Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Показання Для направлення хворих на консультацію до обласного гепатологічного консультативно-лікувального центру
1 Усі хворі з уперше встановленим діагнозом хронічного вірусного гепатиту.
2 Хворі з ознаками активності хронічних вірусних гепатитів.
3 Хворі з хронічними вірусними гепатитами для планового обстеження на наявність вірусів гепатитів:
- з нормальними показниками печінкових проб – 1 раз у 6 місяців;
- з підвищеними показниками печінкових проб – 1 раз у 3 місяці.
4 Хворі з хронічним ураженням печінки незалежно від етіології.
5 Хворі з гепатоспленомегалією.
6 Особи після масивних оперативних втручань, гемотрансфузій, пересадження органів і тканин.
7 Особи перед плановими оперативними втручаннями, ФГДС та іншими інвазивними методами досліджень (вирішення питання щеплення проти ВГ В).
8 Особи із захворюваннями, що передаються статевим шляхом.
9 Контактні особи з хворими на ВГ В і ВГ С.
10 Хворі з підозрою на інфекції групи TORCH.
Додаток М
Схема діагностики та лікування гострого вірусного гепатиту А (Hepatitis virosaе A)
Епідеміологічний анамнез:
ні ні
так Клінічні ознаки:
- гострий початок, початковий період триває 5-7 днів;
- наявність продрому (грипоподібний, диспепсичний варіанти);
- потемніння сечі, пожовтіння слизових оболонок, потім шкіри, знебарвлення калу;
- наявність гепатомегалії, іноді спленомегалії;
- жовтяничний період від декількох днів до 1-2 тижнів;
- жовтяниця швидко наростає, після її появи самопочуття покращується;
- переважання легких форм
| |
н
так, вірусний гепатит А. Верифікація діагнозу: ні
- виявлення антитіл до вірусу класу IgM (для ретроспективних досліджень – антитіл класу IgG); відсутність у крові маркерів інших гепатитів; біохімічне дослідження крові (білірубін, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГТПД, лужна фосфатаза, диспротеїнемія), характерна помірна гіпербілірубінемія та гіперферментемія, які швидко зменшуються, значне підвищення тимолової проби; загальний аналіз крові (лейкопенія, тромбоцитопенія, відносний лімфомоноцитоз); сеча - білірубінурія; кал - відсутність стеркобіліну
| |
Диференціальний діагноз із іншими жовтяницями (гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, функціональними гіпербілірубінеміями, харчовими токсикоінфекціями, грипом, псевдотуберкульозом, медикаментозними жовтяницями
| | так так. Діагноз підтверджено: ні
| | - визначення клінічної форми, типу вірусу, тяжкості, наявності ускладнень, супутньої патології, циклічності перебігу
| |
Лікування:
- базисна терапія: дієта № 5 із підвищеною кількістю рідини; постільний режим до посвітління і збільшення об’єму сечі; дезінтоксикація (ентеросорбенти, 5-10 % розчин глюкози, ізотонічний розчин хлориду натрію тощо);
- препарати, що поліпшують обмін речовин (аскорбінова кислота, кокарбоксилаза, пангамат кальцію);
- імунокоригувальна терапія (мефенамінова кислота, кверцитин);
- ферментні препарати, гепатопротектори;
-симптоматична терапія
| |
Одужання: виписування
- зникнення клінічної симптоматики;
- нормалізація лабораторних показників
| |
- спостереження протягом 3 місяців (огляд, біохімічне дослідження крові: білірубін, його фракції, активність ферментів, сулемова і тимолова проби)
| | Диспансеризація:
Продовження додатка М
Продовження додатка М
Схема діагностики та лікування гострого вірусного гепатиту В (Hepatitis virosae B)
Епідеміологічний анамнез:
ні
так. Клінічні ознаки:
- поступовий початок хвороби, погіршення загального стану; наявність продрому: артралгічний, диспепсичний, астеновегетативний, грипоподібний, змішаний варіанти, що триває 2 тижні та більше; наявність гепатомегалії, іноді спленомегалії, свербіння шкіри; брадикардія, гіпотензія; повільне наростання жовтяниці з погіршенням стану, тривалість жовтяниці більше 1 місяця; пожовтіння слизових оболонок, шкіри, різноманітні висипання (частіше уртикарні); потемніння сечі, знебарвлення випорожнень; переважання тяжких форм; частий розвиток рецидивів; виражений астенічний синдром під час усього перебігу хвороби; перехід у хронічну форму; жовтяничний період від декількох днів до 1-2 тижнів
| |
так. Вірусний гепатит А. Верифікація діагнозу ні
так, вірусний гепатит В. Верифікація діагнозу:
- виявлення НВsAg, anti-HBs, HBeAg, anti-HBe, anti-HBc IgM (ІФА); ПЛР; висока тривала гіпербілірубінемія; гіперферментемія - збільшення АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ГТПД, лужної фосфатази; зниження рівня протромбіну, показника сулемової проби, вмісту альбумінів; у крові лейкопенія, тромбоцитопенія, відносний лімфоцитоз
