Види комплектування. Організація комплектування

 

ВИДИ КОМПЛЕКТУВАННЯ

Бібліотеки комплектують свої фонди поточними виданнями, термін виходу яких визначається теперішнім і одним-двома попередніми роками (протягом такого терміну надходить, наприклад, «Бібліотечна серія»). Крім того, фонди поповнюються виданнями, які потрібні бібліотекам, але із яких-небудь причин не надійшли своєчасно (в межах 1—3 років), утворивши у фонді пропуски (лакуни), які необхідно заповнити. Пропуски можуть утворюватися і тому що книги стали непридатними, втрачені читачами і їх необхідно списати. Нарешті, придбання видань ретроспективного характеру буває необхідне, наприклад, при створенні нової бібліотеки.

Слід пригадати також, що комплектування — процес двосторонній, що припускає, окрім первинного, вторинний відбір з метою створення фонду, найбільшою мірою відповідаючого завданням бібліотеки.

Виходячи з того, яку мету переслідує комплектування, які документи отримуються, які методи і бібліографічне забезпечення при цьому використовуються, умовно виділяють чотири види комплектування: початкове, поточне, ретроспективне і рекомплектування. В хронологічному відрізку часу, наприклад протягом року, вони здійснюються паралельно.

 

ПОЧАТКОВЕ КОМПЛЕКТУВАННЯ

Початкове комплектування здійснюється тоді, коли створюється нова бібліотека (або ЦБ ЦБС, філіал ЦБС.Створення первинного фонду необхідно починати з його прогнозування і розробки описової моделі на основі всіх зовнішніх чинників, про які мовилося раніше.

Для того, щоб первинний фонд не був схильний до випадковостей, початкове комплектування необхідно перш за все орієнтувати на створення ядра бібліотечного фонду.

Ядром фонду називають «обов'язковий мінімум найцінніших в науковому, художньому відношенні творів друку і інших матеріалів з тих галузей знань і видів видань, які відповідають профілю фонду даної бібліотеки». Таким чином, в масовій бібліотеці, профіль фонду якої універсальний, універсальним буде і склад його ядра.

Кожна культурна людина, окрім глибоких знань з вибраної ними спеціальності, повинна мати широкий світогляд з цілого ряду наук, хоча б на рівні уявлення про ті основні напрями, по яких вони розвивалися, які вузлові питання вирішують в даний час, уміти оцінити твори мистецтва, художньої літератури. А для цього бібліотека повинна містити кращі твори друку, створені видатними ученими, письменниками, в яких відображені досягнення науки і культури і які б були доступні людям з різним рівнем підготовки. Отже, з кожної галузі знань в ядрі фонду повинні бути документи різних видів: наукові праці, науково-популярні видання (в кращих зразках) і ін. Такі книги є в кожному відділі фонду. Вони є найважливішою його частиною, служать сучасному читачу, в його безперервній освіті і допомагають бібліотеці виконувати всі її функції. Саме такі книги, що мають постійну значущість, входять в ядро фонду.

Крім цінності ядро володіє ще цілим рядом властивих тільки йому особливостей. Склад ядра розрахований в основному на загальне (рідше — на особливе) на користь читачів. Так, наприклад, читачі в тій чи іншій мірі цікавляться проблемами атомної енергетики, біоніки, генетики, екології, психології і т. д., хочуть прочитати кращі твори російських і зарубіжних письменників, тому ядро фонду масових бібліотек однотипне і містить приблизно одні і ті ж видання. Основним критерієм для вимірювання величини ядра є назва. З цієї точки зору воно не залежить від кількості читачів конкретної бібліотеки, кількість яких впливає тільки на екземплярність того або іншого твору друку. Вона може бути як нижче, так і вище середнього.

Абсолютна більшість книг ядра пройшла перевірку часом. Їх читали і читатимуть люди різних поколінь, тому інтерес до книг, що входять в ядро, неадекватний, але стабільний, а отже, обертання цієї частини фонду нижче обертання фонду бібліотеки в цілому. Вона різна для кожної з галузей знань, оскільки інтерес читачів до кожної з них неоднаковий. Винятком є обертання дитячих книг і то до певного віку (4—5-х класів), коли починають активно виявлятися особисті схильності.

