Тривалість вагітності тварин різних видів, дні (за А.П. Студеіщовим)

 

Вид тварини	Середня	Відхилення
1. Кобила		307-412
2. Корова		240-311
3. Свиня		110-140
4. Вівця, коза		146-160
5. Сука		59-60
6. Кішка		55-60
7. Кролиця		28-33

Велику роль у проведенні планової роботи щодо відтворення поголів'я відіграє діагностика вагітності, особливо рання. її"проводять клінічними або лабораторними методами.

Клінічні методи - це зовнішнє обстеження, внутрішні дослідження, рефлексологічні методи.

За допомогою зовнішнього обстеження визначають тільний стан у корів після 6-місячного періоду вагітності. Воно включає зовнішній огляд тварин, пальпацію плода і аускультацію його серця через стінку живота матері.

Рефлексологічний метод грунтується на тому, що не тільні самки на 18-Й-25-Й дні після осіменіння проявляють статеве збудження, а в тільних тварин його немає. Для виявлення тварин в охоті можна використати бугаїв-пробників.

Ректальний метод дослідження вважається простим і точним. Така діагностика базується на виявлення через пряму кишку комплексу помісячних змін з боку статевих органів, маткових артерій і плода. Цей метод дає змогу встановити стан тільності вже на другому місяці. Ректальне дослідження краще робити вранці, дотримуючись правил особистої гігієни та техніки безпеки.

Ознаки помісячного тільного стану

Один місяць: матка лежить на дні тазової порожнини, вагітний ріг збільшений і в одному яєчнику є жовте тіло.

Два місяці: матка виступає за лобкові кістки в черевну порожнину, вагітний ріг у 1,5-2 рази більший, у ньому відчувається рух рідини.

Три місяці: майже вся матка звисає в черевну порожнину, а шийка матки наближається до краю лобкових кісток. Вагітний ріг містить близько двох літрів рідини, в якому можна відчути плаваючий плід.

Чотири місяці: у стінці матки промацуються карункули завбільшки з квасолину, виникає слабка вібрація середньої маткової артерії з боку рога, де міститься плід.

П'ять місяців: матка опущена в черевну порожнину, а тому плід не завжди вдасться дослідити. Карункули завбільшки з плід ліщини, а артерія завтовшки в олівець і вібрує. Вагітний ріг матки збільшений у 4-5 разів.

Шість місяців: матка глибоко опущена в черевну порожнину. Шийка матки також знаходиться в цій порожнині. Карункули мають розмір з куряче яйце. У вагітному розі середня маткова артерія дзюрчить.

Сім місяців: матка з плодом розміщена в черевній порожнині, шийка матки іноді піднімається до рівня тазової порожнини. Карункули досягають розміру гусячого яйця. Відчувається вібрація обох середніх маткових артерій.

Вісім місяців: матка починає випинатися в тазову порожнину, у ній виявляються частини плода, довжина якого досягає 80 см, відчувається вібрація задньої маткової артерії (вона 14-15 мм у діаметрі).

Дев 'ять місяців: плід інтенсивно збільшується і випинається в тазову порожнину. Середні і задні маткові артерії вібрують з обох боків. Виникають зовнішні ознаки родів (набрякає вульва і молочна залоза, розслаблюються і западають крижові зв'язки таза тощо).

Лабораторними методами встановлюють біохімічні зміни в слизі шийки матки, сечі, молоці, крові. Це в основному методи ранньої діагностики, які проводять у лабораторних умовах.

Хвороби вагітних тварин

Під час вагітності ускладнюється робота серця, легень, нирок та інших органів. У міру розвитку вагітності зростає потреба материнського організму в живленні, збільшується його чутливість до

 

умов утримання. Це порушує фізіологічну рівновагу в організмі і за певних умов спричинює хвороби вагітних тварин.

Передчасні перейми і потуги - це такий стан вагітності тварин, коли в неї значно раніше строку (за 3-4 тижні до родів) з'являються ознаки родової діяльності у вигляді скорочень м'язів матки та черевного преса, що може призвести до аборту. У практиці справжню причину передчасних переймів встановити не вдається. Цьому сприяють фактори механічного і термічного порядку - забиття, фізичне напруження, переохолодження або перегрівання тіла.

Тварина непокоїться: лягає, встає, тужиться. Апетит поганий, температура тіла підвищується.

