Система національних рахунків;порівняння з системою балансів народного господарства.

На початку Система балансів народного господарства базувалася на марксистській теорії підрахування показників. Ця теорія мала витратний характер. Мав місце поділ суспільного виробництва на 2 нерівнозначні сфери: матеріальне виробництво і нематеріальне. Такі основні показники, як Валовий суспільний продукт, Чистий Суспільний продукт, кінцевий національний дохід створюються лише виробничою сферою, тобто результати діяльності сфери послуг до підрахунку не брали.

Що стосується системи національних рахунків, то вона розпочалась з указу президента з травня 1992 р.

Система національних рахунків – система взаємопов’язаних показників і класифікацій, що використовується для опису і аналізу узагальнюючих результатів і аспектів економічного розвитку на макрорівні. Система національних рахунків сформувалася в категоріях і термінах ринкової економіки, тобто всі її концепції, визначення і показники передбачають, що економіка, в якій вони використовуються функціонує на основі дії ринкових механізмів і інститутів. Мета системи національних рахунків (СНР) — дати наочне цифрове відображення стану національної економіки в цілому за певний період. СНР дає характеристику економічних процесів, а також основних узагальнених показників

СНР — це сучасна система збирання та опрацювання бази даних, яка використовується сьогодні практично в усіх країнах світу для макроекономічного аналізу ринкової економіки

 

Особливості обчислення ВВП як показника системи національних рахунків. Показник валового національного продукту(ВНП). Показник валового національного використовуваного доходу(ВНВД).

Згідно СНР основним показником обсягу виробництва є ВВП. Для США та Японії є ВНП. ВВП – сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів та послуг, вироблених за певний період, частіше за рік на економічній території країни(гр.од./рік)

Економічна територія – це територія, що адміністративно керується органами держави і в межах якої особи, товари і гроші можуть переміщуватися без перешкод.

Фізичні або юридичні особи вважаються резидентами тієї економіки, з якою вона пов’язана тісніше, яка містить осередок її інтересів. Для підприємств, фірм цей осередок знаходиться на території, де вони здійснюють свою діяльність. Для фізичних осіб резидентом вважаються всі ті, хто працює або проживає на території протягом року або більше незалежно від громадянства.

Органи держуправління є резидентами своєї країни, навіть у тих випадках, коли розглядувана ними діяльність здійснена за кордоном.

В процесі виробництва частина виробленого країною ВВП потрібно бути передане нерезидентам, як компенсацію за надані ресурси або трудову участь у ВВП даної країни.

ВВП+ (1) – (2) = ВНП(ВНД)

(1)– (2) – сальдо

(1)– доходи, отримані резидентами закордоном, в зв’язку з їхньою участю у виробництві ВВП інших країн (абсолютно конкретні доходи: проценти, дивіденди)

(2)– аналогічні доходи сплачені інших країн резидентами (неризедентами) за участь виробництва ВВП даної країни. Оплата праці: проценти, дивіденди.

Сальдо – різниця між вивезенням і ввозом первиних доходів.

Отже, ВНП відрізняється від ВВП на сальдо первинних доходів.

Зауваження: первинні доходи не містять доходу отриманих із-за кордону в порядку перерозподілу(подарунки, гуманітарна допомога)

ВНВД (валовий національний використовуваний дохід)

ВНВД = ВНП + трансферті, отримані із-за кордону – трансферти, сплачені закордон.

Особливості обчислення ВВП:

1) ВВП =

Pі – ціна і-го товару чи послуги

Qі – відповідно фізичний обсяг

і – умовно порядковий номер

2)При розрахунках ВВП розраховується вартість кінцевих продуктів і ігнорується вартість проміжних товарів і послуг

3)Враховується вартість продуктів, виготовлених в поточному році.

4)В розрахунках ВВП ігноруються невиробничі операції(переропродаж товарів і чисті фінансові операції)

Чисто-фінансові операції: державні трансфертні виплати, приватні трансфертні платежі, (допомога батьків дітям, студентам), операції з цінними паперами(купівля, продаж акцій, облігацій)

 

Методи обчислення ВВП

розрізняють 3-методи:

1)виробничий:

сутність: підсумовується додана вартість створена всіма галузями економіки.

Сума валових виплат – сума проміжного споживання=сумі дод.вартості ВВП

2) за витратами на придбання тов. і послуг(кінцевого споживання)

ВВПвитр.=С+І+G+Хn, де

С- споживчі витрати, тобто витрати домогосподарств на придбання тов. повсякденного, тривалого спож. І на оплату послуг

І - валові приватні внутрішні інвестиції. Валові приватні інв. включ. – чисті інв. та амортизовані відрахування.

Чисті інвестиції – кошти на придбання додаткових елементів основного капіталу.

Чисті інвестиції включають:

- кошти на придбання додаткових засобів праці, для відновлення і модернізації виробництва

- кошти на житлове будівництво

- кошти, що йдуть на забезпечення приросту запасів сировини напівфабрикати готової продукції, що викликані розширеним виробництвом

G- витрати держави на придбання товарів і послуг, придбання орган.держ.влади і бюдж.організацій факторних послуг в тому числі.

Хn=Х-М(-різниця експорту і і мпорту в грош.вимірюванні

3) за доходами (розподільчий)

ВВП= сумі факторних доходів + 2-а компоненти, які не входять до ф.д. – амортизаційні оподаткування і непрямі податки.

Факторні доходи: зар.плата+процент+рента+прибуток

 

6.Показники системи національних рахунків, що розраховуються на основі ВВП:

1) валовий випуск ВВ=ВВП+ проміжний продукт

2) чистий внутр. продукт ЧВП=ВВП - амортизаційні відрахування

3) національний доход НД=ЧВП - непрямі податки +субсидії

4) особистий доход ОД=НД - відрах. на соц.страхування - податки на прибутки корпорації -нерозподіл.приб.корпорації+трансферні платежі

5) наявний(використаний) доход

наявний доход = ОД-прибутковий податок громадян-податкові платежі