № 12

Білет № 13

Білет № 14

1. Розкрийте зміст фінансів як економічної категорії, вкажіть, чім відрізняється категорія фінансів від категорії грошей. Фінанси – це сукупність економічних відносин, пов΄язаних з обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості ВВП, а в певних умовах і національного багатства. Фінанси є однією з найбільш важливих і складних еко­номічних категорій. Вони мають як видиму, так і приховану форму прояву. Фінанси не можуть існувати без грошей. Алеякщо наявність грошей - обов¢язкова вимога функціонування фінансів, то причиною, породжуючою їх виникнення, можна вважати потребу суб¢єктів господарювання і держави в ресурсах, які б забезпечили їх діяльність. В сфері господарювання саме завдяки фінансам, які є інструментом самостійного розподілу суспільного продукту, забезпечується задовільнення постійно змінюючихся відтворювальних потреб. Фінанси не можна замінити тому, що вони дозволяють пристасувати пропорції виробництва к потребам споживача. Фінанси - невід¢ємний елемент суспільного відтворення на всіх рівнях господарювання: вони однаково необхідні низовій ланці - підприємствам, і міжгосподарчим об¢єднанням, і держаній системі управління народним господарством. Без фінансів неможливо забезпечувати індивідуальний та суспільний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, регулювати галузеву і територіальну структуру економіки, стимулювати як нашвидше втілення науково-технічних досягнень, задовольняти інші суспільні потреби.Фінанси – це не гроші, але вони без грошей неможливі, адже інструментом фінансових відносин є гроші, а зовнішнім проявом цих відносин є грошові потоки. Але і фінансування грошей без фінансів втрачає сенс і зводиться до суто технічних питань обміну. Саме через це ми часто на побутовому рівні ототожнюємо поняття фінанси і гроші.


Білет 15

Білет 16

Екзаменаційний білет № 17

Екзаменаційний білет № 18

1. Надайте характеристику основним нормативно-правовим засадам регулювання бюджетної системи України.

Проект закону про Державний бюджет розробляє Кабінет Міністрів України. Міністр фінансів України на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України визначає рівень доходів і видатків бюджету і дає оцінку обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій до проекту Державного бюджету України.

Правовою базою міжбюджетних відносин є Конституція України, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Бюджетний кодекс України, яка визначає як саму структуру органів влади, так і середовище й стимули для взаємозв’язків між органами влади різних рівнів. Бюджетний кодекс врегульовує правовий статус суб’єктів міжбюджетних відносин, визначає порядок врегулювання міжбюджетних відносин на засадах стабільності та передбачуваності ресурсів місцевих бюджетів, стимулює місцеві органи влади до розвитку свого економічного потенціалу. Бюджетним кодексом встановлено:

· розмежування видів видатків між видами бюджетів і відповідальність за їхнє фінансування та виконання;

· розмежування видів доходів місцевих бюджетів на доходи, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, та доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

· порядок вирівнювання спроможності місцевих бюджетів за рівнем надання бюджетних послуг, для чого застосовується єдиний фінансовий норматив бюджетної забезпеченості у розрахунку на одного мешканця;

· прозорий та простий порядок розподілу міжбюджетних трансфертів; компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок наданих державою податкових пільг.

БИЛЕТ 19

БИЛЕТ 20

Білет 21

Білет № 22

1. Охарактеризуйте взаємозв’язок фінансів із супутніми категоріями “кредит” та “заробітна плата ”.

Фінанси, приймая участь в вартісному розподілі, тісно пов'язані та взаємодіють із такими категоріями, як ціна, заробітна плата та кредит.

Фінанси і ціна. Вихідним моментом появи фінансових відносин виступає процес первинного розподілу вартості на складові елементи (с,v,m), де с - фонд відтворення використанних засобів виробництва, v - необхідний продукт, m - додатковий продукт, а також створення різноманітних грошових доходів і накопичень. Економічним інструментом, завдяки якому вартість продукту отримує грошове вираження і стає об'єктом розподілу, є ціна. Але вона не може забезпечити ні розподілу по суб'єктам власності, ні функціонального обосіблення різних частин вартості.

Фінанси і заробітна плата. Ця форма розподілу (заробітна плата) обумовлена необхідністю формування доходів конкретних робітників. Як економічна категорія заробітна плата виражає вартісні взаємовідносини, які виникають в процесі розподілу знов створеної вартості шляхом формування особистих доходів, які надходять робітникам в залежності від кількості та якості витраченої ними праці.

Відмінності між даними категоріями:

- сфера дії заробітної плати вужче, ніж у фінансів. За допомогою фінансів розподіляється і перерозподіляється весь ВВП, а за допомогою заробітної плати розподіляється необхідний продукт і частково доданий;

- розподільчі відносини, які складають заробітну плату, матеріалізуються у грошові кошти, які надходять в особисте користування окремих громадян та використовуються на задоволення особистих потреб; між тим фінансові ресурси знаходяться в розпорядженні суб'єктів господарювання і держави та мають призначення задовольняти різноманітні суспільні потреби;

- функціонування заробітної плати - це двосторонній процес руху вартості, тому що вона є компенсацією трудових зусиль робітників і повинна знаходитсь в тісному зв'язку із кількістю та якістю витраченої праці. Використання ж фінансових ресурсів передбачає, перш за все, авансування коштів на різноманітні цілі, тобто односторонній рух коштів;

Фінанси і кредит. Спільні риси:

- основою функціонування і фінансів і кредиту є товарно-грошові відносини;

- фінанси і кредит виражають рух вартості в її грошовій формі;

- в фінансових і кредитних відносинах гроші використовуються в якості засоба обігу або засоба платежу;

- за допомогою фінансів і кредиту формуються і використовуються фонди грошових коштів держави та суб'єктів господарювання;

- в кругообігу фондів підприємства немає різниці між "власними" і "кредитними" грішми.

