Соціальна психологія в системі науки

Структура соціальної психології. Соціальна психологія як наука характеризується структурою елементів, куди входять: фактичний матеріал, отриманий у процесі дослідження, теорії, концепції, принципи, гіпотези, методики, методи, процедури та техніки дослідження. Існує три рівні цієї структура: методологічна, феноменологічна та праксіологічна.

Методологічні основи соціальної психології. У широкому розумінні методологія – це загальний філософський підхід, спосіб пізнання, який добирається дослідником. Методологічними основами соціальної психології є сукупність прийомів та методів дослідження. У свою чергу, слід розрізняти концептуальну (принципи, категорії, поняття) та інструментальну (методи, методики, процедури, техніки) складові методології.

Феноменологічні основи соціальної психології. Об’єктом соціальної психології є соціально-психологічні проблеми, явища та феномени, які розглядаються у таких теоріях: ролей, само презентації, лідерства, когнітивного дисонансу, конформізму, групової поляризації, агресії тощо. Теорії створюються для того, щоб пояснити, збагнути ті чи інші феномени. Хороша теорія — це наукова стенографія: вона узагальнює та робить виразнішими різні спостереження. Теорія соціальної фасилітації чудово справляється з цим завданням. Вона є простим резюме багатьох експериментальних даних. Хороша теорія є і надійною основою для прогнозів, які: 1) допомагають підтверджувати або модифікувати саму теорію; 2) вказують нові напрями досліджень; 3) окреслюють шляхи практичного використання теорії.

Праксіологічні основи соціальної психології. Соціально-психологічні теорії досліджують різні сфери соціальних відносин: побутові, економічні, правові, політичні, національні тощо. Соціальні психологи все більш активно використовують свої Теорії, концепції і методи для вирішення таких поточних соціальних проблем, як емоційне благополуччя, здоров'я, ухвалення рішень в залі суду, зживання забобонів, захист і збереження навколишнього середовища, боротьба за мир.

Структура соціальної психології як навчальної дисципліни. Структура курсу відображає теоретичні, практичні проблеми соціально-психологічної науки та містить: 1) вступ: об’єкт, предмет соціальної психології; методи соціально-психологічного дослідження; історія розвитку соціально-психологічних ідей; 2) соціальне мислення людей: самопізнання та самоефективність; взаємозв’язок установок та поведінки; 3) соціальні впливи: подібність та відмінність статей; конформізм; переконання; 4) соціальна психологія груп; 5) групові впливи (фасилітація, соціальні лінощі, деіндивідуалізація, групова поляризація, огруплене мислення та вплив меншості); 6) соціальні впливи: упередження та неприязнь до інших; агресія та її послаблення з позицій соціального научіння; дружба та підтримання тісних взаємин; альтруїзм та просоціальна поведінка; конфлікт та примирення.

Соціальна психологія і суміжні дисципліни. Соціальна психологія досліджує, що люди думають один про одного, як вони впливають один на одного і як відносяться один до одного. Ці питання певною мірою цікавлять і соціологів, і фахівців у галузі психології особистості.

Соціальна психологія і соціологія. Соціологів і соціальних психологів поєднує спільний інтерес до поведінки людей у групах. Слід розрізняти соціологічний та соціально-психологічний підходи до вивчення груп. Соціологічний підхід дозволяє віднайти критерій відмінності (диференціації) груп, їх місце в соціумі, співвідношення осіб, які до неї входять тощо. Іншими словами, соцологія здійснює макроаналіз групи (наприклад, цілі суспільства і властиві їм тенденції). Соціальна психологія зосереджується на «мікроаналізі» групи. Соціально-психологічний підхід дозволяє збагнути як впливає група на погляди, установки, цінності та що означає група для людини, які характеристики групи є значимими для неї. Соціальні психологи вивчають середньостатистичних людей – те, як індивід одночасно інтерпретує інших, відчуває їх вплив і ставиться до них. Розглянемо приклад. Вивчаючи расові установки, соціолог з'ясовує, чи расові установки представників середнього класу як групи відрізняються від расових установок людей з нижчими доходами, а соціальний психолог — формування расових установок індивіда. Соціологи і соціальні психологи іноді використовують однакові дослідницькі методи. Проте соціальні психологи більше покладаються на експерименти, в яких вони можуть маніпулювати яким-небудь чинником (вік, стать, професія тощо.

Соціальна психологія і психологія особистості. Соціальна психологія і психологія особистості схожі у своєму інтересі до індивіда. Відмінність соціальної психології від психології особистості пов'язана з соціальним характером першої. Увага фахівців у області психології особи зосереджена на внутрішньому світі індивіда й на індивідуальних відмінностях, наприклад, їх цікавить, чому одні люди агресивніші, ніж інші. Соціальні психологи звертають увагу на те, що взагалі властиво всім людям, — як ми сприймаємо один одного і впливаємо один на одного. Вони вивчають механізми, за допомогою яких соціальні ситуації здатні викликати у більшості людей прояв доброти або жорстокості, конформності або незалежності, відчуття симпатії або забобони.

