Модуль 1. Наука про податки як складова фінансової науки

Змістовий модуль 1. Історичний процес розвитку науки про податки

Тема 1. Предмет і завдання вивчення дисципліни. Взаємозв’язок з іншими економічними дисциплінами

Мета:

засвоїти, закріпити, поглибити та систематизувати знання щодо: · змісту, предмету і завдань вивчення навчальної дисципліни «Основи оподаткування»; · структури навчальної дисципліни «Основи оподаткування» та форм організації навчального процесу.

План вивчення теми

 

1. Зміст навчальної дисципліни. Предмет і завдання вивчення навчальної дисципліни, її зв’язок з іншими дисциплінами.

2. Структура навчальної дисципліни. Організація навчання.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Дана тема є вступною і тому центральними її питаннями є ті, що стосуються змісту навчальної дисципліни «Основи оподаткування», предмету і завдань її вивчення, зв’язку з іншими дисциплінами, структури навчальної дисципліни «Основи оподаткування», організації навчання. Саме з’ясуванню цих аспектів і присвячені перше та друге питання.

Отже, при вивченні цієї теми важливо зрозуміти, що дисципліна „Основи оподаткування” згідно з навчальним планом відноситься до циклу дисциплін професійної підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, яка передбачає набуття студентами ґрунтовних теоретичних знань з термінології оподаткування та основ побудови податкової системи. Податкова система є важливою складовою економічної системи держави і, у відповідності до критеріїв оптимальності, повинна будуватися на певних засадах, якими є створення сприятливих умов для розвитку виробництва, забезпечення можливостей для помірного і відносно рівномірного збагачення нації в цілому і кожного суб’єкта зокрема; приведення у відповідність бюджетних видатків та доходів. Це дозволить вирішити ряд актуальних проблем - зниження податкового тиску, забезпечення мобілізації внутрішніх інвестицій, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, підвищення суспільного добробуту населення.

Сучасна система оподаткування формувалася протягом усього періоду існування України як незалежної держави. Нині в Україні створено національну систему оподаткування, яка в цілому відповідає світовим моделям та загальноприйнятим принципам її побудови і включає правове забезпечення оподаткування, його організаційну та інформаційну системи. Процес оподаткування в Україні характеризується високою динамічністю, що пов’язано зі змінами пріоритетів державної податкової політики, але це призводить до небажано частих змін законодавчих норм. Підвищення останнім часом суспільного інтересу до теорії та практики оподаткування зумовлює необхідність постійного оновлення навчальної й методичної літератури з питань оподаткування з урахуванням вітчизняного та світового досвіду.

Основними завданнями дисципліни „Основи оподаткування” є з’ясування та вивчення теоретичних, правових та організаційних основ виникнення і розвитку системи оподаткування, а також сутності податків; формування у студентів навичок самостійного творчого мислення, вмінь приймати рішення в умовах мінливого податкового законодавства.

Предметом вивчення дисципліни є відносини, які виникають між державою та платниками податків з приводу розподілу і перерозподілу вартості створеного в суспільстві ВВП.

Отже, наука про податки - це складова частина фінансової науки, що вивчає виробничі відносини в їхній єдності і взаємодії з продуктивними силами і надбудовою. З усього різноманіття виробничих відносин, що охоплюють виробництво, розподіл, обмін і споживання, розподільні відносини визначають фінансові, з яких виділяються податкові.

Податки, беручи участь у перерозподілі нової вартості, виступають частиною єдиного процесу відтворення, специфічною формою виробничих відносин. Ця специфічна форма виробничих відносин і формує суспільний зміст податків. Суспільний зміст податків дає можливість проникнути в їхню глибинну сутність, дозволяє розкрити внутрішній зміст і еволюцію, найважливіші ознаки й особливості, а також механізм впливу базису і надбудови.

