Розміщення бібліотечних фондів

Фонд бібліотеки може бути повноцінно використаний лише в тому випадку, якщо він відповідним чином організований, тобто для документів, представлених в ньому, були створені такі умови, які забезпечували б легкий доступ до кожного документа, збереження фонду, умови для зберігання, відповідали естетичним вимогам, а крім того, гарантували комфорт і зручності читачам і бібліотекарям, що працюють з фондом.

Для кожної бібліотеки розміщення бібліотечного фонду — складна проблема.

Надходження до фонду (у зв'язку з інформаційним вибухом) перевищують кількість документів, що виключаються з нього. Тому раціональне використання площ будівлі бібліотеки для компактного розміщення фондів, забезпечення зручності зв'язків між окремими його частинами, а разом з тим певна автономність кожної з них — завдання, яке повинне розв'язуватися як при архітектурному плануванні бібліотечних будівель, так і в приміщеннях, пристосованих під бібліотеки. Існують три основні способи розміщення фонду: горизонтальне, при якому фонд розташовують в приміщеннях, що мають велику протяжність в довжину і ширину; це спосіб, що застосовується в більшості бібліотек нашої країни;

вертикальне (баштове), його використовують головним чином великі фондосховища;

змішане — поєднання першого і другого способів. Кожний з них має свої переваги і недоліки. Так, при горизонтальному розміщенні легко організувати відкритий доступ до фондів, виділити лінгвістичні і ін. Фонокабінети для роботи читачів, легше здійснювати перестановку фондів, особливо — в порівняно невеликому приміщенні, де фондосховище не має внутрішніх перегородок, і ін. А недоліки пов'язані з необхідністю знаходження великих будівельних майданчиків, протяжністю фонду і іншими незручностями, що в основному долаються при правильному архітектурно-планувальному рішенні. Прикладом може служити прекрасна бібліотека в р. Виборге, побудована в 30-і рр. фінським архітектором А. Аалтом. В її наземній частині розташовано читальний зал (з підсобним фондом), багатоярусний циліндровий абонемент, де фонд розміщено по стінах циліндра і відкрито для читачів, лекційний зал і система інших приміщень як для читачів, так і для службовців; на другому поверсі знаходяться кабінети для індивідуальної роботи, а фондосховище на 1 млн одиниць зберігання, опущене під землю, є під всією наземною частиною приміщення бібліотеки. Всередині воно обслуговується транспортерами, а з абонементом і читальним залом сполучено підйомниками. В даний час будівлю займають Виборзька ЦБС і ЦДБС.

Вертикальне розміщення фонду дуже ємкісне. На відносно малих площах розташовують велику кількість документів, проте експлуатація його абсолютно неможлива без механізації. Інтенсивне зростання фондів призводить до того, що бібліотекам в приміщеннях, закритих для читачів, доводиться застосовувати зберігання, аналогічне тому, яке використовується в книгарнях, коли на 1 кв.м. площі розміщується близько 400 одиниць зберігання. Це досягається за рахунок нарощування висоти стелажів, зменшення відстані між стелажами, особливим розташуванням книг на полицях. Таке зберігання доцільне лише у фондосховищах великих бібліотек. Для малих, невеликих і середньої величини фондів необхідність вдаватися до такого способу зберігання — велике лихо; воно надзвичайно ускладнює доступ до документів, затрудняє роботу з ними у фонді (книгу не зняти з полиці і не повернути назад без драбини, яку ще треба принести і встановити), зрештою подовжується час доставки документів читачам, а для працівників бібліотеки це є істотним дискомфортом.

Зрозуміло, бібліотеки шукають і в цілому ряді випадків знаходять способи оптимізації розміщення фондів: розосереджують фонд по структурних підрозділах, розташовують в різних приміщеннях за видовими ознаками, закріплюючи кожний з них за співробітниками бібліотеки, що дозволяє не тільки швидко знаходить документ, але і краще вивчити фонд, застосовують гнучке планування для перестановки фонду з метою найбільш зручного його функціонування і використання (як це було повсюдно при організації відкритого доступу до фондів) і ін.

Розміщення фонду залежить від його величини і видового складу, площі і об'єму фондосховища, можливостей їх збільшення або перекладу книг на інші носії інформації — мікродокументи, магнітні стрічки.

Для розміщення фондубібліотекар повинен уміти розрахувати наперед необхідну площу, передбачати зростання фондів і запланувати потрібний запас місця.

При фонді бібліотеки, закритої для читачів, на 1000 книг потрібно мати від 2,13 до 2,5кв. м.площі (залежно від того, які стелажі вона має). Розрахунок площі сховища проводиться з урахуванням місткості стелажів, площі, займаної стелажами, і проходами між ними.

Проходи між стелажами повинні бути шириною 75 см; головний прохід між торцями стелажів — 120 см; між стіною і стелажем, паралельному стіні, — 75 см; між стіною і боком стелажу — 45 см..

Таким чином, для розміщення фонду в 10 000 книг на шестиполичних стелажах (їх потрібно32—34) мінімальна площа, зайнята тільки книжковим фондом, складе біля 50 кв.м. При цьому треба враховувати, що запас площі сховища слід передбачати виходячи з приросту фондів в кожному з структурних підрозділів ЦБС.