Соціальна психологія і біологія. Еволюційних психологів цікавить, як природний відбір міг зумовити людські дії і реакції, що стосуються статевої поведінки і продовження роду, проявів ненависті й агресії, турботи та схильності до співпраці. Соціальні нейрологи досліджують як гормони стресу впливають на наші відчуття і вчинки. Соціальний тиск стає причиною підвищення артеріального тиску, а соціальна підтримка укріплює імунну систему організму. Душа і тіло є цілісною системою, яку доречно вивчати у нерозривному контексті єдності соціального та психобіологічного.

Соціальна психологія та рівні пояснень. Людина вивчається у системі різних наук – інтегративних, які вивчають комплексні системи та фундаментальні, які вивчають матерію та природу (рис.1). Соціальна психологія – це один із наукових напрямків, в руслі якого досліджується взаємовплив соціального та психічного.

Інтегративні науки Філософія Культурологія Історія Соціологія

Рис.1. Місце соціальної психології серед наук

 

Суб'єктивні аспекти науки. Для соціального психолога є актуальними питання про професійну етику та формування своєї соціальної позиції. Французький соціальний психолог Серж Московічі справедливо відмітив, що завдання для соціальної психології задає саме суспільство, воно диктує їй проблеми. Але це означає, що соціальний психолог повинен розуміти ці проблеми суспільства, уміти чуйно уловлювати їх, усвідомлювати, якою мірою і в якому напрямі він може сприяти рішенню цих проблем[4].

Вчені нерідко розділяють спільну точку зору, або належать до однієї культури, тому їх твердження можуть не викликати сумнівів. Такі узгоджені переконання називаються соціальними репрезентаціями. Кожна соціокультура характеризується наявними соціальними репрезентаціями стосовно стилю життя, дитинства, жінок і чоловіків, здоров’я тощо. На них впливають абстрактивні системи[5] – мас-медіа та експерти (маркетологи, педагоги, лікарі, соціальні психологи тощо). Особистісні цінності проникають у рекомендації, які дають психологи. Вони просочуються в популярні книги з психології, що радять читачам, як потрібно жити і досягати успіху.

Судження соціальних психологів про соціальний світ відображає власну світоглядної позицію. З цього приводу Д.Майерс зауважує: „Як називають учасників партизанської війни «терористами» чи «борцями за свободу», залежить від нашого погляду на її причину. Чи називаємо ми допомогу, що надається державою, «соціальним забезпеченням» або «допомогою нужденним», залежить від наших політичних поглядів. Коли «вони» вихваляють свою країну і свій народ — це націоналізм, але коли «ми» робимо те ж саме — це патріотизм... Зауваження про «амбітних» чоловіків і «агресивних» жінок або про «обачливих» хлопчаків і «боязких» дівчаток передають приховану в них позицію”[6]. Суб’єктивні цінності соціальних психологів виявляється в їх працях з очевидністю. Зростає усвідомлення суб'єктивності наукової інтерпретації, світоглядних цінностей, що завуальовано притаманні концепціям, термінології. Постійно перевіряючи свої переконання фактами, фахівець краще контролює та обмежує свої упередження. Системні спостереження та експерименти допомагають долати суб’єктивні аспекти науки.

Завдання соціальної психології і проблеми суспільства. У сучасному суспільстві розвиваються різні сфери соціально-психологічного знання. Аналіз традиційних проблем набуває нових граней. Соціальна реальність породжує необхідність нових аспектів дослідження традиційних для даного суспільства проблем. Низка найважливіших напрямів прикладних досліджень визначається сьогодні завданнями, пов'язаними з тими змінами у масовій свідомості, які обумовлені процесами глобалізації та міграції, міжнародними конфліктами, масифікацією культури, радикалізацією окремих груп (теороризм, масові безлади) тощо. Ці проблеми потребують нових соціально-психологічних досліджень, відходів вивчення та рекомендацій їх вирішення.

Соціальна психологія є наукою, що дотична до важливих соціальних і політичних проблем, а тому принципово можливо використання її результатів різними суспільними інститутами. Соціальна психологія в Західній Європі та Південній Америці (США, Канада) має вельми солідну базу прикладних досліджень, результати яких є суспільно вагомими. Для української соціальної психології актуальним є "добудовування" своєї власної будівлі як більш практично орієнтованої, з розробкою спеціальних концепцій та методології досліджень.