При перерозподілі валового внутрішнього продукту (ВВП) податки забезпечують присвоєння державою частини нової вартості в грошовій формі. Ця частина ВВП, мобілізована примусово у формі податків з юридичних і фізичних осіб, перетворюється в централізований фонд фінансових ресурсів держави, тобто в основу його життєдіяльності. Одержавлена податками частина вартості ВВП перетворюється в суспільну власність, що частково повертається населенню через систему трансфертів (субсидій, дотацій та інших виплат із державного бюджету).

Податки, крім суспільного змісту, мають матеріальну основу. Вони є частиною грошових доходів суспільства, відчуженої і привласненої за допомогою політичного примуса держави. Це видиме на поверхні економічного життя явище виступає як матеріальний зміст податків.

Таким чином, податки мають двоїстий характер. З одного боку, вони виступають специфічною формою виробничих відносин, у чому і складається їх суспільний зміст, а з іншого боку, є частиною вартості ВВП у грошовій формі, що характеризує їх матеріальний зміст.

Джерелом податку виступає нова вартість чи ВВП, створюваний у сфері матеріального виробництва, що включає вартість необхідного продукту і вартість прибавочного продукту, що є абстрактними економічними категоріями, а в реальному житті здобувають специфічні форми вираження: вартість необхідного продукту - форму ціни робочої сили чи заробітної плати, а вартість прибавочного продукту - форму прибутку, ренти, відсотків, тобто обидві виступають у виді конкретних грошових доходів, що належать окремим членам суспільства – найманим працівникам, службовцям чи власникам капіталу.

Цей первинний розподіл ВВП доповнюється вторинним розподілом чи перерозподілом, де податкам належить важлива роль. Податки як частина нової вартості примусово мобілізуються державою. Таким чином, в основі податків лежить частина вартості необхідного продукту і частина вартості прибавочного продукту.

У найбільш загальному вигляді розподільні відносини представлені на рис. 1. Одержавлення вартості прибавочного продукту виступає об'єктивним законом розвитку сучасних суспільств. Масштаби цього одержавлення залежать від діяльності держави. Пристосовуючись до економічних умов, що змінюються, воно постійно розширює свою діяльність, що породжує реальну тенденцію до росту частки цього одержавлення.

Сучасна держава акумулює визначену частку вартості необхідного продукту, що пов’язано з його участю у відтворенні робочої сили, що охоплює такі важливі сфери, як освіта, охорона здоров'я, житлове будівництво, культуру, соціальне забезпечення і т.д. Розширення сфери державного втручання у відтворення робочої сили породжує тенденцію до росту одержавлення і вартості необхідного продукту.

Отже, незалежно від того, хто є платником податків і які податки стягуються (прямі чи непрямі), у всіх випадках джерелом податків виступає вартість прибавочного продукту і частина вартості необхідного продукту, створені працею в сфері матеріального виробництва.

Дисципліна „Основи оподаткування” тісно пов’язана з такими дисциплінами, як „Політична економія”, „Макроекономіка”, „Мікроекономіка, „Фінанси”, „Гроші і кредит” та іншими дисциплінами.

Структуру і коло питань навчальної дисципліни зумовила її професійна спрямованість. Програма дисципліни враховує сучасні тенденції в оподаткуванні та базується на чинному податковому законодавстві.

Згідно з навчальним планом основними формами організації навчального процесу є аудиторні заняття і самостійна робота студентів. Аудиторні заняття проводяться у вигляді лекцій та практичних занять. Основне завдання лекційних занять– викладання у логічній послідовності найбільш важливих питань дисципліни. Семінарські заняття забезпечують закріплення та систематизацію теоретичних знань студентів та набуття ними необхідних практичних навичок. Самостійна та індивідуальна робота є основним засобом засвоєння матеріалу у вільний від аудиторних занять час на основі вивчення основної літератури, додаткових джерел, поточної інформації, виконання індивідуальних завдань, написання рефератів.

Отже, викладання дисципліни „Основи оподаткування” спрямовано на розвиток у студентів здатності самостійно мислити та приймати рішення з питань оподаткування у стандартних та нестандартних ситуаціях. Для цього у навчальному процесі поєднуються традиційні та активні методи навчання див. рис. 1.

