Подвоєння літер на позначення приголосних

Подвоєння відбувається
у власних назвах і словах, похідних від них	Андорра, андоррський
за збігу однакових приголосних на межі префікса й кореня, якщо в мові вживається паралельне непрефіксальне слово	Імміграція (міграція), сюр­реалізм (реалізм) (але анотація, конотація)
В окремих загальних назвах, які треба запам’ятати: аннали, білль, бонна, брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна, панно.

Зауважте! У загальних назвах іншомовного походження приголос­ні не подвоюються: бароко, група, сума, шосе, ват (але Ватт), фін, комі­сія тощо

М’який знак пишеться після д, т, з, с, л, н
перед я, ю, є, ї, йо	ательє, мільярд, консьєржка
відповідно до вимови після л перед літерами на позначення приголосних	альтруїст, фільм (але залп)
відповідно до вимови в кінці слів	магістраль, каніфоль (але бал, шприц)

М’який знак не пишеться перед я, ю, коли вони познача­ють сполучення м’якого або пом’якшеного приголосного з а, у: тюль, нюанс, резюме.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї
після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р	інтерв’ю, дистриб’ютор, миш’як, Женев’єва
після кінцевого приголосного префікса	ін’єкція, ад’ютант, кон’юнктура
Апостроф не пишеться
перед йо	курйоз, серйозний
коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного	манікюр, бюджет, бязь

Зауважте! Апостроф пишеться після початкового д, о в прізвищах: Жанна д’Арк,

Слова з рядка в рядок переносимо за складами, керуючись такими правилами
не можна одну літеру залишати в попередньо­му рядку чи переносити в наступний	явіру мрія, їжак — не переносимо
не можна розривати буквосполуки дж, дз, які позначають один звук	хо-джу, ґе-дзик (але під­звітний, бо дз тут позначає два звуки)
апостроф і м’який знак залишаються при попередній літері	паль-ці, Лук’-ян
не можна розривати буквосполуки ьо, йо	міль-йон, ку-льовий
не можна відривати ініціали або умовні скорочення	О. П. Довженко, 20 кг, 100 км
не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи складного слова, якщо вона не становить складу	багато-значний
не можна розривати ініціальні абревіатури	НАТО, УПА

Зауважте! Слова з подовженими приголосними можна переносити так: зна-ння, знан-ня.

Слова зі збігом однакових приголосних можна переносити тільки так: сон-ний.

У випадках, не обумовлених викладеними правилами, можна довіль­но переносити слова за складами: ни-зький, низь-кий; се-стра, сест-ра.

Разом пишуться іменники	Через дефіс пишуться іменники
утворені за допомогою сполуч­ного голосного о, е: чорнозем, зорепад, водогін	утворені з двох іменників без сполуч­них голосних: купівля-продаж, інтер-нетп-магазин, Вовчик-Братпчик, хліб-сіль
першою частиною яких є слова авіа, аудіо, агро, відео, екстра, кіно, мокро, мікро, моно, радіо, супер, стерео тощо: авіарейс, відеорепортаж, макроекономіка, радіопередача, супершоу	з першою частиною віце-, екс-, лейб-, альфа-, бета- максі-, міні-, міді-, обер-: віце-ректор, екс-президент, максі-програма, міні-маркет
назви одиниць виміру: тонно-кілометр, людино-день
першою частиною яких є дієсло­во у формі наказового способу: горицвіт, перекотиполе, пройдисвіт (але люби-мене)	назви посад, професій, спеціальностей: прем’єр-міністр, генерал-майор
першою частиною яких є числів­ник, записаний словом: п’яти­класник, сторіччя	прикладки, що стоять після пояснюва­ного іменника й виражають ознаку, яку можна передати прикметником: дівчина-красуня, хлопець-богатир, дуб-велетень (але красуня дівчина, богатир хлопець, велетень дуб)
з першою частиною nie-, напів-, полу-: пів’яблука, півогірка, напівавтомат, полумисок	прикладки — видові назви, які стоять перед пояснюваним словом: Дніпро-ріка, сон-трава, Ведмідь-гора
власні назви з частиною nie-: nie-Луганська, nie-Японії

Складні прикметники

Разом пишуться прикметники	Через дефіс пишуться прикметники
утворені від залежних між со­бою слів (між ними не можна вставити сполучника і): схід­но-слов’янський (східні слов’яни), лівобережний (лівий берег), теплолюбний (любить тепло)	утворені від незалежних між собою слів (між ними можна вставити сполучник і): мовно-літературний (мовний і літера­турний), валютно-фінансовий (валютний і фінансовий)
до складу яких входять слова мало-, багато-, ново-, старо-, давньо-, нижньо-, верхньо- тощо: багато-каналь­ний, староукраїнський	назви відтінків кольору, смаку та поєдна-ня кольорів: темно-зелений, кисло-солоний, червоно-чорний (але жовтогаря­чий, червоногарячий, золотогарячий)
першою частиною яких є числівник, записаний словом: семиденний, двадцятирічний	першою частиною яких є числівник, записаний цифрами: 50-річний, 2-гігабайтний
назви проміжних частин світу: південно-східний, північно-західний
з першою частиною військово-, воєнно-: військово-спортивний, воєнно-стратегій-ний (але військовополонений, військовозо­бов’язаний — прикметники, що стали іменниками)

Зауважте! Прикметники, утворені від складних іменників, пишуть­ся так, як відповідні іменники: лісостеп — лісостеповий, Івано-Франківськ — івано-франківський, але іванофранківець.

Треба відрізняти складні прикметники та словосполучення, утворені з прислівника та прикметника (дієприкметника): чітко окреслений, ціл­ком правильний (прислівник у таких випадках логічно наголошений і виступає членом речення).

Запам’ятайте: суспільно корисний, суспільно необхідний.

Слова з іншомовними префіксами інтер-, контр- пишуться разом: інтерконтинентальний, контрудар (але контр-адмірал).

Написання разом, окремо й через дефіс слів, що належать до інших частин мови, подано у відповідних темах з морфології.

ПРАВОПИС ЧАСТКИ НЕ