Тема 7. Методи державного управління 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 7. Методи державного управління



Основні питання:

1. Поняття, властивості та види методів державного управління.

2. Суть та властивості окремих управлінських методів.

3. Поняття спеціальних адміністративно-правових режимів та характеристика окремих із них.

1. Методи державного управління – це різні організаційно-правові способи та засоби управлінського впливу з боку органів виконавчої влади та інших компетентних суб'єктів управління на волю і поведінку учасників управлінських відносин з метою досягнення поставлених цілей. Це засоби практичного здійснення завдань і функцій виконавчої влади.

Методи відповідають на питання: як, яким чином досягаються ті чи інші необхідні управлінські результати? Отже, методи державного управління – це передусім різноманітні засоби практичного досягнення певного управлінського результату, способи здійснення управлінських функцій. Вони реалізуються шляхом цілеспрямованого управлінського впливу з боку керуючого суб'єкта на поведінку керованого об'єкта з метою вирішення певних управлінських завдань.

Застосування окремих методів повинно здійснюватись в межах компетенції певного органу виконавчої влади чи іншого повноважного суб'єкта управління.

Як способи вираження юридично-владних повноважень органів виконавчої влади методи управління носять правовий характер. Здебільшого вони виражаються в правових формах управління.

В цілому ж управлінські методи відображають характер взаємовідносин між суб'єктом та об'єктом управління.

Залежно від способу впливу та сфери застосування методи управління можна поділяти на загальні та спеціальні.

Загальні методи носять загальний характер, застосовуються в процесі основних функцій управління, у всіх галузях та на всіх стадіях управлінського процесу.

Спеціальні – властиві лише певним управлінським функціям, застосовуються тільки в окремих галузях або в межах певних територій (це, наприклад, застосування спеціальних режимних заходів, індивідуального адміністративного нагляду чи інших спеціальних правил тощо).

Загальні методи поділяються на основні та допоміжні. Серед основних методів виділяють насамперед методи переконання та примусу.

2. Метод переконання – це такий спосіб цілеспрямованого впливу на свідомість і поведінку учасників управлінських відносин, який проявляється в комплексі роз'яснювальних, рекомендаційних, виховних та заохочувальних заходів, що застосовуються з метою забезпечення правомірності їх поведінки, підвищення їх правосвідомості та законослухняності, зміцнення дисципліни, соціальної організованості, а також з метою профілактики правопорушень. Переконання – універсальний метод державного управління, що передує адміністративному примусу і застосовується увсіх сферах і галузях управління на всіх етапах управлінського процесу.

Серед допоміжних методів державного управління можна виділити: - адміністративні (це заходи прямого, односторонньо-владного і безпосереднього впливу на волю і поведінку об'єкта управління, так звані - директивні); - економічні (заходи побічного, опосередкованого впливу на поведінку об'єкта управління шляхом створення відповідних економічних умов; в процесі застосування цих методів широко використовуються такі економічні важелі, як ціна, собівартість, кредити, інвестиції, прибутки, госпрозрахунок, штрафи та інші економічні санкції, матеріальне заохочення, податковий вплив тощо); - організаційні (це, зокрема, загальне керівництво, безпосереднє управління, а також нагляд, контроль, погодження, регулювання, кадрове забезпечення та ін.); - стимулюючі (застосування заходів морального та матеріального заохочення).

3. Спеціальні (особливі) методи адміністративно-правового регулювання застосовуються в умовах запровадження спеціальних адміністративно-правових режимів, які можна визначити як систему спеціальних правил, установлених нормами адміністративного права з метою регулювання специфічних суспільних відносин в окремих управлінських сферах, в межах певних територій, щодо окремих категорій громадян чи інших суб'єктів права, щодо певних видів діяльності тощо. До таких, зокрема, можна віднести паспортний, прикордонний та митний режими; режим державної або військової таємниці; режим заповідних зон; режим зон стихійного лиха; режим зони відчуження (ЧАЕС); режим особливого, надзвичайного або військового стану; режим перебування на території України іноземних громадян; режим дозвільної системи та ін.

Спеціальні (особливі) методи адміністративно-правового регулювання застосовуються, зокрема, в умовах введення надзвичайного стану та створення спеціальних (вільних) економічних зон.

Відповідно до закону “Про правовий режим надзвичайного стану” від 16 березня 2000 р. надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських чи матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також: допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Правовий режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян при стихійних лихах, аваріях і катастрофах, епідеміях та епізоотіях, а також для захисту прав і свобод громадян, конституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров'ю громадян. Надзвичайний стан вводиться лише за наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами неможливо.

Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку при спробах захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, створення умов для нормального функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших інститутів громадянського суспільства.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено не більш як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях указом Президента України, який протягом двох днів підлягає затвердженню Верховною Радою України. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більше як на 30 діб. Указ про продовження надзвичайного стану також підлягає затвердженню Верховною Радою України.

Здійснення заходів по впровадженню і забезпеченню дії надзвичайного стану покладається на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та відповідні військові командування.

В умовах надзвичайного стану органи, що здійснюють управління на відповідній території, можуть поділятися надзвичайними повноваженнями для проведення заходів, необхідних для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення конституційного правопорядку і законності, а також ліквідації загрози безпеці громадян. До таких заходів, зокрема, відносяться:

1) встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;

2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;

3) посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства:

4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;

5) заборона страйків.

Крім цього, залежно від характеру підстав введення надзвичайного стану можуть бути встановлені і здійснюватись додаткові обмежувальні заходи, у т.ч. введення комендантської години; перевірка документів у громадян; проведення в необхідних випадках особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян тощо.

Адміністративно-правовий режим спеціальних (вільних) економічних зон визначається законом України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” від 13 жовтня 1992 р. Цей закон регламентує порядок створення і ліквідації та механізм функціонування таких зон на території України, загальні правові і економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів економічної діяльності цих зон з місцевими радами, органами виконавчої влади та іншими органами.

Спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальні правові режими економічної діяльності та порядку застосування і дії законодавства України.

На території таких зон запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм. Активізація спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України. Статус і території спеціальних (вільних) економічних зон, а також строк, на який вони створюються, визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної такої зони.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 123; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.159.186.146 (0.023 с.)