Засоби милозвучності (евфонії) мовлення

1. Українська мова прагне уникати складних для вимови сполучень кількох голосних або приголосних звуків.

Існує ціла система евфонічних засобів, що забезпечують правильну звукову організацію усного й писемного мовлення:

а) варіанти префіксів та прийменників у – в – ув (уві, вві); з – із – зі (зо); від – віді; над – наді (надо); під – піді (підо) та ін.;

б) варіанти сполучників і – й, щоб – щоби;

в) чергування звуків у – в; і – й у коренях слів;

г) варіанти часток би – б; же – ж, ще – іще, лише – лиш;

ґ) варіанти дієслівного постфікса -ся – -сь тощо.

2. Прийменники у, в, сполучники і, й, початкові букви слів у, в та і, й чергуються в ряді позицій:

а) закономірним є вживання у, і між приголосними, а в, й між голосними: рябіє в очах, прийшов у вівторок, новий учитель, день і ніч, озеро й острів та ін.;

б) після голосного перед одиничним приголосним перевага надається в, й: пішли в поле, онуки й діти та ін.;

УВАГА! Після голосного перед в, ф, перед сполученнями типу “будь-який приголосний + губний”, “глухий + будь-який приголосний” та перед сполученнями двох глухих завжди вживається у, а не в: пішла у відпустку, написала у творі, була у Львові, місце у словнику, прийшли у свою хату та ін.

УВАГА! Після голосного перед й, я, ю, є, ї, перед сполученнями “глухий + будь-який приголосний” та перед сполученнями двох глухихзавжди вживається і, а не й: мені і йому, тепло і світло, болі і тривоги;

в) після приголосного перед голосним вживається в, а не у: жив в Одесі, запитав в Ольги та ін.;

г) на початку речення перед приголосним перевагу надають у, перед голосним – в: Удень було вже тепло, сонячно. В осінні вечори приходила нудьга;

ґ) на початку речення і, як правило,не чергується з й: І от ми виїхали на галявину.

3. Крім поширеного чергування у – в, в українській мові зрідка вживаються варіанти ув, уві, вві, щоправда, лише в художньому та розмовному мовленні: глянув ув очі, бачив уві сні, бачила вві сні.

4. Чергування у – в не відбувається в таких випадках:

а) у власних назвах: Власенко, Удовенко;

б) у словах, що вживані тільки з у чи тільки з в: умова, узгодити, взаємини, влада;

в) у випадках, коли зміна в – у зумовлює зміну значення слова: вдача ‘характер’ – удача ‘успіх’, вклад ‘грошова сума, внесена на збереження’ – уклад ‘звичний порядок у родині, в державі та ін.’

5. Чергування і – й не відбувається в таких випадках:

а) після паузи, що на письмі позначена розділовим знаком: Щось такеє бачить око, і серце жде чогось;

б) при зіставленні та протиставленні: друзі і вороги, земля і люди, людина і космос;

в) у заголовках.

6. Прийменники з, із, зі, зо вживаються з такими тенденціями:

а) варіантові з надають перевагу між голосними, перед чи після голосного: верталися з озера, зняла з дерева, пішов з Ольгою;

б) між приголосними вживається варіант із: разом із сином;

в) після голосного в кінці попереднього слова перед с, ш або перед сполученням приголосних на початку наступного слова пишуть із: поїхала із сестрою, зустріч із твоїм чоловіком;

г) зі вживається перед сполученням приголосних на початку слова, якщо першим у такому сполученні стоїть свистячий або шиплячий: сказав зі злості, іду зі школи, звів зі світу, а також у випадку зі мною.

УВАГА! Причинові та просторові відношення передаються частіше за допомогою прийменника зі (зі злості, зі сміху, зі сну, зі столу, зі сходу); означальні відношення передаються в основному варіантом із (завдання (які?) із стилістики);

ґ) варіант зо використовують у конструкціях на означення приблизної кількості: днів зо три, разів зо два.

Тренувальні вправи

1. Перепишіть слова, добираючи з дужок потрібну літеру.

Пр(и,е)азов’я, пр(и,е)чал, пр(и,е)паркуватися, пр(и,е)ярок, пр(и,е)зирливо, пр(и,е)браний, пр(и,е)завзятий, пр(и,е)хований, (з,с)фальсифіковано, пр(и,е)чепа, пр(и,е)скочити, пр(и,е)свята, пр(и,е)ступити, пр(и,е)гір’я, пр(и,е)товкти, (з,с)балансований, (з,с)хильність, пр(и,і)звисько, пр(и,е)глухий, пр(и,е)глушити, пр(и,е)года, (з,с)проможний, пр(и,е)скіпливий, пр(и,е)чепливий, пр(и,е)сумирний, (з,с)ходження, пр(и,е)тихий, пр(и,е)тихлий, пр(и,е)свячений, пр(и,е)дорожній, (з,с)шивання, (з,с)планований, (з,с)кидання, (з,с)чищення, (з,с)фальшивити, (з,с)тухати, (з,с)тиснення, (з,с)кріпити, пр(и,і)звище, пр(и,е)стосування.

2. Від поданих слів утворіть похідні з префіксами при-, пре-, прі-. Поясніть значення префіксів та їх написання.

Міський, дивний, вокзальний, лягти, берегти, ховати, мудрість, вчити, хворіти, далеко, широкий, бігти, думати, казати, міряти, чудовий, солодкий, солодити, ступити, завзятий, сікти, голубити.

3. На місці крапок вставте літери з або с.

Ро.. пис, бе.. платно, вро.. сип,.. кат,.. цементувати, ро.. чин,.. формувати,.. тискач,.. чепити, ро.. кис,.. прожогу,.. пад, бе.. крилість,.. казано,.. сох, ро.. сунув,.. чавити,.. хов, ро.. сіл,.. шити, не.. проста, ро.. тин,.

4. Від поданих слів утворіть нові префіксами з-, с-, зі-, зо-.

Псувати, робити, цідити, жарити, мліти, гнути, їсти, шити, садити, скочити, чіпляти, косити, щулитися, рвати, палити, ставити, чесати, кріпити, творити, тягти.

5. Відредагуйте подані словосполучення, усуваючи випадки порушення милозвучності мовлення.

Розмір й характер внесків, з скороченим робочим днем, здати у експлуатацію, з врахуванням змін й доповнень, майно у оренді, отримав у одному примірникові, згідно з статтею, в зв’язку з смертю, права і обов’язки, зобов’язуюся узгоджувати, отримав вмотивовану відмову, стосунки між банком й вкладником, внесок в справу, збитки із операцій, кількість й якість, далось взнаки, оренда приміщення і обладнання, визначилися в кожному конкретному випадку, за погодженням з завідувачем, зробила би учора, він ж одержав переказ.