Хвору тварину розміщують у теплому приміщенні. На крижі і поперек роблять гарячі припарки, зігріваючий компрес. Корові вводять внутрішньовенно спирт із глюкозою, проводять задню епідуральну анестезію, а кобилі вводять всередину хлоралгідрат.

Залежування вагітних тварин найчастіше можна спостерігати в корів за кілька днів або тижнів до родів. Основними причинами хвороби вважають недостатню або надмірну годівлю, інтоксикацію, зниження тонусу м'язів та зв'язок, артрити, міозити, 'відсутність моціону тощо.

Симптоми хвороби виникають раптово або розвиваються поступово. Тварина погано підводиться, довго лежить, а згодом зовсім перестає підніматися. З часом у неї розвиваються пролежні, розлад травления.

Хворим тваринам призначають повноцінну годівлю, їх піднімають 2-3 рази на добу і масажують круп та кінцівки. На початку хвороби вводять препарати вітаміну Д, внутрішньом'язево - 0,6 %-вий розчин вератрину, внутрішньовенно - розчин глюкози, а підшкірно -кофеїн. Корисні солі кальцію та фосфору.

Набряк у вагітних тварин більш властивий коровам і кобилам в останню третину вагітності. Виникнення набряку пов'язане з порушенням діяльності серцево-судинної системи, нирок, печінки. Цьому сприяє надмірна годівля жомом, кислим силосом, відсутність моціону.

У хворих тварин набрякають задні кінцівки, нижня стінка черева, промежина, підгруддя, вим'я. Припухлість має тістоподібну консистенцію і вона холодна.

Хворій тварині призначають моціон, повноцінну годівлю, обмежують дачу рідини, проводять легкий масаж із камфорним

спиртом. Призначення сильнодіючих проносних і сечогінних препаратів протипоказане.

Випаданні: піхви частіше спостерігається в корів і воно буває повним та частковим. Основною причиною захворювання є ослаблення зв'язку стінок піхви з клітковиною, що фіксує орган у тазовій порожнині. До цього призводить загальне ослаблення організму, його нервово-м'язового тонусу, відсутність моціону, годівля тривалий час кислими кормами, великий схил підлоги в приміщенні тощо.

В останній третині плодоношення в тварин при лежачому положенні з'являються спочатку незначні, а з часом дедалі сильніші випинання стінки піхви. Слизова оболонка піхви набрякла, гіперемійована, нерідко порушується її цілісність, особливо під час повного випадання.

Основними лікувально-профілактичними заходами є повноцінна годівля і регулярний моціон. Вивернуту частину піхви обробляють в'яжучими та дезінфікуючими розчинами (калію перманганату, фурациліну, таніну) і вправляють. Під час повного випадання піхву краще вправляти застосовуючи низьку сакральну анестезією. Після вправляння піхви на вульву накладають фіксаційну петлю або шов із валиками. Тварину ставлять у стійло з настилом, нахил якого спрямовують до грудних кінцівок.

Аборти та їх профілактика

Абортом називається передчасне припинення вагітності, що супроводжується вигнанням мертвого або життєздатного плода чи розсмоктування зародка. За походженням аборти поділяються на незаразні, інфекційні та інвазійні. За клінічним перебігом аборти бувають повні та неповні.

Незаразні аборти зумовлені генетичною неповноцінністю статевих клітин, аномаліями розвитку (виродства) або патологією плода і його оболонок. Це ідіоматичні аборти. В інших випадках (у результаті порушення обміну речовин або захворювань материнського організму) їх називають симптоматичними. До них належать аліментарний, травматичний, експлуатаційний, штучний та інші види абортів.

Аліментарний аборт зустрічається при неправильній годівлі вагітних самок, частіше в другій половині вагітності. Причиною аборту є згодовування тваринам недоброякісного (зацвілого або

 

гнилого) сіна, зіпсованого або дуже кислого силосу, нестача в раціоні мінеральних речовин, вітамінів (особливо А, Д, Е).

Травматичний аборт зумовлений дією травм на тварину. Особливо небезпечними є удари в ділянці черевної стінки, носа, різкі рухи, раптове падіння, грубе зовнішнє або ректальне дослідження на

вагітність.

Експлуатаційний аборт переважно зустрічається в робочих,

бігових та скакових коней.