| |
Диференціальний діагноз із іншими різновидами вірусного гепатиту, з іншими жовтяницями (функціональними, гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, хронічними ураженнями печінки
| | так - формулювання остаточного діагнозу із визначенням форми хвороби, тяжкості, ускладнень
| | так. Діагноз підтверджено: ні
Лікування:
- базисна терапія: дієта № 5 або 5а (при ураженні підшлункової залози) із підвищеною кількістю рідини до 3 л на добу, постільний режим до просвітління сечі та збільшення її кількості; вітаміни (комплекс: vit C - 300 мг, vit PP - 60мг, vit B1, B2, B6 по 6мг); противірусні препарати: інтрон А, рекомбінований інтерферон альфа-2b, реаферон, лаферон, лейкінферон; дезінтоксикаційна терапія: ентеросорбенти (СКН, карбосфер, ентеросгель, полісорб, полікарая, карбосилан), розчини: глюкоза з панангіном та інсуліном, Рінгера та ін.; при тяжкому перебігу: глюкокортикоїди (загроза розвитку гепатонекрозу); гінколід В (при ДВЗ-синдромі); антилімфоцитарний гамма-глобулін (загроза розвитку гепатонекрозу); імуностимулятори; гепатопротектори: кверцетин, конвафлавін, карсил, легалон, дафлон, камефлон; апаратне лікування: гемосорбція, біосорбція, гемодіаліз, плазмоферез; гіпербарична оксигенація 1,5-2 атм 45 хвилин протягом 7-10 днів
| |
Одужання: виписування
- зникнення клінічної симптоматики, нормалізація лабораторних показників (зниження рівня білірубіну, трансаміназ)
| |
Диспансеризація
- перший огляд не пізніше 5-10 днів після виписування, краще в стаціонарі, де перебував хворий на лікуванні: при сприятливому перебігу - спостереження в КІЗі поліклініки в динаміці протягом 3-6 місяців (огляд, контрольні лабораторні дослідження)
| | Диспансеризація:
Продовження додатка М
Продовження додатка М
Схема діагностики та лікування вірусного гепатиту D (Hepatitis virosae D)
Епідеміологічний анамнез:
ні
так. Клінічні ознаки:
- може бути в формі коінфекції, коли перебігає одночасно з вірусним гепатитом В, та суперінфекції, коли нашаровується на вірусний гепатит В.
Особливості вірусного гепатиту D при коінфекції:продромальний період проходить за грипоподібним або диспепсичним варіантами; тяжкий перебіг супроводжується геморагічним та анемічним синдромами; часті ускладнення, які супроводжуються ознобом; домінує холестаз із високими показниками білірубіну; часто затяжний перебіг.
Особливості вірусного гепатиту D при суперінфекції:хронізація процесу за типом хронічного активного гепатиту; у 1/3 розвивається портальна гіпертензія; переважає холестаз; артралгії; уртикарна висипка; стійка гепатоспленомігалія; в 1/3 хворих постійно рецидивний перебіг (2-3 рази на рік); рання поява позапечінкових ознак ураження печінки; швидко формується цироз печінки, висока летальність.
Загальні симптоми для обох форм:потемніння сечі; пожовтіння слизових оболонок, шкіри; знебарвлення калу; гепатомегалія, інколи спленомегалія; брадикардія, гіпотонія
| |
н ннннннн ні
ні
так, вірусний гепатит Д. Верифікація діагнозу:
- виявлення антигенів вірусу (HDVAg); виявлення антитіл до вірусу (anti-HDV IgM); при коінфекції-виявлення антигенів та антитіл до вірусів гепатиту В і Д (HBsAg, anti-HBe IgM, HDVAg, anti-HDV IgM); при суперінфекції виявляються – HDVAg, anti-HDV IgM і відсутність anti-HBe ІgM
| |
Диференціальний діагноз із іншими вірусними гепатитами, з іншими жовтяницями (гемолітичною, механічною), лептоспірозом, малярією, інфекційним мононуклеозом, функціональними гіпербілірубінеміями, хронічними ураженнями печінки
| |
так. Діагноз підтверджено: ні
- визначення клінічної форми, типу вірусу, тяжкості, періоду, ускладнень, супутньої патології
| |
так
Лікування:
- базисна терапія: дієта № 5 із підвищеною кількістю рідини, постільний режим до просвітлення і збільшення кількості сечі; вітамінотерапія; дезінтоксикація: ентеросорбенти, розчини внутрішньовенно; противірусні препарати: лаферон, реаферон; гепатопротектори
| |
- зникнення клінічної симптоматики;
- нормалізація лабораторних показників
| | Одужання: виписування
Диспансеризація:
- через 10 днів після виписування – огляд лікарем стаціонару; далі спостереження в КІЗі, де обстежуються через 1, 3, 6 місяців, за необхідності через 9 і 12 місяців (клінічний огляд, біохімічне дослідження крові на білірубін та його фракції, АлАТ, АсАТ, сулемова і тимолова проби); за наявності ускладнень тривалість диспансеризації визначається індивідуально
| |
Продовження додатка М
|