Визначення величини теплових втрат в будинку через огороджувальні конструкції

Розрахункові трансмісійні втрати тепла через окремі огороджувальні конструкції чи їх частини площею F визначають по формулі:

, (8.2.1)

де t_в – розрахункова температура всередині приміщення; t₅ – розрахункова температура найбільш холодних 5 діб; n – коефіцієнт, що враховує зменшення різниці температур; h – коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати:

, (8.2.2)

– коефіцієнт тепловіддачі, згідно розрахунків.

В формулі (8.2.1) коефіцієнт h враховує ряд додаткових тепловтрат: орієнтація приміщень по відношенню до сторін світу, обдування вітром, на розрахункову температуру зовнішнього повітря, на підігрів холодного повітря, що потрапляє через зовнішні двері.

Нормативні значення необхідного опору теплопередачі [1, дод. И], для вікон та дверей: =0,5 ; K=2 .

Термічні опори зовнішніх стін та перекриттів приймаємо з теплотехнічного розрахунку, що приведений у вищенаведених розділах:

– покрівля =0,875 ; K=1,14 ;

– підлога =2,88 ; K=0,35 ;

– зовнішня стіна =2,53 ; K=0,4 .

Коефіцієнти теплопередачі K для підлоги, що розташована на ґрунті, визначають по умовним термічним опорам для окремих зон підлоги. Для розрахунку втрат теплоти через підлогу на ґрунті використовують спрощену методику. Поверхню підлоги ділять на смуги шириною 2 м, які паралельні зовнішнім стінам. Смуга, яка ближча до зовнішньої стіни, являється зоною I, наступні дві смуги будуть зонами II і III, а інша поверхня підлоги буде зоною IV. Тепловтрати кожної зони розраховують по формулі (8.2.1), приймаючи n =1.

Умовні опори теплопередачі для не утепленої підлоги приймаємо:

Розраховуємо площу ділянки зони I, враховуючи, що поверхня ділянки примикає до зовнішнього кута та має збільшені тепловтрати, тому його площу враховують двічі:

(8.2.3)

Розраховуємо площу ділянки зони II:

(8.2.4)

Розраховуємо площу ділянки зони III:

(8.2.5)

Площа зони IV =0, оскільки параметри будівлі (ширина та довжина) не дозволяють умовно створити дану зону.

Далі визначаємо за формулою (8.2.1)теплові втрати підлоги по кожній зоні:

(8.2.6)

(8.2.7)

(8.2.8)

(8.2.9)

Втрати тепла з горища через покрівлю визначаємо за формулою (8.2.1):

(8.2.9)

 

 

 

Рисунок 8.2.1 – Схема розбивки підлоги будинку на зони

Визначення величини теплових втрат будинку по збільшеним показникам

Для оцінки теплотехнічних показників прийнятого конструктивно-планувального рішення будинку, а також для оціночних підрахунків потреб в теплі для опалення, застосовують розрахунки по збільшеним показникам:

(8.3.1)

де d - ступінь скління будівлі:

(8.3.2)

F – площа зовнішніх стін будинку, м², F=311,5м²;

S- площа будинку в плані, м², S=93,12 м²;

V- об’єм будинку, м³, V=745 м³.

(8.3.3)

Орієнтовні тепловтрати:

(8.3.4)

де а – коефіцієнт, що враховує різницю температур:

(8.3.5)

(8.3.6)

 

 

ВИСНОВОК

 

В результаті проведення теплотехнічних розрахунків будівлі, що знаходиться в 1-й кліматичній зоні, ми довели основні теплотехнічні показники до нормативних і тим самим забезпечили більш комфортніші умови для проживання людей.

В розрахунках зовнішньої стіни в даній роботі було використано вентильований фасад, який дав змогу видаляти конденсат, що утворювався на зовнішній поверхні утеплювача – пінополістиролу.

В розрахунках перекриттів та покрівлі були теж використані нові технології. Так покрівля має вентильований прошарок, який дає змогу конденсату видалятися з огороджувальної конструкції.

Також, проведені розрахунки по тепло засвоєнню підлоги, розрахунку теплостійкості огороджень для літнього та зимового періодів, розрахунок на повітропроникність. Проведені розрахунки задовольнили нормативні умови.

В ході проведення курсової роботи ми повністю обґрунтували тепловий режим будівлі і за рахунок покращення його теплотехнічних показників, які докорінно відрізняються від радянських нормативів, зменшили тепловтрати в 2-3 рази. Це дає змогу зменшити витрату палива на обігрів будівлі та створити більш комфортніші умови для проживання людей як в літній так і в зимовий період.

ЛІТЕРАТУРА

1. Проектування захисних конструкцій будівель за теплофізичними параметрами. Навчальний посібник/Г.С. Ратушняк, Г.С. Попова.-Вінниця: ВДТУ, 2003.-78с.

2. СНиП ІІ-3-79 “Строительная теплотехника. Нормы проектирования”.

3. СНиП 2.01.01-82 “Строительная климатология и геофизика”.

4. Практикум з будівельної теплофізики, Г.С. Ратушняк, Г.С. Попова, ВДТУ, 1998.

5. СНиП ІІ –33 –75 “Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха”

6. Щекин Р.В. Справочник по теплоснабжению и вентиляции, К.:Будівельник, 1976

7. Наказ №247, Мінбудархітектури України від 23.02.1998р.

8. Отопление и вентиляция, В.Н. Богословський, В.П. Щеглов, Москва, “Стройиздат”, 1980.

9. Архітектурно-будівельна фізика. Теплотехніка огороджуючих будинків конструкцій. Навч. посібник / О.В. Сергейчук. – К.:Такі справи, 1999.-156 с.