Основні правила рододопомоги

1. Надавати акушерську допомогу можна тільки після
проведення акушерського дослідження.

2. Розривати навколоплідні оболонки можна тільки після
повного розкриття шийки матки.

3. Зберігати життя породіллі і плода.

4. Суворо дотримуватись правил асептики.

5. Виправляти положення, позицію і членорозміщення тільки в
період пауз між потугами, а витягати плід - у момент потуг.

6. Витягати плід можна тільки під час правильної позиції,
положення і членорозміщення силою не більше 2-3 осіб.

7. Перед тим, як приступити до акушерської допомоги,
необхідно зважити всі обставини і вибрати найдоцільніший план і
метод допомоги, щоб забезпечити, швидкий перебіг родів і запобігти
ускладнень.

8. Проводити руки до плода і взагалі маніпулювати ними та
інструментами необхідно тільки між плодом і оболонками плода, уникаючи травмування тканин матки і родових шляхів.

9. На всі передлежачі рухомі частини плода (голову, кінцівки)
накладають акушерські петлі.

 

10. Виправляють неправильне членорозміщення плода тільки
після його відштовхування в черевну порожнину.

11. Відштовхують плід у матку рукою або обережно клюкою
під контролем руки в пазухах між потугами.

12. Частини плода, що їх треба виправляти, повинні бути
зверху, для чого породіллі надають потрібного положення.

13. Під час сухості і набряку родових шляхів їх змащують
великою кількістю слизових відварів вівса, льону, крохмалю.

14. Фетотомію проводять, коли плід мертвий, якщо плід живий
- роблять кесарів розтин (залежно від ситуації і наявності
кваліфікованих спеціалістів).

15. Не слід застосовувати речовини з неприємним запахом, щоб
не зіпсувати м'яса в разі вимушеного забою породіллі.

16. Надаючи допомогу під час родів, необхідно стежити за
станом породіллі, її серцевою діяльністю та диханням.

Догляд за породіллями. У перші дні після родів в організмі самок відбуваються складні фізіологічні, зміни: зменшується внутрішній тиск, виникає значний перерозподіл крові, порушується терморегуляція, настає водне. голодування через значну втрату рідни, а тому виникає спрага, у переповненій молочній залозі зростає тиск. Звертають увагу на загальний стан породіллі і формування материнської домінанти.

Корові після отелення дають облизати теля. Потім їй випоюють 1-1,5 відра теплої підсоленої води, навколоплідні води, рідку бовтанку із висівок. Доять корів через 40-60 хв після отелення. У перший день корову годують сіном (5-6 кг) або травою (6-8 кг), на другий і третій дні додають концентрати з четвертого дня поступово вводять соковиті корми, а до восьмого-дев'ятого дня раціон доводять до звичайного. На прогулянку тварин починають випускати на третій-четвертий день після отелення.

Кобилі після родів дають 1-1,5 відра води кімнатної температури, доброякісне сіно, висівки, соковиті корми. Зернові корми можна давати тільки через три-чотири дні. У цей час кобил випускають напрогулянку. На легкій роботі їх використовують через 15 днів після родів.

Вівці і козі після окоту дають облизати ягня, напувають підсоленою водою (2-3 л) і згодовують доброякісне сіно або траву. На пасовище овець випускають на другий день.

Свині через 1-2 год після опоросу дають бовтанку з висівок або

вівсянку (2-3 л). На звичайний раціон її переводять на восьмий деньпісля родів.

На випадок загрози переохолодження породіллю ставлять якнайдалі від дверей, закривають попонами, джгутами соломи, розтирають кінцівки. В усіх випадках стежать за відділенням посліду, його прибирають разом із брудною підстилкою. Зовнішні статеві органи породіллі обмивають слабким розчином калію, перманганату калію.

Післяродові ускладнення

Захворювання самок у цей період можна розділити на хвороби, пов'язані з травматичними пошкодженнями родового каналу, спричинені післяродовою інфекцією та порушенням діяльності нервової системи.

