Основні напрями розвитку сучасної етнопсихологічної науки 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основні напрями розвитку сучасної етнопсихологічної науки



Серед основних напрямів розвитку сучасної етнопсихології Ю. Пла­тонов і Н. Платонова виділяють такі:

1) вивчення особливостей національного характеру;

2) співвідношення норми та патології у різних культурах;

3) значення раннього досвіду дитинства для формування як особис­тості, так і національного характеру.

Слід зазначити, що коли йде мова про вивчення національного харак­теру, то залишається поза увагою те, що, крім націй, є й інші етнічні гру­пи, тому більш коректно було б говорити про етнічний характер.

Крім того, до проблем етнопсихології по-різному підходять представ­ники різних психологічних теорій. Зупинимось на характеристиках дея­ких із цих теоретичних підходів.

1. Значне місце в етнопсихології посідає психоаналітичний напрям, що базується як на ортодоксальному фрейдизмі, так і на неофрейдизмі, в руслі якого працювали Е. Фромм, Е. Еріксон, Г. Деветро. Причому в пра­цях останнім часом спостерігається еволюція психоаналізу від аналізу психопатології особистості до позитивного полюсу — аналізу повноцін­ної особистості, що спрямована на реалізацію своїх потреб і здібностей. Прикладом тут може бути праця Г. Деветро "Етнопсихоаналіз".

У рамках неофрейдизму А. Бандура розглядає природу агресивності під нетрадиційним кутом зору. Він вважає, що агресивний, емоційний стан — це явище, яке має етносоціальне походження.

2. Інший напрям західної етнопсихології пов'язаний з вивченням осо­бистості в різних культурах. Представники цього напряму — Р. Липтон- ду, А. Інкелес та інші вводять поняття "модальної особистості". За їхнім визначенням, модальна особистість — це певний тип особистості, до якого належить найбільше дорослих членів певного суспільства. Тобто модальна особистість — це типовий представник того чи іншого наро­ду. Дослідники вважають, що таких модальних особистостей в одної на­ції може бути кілька. Таким чином, в етнопсихології з' явилася концепція мультимодальної нації, що дає змогу створювати характеристику нації не як особистості, а як колективу. Американський етнопсихолог Дж. Хо- німан у рамках такого підходу пропонує поняття ідеальної особистості.

Ідеальна особистість, за Дж. Хоніманом, має ціннісні орієнтації, що є оптимальними для передачі наступним поколінням. Всередині етнічної спільноти може бути кілька типів ідеальної особистості, які різняться за статтю та соціальним статусом.

3. Найзначнішим за кількістю досліджень є інтеракціоністський або соціально-психологічний напрям. У рамках цього напряму значна увага приділяється вивченню етноцентризму, расизму, націоналізму.

Представники цього напряму зазначають, що існування етносу зале­жить від усвідомлення його членами своєї групової єдності та несхожос­ті на інших, від стійкості етнічної самосвідомості, від сили "етнічного тяжіння". Важливим у рамках соціально-психологічного напряму є до­слідження проблем зміни етнічної самосвідомості, етнічної належності, припинення існування етносу, розчинення однієї етнічної спільноти в ін­шій.

Зміна етнічної свідомості може відбуватись тільки за умов міжетніч­ної взаємодії, тому остання теж потребує детального вивчення.

Крім того, представники цього напряму досліджують такі проблеми, як етнічна ідентифікація, етноцентризм, етнічні установки та ролі.

Етнічна психологія, як й інші психологічні галузі, дотримується ме­тодологічних принципів, прийняті у загальній психології:

• єдності психіки та діяльності;

• детермінізму;

• відображення;

• конкретно-історичного;

• системного;

• особистісного підходу.

Але в етнопсихології як окремій науковій галузі існують і власні ме­тодологічні принципи.

Зокрема, В. Хрущ пропонує принципи, яких потрібно дотримуватися при зіставленні різних націй.

1. Принцип обґрунтованості та достовірності

Національно-психологічні особливості повинні порівнюватись на ос­нові чітко обґрунтованих показників у рамках своєрідності того класу психологічних феноменів, які становлять зміст і структуру певної діяль­ності. Тобто критерії дослідження повинні бути чітко обґрунтованими.

2. Принцип порівняння та зіставлення значимих величин

Порівнюватись і зіставлятись повинні істотні, значимі величини національної психології, які визначають специфіку функціонування ос­танньої.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 499; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.205.159.48 (0.008 с.)