Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Передача на письмі звукового складу слівСтр 1 из 10Следующая ⇒
В українській мові для передачі звуків на письмі використовується 32 букви. Крім них, є і інші знаки, у т.ч. м’який знак, який передає м’якість приголосних звуків і апостроф (додатковий знак алфавіту, яким позначається роздільна вимова твердого приголосного і наступного м’якого й). ГОЛОСНІ ЗВУКИ В українській мові 6 голосних звуків:
Позначаються вони 10 буквами:
Голосні під наголосом вимовляються завжди чітко (зелений- зелень, голуб- голубка). Чітко вимовляються голосні також у кінці слова (зелене, випиши, розмовляючи). Але іноді деякі голосні можуть чергуватися між собою:
Чергування е з и Ненаголошені [е] та [и] у вимові іноді сплутуються між собою: ниести (нести), диетина (дитина). Звук [е] чергується з [и] у випадках:
Буква е пишеться:
Буква и пишеться у відкритих складах -ри-, -ли- ( гриміти, тривога, глитати, криниця). Перевірити вірне написання букв е та и можна наголосом (велич - великий, непримирений - мир, шести - шестеро). Втім, у деяких словах (переважно іншомовних) написання перевірити ніяк неможливо. Ці слова треба просто запам’ятати:
Ненаголошені е та и в префіксах
В українській мові з е пишуться префікси без-, не-, пере-, перед, пре-, серед-: бездумно, невірно, перевдягатися, передусім, прегустий, середньорічний. З и пишуться префікси ви-, при - та іншомовний анти- ( вигук, привіт, антиматерія). У кількох словах вживається префікс межи- (межи річчя ): У написанні е, и в більшості префіксів особливих труднощів не виникає. Можна сплутати лише префікси пре- і при-, які в ненаголошеній позиції звучать майже однаково. Префікс пре- пишеться в прикметниках (та прислівниках і деяких іменниках, що походять від них), якщо він замінюється словом “дуже”: премудрий (дуже мудрий), прекрасно (від прекрасний, тобто дуже прекрасний). Цей префікс виступає також у запозичених зі старослов’янської мови словах презирство, преподобний, престол і подібних. В інших випадках (в дієсловах та похідних від них, а також в іменниках і прикметниках, утворених від поєднання іменників з прийменниками) пишеться префікс при-: примудритися, природа, прикраса, прив’ялий, приклад. Пре- може виступати також на початку ряду іншомовних слів, у яких в українській мові префікс не виділяється: прелюдія, преамбула, превентивний, президент, препарат, прем’єра, пререгатива, префект та ін. Ненаголошені е та и в суфіксах Написання ненаголошених е та и в суфіксах рідко перевіряється наголосом: род и мка - родимий, глиб и на - глибини. Лише в суфіксах -ець і -ень голосний е при змінюванні слова випадає: палець - пальця, хлопець - хлопця, велетень - велетня, липень - липня. Іноді для перевірки написання ненаголошених е та и можна скористуватися аналогією. Напр.: напор ист ий, розкот ист ий, бо голосистий; в’язальн иця, вишивальн иця, бо робітниця; довірл ив ий, розсудл ив ий, бо мовчазливий; громадян ин, киян ин, бо селянин, міщанин та ін. Але така перевірка не завжди можлива і не завжди надійна. Тому треба запам’ятати деякі закономірності в написанні е та и в суфіксах:
Можливе сплутування ненаголошених суфіксів -ин- і -ен-.