Пошкодження піхви і вульви найчастіше бувають у первородящих тварин. Цьому може сприяти сухість родового каналу. Під час огляду виявляють травми вульви, піхви та шийки матки. Тварина натужується, вигинає спину і тримає піднятим хвіст.

 

Рани і садини піддають хірургічній обробці, промивають антисептичними розчинами, змащують сумішшю розчину йоду з гліцерином 1:1. У глиб піхви вводять антибіотики. Під час кровотечі тампонують марлею, змоченою 2-%-вим розчином галуну, заліза тощо. Шви накладають залежно від показань.

Післяродовий вульвіт, вестибулі і і вагініт - запалення зовнішніх статевих губ переддвер'я та піхви внаслідок проникнення мікробів особливо під час їх травмування. Ці органи стають набряклими, червонуватого кольору з виразками. Сечовиділення часте і супроводжується стогнанням. При гнійному вестибуловагініті спостерігається витікання гною з домішками крові. Загальний стан пригнічений, температура тіла досягає 40-41°С.

Зовнішні статеві органи обмивають розчинами антисептиків. Потім, ними обробляють піхву. Використовують 1-2-%-ві содо-сольові розчини в рівних частинах, 2-5-%-вий розчин натру хлориду. Застосовують емульсії Вишневського, синтоміцину, стрептоциду. У порожнину піхви вводять тампони з іхтіолом, які міняють через 12-24 год.

Післяродові ендометрити - це запалення слизової оболонки матки, яке розвивається за типом катарального, фібринозного, гнійного, гангренозного ендометритів. Причиною є інфікування матки під час рододономоги та видалення посліду.

Спочатку загальний стан тварини не змінюється, із розвитком хвороби тварина стогне, набуває пози сечовиділення. Загальний стан і апетит погіршуються молочна продуктивність падає, підвищується температура тіла. Вагінальним дослідженням встановлюють, що канал шийки матки відкритий, з нього виділяться ексудат. При ректальному дослідженні знаходять збільшений ріг матки, в якому нагромаджується ексудат. Це супроводжується флюктацією та опусканням матки в черевну порожнину.

При ендометритах погрібна невідкладна допомога, яку надає спеціаліст ветмедицини. Зокрема, тварині надають моціон, покращують годівлю проводять масаж матки через пряму кишку (при некротичному і гангренозному запалені його не проводять). Із матки видаляють ексудат. У канал шийки матки вводять таблетки екзутеру, гінекологічні свічки, мазі, таблетки, що містять антибіотики сульфаніламіди. Підшкірно вводять пітуїтрин, окситоцин, синестрол, фолікулін. Критерієм видужання є припинення виділення ексудату з матки та її скорочення до нормальних розмірів.

 

Післяродовий парез спостерігається переважно у високо­продуктивних корів, кіз і, зрідка, у свиней. Спочатку помітно слабість кінцівок, викривлення шиї у вигляді букви S. Пізніше спостерігається вимушене лежання тварини із закинутою на грудну стінку головою, сонливість, розширення зіниць, зниження температури тіла тощо (рис. 10, II).

Після видоювання молока у вим'я накачують повітря і перев'язують дійки на 20-10 хв. Внутрішньовенно вводять розчин кальцію хлориду і глюкози, підшкірно - кофеїн. Ні в якому разі не можна давати ліки через рот, оскільки в цей час спостерігається парез глотки і стравоходу. Тіло розтирають, накривають попонами.

Субінволюція (атонія) матки характеризується ослабленням тонусу її мускулатури. Хвороба виникає внаслідок недостатньої та односторонньої годівлі, мінерального і вітамінного голодування, відсутності моціону, після багатоплідної вагітності.

Спостерігається затримання лохій (післяродові очищення), а під час лежання значне виділення їх. Стан тварини пригнічений, апетит погіршується. При ректальному дослідженні матка збільшена, наповнена рідиною, не реагує на масаж скороченням, в яєчнику затримується жовте тіло. Внаслідок атонії матки розвиваються ендометрити і настає неплідність.

