Основні вимоги до санації приміщень і території: дезінфекція, дезінсекція і дератизація

Санація приміщень та території ферм передбачає комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників заразних хвороб. Це -дотримання певних вимог і режиму в приміщеннях для тварин під час зберігання і переробки кормів, прибирання і зберігання гною, а також під час здійснення заходів щодо дезінфекції, дезінсекції, дезакаризації, дератизації; прибирання і знешкодження трупів; охорона грунту і води від забруднення тощо. Об'єктами дослідження ветеринарної санітарії є грунт, вода, повітря, корми, продукція тваринництва, тварини, збудники захворювань і їх переносники.

Дезінфекція - система заходів, спрямованих на знезараження (знищення) збудників заразних захворювань людини і тварин у навколишньому середовищі. Стерилізація (знепліднення), на відміну від дезінфекції передбачає знищення в середовищі не лише збудників хвороб, а всіх живих істот. Залежно від благополуччя господарства щодо інфекційних захворювань дезінфекцію поділяють на профілактичну і вимушену, а останню - на поточну і заключну.

Профілактичну дезінфекцію проводять у господарстві за відсутності інфекційних захворювань тварин. Завдання її полягає в тому, щоб знищити заразне начало в навколишньому середовищі.

Приміщення дезінфікують два рази на рік: навесні і восени, а також після закінчення будівництва і перед введенням до приміщення тварин. Перед дезінфекцією виконують санітарний ремонт та очищають приміщення. Після цього наносять розчин дезінфікуючої речовини.

На відгодівельних фермах дезінфекцію проводять після вивезення тварин на забій, перед кожним новим комплектуванням ферми тваринами. На свинофермах її проводять після закінчення чергового технологічного циклу. У птахогосподарствах профілактичну дезінфекцію проводять за встановленим графіком, з урахуванням технології виробництва та комплектування господарства птицею.

Дезінфекцію здійснюють зрошенням поверхонь дезінфекційною речовиною за допомогою спеціальних установок ЛСД-2, АДА, ДУК, УДС, ручних гідропультів або аерозольним методом, який ефективний у герметизованих приміщеннях при температурі повітря не нижчій за 15°С та відносній вологості не меншій ніж 60 %.

Для дезінфекції застосовують 20 %-ву суспензію свіжогашеного ванна, 5 %-вий розчин кальцинованої соди, 3 %-ву гарячу емульсію креоліну, 1-2 %-вий розчин їдкого натру, 2 %-вий розчин формальде­гіду, розчин хлорного вапна, що містить 2 % активного хлору тощо. Експозиція знезараження під час використання їдкого натру - 2 год, в інших випадках - 1 год.

Стійла в родильному відділенні необхідно дезінфікувати через кожні 14 днів, у стаціонарі - щораз перед постановкою тварин одноразово 3 %-вим розчином хлораміну або розчином гіпохлориду із вмістом трьох відсотків активного хлору. Профілакторій для телят дезінфікують перед заповненням 4 %-вим гарячим розчином їдкого натру, 2 %-вим розчином формальдегіду тощо.

Приміщення для свиней дезінфікують, як правило, 4 %-вим гарячим розчином їдкого натру, 2 %-вим розчином хлораміну. Для знезараження гнійних каналів використовують 10 %-вий розчин фор­мальдегіду.

Для аерозольної дезінфекції застосовують 40 %-вий розчин фор­мальдегіду з розрахунку ЗО мл розчину на 1 м³ приміщення.

Для цього на 1 м³ приміщення беруть 20 мл формаліну і 20 г сухого хлорного вапна. Останнє насипають у металевий посуд, куди додають формалін. Експозиція дезінфекції- 12 год. Після закінчення дезінфекції приміщення провітрюють.

Наразі набули широкого застосування фізичні засоби дезінфекції, які с дешевшими, не завдають шкоди природі. Це -

висушування, кип'ятіння, обпалювання, сонячне (ультрафіолетове) випромінювання, ультразвук.

Під час дезінфекції методом зрошення спочатку обробляють підлогу, а потім стіни, стелю та обладнання приміщень. На закінчення вдруге обробляють підлогу. Для дезінфекції типових приміщень на 1 м² площі витрачають 1 л дезінфекційного розчину. Для підвищення активності дезінфекційний розчин застосовують у гарячому вигляді (температура не нижча ніж 70°С).

Перед дезінфекцією тварин із приміщень виганяють. Після неї (у середньому через 3 год) приміщення провітрюють, а годівниці, автонапувалки і корита старанно промивають водою і витирають.

