Аналітико-систематична робота з текстом підручника.

Приблизно 30% робочого часу студента витрачається на читання! Удосконалення техніки читання означає удосконалення організації праці.

Раціональне читання допомагає краще упоратись з обсягом інформації, в той час як безсистемне читання означає втрату часу.

Різноманітні засоби та форми раціонального читання можна згрупувати у залежності від того, використовуються вони до, під час чи після самого процесу читання.

Раціональне читання, перш за все, передбачає цілеспрямований відбір та прийняття рішення стосовно того, чи потрібно той чи інший матеріал читати взагалі, і якщо так, то у якому обсязі.

Читання – раціональний процес, який потребує попередньої підготовки. Раціонально використовувати час допоможуть питання, поставлені перед читанням:

· Що я повинен прочитати?

· Що я зобов’язаний прочитати?

· Що хочу прочитати?

· Що я хочу взнати у результаті читання?

· Що можна прочитати пізніше?

· Що взагалі не треба читати?

Обираючи матеріал для читання, пам’ятайте про такі рекомендації:

1. Сумлінно відбирайте свій матеріал для читання, перед тим як обробляти його.

2. Збирайте невеликі тексти для серійної обробки у робочі блоки та резервуйте у своєму тижневому плані щонайменше одну годину для їх читання (Схема 3).

Якщо після фази селекції ви прийняли позитивне рішення, а саме, вивчати відповідний текст, ви зможете читати його, керуючись наступними методами в залежності від цілепокладання:

Орієнтовне читання – перше сприйняття змісту, щоб визначити, що очікує читача (остання змога перевірити, чи треба опрацьовувати цей текст).

Вивчаюче читання – віднайдення суттєвого (визначення того, яка інформація важлива, менш важлива і не важлива зовсім).

Узагальнююче читання – узагальнення змісту і критична оцінка прочитаного матеріалу (фіксація основних думок з приводу прочитаного).

 

3. Правила удосконалення методики читання. Фактори, які заважають швидкому читанню. Раціональні методи опрацювання текстів. Принципи методу SQЗR (трьох або п’ятиступеневий метод).

1. При вивченні тексту думати про те, яку інформацію бажаєте у результаті отримати. Перед читанням книги рекомендується скласти перелік питань, на які хотілося б отримати відповіді у даній книзі.

2. Проглянути назви глав та розділів, пробігти очима тексти на суперобкладинці чи стислий зміст, а також передмову, вступ.

3. З’ясувати, що б ви хотіли прочитати більш інтенсивно. При розгляді окремих розділів доцільно звертати увагу на початкові фрази, а також на ключові слова.

4. Не затримуватись на примітках, частинах тексту, надрукованих маленьким шрифтом, на аргументації статистичних даних, докладних описах та різних відступах автора.

5. Дотримуватись смислового змісту та ідеї тексту, намагатись насамперед зрозуміти мету висловлювань, їх взаємозв’язок.

6. Відшукувати використані автором вказівки за змістом – підзаголовки, виділені слова та речення, а також таблиці.

7. Враховувати, що покажчики у вигляді слів звертають увагу на конкретні зауваження, посилання та акценти у тексті:

· ввідні сигнали («звичайно», «отже», «тому», «тим самим», «так як» тощо), вказують на основну думку чи думку, яка пояснює іншу. Доцільно проглянути попередні та наступні речення;

· підсилювальні сигнали («також», «крім того», «додатково» тощо) підкреслюють думку, яка раніше була вже коротко викладена;

· змінні сигнали («але», «не кажучи про», «з іншої сторони», «чи-чи», «скоріше» тощо) вказують на те, що напрямок ходу думки змінюється на протилежний.

8. Пропускайте малоінформативні пасажі і зменшуйте темп читання на важливих ділянках тексту.

9. Враховуйте специфіку структури різноманітних текстів.

10.Опрацьовуйте текст за допомогою різних поміток, виписок тощо.

Поряд із поліпшенням методики читання, можливо, окремо чи паралельно, збільшити швидкість читання. Без спеціальної підготовки людина може читати 200-250 слів за хвилину, після оволодіння цією технікою швидкість зростає до 450 слів за хвилину та більше. При навчанні швидкому читанню одночасно тренується здібність концентруватися на важливому та схоплювати основний зміст тексту (Схема 4).

Першим кроком в оволодінні технікою швидкого читання є позбавлення від шкідливих застарілих звичок, котрі заважають нам читати швидше та раціональніше.

 

Фактори, які заважають швидкому читанню:

· читання по літерах та складах – якщо погляд слідкує від літери до літери чи від складу до складу, кожен з цих знаків стає точкою фіксації, тому читання стає фрагментарним, темп – низьким. Мета полягає у тому, щоб зразу зафіксувати поглядом якомога більше слів, тим паче що у більшості випадків за кількома складами можна розпізнати слово повністю;

· внутрішнє промовляння того, що читаєш – вокалізація – з вичка безгучно більш чи менш розбірливо промовляти текст за допомогою органів спілкування (губ, язика, голосових зв’язок) істотно знижує обсяг прочитаного тексту в одиницю часу, оскільки темп читання обмежується темпом вимовляння;

· поверхове читання – недостатняконцентрація чи слабкий інтерес призводять до формального читання, за таких умов не засвоюється зміст і не сприймається інформація;

· повернення до прочитаних місць у тексті – якщо ваш погляд постійно вертається назад до прочитаного, то штучно збільшується обсяг тексту та знижується швидкість читання;

· слідкування пальцем чи олівцем («милиця» для читання), рухи головою – доцільно стежити за текстом очима, оскільки вони виконують необхідні рухи набагато швидше, ніж голова чи рука;

· пози, не зручні для читання – не читати, наприклад, лежачи чи під час руху транспорту, так скоріше настає втома та знижується увага;

· відволікаючі зовнішні фактори – під ними розуміються некомфортні умови у межах робочої зони (дивись: Тема 2. «Організація самостійної роботи студентів», пит. «Організація робочого місця та умов навчальної діяльності»).