Звичайний аборт або регулярно повторюване переривання вагітності частіше буває в кобил, корів у другій половині вагітності. Причиною є природжений недорозвиток організму самок (інфантилізм), дегенеративні зміни в матці тощо.

Штучний аборт виникає при захворюваннях самки, коли подальша вагітність є протипоказаною (гостра водянка плодових оболонок, грижа матки, маткові кровотечі тощо).

Медикаментозний аборт настає після введення вагітній тварині деяких лікарських засобів (синестрол, маткові ріжки тощо). Інколи під час купання в холодній воді або холодного обливання можуть виникати простудні аборти.

Інфекційні та інвазійні аборти проходять у самок у разі захворювання на бруцельоз, лептоспіроз, паратиф, колібактеріоз (вібріоз), трихоманоз. При бруцельозі корови абортують на 5-8-му місяці вагітності, а при вібріозі - аборти ранні і вони часто проходять непоміченими.

Паратифозний аборт у кобил наступає на 4-5-му місяці жеребності. У разі захворювання на трихоманоз корова абортує на 1-3-му місяці тільності.

Лептоспірозний аборт у свиноматок наступає в кінці супоросності.

Аборти найчастіше закінчуються викиднем. У першій половині вагітності аборт виникає раптово, без додаткових ознак. У другій половині вагітності перед абортом у самок спостерігається пригнічений стан, зменшується апетит і надій молока. Після викидання затримується послід. Рідше зустрічаються муміфікація (висихання), мацерація (розм'якшення), гнильний розпад та розсмоктування плода.

Якщо трапляються в господарстві аборти, то потрібно визначити основні причини і приділити увагу заходам щодо запобігання їх. При будь-якому аборті слід виключити аборт інфекційного або інвазійного характеру.

Роди та організація рододопомоги

Роди - складний фізіологічний процес, спрямований на виведення зрілого плода і плідних оболонок. Вони настають внаслідок дії на організм вагітної самки таких факторів; виростає плід і зменшується об'єм навколоплідних вод, внаслідок чого збільшується подразнення матки. Одночасно знижується активність жовтого тіла, яке підтримує вагітність, перед родами підвищується чутливість симпатичної нервової системи і спинного мозку, а функція головного мозку знижується.

Родовий процес складається з трьох стадій: підготовчий період - відкриття каналу шийки матки і становлення плода, виведення плода з родових шляхів та виведення посліду. Родова діяльність починається із скорочення м'язів матки (перейм) та черевної стінки й діафрагми (потуг). Роди в корів тривають від 20-30 хв до двох годин, у свиней -2-6 год, у кобил - до 30 хв. Послід у корів відокремлюється протягом 3-6 год.

Взаємовідношення плода і родових шляхів. Перебіг родів залежить від маси плода, розміщення його окремих органів, стану матері та її таза. Слід розрізняти такі акушерські поняття: положення, передлежання, позиція та членорозміщення плода.

Положення - це відношення поздовжньої осі тіла плода до поздовжньої осі тіла матері. Нормальним є пряме поздовжнє положення.

Передлежання - це відношення анатомічної ділянки плода до входу в таз. Нормальне поздовжнє положення - передлежання може бути головним - переднім і тазовим - заднім. Головне передлежання до входу в таз спрямовані передні кінцівки, на яких розташована голова, тазове - задні кінцівки та хвіст між ними.

Позиція — це розміщення спини плода, відносно спини матері. Розрізняють верхню, нижню, праву й ліву бокові позиції. Під час родів плід у всіх тварин набуває верхньої позиції.

Членорозміщения - це розміщення всіх рухомих частин тіла плода (голови, кінцівок, хвоста) відносно його тулуба. Нормального членорозміщення плід набуває за допомогою самостійних рухів на початку родів.

Передвісники родів. У корів отелення настає трохи раніше або пізніше очікуваного строку. За 5-8 днів до родів набрякають і збільшуються статеві губи. Розправляються складки шкіри. Під час лежання в тварин зяє статева щілина, слизова оболонка якої

 

гіперемійована. З неї звисає „поводок", який являє собою розріджену, прозору, густу і тягучу слизову пробку з шийки матки. Виділення слизу збільшується за 1-2 дні до отелення.

Зв'язки крижів розслабляються і западають. У тазі розм'як^ іпуються шви кісток і він стає „родовим".