Для ядра фонду характерна відносна стійкість складу, хоча воно, як і весь фонд, поповнюється новими назвами документів, а частина раніше представлених в ньому книг з нього виключають, з різних причин у зв'язку з втратою читачами, заміною кращими виданнями. В досить великій мірі на зміну складу впливає кон'юнктура (атмосфера, здатна впливати на оцінку творчості того або іншого автора або твору друку).

В бібліотеках республік, національних округів ядро фонду може складатися з двох, істотно відмінних одна від одної частин, одна з яких відображає загальнолюдські цінності, а інша пов'язана з історичними, культурними, соціально-економічними національними особливостями. Тут представлені кращі документи, що пройшли перевірку часом.

Ядро фонду виявляють перш за все за рекомендаційними бібліографічними покажчиками. Для вивчення необхідно підбирати бібліографічні покажчики (списки, огляди), по-перше, присвячені одній науці, галузі або темі (хімії, фізиці, математиці, ботаніці і т. д.), а по-друге, відображають масив документів за певний період у минулому (тобто ретроспективні). Кількість відібраних для аналізу покажчиків повинна бути достатньо репрезентативною. При дотриманні цих умов до ядра фонду увійдуть книги, які згадуються в 50 % відібраних рекомендаційних покажчиків.

До певної міри меті відбору можуть служити науково-допоміжні бібліографічні покажчики, головним чином для визначення ядра фондів наукових бібліотек (воно значною мірою відрізняється за своїм складом від ядра масових бібліотек цілим рядом ознак: за змістом, видами і мовою документів). Дуже важливим джерелом отримання достовірних відомостей про те, які книги повинні входити в ядро, є вивчення запитів читачів і даних про відмови на ті або інші конкретні видання. Ранжування авторів, окремих творів друку за частотою попиту виявляє найбільші показники, що є, наприклад, підставою для включення книг в «Бібліотечну серію».

Як критерії для відбору можуть виступати експертні оцінки, дані порівняння змісту і списків літератури в підручниках, програмах для вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, списків обов'язкового і позакласного читання для школярів, творів (або уривків з них), включених в книги для читання, антології, хрестоматії і інші джерела подібної інформації.

В ЦБС можуть існувати обидві частини ядра фонду, причому перша з них приблизно однакова як для ЦБ, так і для бібліотек-філіалів, а друга, що включає книги з історії і культури республіки, має відмінності в різних бібліотеках. При початковому комплектуванні ядру надається найпильніша увага, оскільки воно забезпечує послідовне і різностороннє читання.

Абсолютно ясно, що первинний фонд в 5000 прим.., а тим більше — в 2000 прим. не дозволяє створити повноцінне ядро, оскільки разом з ним у фонді повинні бути представлені і книги, що вперше виходять. Проте можливе його прогнозування за допомогою перерахованих методів, особливо вивчення ретроспективних бібліографічних покажчиків, списків «Бібліотечної серії», книг з позакласного читання і інших джерел інформації, ознайомлення з ядром фонду аналогічних бібліотек і на основі отриманих відомостей складання бібліографічної моделі ядра фонду бібліотеки, що знов відкривається. Це перелік тих книг ядра, які необхідно буде придбати в ході подальшого поточного і ретроспективного комплектування. Відомості про комплектування сільського філіалу ЦБ, що відкривається, повинні бути оформлені у вигляді моделі майбутнього фонду і включені в зведені плани комплектування ЦБС.

Книги, що знов виходять, отримуються для організовуваної бібліотеки відповідно до картотеки поточного комплектування до відкриття бібліотеки і, зрозуміло, після того, як вона почне діяти відповідно до визначеного для неї профілю.

Формування фонду бібліотеки, що знов відкривається, здійснюється шляхом поточного і ретроспективного комплектування через бібліотечний колектор, який зобов'язаний надавати допомогу організовуваній бібліотеці, через книгарні, обмінно-резервні фонди і інші джерела комплектування. Лише після того, як фонд буде кількісно і якісно відповідати необхідним умовам функціонування, а також за наявності приміщення і устаткування, бібліотека може бути відкритим для читачів.