Ненаголошений суфікс -ин (а) пишеться:
Суфікс -ен пишеться:
Суфікс -ен (я) пишеться в іменниках середнього роду ІV відміни (зайченя, кошеня, рученята). Суфікс -енн (я) пишеться в іменниках середнього роду, утворених від дієслів (мислення, попередження, звернення, оголошення). Завжди з буквою е пишуться суфікси -елезн(ий), -ер(о), -тель: довжелезний, п’ятеро, вихователь. Чергування і з іншими голосними В основах багатьох українських слів звук [і] непостійний. Він, як правило, виникає на місці інших голосних внаслідок чергування. Звук [і] з’являється на місці [о] та [е] переважно в закритому складі: школа- шкіл, прозивати- прізвище, джмеля- джміль, перо- пір’я. Іноді [і] на місці [о], [е] виступає і у відкритому складі: печі- запічок, вози- візок, промені- промінець, випромінювати. Звук [і] з’являється на місці [е] перед наступним складом з суфіксом -а- або -ува- в коренях ряду дієслів: підперезати- підперізувати, плескати- запліскувати, стерегти- остерігати, текти- протікати, защепнути- защіпати, летіти- літати, берегти- зберігати. У словах діти (дітина), сідати (сидіти), звіситися (звисати) і зліпитися (злипатися) звук [і] чергується з [и]. Правопис і та и в основах українських слів Написання і та и в сумнівних випадках наголосом не перевіряється. Потрібно знати правила вживання цих букв, які різні для українських та іншомовних слів. Буква і в основах українських слівпишеться:
Буква и пишеться:
Правопис і та и у префіксах українських слів Букви і, и у префіксах пишуться за загальними правилами. Префікси від-, під-, а також прі- (вживається лише в трьох словах: прізвисько, прізвище, прірва) пишуться завжди з буквою і: відкрито, підпалити, прізвище. Звук [і] в них з'явився на місці колишнього [о] (відхилити- одхилити, прірва- прорвати). Префікси з кінцевим приголосним перед двома або більше кореневими приголосними у кінці одержують голосний і: розібрати, відімкнути, обігнати. Правопис і та и в суфіксах українських слів У більшості суфіксів и та і пишуться за загальними правилами. У суфіксах -ість, -іт, -ів пишеться і, оскільки [і] тут чергується з [о] та [е]: батьківський- батькова, царівна- царева, співучість- співучості. У суфіксах -інь, -іш (ий), -ісіньк (ий), - юсіньк (ий) завжди пишеться і: височінь, далечінь, гарячіший, малюсінький, гарячіший, новісінький. Суфікс -інн (я) пишеться:
Суфікс -инн (я) пишеться тільки в іменниках із збірним значенням, крім утворених від іменника на -інь (буряк- бурячиння, мак- маковиння, лопух- лопушіння; виняток: камінь- каміння, корінь- коріння).
Правопис і, ї та и в основах іншомовних слів І пишеться: 1) На початку слова: ідея, Іліада, інструкція, інтернаціональний; Індія, Іспанія; Ібсен, Івон, Ізабелла. 2) Після приголосного перед голосним, є та звуком й: артеріальний, геніальний, діалектика, індустріалізація, матеріал, соціалізм, фіалка; аудієнція, гієна, клієнт, пієтет; аксіома, революціонер, соціологія, фіолетовий; радіус, тріумф; партійний, радій; Біарріц, Фіуме; Віардо, Оссіан, Фіораванте. І в середині слова перед голосним іноді переходить у й і відповідно передається на письмі: курйоз, серйозний; ар’єргард, бар’єр, вольтер’янець, кар’єра, n’єca. 3) Після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у в, 3–5 цього ж пункту), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова: Замбезі, Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Монтевідео, Нагасакі, Поті, Ніл, Севілья, Сідней, Сомалі, Сочі; Анрі, Білло, Гальвані, Грімм, Дідро, Дізель, Овідій, Россіні; лісабонський. Примітка. Власні імена, що перетворилися в назви предметів і явищ, тобто стали загальними іменами, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дизель (хоч Дізель). 4) Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: візаві, журі, колібрі, мерсі, парі, попурі, таксі, харакірі, а також перед наступним приголосним у таких невідмінюваних словах, як гратіс, піанісимо й под. 5) В усіх інших випадках після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, гіпопотам, логічний, гімн, кілограм, кіно, архів, хімія, хірург, література, республіка, комуніст, ніша. Примітка 1. У ряді слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н пишеться відповідно до вимоги и: бурмистер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера та ін., а також у словах, запозичених із східних мов, переважно тюркських: башкир, гиря, калмик, кинджал, киргиз, кисет, кишлак. Примітка 2. З и, а не з і пишуться також слова церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль, камилавка, митра, митрополит, християнство тощо.