Добрі результати дає масаж матки через пряму кишку, підшкірні введння синестролу, окситоцину, иітуїтрину. Лікування як при ендометриті.

 

Післяродове залежування виникає після важких родів при ве­ликому плоді або після витягання нлоду з прикладанням великої сили.

Тварина не може підвестися на ноги, апетит зберігається. Пізніше можуть з'явитися пролежні і навіть ознаки сепсису, внаслідок чого тварина гине.

Тварину забезпечують доброю підстилкою, 2-3 рази на день перевертають на інший бік. Кінцівки масажують. Велике значення мас дієтотерапія, особливо забезпечення тварин мінеральними речовинами і вітамінами. Підшкірно ветеринарні спеціалісти вводять стрихнін.

Затримання посліду - це його невіддільність протягом 40 хв у кобил, 8-12 год - у корів, овець і кіз та зразу після родів - у свиней. Причини - недостатній тонус мускулатури матки і м'язів черевної стінки як результат недостатньої годівлі, відсутності моціону, запалення матки тощо.

У хворих тварин із зовнішніх статевих органів звисають навко­лоплідні оболонки, може підвищуватися температура тіла і виникати ендометрит.

З лікувальною метою тварині дають 0,5 кг цукру, повторюючи це 2-3 рази, через кожні 10-12 год, випоюють навколоплідні води. Якщо послід не відділився, повідомляють ветспеціаліста, який призначає підшкірно окситоцин або пітуїтрин (6-8 мл), внутрішньо-м'язово синестрол (3-4 мл великим тваринам), внутрішньоматочно 500 мл 30-%-го розчину іхтіолу тощо.

Якщо й після цього послід не відокремлюється, його видаляють оперативним шляхом. Операцію проводить лікар або фельдшер ветмедицини. Після неї в матку вводять антибіотики, сульфаніламіди, септиметрин. Добре зарекомендував себе препарат трицилін.

Виворіт (випадання) матки виникає внаслідок грубого витягання плода або посліду, сильних скорочень матки після родів.

Насамперед, запобігають травмуванню та забрудненню матки. Щоб полегшити вправлення матки, тварину розміщують на дерев'яному настилі так, щоб трохи підняти задню частину тіла. Матку обробляють розчинами етакридину лактату, фурациліну, перманганату калію. Після сакральної анестезії, обережно відокремлюють послід. Матку, починаючи від верхівки рога, обмотують стерильним простирадлом і вправляють, починаючи від основи передвер'я, кулаком. Розмотуючи простирадло.

Після вправлення матки тварині надають положення з піднятим задом і 2-3 рази з інтервалом 2-3 год повторюють низьку сакральну анестезію. Перед вправленням матки в її м'язовий шар бажано ввести окситоцин: коровам 50, вівцям 15, собакам 3-10 мл. Також, у матку слід вводити антисептики так, як при затриманні посліду.

Патологія молочної залози

Захворювання молочної залози зустрічаються часто і в будь-який час, але в перші 10-12 днів після родів або під час переводу тварин на сухостій. Ці хвороби призводять до зниження надоїв молока та погіршення його якості. Найчастіше зустрічаються мастити, набряки, рани, забиття молочної залози.

Мастит - запалення молочної залози, частіше вимені корови. Його причини дуже різноманітні. Безпосередньою причиною є проникнення у вим'я хвороботворних мікробів. Особливе значення в розвитку маститів мають біологічні фактори. Мастити зумовлюють понад 40 видів мікробів: стрептококи, стафілококи, кишкові бактерії, збудники туберкульозу, актиномікозу, ящура, віспи тощо. Цьому сприяє антисанітарне утримання тварин, поранення і забиття вимені, хвороби статевих органів, порушення режиму й техніки доїння тварин тощо.

