Предмет і методи дисципліни «Фінансовий менеджмент».

Фінансовий менеджмент – це система принципів, засобів та форма організації грошових відносин підприємства, спрямована на управління його фінансово-господарською діяльністю, в яку входять:

- розробка і реалізація фінансової політики підприємства;

- інформаційне забезпечення (складання і аналіз фінансової звітності підприємства);

- оцінка інвестиційних проектів і формування “портфеля інвестицій”;

- поточне фінансове планування та контроль.Предметом навчальної дисципліни "Фінансовий менеджмент" є економічні, організаційні, правові і соціальні питання, що виникають у процесі управління фінансовими відносинами суб’єктів господарювання і їх вирішення

Метою навчальної дисципліни "Фінансовий менеджмент" є поглиблене вивчення теорії і практики управління фінансами підприємств, оволодіння стратегією і тактикою фінансового забезпечення підприємництва, знаходження оптимальних фінансових рішень.

Завдання дисципліни: з’ясування сутності й організації фінансового менеджменту; здобуття практичних навичок постановки і вирішення завдань ефективного управління формуванням і розміщенням капіталу підприємств; оволодіння методами аналізу фінансових звітів, фінансового прогнозування для прийняття рішень щодо формування прибутку, інвестиційної діяльності, банкрутства і фінансових санацій.

Причини дефіциту готівки на підприємстві.

Різноманітні об’єктивні та суб’єктивні причини можуть викликати дефіцит готівки на підприємстві, що неминуче призведе до негативних наслідків (див. рис. 3.9).

Внутрішні Падіння обсягів продажів:

втрата одного або більше крупних споживачів продукції;

недоліки в управлінні асортиментом продукції.

Недоліки в системі управління фінансами:

слабке фінансове планування;

відсутність управлінського обліку;

втрата контролю над витратами;

відсутність оптимальної структури фінансових служб;

низька кваліфікація кадрів.

Зовнішні

- Криза неплатежів.

- Не грошові форми розрахунків.

- Конкуренція з боку інших товаровиробників.

-Зростання цін на енергоносії.

- Втрати від імпорту за рахунок заниженого обмінного курсу.

- Податковий тиск.

- Висока вартість позикових коштів.

Інфляційний тиск.

Ризик як економічна категорія.

Ризик - кількісна міра небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них.

Зрозуміло, що ризик як економічна категорія виник з появою товарно-грошових відносин і відображає подію, яка може відбутися або ні. До того ж, для події, що відбулася, можливі три варіанти економічного результату. А саме:

- позитивний (вигода, прибуток);

- нульовий (результат не змінився);

- від’ємний (збиток, втрата).

Вчені вважають, що вперше спроба наукового визначення сутності та змісту поняття “ризик” була зроблена математиком Йоганом Тетенсом (XVIII ст.).

Економічний ризик представляє собою об’єктивно-суб’єктивну категорію.

Основними характеристиками ризику є його елементи:

- об’єкти;

- суб’єкти;

- джерела ризику.

Об’єкт ризику – це економічна система, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не відомі.

Суб’єкт ризику – це особа (індивід чи колектив), яка зацікавлена результатом керування об’єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об’єктів ризику.

Джерела ризику – це чинники (явища або процеси), які спричиняють невизначеність або конфліктність результатів.

Наявність всіх елементів ризику є необхідною умовою наявності ризику. Для забезпечення раціональності прийняття рішень в умовах ризику обов’язковою умовою є оцінка й обґрунтування ризику.