Ї пишеться після голосного: мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, теїн; Енеїда, Ізмаїл, Каїр. Але в складних словах, де перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і: староіндійський, новоірландський; так само в позиції після префікса, що закінчується на голосний або приголосний; антиісторичний, доісторичний, поінформувати; безідейний, дезінтеграція, дезінфекція, дезінформація, розіграш. И пишеться: 1) В загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним: дизель, динамо, диплом, директор, методика; інститут, математика, стимул, текстиль, тип; зиґзаґ, позиція, фізичний; марксизм, силует, система; цистерна, цифра; жирандоль, режим, джигіт, джинси; речитатив, чичероне; ширма, шифр; бригада, риф, фабрика. 2) У географічних назвах з кінцевими -ида, -ика: Антарктида, Атлантида, Флорида; Адріатика, Америка, Антарктика, Арктика, Атлантика, Африка, Балтика, Корсика, Мексика. 3) У географічних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Алжир, Вашингтон, Вірджинія, Гемпшир, Жиронда, Йоркшир, Лейпциг, Циндао, Чикаго, Чилі, але перед голосним і в кінці слова пишеться і: Віші, Шіофок. 4) У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро. 5) У ряді інших географічних назв після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аргентина, Братислава, Бразилія, Ватикан, Единбург, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильєри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сиракузи, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, аргентинський та ін. Правопис ув основах іншомовних слів У словах, запозичених із французької мови, після шиплячих ж, ш пишеться відповідно до французького u українське у, а не ю: брошура, журі, парашут; також у словах парфуми, парфумерія. Написання о та а У літературній мові, а також у більшості діалектів звуки о та а вимовляються достатньо чітко як під наголосм, так і без нього. Але в окремих випадках можливе їх сплутування. Розібратися в їх написанні допоможуть такі правила. У кількох дієслівних коренях голосний [о] перед наступним складом із суфіксом -а- або -ува- чергується з [а]: л о мити- л а мати, ск о чити- ск а кати, кр о їти- кр а яти, кл о нитися- кл а нятися, г о нити- г а няти. Чергується [о] з [а] також у словах пров о джати- випров а джувати, пров о дити- пров а дити. Буква а пишеться:
Буква о пишеться у словах: богатир (велетень, силач), комиш, борсук, коровай, кропива, крохмаль, монастир, отаман, поганий, погон, слов'яни, пором, солдат, козак. Написання о та у У літературній мові звуки [о] та [у] вимовляються чітко. Тільки перед складом з наголошеним [у] або [і] звук [о] наближається до [у]: кож у х, зоз у ля (зоузул'a)
Сумнівний звук у цьому разі перевіряється наголосом: розумний, бо розум, ходімо, бо ходить, голубка, бо голуб. Але не в усіх словах написання о можна перевірити наголосом: кожух, порiг, собi. У такому випадку добирається така форма слова або споріднене слово, щоб у наступному слові не було наголошеного у чи і: кожух, бо кожушина, порiг, бо порога, собi, бо собою. Завжди вимовляється і пишеться у в дієслівному суфіксі -увати і прикметниковому суфіксі - уват (ий): торгувати, білуватий, теплуватий, зимувати. Буква у пишеться також в словах: ворушити, яблуня, яблуко, парубок, будяк, пурхати, мармур. Чергування е з о після шиплячих та й У літературній мові звук [е], що стоїть після шиплячих та [й], чергується з [о]. При цьому діють такі закономірності. Після шиплячих та [й] перед шиплячими та м'якими приголосними- теперішніми або давніми пишеться е: стежечка, баєчка, шести, увечері, четверо. Після шиплячих та [й] перед твердими нешиплячими пишеться о: стежок, (багато) байок, шостий, вечором, чотири. Винятки з цих правил- деякі слова:
ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ Сонорні приголосні завжди вимовляються чітко, тому при написанні їх на письмі ніяких труднощів не виникає: гай, вир, сонце, гурт, жовтий, орел, сон. Сплутати можна лише парні дзвінкі і глухі, які іноді однаково звучать: призьба- просьба [проз'ба], ходьба- молотьба [молод'ба]. Тому треба запам'ятати деякі особливості їх написання. Дзвінкі приголосні (загальні правила) Дзвінкі приголосні в літературній мові завжди звучать дзвінко:
Виняток становить звук [г], який у деяких словах вимовляється як [х]: у словах нігті, легко, дьогтю, дігтяр, вогко, кігті і похідних від них слів. В інших словах звук [г] і перед глухими не втрачає своєї дзвінкості: бігти, бігцем, стерегти, домігся, одягти, тягти. У словах тхір, тхнути, натхнення, натхнений і похідних від них, незважаючи на те. що походять ці слова від дихати, надихати, пишеться буква т. Глухі приголосні Глухі приголосні, що стоять перед дзвінкими, уподібнюються до парних їм дзвінких: во к зал [во г зал], фу т бол [фу д бол], про с ьба [про з ьба]. Щоб перевірити, яку букву треба писати в слові, її треба поставити перед голосним або сонорним приголосним: просьба - просити, мимохіть - мимо хотіння, боротьба – боротися. У деяких словах написання таких приголосних не перевіряється, тому правопис їх треба запам'ятати: вогко, призьба, вокзал, мерехтіти, футбол, анекдот.
|
||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 320; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.200.86 (0.056 с.) |