Запалення вимені може протікати з вираженими ознаками (клінічно) і без них (субклінічно приховано). Клінічні мастити бувають такі: серозний, катаральний, фібринозний, гнійний геморагічний. У корів найчастіше трапляються серозний і катарально-гнійний мастити. При клінічно виражених маститах змінюється склад і вигляд молока. У ньому з'являються згустки казеїну (катаральний), фібрину (фібринозний), гною (гнійний), крові (геморагічний). Уражена частка вимені збільшена в об'ємі, стає твердою, гарячою, болючою. У хворої тварини зменшується надій, погіршується апетит, підвищується температура тіла. Субклінічні мастити розпізнають за допомогою

 

спеціальних досліджень молока (проби з бромтимолблау, димастином,

мастидіном тощо).

Лікування маститу має бути комплексним і його проводить лікар (фельдшер). Тварину ізолюють, призначають дієтичну годівлю, виключають з раціону соковиті і концентровані корми. Серозний мастит - 3-4 рази на добу роблять масаж вимені знизу вверх. Катаральне запалення - його проводять навпаки (зверху вниз). Гнійний мастит — масаж протипоказаний. Проводиться часте видою­вання молока (через кожні 3-4 год). Внутрішпьом'язово застосовують антибіотики (3-5 тис. од. на 1 кг живої маси), а внутрішиьо-цистернально - антимікробні препарати (мастисан, мастицид, дифурол), 1-%-вий розчин стрептоциду, внутрішньовенно 300-400 мл, а в цистерну ураженої чверті (50-100 мл). Позитивний ефект із повторенням через 4-5 год дає новокаїнова блокада, слабоподразливі мазі (саліцилова, камфорна, йодна) камфорне масло.

Серозний набряк вимені характеризується появою на вимені вогнищ набряклості, які мають тістувату консистенцію і холодні на дотик. Під час надавлювання пальцями в цих місцях залишаються заглибини, що повільно розходяться. Набряклі тканини безболісні.

Лікування мас бути спрямоване на відновлення кровообігу. Для цього тварин часто доять, роблять легкий масаж знизу вгору, накладають припарки, обігрівальні компреси. Рекомендують втирати камфорну олію, вживати проносні і серцеві препарати.

Агалактін і гіпогалактія це, відповідно, повне припинення або зниження ріння секреції молока. Вони виникають внаслідок морфо­логічних змін тканин молочної залози або її функціональних розладів. Ці ураження можуть бути природженими, старечими, аліментарними, експлуатаційними, штучно набутими, симптоматичними тощо.

Лікування агалактії і гіпогалактії зводиться до усунення причин, а також масажу вимені, застосування зігріваючих компресів, згодовування соковитих кормів. Агалактія, яка настас всередині лактаційного періоду, звичайно не піддається лікуванню до нової

лактації.

Папіломи (бородавки) - доброякісні пухлини, які розміщені на дійках або вимені. Окремі папіломи, що висять на ніжці, перев'язують нитками. Застосовують хірургічне лікування. Після видалення папілом ці місця припікають ляпісом (сріблом азотнокислим) або азотною

кислотою.

Уражену дійку після доїння можна обробляти протягом чотирьох-п'яти днів саліциловим колодієм (саліцилова кислота - 10 г,

молочна кислота -6 г, колодій - 90 г), 10 %-вою саліциловою маззю, мозольною рідиною (молочна і саліцилова кислота тю 4 г і колодій -20 г).

Тріщини дійок виникають внаслідок антисанітарного стану в приміщенні, поганого догляду за вименем. Тріщини, ранки обмивають дезрозчинами і змащують маззю, яка містить антибіотики. За 15 хв до доїння наносять знеболюючі мазі 5 %-ву новокаїнову, 1 %-ву дикаї-нову.

В основі профілактики захворювань вимені лежить комплекс зоогігіснічних та ветеринарних заходів і підбір тварин із нормально розвиненим та здоровим вименем. Приміщення для маток мають бути просторі, сухі чисті, із достатньою кількістю підстилки, а годувати тварин слід високоякісним кормом. У корів перед доїнням обмивають і витирають вим'я, проводять масаж. Руки доярки мають бути чистими, без травм і хвороб шкіри. Доїння проводять у халатах.