ПОТОЧНЕ КОМПЛЕКТУВАННЯ

Поточне комплектування — це поповнення фонду творами друку і іншими документами, а також виданими протягом двох попередніх років.

Поточне комплектування надзвичайно важливе, оскільки забезпечує надходження нових актуальних документів: книг, періодичних видань і т. д., які відповідають підвищеному інтересу до них читачів і користуються активним попитом.

У зв'язку з цим визначаються і вимоги до поточного комплектування. Перш за все це оптимальна повнота відбору, коли до фонду поступають такі книги, які активно використовуються і дозволяють відносно швидко задовольняти запити читачів — не тільки загальні, але і групові. Отже, бібліотека повинна придбати достатньо широкий репертуар видань як за кількістю назв, так і за екземплярністю, уникаючи, проте, можливих надлишків, оскільки в перспективі, коли книга перестає бути бестселером, вона виявиться дублетним примірником, від якого потрібно буде позбавити фонд.

Дуже важливою є також своєчасність придбання видання. Вона забезпечується попередніми замовленнями в бібліотечному колекторі і видавничих організаціях і установах. Попередні замовлення практично виключають з поточного комплектування елемент випадковості.

Для гарантії отримання інформації про документи, що виходять або підготовлюваних до видання, існує розширене довідково-бібліографічне забезпечення, яке бібліотеки одержують в колекторі або безпосередньо від видавничих організацій. До них відносяться перш за все «Тематичні плани видавництв», що містять номер (позицію), під яким є твір, що готується до випуску, його бібліографічний опис і проектований рік випуску, куди бібліотека вносить дані про кількість примірників, які вона планує придбати («замовлення —...прим.»). До планів додаються «Бланки-замовлення, які, заповнені і завірені підписом керівника бібліотеки і друком, направляють через колектор у видавництво, що дозволить йому уточнити тиражі книг, або безпосередньо у видавничу установу або організацію.

Самі тематичні плани з копіями зведених замовлень залишаються в бібліотеці. Їх розставляють в алфавіті найменувань видавництв і зберігають в ОКіО протягом двох років

Аналіз відмов читачам, крім того, дає відомості про якість комплектування (його відповідності профілю фонду, інформативності і ін.), правильності організації фонду (коли, наприклад, книга відображена в каталогах, нікому не видана, а на місці її нема, «заставлена») і обслуговування, про ступінь збереження фонду, задоволення запитів читачів.

Для ретроспективного комплектування необхідний постійний і настирливий пошук недостатніх документів в букіністичних і інших магазинах, обмінно-резервних фондах, а разом з тим репродукування і мікрофільмування.

Вельми надійним джерелом ліквідації пропусків у фонді є «Бібліотечна серія», а також нові видання і перевидання книг (доповнені, виправлені, перероблені або близькі за змістом і вигляду відсутнім у фонді). При цьому виді комплектування також потрібно керуватися моделлю фонду і оперативними планами комплектування, маючи на увазі ті розділи фонду, в яких є пропуски.

РЕКОМПЛЕКТУВАННЯ

Рекомплектування— планомірне і систематичне звільнення бібліотечного фонду від видань, що втратили свою цінність для фонду конкретної бібліотеки, що не дають можливості зробити об'єктивні висновки про якість роботи бібліотеки з всіх напрямів і, нарешті, тих, щоне дозволяють правильно розмістити фонд, що активно використовується.

Рекомплектування — це результат вторинного відбору зайвих примірників книг однієї назви, документів, застарілих за змістом, непрофільних видань. Підставою для їх виключення служить аналіз всіх даних вивчення фонду, які дозволяють судити не тільки про ступінь цінності книги для читачів даної бібліотеки, але і про її подальшу долю.

З бібліотеки виключають і інші книги, але причини, по яких вони вибувають, не пов'язані з рекомплектуванням. Загальний порядок виключення визначають інструкції.