 

Рис. 1. Структурно-логічна схема розподільних відносин

 

Як удосконалена форма програмованого навчання дисципліни „Основи оподаткування” є навчання за кредитно-модульною системою, побудоване на автономних, цілісних блоках інформації, логічно-завершених порціях (модулях) навчального матеріалу, підібраних відповідно до змісту навчальної дисципліни. Тематичний план навчальної дисципліни „Основи оподаткування” складається із трьох модулів. Кожний модуль складається із змістових модулів, які представляють систематизований, логічно - пов’язаний певний обсяг навчальної інформації, необхідної для пізнання та в майбутньому - для виконання конкретної професійної діяльності в сфері оподаткування. Між модулями (змістовими модулями) – частинами навчального матеріалу існує внутрішньо-предметний зв’язок. Таким чином, модульне навчання дає змогу організувати навчальний процес на дискретному рівні, тобто за умов доцільного дозування змісту навчального матеріалу та методичного забезпечення процесу його засвоєння. Структурна схема форм організації навчального процесу при вивченні навчальної дисципліни „Основи оподаткування” за кредитно-модульною системою наведена в табл. 1.

 

Таблиця 1.

Структурна схема форм організації навчального процесу при вивченні навчальної дисципліни „Основи оподаткування” за кредитно-модульною системою

Форми організації навчання	у тому числі за їх видами
Навчальні заняття	лекція
семінарське заняття
індивідуальне заняття
консультація
Самостійна робота студентів (основний засіб засвоєння студентом матеріалу програми навчальної дисципліни в час, вільний від обов’язкових навчальних занять)	у бібліотеці
у навчальному кабінеті
у комп’ютерному класі
у домашніх умовах
Індивідуальна робота (засіб виявлення та усвідомлення інформації про існуючі знання, виявлення рівня розробленості обраної проблематики, занурення в проблематику та узагальнення отриманих знань)	реферати
доповіді
індивідуальні завдання (теоретичні, розрахункові, графічні)

Продовження таблиці 1.

 

Форми організації навчання	у тому числі за їх видами
ІНДЗ (індивідуальне науково-дослідне завдання – засіб теоретико – експериментального дослідження обраної проблематики)	тези доповіді
наукова стаття
Контрольні заходи	поточний контроль на семінарських заняттях
модульний контроль (контрольна робота після вивчення навчального матеріалу, об’єднаного в модуль чи змістовий модуль)
підсумковий контроль - ПМК (поточний модульний контроль за підсумками вивченого матеріалу)

 

При кредитно-модульному навчанні структура навчальних занять (лекційних та семінарських занять) залишається такою, як і у традиційному навчанні та поєднується з правильно організованою самостійною та індивідуальною роботою студентів.

Контроль набутих знань та вмінь студентів здійснюється шляхом усного опитування, тестування, проведення модульного контролю.

Кредитно-модульне навчання використовують, як правило, з рейтинговою оцінкою знань. Рейтинг – індивідуальний числовий показник оцінки. Рейтинговий принцип оцінки знань спрямований на комплексну і об’єктивну оцінку знань студента. Рейтингова система оцінки знань у студентів формує нове уявлення (теоретичне, практичне, проблемне) про тему, розділ, дисципліну, що вивчається.

Отже, рейтинговий принцип дає змогу якісно, об’єктивно і повно оцінювати знання студента на всіх етапах вивчення дисципліни „Основи оподаткування”. Рейтингова система передбачає диференційовану оцінку в балах усіх видів і форм навчальних занять, перелік яких наведено вище. Сума балів, яку набрав студент, становить його рейтинг. Кількість балів встановлюється у залежності від виду занять.

Розподіл балів, які присвоюються студентам при вивченні дисципліни „Основи оподаткування” у V та VІ семестрах наведено у розділі 2 даного навчально-методичного посібника.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в національну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється у порядку, який також наведено у розділі 2.

Після вивчення запропонованого матеріалу спробуйте відповісти на питання для самоконтролю знань, виконати тестові завдання та індивідуальну роботу, які наведено нижче.

Завдання до самостійної роботи