Тріщини на дійках слід змащувати 5 %-вим борним вазеліном, а при появі захворювання - повідомити спеціаліста ветеринарної медицини. Потрібно щоденно слідкузати за станом молочної залози, якістю молока, старанно здійснювати профілактичні заходи.

Профілактика захворювання вим'я. В основі профілактики лежить комплекс господарських, зоогігієнічних і ветеринарно- санітарних заходів.

1. Нормована і повноцінна збалансована годівля тварин.

2. Формуючи маточне поголів'я треба відбирати тварин із
нормально розвинутим і здоровим вим'ям, придатним для машинного
доїння. Найбільш бажана форма ванноподібна або чашоподібна з
дійками середнього розміру (6-8 см) циліндричної форми, розміщених
під прямим кутом до вим'я. Дотримуватися гігієнічних норм
утримання тварин і догляду за ними.

3. Своєчасно (за 50-60 днів до отелення) і правильно запускані
корів. Якщо перед запуском надій не перевищує 3-4 кг на день, то таку
корову можна запускати відразу, зменшуючи раціон соковитих і
концентрованих кормів на 50 %. Високопродуктивних корів
запускають поступово, із триразового доїння їх переводять на
дворазове, а через 5-6 днів корову починають доїти один раз на день,
потім через день. Коли надій знизиться до 2 кг, доїння припиняють.

У корів, які погано запускаються, повністю виключають із раціону соковиті й концентровані корми.

Через 7-10 днів після запуску проводять клінічне обстеження вим'я з пробним здоюванням. Вміст досліджують на мастит.

4. Дотримуватися гігієнічних норм утримання тварин, доїння і
догляду за ними. Ретельно обмивати вим'я проточною теплою водою
із шланга з форсунками за 1-2 хв до доїння, витирати вим'я
одноразовими тампонами або бавовняними рушниками, змоченими
2 %-вим розчином хлораміну. Після обмивання роблять масаж вим'я і
тільки після цього приступають до доїння. Перші цівки молока
здоюють в окремий посуд.

5. Перед машинним доїнням, якщо температура в приміщенні
нижча 10°С, доїльні стакани необхідно підігріти в теплій воді
(температура 40-45"С).

6. Підтримувати вакуум у вакуум-ироводі під час доїння.
Використовуючи тритактні доїльні апарати в межах 53 кПа, двохкратні
- 48 кПа, для установок індивіду ального доїння У ІД-10 і У1Д-20
робочий вакууметричний тиск повинен бути 47 кПа.

7. Не можна допускати перетримки доїльних стаканів на дійках
після закінчення доїння (доїти 5-6 хв).

8. Після закінчення доїння дійки занурюють у дезінфікуючі
розчини, які покривають шкіру дійок тонкою плівкою і попереджують
захворювання їх.

9. Регулярно мити і дезінфікувати доїльну апаратуру. Після
закінчення доїння всієї групи корів апарати промивають теплою (25-
30°С), чистою водою, миють дезінфікуючими розчинами (1 %-вим
розчином натрію гіпохлориду, 0,5 %-вим розчином дезмолу, порошків
А, Б, В або кальцинованої соди. Один раз на добу розбирають і миють
колектор, своєчасно замінюють дійкову гуму.

 

10. Не можна сушити доїльні гумові станки на сонці, бо це призводить до втрат еластичності гуми.

11. Слід дотримуватись гігієни рук доярок, спецодягу і шкіри вим'я.

12. Регулярно, не рідше як раз на місяць, усіх корів перевіряти на приховані мастити і своєчасно лікувати їх.

13. Корів, хворих на приховані мастити, слід доїти в останню чергу і тільки вручну. Це запобігає перенесенню хвороб на інших корів.

14. Ізолювати і лікувати корів, хворих на мастити з гнійними запаленнями статевих органів.