Відмінне: - кредит, на відміну від фінансів функціонує на основі поверненості - будь-яка позика обов'язково повинна бути повернена кредитору після закінчення встановленого договором строку;

- кредитний перерозподіл пов'язаний з рухом коштів між суб'єктами розподільчого процесу; фінансовий - здійснюється як між суб'єктами господарювання, так і в рамках кожного з них - по цільовому призначенню;

- кредитні ресурси формуються в процесі перерозподілу за рахунок тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, органів державної влади, громадян; фінансові складаються з доходів та накопичень, які створюються на стадії вартісного розподілу;

- кредитні ресурси надаються на певний строк на умовах поверненості і платності; фінансові - безкоштовно і без оговорення умов їх повернення;

- на відміну від фінансів кредит має більш тісний зв'язок з грошовим обігом: з його допомогою задовольняються потреби суб'єктів господарювання в платіжних коштах, необхідніх для обігу, відбувається регулювання грошових коштів, які знаходяться в обігу.

Таким чином функціонування фінансів сприяє створенню і росту кредитних ресурсів, а функціонування кредиту, в свою чергу, дозволяє формувати фінансові ресурси у розпорядження суб'єктів господарювання і держави.

 


Білет 23

Екзаменаційний білет № 25

Білет 1

Розкрийте сутність фінансів як економічної категорії та визначити основні історичні характеристики формування державних фінансових систем.

Найбільш усталеним визначенням фінансів як економічної категорії на теперішній час є таке. Фінанси – це система економічних відносин з приводу створення, розподілу і використання фондів фінансових ресурсів для забезпечення державою виконання її функцій і задоволення потреб суб’єктів господарювання. Фінанси є саме економічною системою тому що це – сукупність досить різних відносин – з приводу оподаткування, страхування, кредитування, і в кожному виду цих відносин є свої особливості, в основу яких покладена класифікаційна ознака, свої методи здійснення фінансової діяльності. Як і будь-яка економічна категорія фінанси мають свої специфічні ознаки:

- обмінно-розподільчий характер;

- рух вартості від одного суб΄єкта до іншого;

- грошова форма відносин;

- формування доходів і здійснення видатків;

- еквівалентний (за призначенням) характер обміну та розподілу і нееквівалентний перерозподілу.

З огляду на це фінанси пов’язані з розподілом і перерозподілом валового внутрішнього доходу і валового національного доходу шляхом утворення та використання грошових фондів держави.

Термін «finansia» виник у XIII-XV ст. у торгових містах Італії і з самого початку їм називали будь-який платіж. В подальшому цей термін отримав міжнародне розповсюдження і його використовували при визначенні взаємовідносин населення і держави з приводу утримання державних грошових коштів.Передумови виникнення державних фінансових ситем: поява першої держави, розвиток торгово-грошових відносин, виникнення загальнодерж фонду грошових коштів - бюджет, яким голова держави не міг одноособисто користуватись (зменшення влади монарха); виникли системи держаних доходів і видатків з визначеним складом, структурою і законодавчим закріпленням чотирьох напрямків видатків: на воєнні цілі, на управління, на економіку, на соціальні потреби; податки в грошовій формі прийняли переважний характер. Таким чином, тільки на даному етапі розвитку держави і грошових відносин стало можливим розподілення створеного продукту у вартісному вираженні. Фінанси є історичною категорією так як вони мають стадії виникнення, розвитку, тобто змінюються у часі. Причиною появи фінансів є потреба субєктів господарювання і держави у фінансових ресурсах, які б забезпечували іх діяльність.


2. Охарактеризуйте суб’єктів страхового ринку в Україні. Основними суб’єктами страхового ринку в Україні є страховики(страхові компанії), страхувальники(фізичні і юридичні особи і держава), та посередники(страхові агенти і страхові брокери(брокерські фірми)). Страховик – юридична особа – страхова компанія, яка дії на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов’язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування. Предметом безпосередньої діяльності страховика не можуть бути виробнича, торгівельно-посередницька та банківська діяльності. Страхувальники – юридичні особи і дієспроможні фізичні особи, які мають страховий інтерес і які вступають у взаємовідносини із страховиками в силу закону або на підставі двосторонньої угоди, оформленої договором страхування. Вступивши в страхові відносини страхувальники отримують страхове свідоцтво (поліс) з додатком правил страхування, в якому визначається перелік страхових ризиків, розмір страхової суми і страхової премії, порядок зміни або зупинки дії договору та інші умови, які регулюють взаємовідносини сторін. І останніми суб’єктами є посередники до яких відносять страхових агентів і страхових брокерів. Страхові агенти - це фізичні або юридичні особи, які діють від імені страховика і по його дорученню у відповідності з наданими повноваженнями. Страхові агенти, як правило, представляють інтереси однієї страхової компанії і отримують за свою працю комісійну винагороду. Вони виконують значний обсяг операцій на страховому ринку. Страхові брокери - юридичні та фізичні особи, зареєстровані у встановленому порядку в якості підприємців, які здійснюють діяльність по страхуванню від свого ім'я та представляють інтереси страховика або страхувальника.

 

 

3.Розкрийте сутність фінансового механізму в Україні. Фінансовий механізм - сукупність форм і методів створення і використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, господарських суб'єктів і населення. За допомогою фінансового механізму здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл створюванного в державі валового внутрішнього продукту (ВВП) відповідно до основних положень фінансової політики.Функціонування фінансового механізму відповідають два методи фінансового впливу на соціально-економічний розвиток: фінансове забезпечення та фінансове регулювання. Установле



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 127; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.165.248.212 (0.134 с.)