Вим'я збільшується і набрякає. За 2-3 доби, а іноді перед родами; в дійках з'являється молозиво. Для своєчасного надання акушерської допомоги тваринам, в яких проявляються передвісники родів, потрібний постійний нагляд за ними.

Зазначені передвісники родів характерні також для овець і кіз.

У кобил набрякають статеві губи, нижня частина черевно'» стінки. Маса плода сприяє її відвисанню. Розслабляються і западають зв'язки крижів. Молозиво з'являється в молочній залозі за тиждень до родів. Шийка матки вкорочується приблизно за добу до родів.

У свині сильно відвисає живіт. За 1-2 доби до родів із статевих шляхів починає виділятись ниткоподібний слиз. Змінюється поведінка тварини. Вона встає, лягає, рухається в станку. За 6-24 год до родів свиня підготовлює гніздо, носячи в роті солому.

Інші дрібні тварини усамітнюються. У сук за 1-4 доби до родів знижується температура тіла на 1°С, а за даними деяких авторів - на 2°С. З боку статевих органів також настають певні зміни.

Допомога під час нормальних родів. Робочий одяг акушера -чистий халат, ковпак, фартух, нарукавники, чоботи, тілогрійка. До родопомічі руки обробляють так само, як до операції. У разі потреби руки повторно обробляють.

Перед наданням допомоги обстежують стан родового каналу породіллі, щоб виявити пошкодження. У корів досліджують шийку матки і матку.

Виведення плода полегшується, якщо тварина стоїть. Коли вона лягає, витягання плода тимчасово припиняють і руку виводять тимчасово з родового каналу. Плід витягають двоє чоловік. Більшу силу докладають під час виведення плода в тварини, що лежить. У кобили, що стоїть, плід витягнути важче, ніж у корови. Неспокійних кобил фіксують.

Родопоміч завжди має бути індивідуальною, не слід передчасно втручатися в перебіг родів, треба дати можливість тварині виявити фізіологічні функції. Частини плода, що виступають, фіксують. Плід виводять під час потуг.

Перебіг родів. Роди починаються зміною поведінки тварини (непокоїться, встає, лягає). Цей фізіологічний процес мас три фази:

підготовчу, виведення плода і зігнання посліду. У першу фазу в родовий канал вклинюється плідний міхур. Він розкриває шийку матки і виходить за межі статевої щілини. У процесі родів плідний міхур від 10 до 40 разів випинається і втягується в родовий канал.

Стосовно причин, які призводять до несвоєчасного розриву плідного міхура, немає єдиної думки. Однак слід вважати, що передчасне відходження навколоплідних вод збільшує частоту ускладнень під час родів або є прямою причиною ускладнення їх. Інколи після появи з родових шляхів частин плода його можна розірвати.

Нормальні роди відбуваються при головному або тазовому перед лежанні плода. У процесі родів виводяться: живий плід, оболонки і залишки навколоплідної рідини. Цю рідину збирають у чистий посуд і дають 3-5 л її корові для підсилення скорочення матки і виділення посліду. Залишки навколоплідної рідини ставлять у холодильник.

Під час родів слід запобігати розриву промежини. Треба мати чітке уявлення про видові особливості виведення плода з родового каналу.

Під час нормальних родів допомога надається в разі затримки просування плода через родовий канал. На кінцівки плода накладають акушерську петлю з вірьовки вище путового суглоба. На голову плода накладають петлю так, щоб одна частина її заходила за одне вухо, а друга - спереду другого вуха. Нижня частина петлі має бути під нижньою щелепою. Таке розміщення петлі запобігає асфіксії плода.

Тазове ііередлежания плода потребує негайної рододопомоги. У перебігу родів защемлюється пуповина і припиняється рух крові в судинах. Настає акт дихання, і плід засмоктує в легені навколоплідну рідину. Це призводить до загибелі плода.

Для зручного виведення плода з родового каналу його слід підтягнути назад і трохи вгору. Це запобігає заклиненню плода. Якщо витягувати плід униз, до черева корови, то виникають небажані труднощі.

Із виходом плода в породіллі настає період спокою. Роди закінчуються відокремленням посліду. Після родів тварин напувають і стежать, щоб вони не поїдали плідні оболонки.

Тварина перебуває під наглядом. У перші 2-3 год можливі ускладнення. Через 24-28 год після родів корову переводять у стійло післяродової секції на 6-7 днів. Із появою післяродових ускладнень її ізолюють і лікують.