Оптична область випромінювання.

До оптичної області випромінювання належать: ультрафіолетове,видиме та інфрачервоне випромінювання.

Ультрафіолетове випромінювання— невидиме оком людини електромагнітне випромінювання, що займає спектральну область між видимим і рентгенівським випромінюваннями в межах довжин хвиль 10-380 нм.

Видиме світло — область спектру електромагнітних хвиль, що безпосередньо сприймається людським оком. Характеризується довжинами хвиль від 380 (фіолетовий колір) до 750 (червоний колір) нм.

Інфрачервоне випромінювання— оптичне випромінювання з довжиною хвилі більшою, ніж у видимого випромінювання, що відповідає довжині хвилі, більшій від приблизно 750 нм.

Енергія випромінювання.

Енергія випромінювання - [ W_е, Q, Q_е ]; (radiant energy, энергия излучения) - фізична величина, що дорівнює енергiї, яка випромінюється, перенoситься aбo oтримується у виглядi випрoмiнення.

W _е = L²MT^-2, [ W _е] = 1 Дж.

Потік випромінювання.

Потік випромінювання — повна енергія, яка переноситься світлом (або іншим випромінюванням) за одиницю часу через дану поверхню. Поняття потік випромінювання застосовується для проміжків часу, значно більших, ніж період світлових коливань.

При побудові с-ми енергетичних х-стик випромінювання вихідним параметром зручніше вважати не енергію,а потужність її переносу,тобто енергію випромінювання переносу потоком фотонів за 1 часу.

Фₑ=dQₑ/dt [Вт]

Коефіцієнт пульсації потоку випромінювання.

При включенні джерела випромінювання в коло змінної напруги виникають коливання (пульсації) потоку випромінювання в часі.

п – коефіцієнт пульсації

п = ((Фₑmax-Фₑmin)/2 Фₑсер.) * 100%

Потік випромінювання коливається з подвійною частотою до частоти зміни напруги. Глибина пульсації потоку випромінювання залежить від інерційних вл-стей випромінюваних речовин.

Сила випромінювання.

Сила випромінювання - одна з енергетичних фотометричних величин, що характеризує випромінювання джерела в деякому напрямку. Дорівнює відношенню потоку випромінювання, що поширюється від джерела випромінювання всередині малого тілесного кута, до цього тілесному куті.

[Вт/ср ]

Тілесний кут

Тілесним кутом називається частина простору, обмежена незамкнутою поверхнею. Мірою тілесного кута з вершиною в центрі сфери є відношення площі сферичної поверхні, на яку він спирається, до квадрата радіусу сфери R:

За одиницю тілесного кута — стерадіан — прийнятий центральний тілесний кут, який вирізує ділянку сфери, площа якої дорівнює квадрату її радіуса.

Максимальний тілесний кут цілком включає сферичну поверхню і дорівнює 4π.