Автомобільний та інший транспорт після перевезення тварин дезінфікують 2 %-вим розчином формаліну або їдкого натру. Колеса обробляють у дезінфекційному бар'єрі, який заповнюють згаданими вище розчинами. Спецодяг і спецвзутгя дезінфікують у пароформа-ліновій камері.

Поточна дезінфекція проводиться відразу після виявлення інфекційної хвороби серед тварин. При цьому, знезаражують усе те, з чим стикалися хворі тварини. Пізніше поточну дезінфекцію приміщень проводять періодично в установлені строки, застосовуючи засоби залежно від збудника хвороби. В ізоляторах її проводять щоденно під час ранкового видалення гною.

Заключну дезінфекцію проводять після ліквідації інфекційної хвороби, перед зняттям карантину або обмежуючих заходів. Роблять її ретельно, охоплюючи всі приміщення і території навколо них, транспорт, інвентар тощо. Одночасно ремонтують приміщення, замітають підлогу, видаляють з-під неї грунт на глибину до 25 см, перекопують його, змішуючи з дезінфекційною речовиною.

Дезінсекція - знищення в зовнішньому середовищі шкідливих комах. За призначенням вона буває профілактичною і винищувальною (поточною). Перша передбачає створення несприятливих умов для життя та розвитку комах і кліщів, а друга полягає в плановому знищенні комах на всіх фазах їх розвитку.

Найчастіше використовують хімічні засопи дезінсекції: трихлор-метафос, карбофос, поліхлорпінен, дихлофос, нафталізол, креолін тощо. Для знищення личинок мух гній і сміття обробляють 3 %-вою водною емульсією поліхлорнінену, 0,1 %-вою емульсією трихлор-метафосу-3 та іншими речовинами, із розрахунку 4 л/м² поверхні.

Профілактичну дезінсекцію приміщень проводять навесні (у квітні-травні), як правило, одночасно із плановою дезінфекцією.

Наступні обробки повторюють через кожні 20-30 днів протягом усього теплого періоду року. Для боротьби з комахами на пасовищах тварин обприскують емульсією трихлорметафосу-3 з розрахунку 0,75-1 л на тварину.

Для знищення кліщів, пухопероїдів, вошей застосовують також водну емульсію препарату СК-9, 10 %-ву мазь препарату К, 2-3 %-вий водний розчин мила К, порошок піретруму тощо.

У боротьбі з комахами можна використати високу і низьку температуру, висушування. Важливим с підтримання чистоти в приміщеннях і на територіях навколо них, недопущення нагро­мадження гною та кормових залишків, щоденне механічне очищення станків іпереходів.

Дератизація - комплекс заходів, спрямованих на знищення мишоподібних гризунів, які становлять небезпеку в епізоотичному та епідеміологічному відношеннях і завдають великих економічних збитків. Боротьба з гризунами включає профілактичні та знищувальні заходи.

Профілактичні заходи спрямовані на створення умов, які позбавляють гризунів корму, води, сховищ, здатності до відтворення. Винищувальні заходи включають хімічні, біологічні та механічні методи.

Із хімічних методів для дератизації застосовують зоокумарин, дифинацик, крисид, фосфід цинку тощо. Для принад беруть хліб, борошно, м'ясний та рибний фарш, насіння соняшнику. Краще спочатку розкладати неотрусні принади.

До механічних методів відносять використання різних пасток, капканів, до яких гризунів поступово привчають.

Біологічний метод грунтується на використанні природних ворогів гризунів (кішки, собаки, сови, їжаки). Крім того, використовують бактеріальні препарати, які спричиняють у гризунів сальмонельоз, застосовують бактокумарин, що містить живі бактерії тифу гризунів, натрієву сіль зоокумарину. Слід звергати увагу, щоб до отрути та принад не мали доступу тварини. Якщо ж отруєння сталося, потрібно негайно звернутися до фахівця з ветмедицини.

Усі особи, яких залучають до роботи з проведення ветеринарно-санітарних заходів, повинні дотримуватися техніки безпеки під час роботи з трупами, дезінфекційними речовинами й отрутами. Особи, які виконують ці роботи, повинні мати комплект спецодягу і взуття, а інколи й протигази, респіратори, рукавиці. Палити та їсти в цей час заборонено. Обличчя і руки після роботи з дезінфекційними речовинами та отрутами необхідно вимити водою з милом, а використаний посуд помити 2 %-вим розчином соди.

Під час потрапляння на шкіру кислот, їх змивають водою, а потім розчином питної соди. Луги нейтралізують 1-2 %-вим розчином борної, лимонної, оцтової кислот. Усю роботу з дезінфекції, дезінсекції та дератизації проводять під коїпролем лікаря ветеринарної медицини.